понеділок, 30 січня 2012 р.

Повітряний зашморг


Через вузькі вулиці, транспорт і дорожні «корки» львівське повітря перетворилося на коктейль із шкідливих речовин


Перехрестя вулиць Костя Левицького, князя Романа та Івана Франка. Автівки стоять одна за одною і разом зі звуками автосигналів випускають чорні пасма вихлопних газів. Ті, хто проходить тут часто, знають: тянучки машин у цьому місці практично ніколи не зникають. Екологи радять оминати це місце «десятою дорогою», особливо в години пік. Адже саме тут львівські науковці зафіксували найвищий показник забрудненості повітря. Городяни, які проходять цим шляхом на роботу, навчання чи прогулянку, не повинні дивуватися, якщо раптом увечері їх болітиме голова чи наплине понурий настрій.

Оминаючи перехрестя
У місті ще приблизно 20 схожих перехресть. Фахівці наполегливо радять оминати місця, де постійно утворюються «корки». Та оскільки мало хто має вдосталь часу, щоби щоразу задкувати чи обходити загазовані місця, то порада видається, м’яко кажучи, ні до чого.
— Для моніторингу забрудненості повітря ми беремо 25 міських перехресть. Чотири рази на рік наша лабораторія проводить заміри і фіксує рівень забруднення повітря. Вимірюємо максимальне разове забруднення території, — розповідає «Газеті» Михайло Павлюк, працівник ЛКП «Адміністративно-технічне управління». — Також фіксуємо ступінь забруднення. Його визначають чотирма показниками, які обраховують за спеціальною формулою. Рекордсмени із забруднення — перехрестя Стрийська — Наукова — Хуторівка, Івана Франка — Князя Романа — Костя Левицького і Стрийська — Сахарова. Ці забруднення є помірно небезпечними. Також ми моніторили місця поблизу заправок, 24 з яких розташовані неподалік житлових будинків, але небезпечного ступеня забруднення повітря не зафіксували.
За словами М. Павлюка, для здоров’я людини краще не гуляти місцями, де зафіксували найвищі показники забруднення. Крім трьох рекордсменів, найнебезпечнішими також виявилися перехрестя просп. Чорновола з вулицями Під Дубом, Хімічною, Городоцькою, вул. Виговського — вул. Кульпарківська, а також вул. Личаківська — вул. Тракт Глинянський. Тим, хто мешкає в центральній частині міста, де часто їздять авто, радять не відчиняти вікна навстіж у години, коли на дорозі тянучка з автівок. За даними Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО), рівень забруднення атмосферного повітря Львова є високим. Нині в місті, за даними Головного управління статистики у Львівській області, є 20 підприємств, які відповідають 1-3 класу небезпеки (з шести можливих). Однак основним джерелом забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт. Фахівці стверджують: 96,3% викидів у львівському повітрі — вина машин.
На відміну від мешканців центру, ті, хто живуть на околиці міста, можуть зітхнути з полегшенням. При виїзді з міста не виявили жодних перевищень концентрації забруднюючих речовин, а саме: з вулиць Замарстинівської та Личаківської, а також на перехресті вул. Личаківська — вул. Бахматюка. Повітря на цих перехрестях є найчистішим у Львові.

Дихайте на природі
Вікторія Оліферчук, доцент кафедри біологічних наук Національного лісотехнічного університету України, одна з небагатьох у місті, хто радіє запровадженню нової транспортної схеми.
— Чимало людей каже, що нова схема погана, я ж бачу в ній низку позитивних моментів. Центральна частина міста тепер «дихає», — розповідає «Газеті» пані Вікторія. — Раніше тут скупчувалися гази, які негативно впливали на дихальну систему людини. Зокрема, свинець, який міститься в бензині, має властивість витісняти кальцій у кістках. Це згубно впливає на дитячий організм. Діти, які мешкають у центральній частині, не мають де погуляти. Найбільше від вихлопів страждають найменші, оскільки мама чи тато вища, то дихає відносно чистішим повітрям, а маля вдихає повітря на рівні вихлопних труб авто. Тому маємо велику кількість дітей, які хворіють на алергічні захворювання і незасвоєння кальцію.
Транспортна схема, звісно, не стала панацеєю в боротьбі з загазованістю Львова, але мінімально густину шкідливих викидів поки що вдалося скоротити. А тим, хто вдень змушений проводити багато часу в центрі міста, еколог радить у вихідні якомога більше гуляти в парках або ж за містом. У години пік фахівець взагалі радить уникати велелюдні місця, інакше від головного болю не врятуватися. Дослідження засвідчили: в дітей, які відвідують школи, розташовані біля автомагістралей, частіше спостерігають порушення дихальних функцій, зниження імунобіологічної реактивності організму, відхилення з боку центральної нервової системи, підвищений уміст у крові арбоксигемоглобіну, зниження фізичного розвитку. Вади розвитку дітей у містах України із забрудненим атмосферним повітрям трапляються у тричі частіше, ніж у відносно чистих.

Нерівний бій

Боротьбу із зіпсованим повітрям задекларували в управлінні екології та природних ресурсів області. Ось уже третій рік тут діє «Програма скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 2009-2017 рр.» Документ передбачає виконання на 12 найбільших підприємствах-забруднювачах Львівської області 85 заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у тому числі проведення модернізації існуючого та встановлення сучасного високотехнологічного обладнання, запровадження нових методів вловлювання викидів. Відповідно до програми, викиди стаціонарними джерелами мають зменшитися на 40731 тис. тонн до 2017 р. А також передбачають виконати низку природоохоронних заходів на таких підприємствах: АТ «Добротвірській ТЕЦ», ДП «Львіввугілля», ГПУ «Львівгазвидобування», філії УМГ «Львівтрансгаз», ВАТ «Миколаївцемент», ВАТ «НПК «Галичина», ВАТ «Львівській вугільній компанії», ВАТ «Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті», МН «Дружба», ТзОВ «Кроно-Україна».
— Ми надіслали інформаційні запити підприємствам, аби ті прозвітували, наскільки зменшили викиди в повітря, чекаємо результатів, — прокоментував «Газеті» роботу управління Ігор Кравець, начальник відділу державної екологічної експертизи, дозволів і лімітів.
Але з огляду на те, що без додаткових аналізів і досліджень продуктивність роботи управління не побачити, то й достеменно сказати не можна, наскільки вдало екологи змогли виконати перші кроки програми.
Фахівці ж сходяться в одному — задля свого ж блага кожен повинен дбати про власне здоров’я сам.
Мар’яна Вербовська, "Львівська газета", 26 січня 2012 року №4(653)

Загублений світ



Менше ніж за 100 років Україна зміниться до непізнаваності через глобальне потепління


- В Британії ви не знайдете людини, яка б не вірила у те, що глобальне потепління – правда, а не вигадка вчених. В Україні я чую, що недовіра досі є, - розповідає «Газеті» британський журналіст БіБіСі Алекс Кірбі. – І я скажу так, що швидше у це повірите, то більше шансів вплинути на ситуацію. А поки що британські вчені спрогнозували, що залишилося півстоліття до того, що літо стане набагато спекотнішим.
Як доказ Алекс нагадує про те, що останні два літа в Україні були дуже спекотними. Ще одним аргументом став найтепліший за останні кілька років грудень.

Чому змінюється погода?
Клімат справді змінюється, вважає Христина Рудницька, експерт Національного екологічного центру України. За її словами середня температура у наступні 70 років у світі зросте на 5 градусів тепла.
- Через збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу, глобальні зміни очікують нас вже не за горами. За підрахунками вчених температура зросте у різних регіонах по-різному, десь на 1 градус, а десь на усі 8-9. У середньому ця температура сягатиме 4-5 градусів. Важливо те, що для того, аби люди могли нормально існувати, допустима температура змін не повинна перевищувати 2 градусів тепла, - пояснює «Газеті» Христина Рудницька.
Зникнення вовків, урагани, тайфуни, набіг богомолів, ерозія – таким бачать майбутнє України експерти ООН та Національної метеорологічної служби Великої Британії.
У той же час, український ртутний стовпчик з року в рік не перестає фіксувати ріст температури. Якщо проаналізувати середню температуру за грудень 2011 року, то вона була вищою за норму в 1-1,5 рази.
- Температурні режими за останні 30 років були вищими за норму, особливо в останні роки, - зауважує Микола Кульбіда, начальник Українського гідрометцентру. - Таким чином підтверджується той факт, що в світі триває глобальне потепління і в регіональному масштабі воно проявляється і на території України. У найближчі десятиліття не варто очікувати припинень глобальних процесів потепління, а навпаки, продовження цих процесів.

Готуй сани влітку
Згідно з прогнозами Метеорологічної служби Великої Британії, зима для українців стане коротшою, сніг лежатиме тільки кілька тижнів. У 2080 році врожаї пшениці зростуть на 30%. Окрім того, аграрії зможуть двічі на рік збирати врожай овочів. Але ейфорія від подвійного урожаю триватиме недовго, ще за півстоліття все зміниться так, що культури, які раніше без проблем вирощували в Україні, просто не ростимуть через посуху.
- Не помічати змін у природі ми просто не можемо, - каже «Газеті» Віталій Львов, перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України. – Якщо раніше ми сіяли пшеницю і ріпак наприкінці серпня, а тепер на два-три тижні раніше. Те саме зі збором урожаю. Зростає можливість вирощувати два врожаї овочів на рік. До речі, на Вінниччині та Закарпатті вже кілька років поспіль мають два урожаї на 12 місяців.
За словами Віталія Львова, українцям слід подбати про дві речі. По-перше, підшукати потрібне насіння, зокрема овочів, яке б максимально підходило до наших державних умов. По-друге, з часом треба буде переглянути список тих культур, які в Україні зможуть рости.


Ледачий план
З огляду на зміни у країні, Державне агентство екологічних інвестицій зобов’язалося розробити план адаптації до змін клімату. Проект плану обіцяли презентувати восени минулого року, але й досі документ не розробили. На папері чиновники планували розставити «гачки», на які б могли опиратися аграрії, фермери, експерти туристичної галузі, екологи та ще низка фахівців.
- Наразі проект на стадії повторного погодження з обласними державними адміністраціями, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Одразу після погодження зазначений проект розпорядження буде направлений на затвердження до Кабінету Міністрів України, - пояснила «Газеті» Ірина Турчинець, прес-секретар Державного агентства екологічних інвестицій.- Заходи, передбачені першим етапом плану, розраховані на три роки і спрямовані на формування регіональної політики з питань адаптації до зміни клімату. На подальших етапах розроблення і реалізації регіональних планів обладміністрації самостійно визначатимуться з конкретними заходами з адаптації, оскільки наслідки зміни клімату і пріоритети в різних регіонах є
різними.

Щоправда у агентстві погодилися показати проект плану. Конкретних порад чи прогнозів, щодо того, як зміниться країна у агентстві не вказали. Натомість тут прописали які структури чим повинні зайнятися. Окрім куцого плану, у держагенстві здивували і ще однією відповіддю. На запитання про те, які країни вже встигли розробити проект «Газеті» відповіли: «ФРН та Фінляндія в умовах наявності майже необмежених фінансових ресурсів розробили плани адаптації до зміни клімату». З огляду на те, що в Україні «майже необмежених» видатків на такий проект чекати не слід, то й великих надій на швидку презентацію плану адаптації теж покладати не варто.






Рейтинг України як держави, здатної протидіяти змінам довкілля, є низьким
Розмова з Богданом Процем, завідувачем лабораторії Державного природознавчого музею Національної академії наук України та координатором програми Всесвітнього фонду природи WWF в Україні

На чому ґрунтуються прогнози змін в Україні внаслідок глобального потепління?
— Наразі немає єдиної моделі кліматичних змін для території нашої країни, яка базувалася б на регіональних моделях вивчення. Усі передбачення ґрунтуються здебільшого на континентальних моделях, що є менш точними. Проте точність є достатньою, якщо говорити про територію нашої держави загалом.
Якщо аналізувати ці дослідження, то як зміниться температура повітря та кількість опадів за кілька десятків років?
— Загалом температура повітря в Україні протягом ХХІ століття підвищиться з 2,9 до 6,6°C (у середньому на 4,7°C), що суттєво вплине на життєдіяльність населення. Кількість опадів буде неоднаковою для різних частин нашої країни. Екстремальних погодних явищ (шторми, повені тощо) побільшає. Їх частота й інтенсивність також зміняться (у бік посилення). Для території Карпатського регіону є точніші передбачення, які ґрунтуються на роботі угорських дослідників. На території Карпат температура зросте на 4-9°C (залежно від сезону). Літо стане значно спекотнішим, температура підвищиться на 7-9°C, для періодів року — на 4-6°C. У липні буде спекотніше на 9-10°C. Розподіл опадів зміниться, їх загалом поменшає. Тільки на зимовий період кількість опадів зросте до 50%. Навесні та влітку кількість опадів зменшиться на 30% (у середньому), а восени — на 40%. У високогір’ї буде трохи більше опадів, а в нижніх гірських поясах сухіше. Останні дані досліджень географів свідчать, що дані угорських науковців не є голослівними. За останні 40 років середні показники температури для липня поблизу Славського підвищилися на 2,5°C. Упродовж кількох останніх років у літній період населення гірських регіонів відчуває нестачу води. Осінь стала значно сухішою, повені стають раптовими та руйнівними.
А яким буде вплив зміни клімату на довкілля та людей?
— Рейтинг України як держави, здатної протидіяти змінам довкілля, є низьким. Українське населення відчуватиме значні проблеми з водними ресурсами. Для деяких теренів, особливо лісостепової та лісової зон, зміна водного режиму позитивно вплине на розвиток сільського господарства. Водночас цінність степової зони як сільськогосподарського осередку знизиться, вона потребуватиме підтримки значних водних ресурсів із Півночі країни. На природу ці зміни вплинуть загалом негативно, особливо на рослини та тварин субальпійського й альпійського поясів Карпат, а також водно-болотних угідь (включаючи річки й озера). Поряд із зростанням врожайності у гірських районах Карпат, буде відчутно суттєву нестачу води для господарських потреб. Шкідники активно впливатимуть на лісові екосистеми та сільськогосподарські угіддя. Раптові повені посилять руйнування прибережних річкових зон.


Мар’яна Вербовська, "Львівська газета"19 січня 2012 року №3(652)

Небезпечна енергія з води


Розмова з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства
Останні кілька тижнів стрічки новин майорять інформацією про те, що на Заході України масово зводять міні-гідроелектростанції. Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах дійсно бентежать своїми розмірами. В Закарпатській області на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів планують спорудити 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, — від півсотні до півтори сотні, до двох десятків — у Львівській і Чернівецькій областях. За словами екологів, спорудження такої кількості станцій означатиме фактичну смерть більшості карпатських річок, фінал сплавного туризму та загалом руйнування екологічної та туристичної привабливості Карпат. Про реальні перспективи будівництва міні-ГЕС на Львівщині, кількість потенційних станцій, інвесторів і річки, на яких зводитимуть джерела енергії, «Газета» розмовляла з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства.
— Пане Андрію, скільки міні-ГЕС збудують на Львівщині?
— Усе залежатиме від обласної програми малої енергетики. Над нею нині працюють в облдержадміністрації. Пропозиції, як їх краще зробити, ми вже подали. Насамперед слід за кошти обласного бюджету визначати місце розташування міні-гідроелектростанції. Для цього потрібна геодезична, геологічна, гідрологічна розвідка. Опісля ОДА має визначити інвестора, який зводитиме станцію. Нині є 34 місця-створи, де можна споруджувати міні-ГЕС. Їхня потужність — від 50 до 3000 КВ. Держава обмежуватиме вартість 1 КВ орієнтовно до 82 копійок.
— На яких річках можна буде збудувати міні-гідроелектростанції?
— Необхідно брати до уваги гідрологічний режим проходження води. У цьому випадку йдеться про басейн річок Стрий та Опір як суббасейну Дністра. Західний Буг найменш привабливий, тому що в нього незначна швидкість течії, хоча ним теж цікавляться.
— Чому вибрали малі ГЕС як джерело видобутку енергії, і скільки часу такі споруди працюватимуть?
— На це впливає гідрологічний режим. Звісно, гірські річки характерні непостійністю. Тобто в разі паводків турбіни зупинятимуть. Коли рівень води знижуватиметься, то ГЕС теж не працюватимуть. Свого часу на Львівщині планували звести ГЕС. Її мали намір розташувати на річці Стрий поблизу сіл Довге та Рибник. Із 1980 року звідти відселили частину населення та затопили територію водою. Тут мала постати велика пригребельна ГЕС. Однак реалізацію проекту зупинили через відсутність фінансування.
— Нині є інвестори, які хотіли б завершити розпочате?
— Наскільки мені відомо, деякі інвестори були готові там будувати. Питання доцільності цього будівництва нині розглядають у Києві. Хотів би зазначити, що це буде дуже дорого. Бо з тих теренів, які мали затопити, переселили не всіх мешканців. Залишається ще 700-800 хат. За радянських часів із переселенням було простіше. Нині все подорожчало, і навряд громадяни захочуть виїжджати. Планували затопити 1400 га землі. До слова, є сумніви щодо того, чи пройшов цей проект екологічну експертизу. Найімовірніше, тут спорудять дериваційну (прируслову) гідроелектростанцію, а не пригребельну (затоплення території). На мою думку, небезпеки в такого роду ГЕС немає, вона дозволятиме розводити рибу, навіть форель.
— Чи є ймовірність, що на Львівщині зведуть недериваційні міні-ГЕС а пригребельні?
—Так, остаточного рішення немає. Можливості є і в дериваційних, і в пригребельних міні-ГЕС. На мою думку, дериваційні будувати доцільніше, але всі варіанти досі актуальні.
— Хто шукатиме інвесторів для будівництва міні-ГЕС?
— Інвестори вже є. Облдержадміністрація має обрати тих, які підходять найбільше. Деякі хочуть вкласти кошти тільки в початкову документацію, а потім знайти ще одного інвестора, а є такі, які готові фінансувати від початку до кінця. Вважаю, що доцільніше розробити програму з технічним і ціновим обґрунтуванням, аби можна було з ЛОДА визначати інвестора на конкурсній основі.
— Але якщо немає ні проекту, ні технічного обґрунтування та досі не вирішено, які саме мають бути ГЕС — дериваційні чи пригребельні, то звідки інвестор?
— Нині в стихійному порядку інвестор сам визначає, де хоче розташувати міні-ГЕС. З одного боку, це правильно, а з іншого — дуже мало підприємств реально засвідчило будівництво гідроелектростанції. Ніхто навіть не завершив проектно-кошторисну документацію! Серед реальних інвесторів на Львівщині — ТзОВ «Енергоінвест», «Еко-оптима», ФОП «Миронюк», ТзОВ «Західні енергетичні транзити», ТОВ «АКВАНОВА ІНВЕСТСМЕНТ», ТзОВ «Енергоінвест Захід».
— Хто платитиме за зведення ГЕС і зароблятиме на цьому?
— Підприємці вкладатимуть особисті кошти в об’єкти, які будуть їхньою власністю, а гроші отримуватимуть від держави за продану енергію. Відповідно до програми будівництва міні-ГЕС в Україні, влада зобов’язана купити цю електроенергію. Нині не можу сказати, скільки коштуватиме будівництво об’єкта — цифри будуть різними.
Розмовляла Мар’яна Вербовська

Анатолій Павелко, член ГО «Бюро екологічних розслідувань»

Карпати — це унікальний регіон України, де ще залишилася відносно недоторкана природа. Саме завдяки природі Карпати відіграють украй важливу роль щодо екологічної безпеки України та Європи. Охорона довкілля і туризм — пріоритети для Карпат, що визнано в державних і міжнародних документах. Проте безконтрольне будівництво ГЕС, яке схоже на золоту лихоманку на Дикому Заході, може зруйнувати унікальні екосистеми та поставити крапку на розвитку туризму.
Є декілька небезпечних моментів, якими загрожує робота ГЕС. Насамперед це загроза для живих організмів, які населяють річки. На Львівщині в гірських річках живе такий вид червонокнижних риб, як харіус європейський. Зникне і знаменита карпатська форель, дунайський лосось. Також слід очікувати зниження туристичної привабливості регіону. У нас є фото, які яскраво відображають те, що коїться на ділянках, де будують і працюють малі ГЕС. Кожен підприємець, коли щось будує, прагне отримати максимальну віддачу. Максимальної віддачі досягають тоді, коли на турбіну пускають максимум води. Відтак усю воду заганяють у трубу. А сама ділянка перетворюється на пересушене русло з іржавою трубою поряд. У нашій області розвивається сплавний туризм, піший туризм. А тепер замість карпатської річки ви побачите страшну трубу. По-третє, дуже часто під час будівництва електростанцій нехтують такими характеристиками, як геологічна будова. У Карпатах поширені м'які гірські породи, тому якщо на них будувати масштабні об’єкти, існує загроза руйнування гребель і труб. Унаслідок таких геологічних процесів уже почали руйнуватися труби тих електростанцій, які зводили два-три роки тому. Існує також ризик падіння ґрунтових вод у населених пунктах. Уявіть собі, що зараз, за сучасного рівня річки, вода ще тримається. Якщо ж воду забрати, то рівень у криницях теж може впасти. З огляду на те, що не всі села мають централізоване водопостачання, людям доведеться шукати воду деінде.
Часто говорять, що ГЕС використовуватимуть для протиповеневого захисту. Але світовий досвід свідчить, що найкращим протиповеневим заходом є збереження природних річищ і заплав річок. Наприклад, у Німеччині сьогодні витрачають десятки мільйонів євро, щоб відновити природні водотоки. Водночас ГЕС ставлять під загрозу не лише недоторканий стан наших річок, але і людей, які живуть на їх берегах. Як правило, ГЕС здатні стримувати лише невеликі паводки і повені. У разі великої води вона у кращому випадку просто перетікатиме через греблі. У гіршому греблі руйнуватимуться, а вода зі значно більшою силою знищуватиме все, що розташоване нижче за течією.