четвер, 17 січня 2013 р.

Сланцевий пас


В Україні з дня на день підпишуть договір про видобування сланцевого газу. За словами геологів, це стане подвійним пострілом у голову: ми матимемо отруєну воду, а самого палива так і не знайдемо

Ось уже другий рік в Україні киплять пристрасті навколо потенційного видобування сланцевого газу. Частина людей вірить, що це дозволить вийти з тісних газових обіймів Росії та стане нашим енергетичним джокером, інші вважають: нам загрожують землетрус і забруднення питної води. Слабкість України в тім, що в нас немає коштів, щоб самотужки дослідити місця з потенційним газом і видобути його, тому влада вирішила запросити інвесторів, точніше видобувачів світового масштабу — компанії Shell, Chevron, ExxonMobile. На Юзівській площі (Донецька та Харківська області) працюватиме компанія Shell, на Олеській (Львівщина) — Chevron, а Скіфську ділянку Чорноморського шельфу дістав консорціум на чолі з ExxonMobile. З українського боку в угодах братиме участь НАК «Надра України», яка належить державі. І попри добрий план, аж надто багато дияволів сховалося в деталях.
Секрети міністерства
Найбільшим плюсом сланцевого газу вважають його розміщення біля потенційного споживача, що може суттєво впливати на кінцеву собівартість і, крім того, для України може позбавити гостроти питання щодо будівництва газопроводів в обхід країни.
Однак досі немає відповіді на ключове запитання: скільки газу, що його видобуватимуть на українській території, отримуватимуть наші споживачі, а який обʼєм забиратимуть іноземні компанії? Ще торік з інвесторами повинні були укласти угоди з розподілу продукції. Однак досі триває процес узгодження умов договорів.
У Міністерстві екології не знайшли часу, щоб пояснити журналісту «Газети» низку рішень щодо видобутку сланцевого газу. Утім Ганна Дудка, начальник відділу взаємодії зі ЗМІ та консультацій із громадськістю, пояснила, що договір підпишуть найближчим часом.
— У лютому вже все підпишуть, можливо, раніше, — сказала Г. Дудка. — Міністерство позитивно налаштоване до справи щодо видобування сланцевого газу. У країні, де часто чути розмови про подорожчання блакитного палива, сварки з Росією, всі, мабуть, хочуть позбутися такої залежності.
Новоспечений міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков не прокоментував тему, бо на кілька днів поїхав у відрядження. Через відсутність начальника не хочуть говорити про це й інші працівники відомства.
— Не скажу жодного слова, поки не отримаю відповідного наказу від міністра, — заявив «Газеті» Володимир Іващенко, радник міністра, працівник відділу забезпечення діяльності міністерства.
На що опираються видобувачі
Один із найвідоміших львівських фахівців — Володимир Харкевич. Він є кандидатом геолого-мінералогічних наук, працює у Львівському національному університеті ім. Івана Франка, і йому відомо все, що слід знати, перш ніж починати кампанію з видобування сланцю. Але, звісно, думку фахівця не врахували.
— Єдине, що вони повинні знати, — сланцю в нас немає! — каже В. Харкевич. — Я опираюся на ті дослідження, які є, а також на свій багаторічний досвід, отож можу повторювати цю тезу ще й ще. Якщо видобування все ж розпочнуть, то матимемо забруднену воду, люди ризикуватимуть життями, споживаючи її. Сланець— це тверда корисна копалина, яка складається з керогену та сланцю. На Львівщині керогену — 0,5%, натомість у США його частка сягає 35%.
Утім управління енергетичної інформації Міненерго США (EIA) оцінює українські запаси сланцевого газу в 1,2 трлн. кубометрів, що ставить Україну на четверте місце в Європі за обсягами резервів цього типу палива після Польщі, Франції та Норвегії. Джерела таких даних «Газеті» не вдалося знайти ні в Міністерстві екології, ні в держслужбі геології. Натомість усі відсилають до Американського агентства з міжнародного розвитку (USAID), яке наразі не публікує дослідження, у пресу просочуються лише деякі факти.
Видобувати сланець планують за допомогою гідравлічного удару. Схема видобування сланцевого газу доволі проста: спершу треба пробурити свердловину завдовжки 2,5 км, відтак туди закачують десятки тонн концентрованої насиченої суміші. Не всі її складники відомо, позаяк це — таємниця виробництва. Пласти під землею починають рухатися, завдяки чому й отримують сланцевий газ.
— Компанії пропонують видобування шляхом вертикального буріння, потім горизонтального, опісля здійснюють вибух. Тоді вводять зонд із хімічним розчином, який містить елементи другого класу небезпеки, — застерігає пан Харкевич.
Тут і криється основна небезпека: тонни води, завдяки яким удається видобути з-під землі омріяний газ… із часом потрапляють у підземні води, а разом із ними — у питні джерела. За словами Володимира Харкевича, саме через цю особливість на Львівщині взагалі не можна видобувати сланцевий газ. Ба більше, таке видобування фактично заборонено, адже на Львівщині надто велика кількість водозаборів. Тобто ризик забруднення води дуже високий.
Думки викладача університету дотримуються й інші фахівці. Кілька тижнів тому управління охорони навколишнього середовища Львівської області провело нараду щодо доцільності видобування газу. З майже 20 організацій, представники яких прийшли на обговорення, усі були проти видобування, окрім однієї — ДРГП «Західгеологія».
Жодних досліджень
У Державній службі геології та надр Мінекології нині не можуть похизуватися жодним дослідженням, на підставі якого можна впевнено сказати, що сланцевий газ реальний.
— Спеціалізованих досліджень досі не проводили. Видобувачі не мають на що опиратися, — розповідає «Газеті» Михайло Гейченко, начальник відділу геології, нафти, газу, рудних і нерудних корисних копалин і регіональних досліджень управління геології та гідрогеології Державної служби геології та надр Міністерства екології. — Припускаю, газ можна добути, але в надто маленьких кількостях. Думаю, вам відомо, що в морській воді є елементи золота, проте нікому не спадає на гадку випарювати її задля кількох грамів металу. А тут виходить, що для мізерної кількості сланцю віддають величезні території. Поки договір не підписано, до буріння свердловин — як пішки до Китаю. Видобувачам слід набратися терпіння, бо вони ще дуже довго досліджуватимуть і шукатимуть...
Державна служба геології та надр України не приховує ризиків, пов’язаних із бурінням. Згідно з відповіддю на запит Національному екологічному центру України, за наявною практикою видобування виокремлюють низку ризиків. Перший напрям екологічних ризиків — водні ресурси. Ґрунтові води можуть постраждати від реагентів, а кількість води може суттєво зменшитися. «Вирішити ці проблеми можна лише перевіреними технологіями та постійним наглядом державних органів», — радять у держслужбі.
У квітні та травні 2011 року у Великобританії технологія гідророзриву спричинила два локальні землетруси поблизу родовища в Блекпулі. Роботи призупинили, а британський урядовий департамент енергетики і кліматичних змін створив комісію, яка дійшла висновку, що під час застосування такої технології поштовхи техногенного походження можуть тривати.
P.S. Щоб краще зрозуміти технологію видобування сланцевого газу, радимо подивитися фільм «Газова країна» Джоша Фокса. Цю документальну стрічку знято 2010 року в США. Автор показує, як живеться біля свердловин: умирають свійські тварин, вода чорніє та шипить, інколи крани спалахують від іскри, а люди часто хворіють й отруюються.

Мар’яна Вербовська, "Львівська газета.Вісник міста" №3 2013, 17 січня

фото: europeandaily.com

середа, 16 січня 2013 р.

Зелений коридор для трамваїв



Навесні вздовж трамвайної колії на вул. Городоцькій можуть висадити зелені кущі та дерева. Аби оаза стала реальністю, ініціативним львів’янам слід знайти спонсорів

Коли Олександр Шутюк спостерігав за трамвайною смугою на ділянці від Скрині до кільця Городоцька-Чернівецька, то вважав, що тут вкрай бракує зелені. Тож він вирішив розбавити похмуре місце і висадити тут кущі. За освітою чоловік дизайнер, тому мистецьке око відразу проаналізувало, що саме і де слід змінити.
«Ідея виникла в процесі обговорення ремонту Городоцької на сайті Skyscrapercity.com. Я знайшов у себе фото, зроблені під час ремонту кілька років тому, на них було видно, що там були дерева, про що зараз вже всі забули. Частина вулиці проходить повз приміський вокзал та неподалік центрального вокзалу, причому всі, хто приїхав до міста, обов'язково проходять біля неї. П'ять років тому частину Городоцької відремонтували, її вигляд змінився. Максі-варіант покращення ситуації полягає у  тому, аби висадити  дерева у поєднанні з кущами живоплоту. Загалом арифметика така - довжина цього відрізку вулиці (від ТРЦ Скриня до перехрестя з вул. Чернівецькою) становить 500 м. Якщо відняти переїзди між смугами та інші перешкоди - лишиться 400. Кущ живоплоту коштує 10 грн. і на кожний метр огорожі потрібно 3-4 кущі. Тобто всього на кущі потрібно від 12 до 16 тис. грн. Саджанці дерев коштують 30 грн. за штуку. Якщо саджати дерево кожні 20 метрів, то потрібно 20 саджанців - це ще 600 грн. Порівняно з вартістю кущів - копійки. Звісно, що в процесі більш детальної проробки проекту можуть з'явитися і інші статті видатків», - розповідає «Газеті» Олександр Шутюк, дизайнер інтер’єрів, фотограф.
Для того, аби мрію зробити реальністю, Олександр розіслав листи з проханням підтримати ініціативу у різні великі фірми, одна з них відповіла та запросила в гості - розказати про суть проекту. Не проти також і представники влади: у Залізничній адміністрації роботу погодили з управлінням капітального будівництва. До слова, автор ідеї навіть сформулював кілька тез, які пояснюють, для чого потрібен живопліт:
- вулиця виглядатиме затишніше;
- частково поглинатиметься шум від транспорту;
- частково затримуватиметься пил і вихлопні гази;
- не буде можливості перейти вулицю у недозволеному місці;
- в темну пору доби - захист водіїв від світла фар зустрічних автомобілів.

Нині справа за грошима, тож Олександр шукає усіх небайдужих, аби зібрати необхідну суму для кущів вздовж роздільної смуги між трамвайними коліями. Важливо, що в адміністрації Залізничного району пообіцяли, що виділять транспорт та людей для усіх необхідних робіт. Окрім того, районна адміністрація візьме на себе обов’язки з прибирання та підстригання зелених насаджень.
Місце для ідей
Найбільше розголосу ініціатива з висадженням кущів набула у соціальній мережі. Понад рік у Фейсбуку діє група «Дайте пройти». Саме тут активні львів’яни публікують ідеї  з покращення руху на вулиці, проблеми з паркуванням, успішні  реалізовані проекти.
«Я один із учасників групи «Дайте пройти». Там з’являється багато ідей, зокрема й ініціатива озеленити Городоцьку. Я вирішив збирати кошти на це, оскільки працюю у банку. Тож запропонував відкрити рахунок, куди можна було б надсилати гроші. Перший наш досвід пошуку грошей пов'язаний зі встановленням обмежувальних стовпчиків на вул. Вороного. Там інколи неможливо пройти, бо паркуються багато водіїв. Цю акцію організував Левко Стек, журналіст. У групі активно працює молодь, люди дописують свої зауваження, ставлять фото, діляться новинами. Ідея із зеленими кущами всім сподобалося, так практика існує у всьому світі - похмурі місця розбавляють зеленню, скульптурами.  Ми зібрали майже 3, 5 тисяч гривень. За розрахунками, які робили восени, для усіх робіт потрібно знайти 16 тисяч», - розповів «Газеті» Олександр Качмар.
Всі, хто бажає підтримати цю акцію фінансово - це можна зробити двома шляхами:
1. Готівковий. Приносите кошти за адресою
Львів, вул.Городоцька,35 UniCredit Bank, у відділенні банку запитуєте Олександра і передаєте кошти йому. Якщо він не на місці, то гроші можна віддати будь-якому співробітнику, залишивши свої дані. Краще уточнити, що це саме на озеленення Городоцької.

2. Безготівковий.
ПАТ УніКредит Банк
МФО 300744
ЄДРПОУ 2887909154
Р/Р 26258051046283
Отримувач: Качмар Олександр Юрійович



Мар’яна Вербовська, Львівська газета №2, 2013

середа, 2 січня 2013 р.

Екологічні підсумки 2012

Екологічні підсумки року, що минає
1. Небезпека року: міні-ГЕС у Карпатах
На початку року в Західній Україні закипіла робота над зведенням малих гідроелектростанцій. Загалом хотіли спорудити понад півтисячі об’єктів для отримання енергії з води. Кожна така станція може спричинити біду у довкіллі, наче доміно: зникне риба, обміліє річка, зіпсується якість води, зникне туристична привабливість. Навала охочих працювати з відновлювальною енергетикою розпочалася після того, як 2008-го ухвалили зміни до Закону України «Про електроенергетику» з визначенням «зеленого тарифу». Цей тариф — економічний механізм, спрямований на заохочення до видобування електроенергії з відновлювальних джерел. Згідно із законом, держава зобов’язується купити всю енергію, яку вироблятиме підприємець. Останньому залишається збудувати, працювати та заробляти до 2030 року. Саме доти діятиме тариф. 
Темпи будівництва ГЕС набрали обертів власне тепер тому, що підприємці повинні збудувати станції до 2014 року. Відтак коефіцієнт «зеленого тарифу» знизиться на 10%, відповідно, подешевшає їхній товар. Після 2019-го коефіцієнт зменшиться до 20%, а після 2024 року — на 30%. Що швидше збудують міні-ГЕС — то дорожче вдасться продати енергію. Нині сотні сіл буквально атакують інвестори, ладні пообіцяти будь-що, аби запустити гідроелектростанцію. Отже, економічною спокусою — «зеленим тарифом» — українська влада затягнула зашморг на довкіллі. Після скандалу навколо шкоди ГЕС для річок низка підприємців була змушена відкласти початок  роботи станції, а багато з них узагалі не отримали дозволів на оренду ділянки.
2. Перемога року: тут не курять!
У лютому комітет з питань охорони здоров’я рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроект, який захищає громадян від згубного впливу тютюнового диму, зокрема забороняє курити в громадських місцях. За даними дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, за останні п’ять років зав’язати зі згубною звичкою вирішила рекордна за час незалежності кількість наших співвітчизників — 3,9 млн.! Причиною бажання востаннє загасити цигарку стало те, що в країні почали активно боротися з курінням, вважають фахівці. 16 грудня закон про заборону куріння набув чинності. Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдає здоров’ю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння розмістили графічний знак з текстом такого змісту: «Місце для куріння» та інформацію про шкоду, якої завдає здоров’ю людини тютюнопаління, із текстом такого змісту: «Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».
3. Сварка року: пісок замість води
Хотиславське родовище крейди в Білорусі завдає непоправної екологічної шкоди українським Шацьким озерам і Поліссю загалом: водойми міліють. Попри це, білоруси не припиняють видобувати крейду та пісок. Озеро розташоване за 26 кілометрів від родовища. За принципом сполучених посудин, об’єм води в озерах зменшуватиметься настільки, наскільки білоруси викопають піску. Наталія Хомік, старший науковий співробітник Шацького національного природного парку, розповіла «Газеті», що нині глибина Хотиславського кар’єру сягає восьми метрів. Із нього видобувають пісок, планують ще й крейду. Коли перейдуть до другого етапу, рятувати українські озера буде пізно. Серед варіантів, як вплинути на сусідів, — звернення до Міжнародного суду та застосування економічних санкцій, але поки що справу в руки Феміди не передали. У Шацьку ситуа­цію моніторять постійно, а от знайти такі висновки в білорусів складніше.
4. Сюрприз року: кран з нафтою!
У серпні з кранів жителів Борислава замість води потекла нафта. Причиною біди став прорив свердловини. А з огляду на те, що міська каналізація зовсім дірява, чорна рідина безперешкодно влилася у міську каналізаційну систему. Запобігти трагедії можна було, переконані бориславці. За словами людей, незначні виділення нафти в умивальниках вони бачили за тиждень (!) до прориву свердловини і не раз зверталися у «Бориславводоканал». Однак жодної реакції на звернення не було. Нині ж у водоканалі відмовляються визнати не лише свою провину, але й сам факт надходження скарг. Як пояснюють у «Бориславнафтогазі», це — наслідок безконтрольного буріння на початку ХХ ст., вони хоч і  контролюють рівень нафти на кожній свердловині, але за всім не впильнуєш. Проте витік нафти став найменшим злом серед тих, які загрожують місту. Через розташування свердловин у Бориславі одна з найвищих кількостей онкохворих в області, небезпечний об’єм попутного газу (який не встигають відкачувати) та ціла низка підприємств, які занепали.
5. Амбіція року: ініціатива на смітнику
1 січня 2013 року уявлення українців про сміття має кардинально змінитися. Будь-хто навіть із заплющеними очима повинен сказати, в який бак яке сміття кинути. На початку року нардепи подали відповідний законопроект президентові, а в жовтні Віктор Янукович підписав відповідний документ. Згідно із законопроектом (тепер законом) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилення відповідальності у сфері поводження з відходами», громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов’язані:
а) дотримуватися вимог цього закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;
б) з 1 січня 2013 року укласти договори на вивезення побутових відходів з юридичною особою, яку в установленому порядку визначено виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на території за місцем їхнього проживання;
в) вносити в установленому порядку плату за надані послуги з вивезення побутових відходів, їх перероблення та захоронення;
г) забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.
6. Жорстокість року: вбивство тварин до Євро-2012
За рік до футбольного чемпіонату в Україні масово почали вбивати безпритульних тварин. У все­світній мережі з’являлися і зникали сайти неформальних зібрань доґ-гантерів (убивць тварин). В інтернеті люди викладали фото вбитих тварин та пояснення своїх вчинків — буцімто в такий спосіб вони вбережуть країну від зайвих елементів. Водночас, на противагу цьому руху, хвилю протестів влаштували захисники тварин, вимагаючи захистити чотирилапих та знайти винних у смерті низки собак та кішок. Після закінчення Євро-2012 серія убивств та протестів ущухла.
7. Зухвальство року: Снопківський парк
На території Снопківського парку можуть збудувати багатоповерхівки та котеджі. Після одного з рішень виконкому міськ­ради архітектори міркують над тим, як краще розташувати тут різні будівлі. Майже чотири гектари землі виконком ЛМР своїм рішенням №737 від 26.10.2012 року виокремив для детального плану забудови. Цікаво, що документ не підписав ані мер, ані його заступник, натомість підпис поставила керуюча справами виконкому міськради Марта Литвинюк. Згідно з рішенням виконкому, що його надали для розроблення плану забудови, частина землі, яку потенційно віддають під забудову, — дендропарк Львівського еколого-натуралістичного центру. Земля є об’єктом природо-заповідного фонду, нині тут росте 113 видів рослин. Екологи задумалися, що ж буде з ними, якщо поряд зведуть висотки. Після звернення прокуратори, 14 грудня, виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив рішення «Про розгляд протесту заступника прокурора Львівської області від 22.11.2012 № 05/3-636 вих.12». У цьому рішенні департаментові містобудування доручено відкоригувати схему розміщення детального плану території району забудови на вул. Кримській. Як відкоригують забудову парку, побачимо наступного року.
Підготувала Мар’яна Вербовська
http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/7321