пʼятниця, 31 травня 2013 р.

Підприємство зі секретами

Незабаром у Львові запрацює сортувальна лінія, де вручну розділятимуть непотріб. Попри лічені дні до відкриття, підприємство про себе воліє мовчати

— Ми зробимо Львів кращим, міський голова повинен нами пишатися, — з такої фрази почав розмову з «Газетою» Крістіан Чернер, керівник підприємства, яке невдовзі сортуватиме відходи міста.
У травні планують відкрити лінію, де пластик, папір, скло та метал із місцевих звалищ розділятимуть для повторного використання та утилізації. Роботу виконуватимуть вручну: люди в спеціальному одязі та рукавицях сортуватимуть сміття, яке повільно їхатиме рухомою доріжкою. Робитимуть це на вул. Конюшинній, а керуватимуть роботою державне підприємство «Укрекоресурси» й приватна організація «Гігаджоуль».  Останню очолює австрійський інвестор  Крістіан Чернер, який майже 10 років на Львівщині будує «бізнес зі сміття», періодично нагадуючи про себе скандалами: 2006 року чоловік виграв аукціон на купівлю за 6,5 мільйона доларів повітряних воріт у Тернополі, але грошей так і не знайшов...





Таємні матеріали
«Нам мало відомо про цю фірму. Компанія «Гігаджоуль» активно працює на ринку постачання альтеративних енергоносіїв, зокрема для цементного заводу в Миколаєві. Підприємство розташоване неподалік «Метро», на вул. Городоцькій. Для нас важливо, щоб ТПВ щороку зменшувалися. У нас досі нема системи сортування сміття, понад 90% везуть на сміттєзвалище, — розповів «Газеті» Сергій Кіраль, начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради. —  Ми домовилися, що вони нас запросять, коли розпочнуть працювати. Знаю, що залишки після перероблення поїдуть на міську сміттярку. Є багато запитань до підприємства, бо вони з нами не погоджували проект і не консультувалися. Нас просто поінформували».
Попри те, що відкриття лінії на носі, над її роботою нависли десятки таємниць. Найменше про свою діяльність воліють говорити представники «Гігаджоуля». Їхні представники у Стрию розповідають, що не говоритимуть нічого, аж доки Крістіан Чернер їм не дасть такого завдання. Таке замовчування абсурдне, в компанії відмовляються називати прізвища заступників пана Чернера...
«У нас є особисті причини не коментувати нашу роботу. Настане час, тоді ми спілкуватимемося із пресою», — пояснює у коментарі «Газеті» представник фірми Христина Чумак.
Представники фірми у Львові теж вирішили тримати рот на замку, доки не буде наказу керівництва.
Все-таки голова «Гігаджоуля» погодився на коментар і був здивований засекреченістю колег. Сам Крістіан Чернер останні кілька тижнів перебуває в Австрії. Нам вдалося із ним зв’язатися телефоном, але говорити довго про майбутню роботу він теж не захотів, натомість розповів «Газеті» про важливість такого проекту.
«Ми працюватимемо на основі європейського досвіду сортування сміття із сміттєвих відходів виробництва і від магазинів. Ці стандарти є головними для збереження планети. Ми зможемо відсортувати щонайменше 50% відходів, які до нас потраплятимуть. Усе відсортоване розкладатимемо на різні компоненти для виробництва нового матеріалу. Зокрема, перероблятимемо 100% від макулатури (картон і папір), 100% від ПЕТ- пляшок (від напоїв Fanta, Cola, Sprite, тощо), 100% зі скла, 100% з різних металевих речей. Інші матеріали занадто дорогі, щоб їх переробляти, щоб звільнити від них звалища в Малехові та Грибовичах. Ми використаємо напрацювання Європи за останні 35 років», — розповів Крістіан Чернер «Газеті».

Звідки братимуть сміття?
Як пояснив нам  Крістіан Чернер, на підприємстві працюватимуть  розумні й відповідальні люди, для них спеціально проводитимуть додаткові навчання. Загалом команда складатиметься з 15-20 робітників, їх контролюватимуть фахівці з Австрії та Великобританії. За місяць перероблятимуть від 500 до 3000 тонн непотребу, усе залежатиме від того, як налагодять роботу. Щоправда, на основне запитання про те, звідки ж братимуть сміття, ми відповідь так і не дістали. З огляду на те, що вивіз сміття чітко закріплено за низкою підприємств, складно уявити, звідки ж привозитимуть непотріб. Ще важче уявити, що сміття можуть привозити з навколишніх сіл та міст, бо Львів ледве дає раду зі своїми відходами.
Крім того, керівник фірми зауважує, що досі не знає точної дати початку роботи, але вірить, що це вдасться зробити не пізніше ніж за три місяці.
А от в «Укрекоресурсі» певні, що стартувати вдасться раніше. Зокрема, Ольга Дробишева,  начальник служби маркетингу ДП «Укрекоресурси», розповіла, що до кінця травня планують відкрити сортувальну лінію.
Сортувальні лінії можуть клонувати
Хоч цей пункт поділу сміття ще не відкрили, інвестор з Австрії об’їхав уже кілька  сіл навколо Львова, щоб звести такі ж підприємства й там. Як розповів «Газеті» Ігор Питель, сільський голова села Грибовичі, Крістіан Чернер кілька разів звертався до нього з ініціативою звести тут сортувальний пункт.
«Селяни мають однозначну позицію: не допускати нічого, що пов’язане зі сміттям. Усі втомилися вирішувати проблеми  сміттєзвалища, тому ми на таке не згідні. Але Чернер наполягав і запросив мене до Львова, щоб показати технологію. Вона виглядає безпечною: сміття відсортовують вручну, далі залишки вивозять на сміттєзвалище», — розповів Ігор Питель.

Подібну пропозицію отримали в Малехові. Наразі ніхто на це не відгукнувся. Імовірно, свою думку вони змінять після того, як львівська лінія почне рятувати місто від непотребу. Щоправда, нині до підприємства є багато запитань, а страх представників «Гігаджоуля» щось розповісти був красномовніший за багато інших коментарів.

Мар’яна Вербовська, "Львівська газета.Вісник міста" ,травень 2013,№ 20 (721)

пʼятниця, 10 травня 2013 р.

Дроварня для каштанів

На вулиці Куліша на догоду забудовнику чиновники знищили сквер
 Мар’яна Вербовська, Мирослава Іваник

Вісімнадцять дерев, які були частиною скверу міста, зрізали, щоб облаштувати заїзд у новий торговельний центр. Мешканці вулиці Куліша вже два тижні спантеличені тим, що їхній зелений острівець знищили. Причин  вирубування зелених насаджень не розуміє ніхто: каштани були молодими і здоровими. Тепер замість променаду сквериком пан Григорій починає свій ранок прогулянкою поміж пеньків.
— Живу на вулиці Під Дубом з 1969 року. Коли ми заселялися, то каштани були мого зросту — метр сімдесят сантиметрів, — розповідає пан Григорій. — Колись я розводив сад і розуміюся на деревах, тому можу стверджувати: жодне дерево не було сухим чи гнилим, вони були ще доволі молодими — років 45. Незабаром потепліє, і пеньки пустять сік, але гуляти людям буде вже ніде. Навіть не можу пригадати, де розташований найближчий парк, мабуть, Високий замок.

За словами Володимира Клима, мешканця вул. Куліша, щойно дерева почали спилювати, люди телефонували на «гарячу лінію» міста, але реакції не було.

Дорога до храму. Торговельного

Усе почалося з того, що у грудні 2011-го депутати Львівської міської ради віддали цей сквер в оренду на десять років ПАТ «Мульті Весте Україна 3», яке впритул до ділянки планує побудувати новий триповерховий торгово-розважальний комплекс. Ухвалою №1106 міські обранці передали в оренду й сервітут три ділянки довкола території будівництва — «для здійснення благоустрою території торговельного центру «Форум Львів» та обслуговування скверу».

Уперше про те, що дерева треба вирубати, заговорив саме інвестор. 13 лютого нинішнього року представник фірми-забудовника звернувся до міської ради щодо вирубування зелених насаджень у зв’язку з проведенням благоустрою прилег­лої території та влаштування заїздів у торговельний центр. Як проговорилися журналістам у міському управлінні екології та благоустрою, інвестор не просто звернувся, щоб міська рада розглянула це питання, а й виконав частину роботи за чиновників — приніс зі собою… акт обстеження дерев, за яким частину визнали у незадовільному стані. І тут найцікавіше: за дивним збігом обставин, у незадовільному стані були саме ті дерева, які інвестору треба було вирубати, щоб влаштувати заїзд до торговельного центру. За роботу взялися чиновники. Вже через п’ять днів після звернення, обстеживши дерева на території вул. П. Куліша, Під Дубом та Цеховій, в управлінні екології прозвітували: 15 каштанів, дві аличі та одна тополя у незадовільному стані, тому їх потрібно зрізати. Що цікаво: від моменту клопотання про зрізання дерев до його втілення минув приблизно місяць. Погодьтеся, блискавичність роботи чиновників у цьому питанні вражає. 

— Від вул. Цехової заплановано прокласти заїзд для машин. Щоб організувати це, зрізали кілька дерев. Частина території — це сквер, який надано в оренду для обслуговування і благоустрою території. Ділянку планують повністю реорганізувати, — пояснює «Газеті» Андрій Галушка, в. о. начальника  управління екології та благоустрою Львівської міської ради. 

Ще цікавіше попереду: 18 дерев, які залишилися, зріжуть через кілька місяців, бо вони «не пасують і випадають із природного ансамблю» (!), кажуть чиновники. Однак уже після останньої «реорганізації» територія виглядає порожньою. Ба більше, перехрестя п’яти вулиць і лінія залізничної колії робило перехрестя незатишним, а тепер тут буде постійний смог із вихлопів автівок. 

Ціна (без)законня

Чиновникам міськради ознаки незадовільного стану дерев, які формально  відкрили шлях до вирубування, вдалося згадати із труднощами. На запитання, чому саме дерева ліворуч захворіли, а справа (які не заважали облаштуванню заїзду) залишилися здоровими (при тому, що виглядали однолітками), Андрій Галушка просить дати йому хвилину, щоб подивитися протокол, і лише після цього констатує: мовляв, фахівці проаналізували деревину і винесли вердикт. Серед причин вказали: падання гілок, різноманітні хвороби, а також те, що дерева не розвиваються. Посадовець також додає, що вартість зрубаних дерев інвестор компенсував місту. В акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, названо суму компенсації — 20 104,74 грн. 

Однак мешканці довколишніх вулиць на таку компенсацію не погоджуються. Їхні скарги уже дійшли й до депутатів. Члени постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою стверджують, що нічого про вирубування дерев не знали й жодних документів наразі не бачили. Однак, за словами голови комісії Євгена Білінського, після того, як на сполох забили львів’яни, питанням вони займуться. Міські обранці детально вивчатимуть документи й найближчим часом обіцяють оцінити ситуацію.

Натомість екологи запевняють: законодавство дуже жорстке у питанні збереження зелених насаджень та закликають мешканців відстоювати свої права. За словами Дмитра Скрильнікова, голови ГО «Бюро екологічних розслідувань», найперше слід бути пильними мешканцям найближчих вулиць. Їхня активна позиція та вимога припинити вирубування дерев зможе зупинити цей процес.

— Правоохоронні органи повинні перевірити законність зрізування дерев, для цього слід організувати спеціальну експертизу. Голов­не, що, згідно із законом, якщо тут була зелена зона, то вона мусить залишитися зеленою зоною. Будувати дорогу чи паркінг протизаконно. Подібна ситуація вже виникала на розі вулиць Гнатюка та Наливайка, де зрізали дерева на місці будівництва, — коментує Дмитро Скрильніков.

І буде сад?

В управлінні екології та благоустрою «Газету» запевняють, що жодної проблеми немає, адже інвестор пообіцяв висадити нові дерева і навіть називають, які саме: 31 каштан червоноквітковий, один барбарис оттавський, 40 ялівців середніх, а також квітник з багаторічників — 104 кв. м, газон — 3 тис. 310 кв. м, ще обіцяють висадити самшит.

У відповіді на інформаційний запит, який надіслала «Газета», у компанії «Мульті Весте Україна 3» запевняють: сквер буде, от тільки оновлений. Текст відповіді подаємо без змін.

«Частиною загальної концепції є невід’ємна модернізація паркової зони. Ця зона — перероблена і буде значно оновлена для сприяння дозвіллю і проведення часу там окремим людям та сім’ям, протягом кожного дня року. Включення насаджень/зелені, привабливих елементів дизайну та освітлення у вечірні години, надзвичайно оновить цей парк», — запевняє представник компанії Гавайн Мінкс.

Водночас на візуалізації проекту він виглядає радше не як сквер, а як звичайна територія при торговельному центрі. Мешканці вулиць вирішили писати відкриті листи до влади, але чудово усвідомлюють, що дерев не повернути. Цікаво, що у висадження нових дерев не вірять усі, з ким ми розмовляли. Вони песимістично припустили, що територія буде або за парканом або автостоянкою. Щоправда, здаватися без бою наразі теж не хочуть. Останні 18 каштанів люди обіцяють відстоювати акціями протесту.   

Довідка



На розі вулиць Чорновола та Під Дубом  у другому кварталі 2014 року планують відкрити новий торгово-розважальний центр «Форум Львів». Інвесторами проекту є компанія «Галерея Центр» та ТОВ «Мульті Девелопмент Юкрейн». За офіційною інформацією забудовників, проект передбачає триповерховий центр з підземним паркінгом, до складу якого увійдуть 120 магазинів, кінотеатр на кілька залів, зони відпочинку та ресторани з терасами, з яких відкриватиметься панорама на центр міста.  Загальна комерційна площа проекту — 36 000 кв. м, кількість паркомісць — 620. Загальна варість будівництва становитиме 90 млн. євро, більше ніж половина з яких — кредит ЄБРР. 

"Львівська газета. Вісник міста" 11 квітня 2013 року


 На документі, який наддав у міську раду інвестор, рожевим позначені дерева, які, за висновками експертів, у "незадовільному стані”. Їх вже зрізали. Решту дерев тепер планують зрізати в зв’язку  з тим, що вони випали із "природного ансамблю”.


четвер, 2 травня 2013 р.

Брудна енергія

У Львові розпочнуть утилізацію ламп та батарейок, щоправда, переробка таких відходів може стати ще одним випробуванням для довкілля
Дві використані батарейки зіпсують дві ванни, вісім відер і півтора чайника води — так лякають екологічні організації тих, хто викидає зіпсуті «пальчики» в смітник. Одна батарейка забруднює 400 л води або 20 квадратних метрів ґрунту. За даними митної служби України, щороку до нас ввозять 300 мільйонів батарейок. Припустімо, що їх гамузом викинуть на сміттєзвалище, то площа забруднення за обсягами дорівнюватиме площі України. Цифри вражають, але досі не було жодної програми зі збору подібних відходів! Цього року у Львові реалізують першу, проте й тут будуть свої «але». 
Шанс на переробку
Цього року місто виграло грант на реалізацію проекту утилізації ламп та батарейок. За 1 мільйон 200 тисяч євро львів’яни нарешті наведуть лад з відпрацьованими джерелами енергії та світла, які багато років отруюють воду та землю. 
— Ми плануємо закупити обладнання для знешкодження ртутних ламп та інших елементів устаткування, які містять ртуть, за близько 700 тис. євро, — розповів «Газеті» Андрій  Галушка, в.о. начальника управління екології ЛМР. —  Це грантові кошти, які місто отримає від Євросоюзу в рамках програми транскордонного співробітництва Польщі — Білорусі — України. Проект реалізують спільно з польським містом Люблін. Отож грант на суму 1,2 млн. євро освоюватимуть два міста, якщо точніше: то 300 тисяч євро з цієї суми матиме Люблін, решту — ми.
Потужність обладнання дасть змогу збирати та утилізувати лампи з усього західного регіону України. Протягом 2013 року поблизу шкіл, університетів, лікарень поставлять 80 контейнерів за 20 тисяч гривень для збирання батарейок.
— Опиратимемося на досвід Любліна: там понад десять років утилізують ці відходи. Також розповідатимемо львів’янам, як правильно поводитися з відходами побутової електроніки, проведемо низку семінарів та видрукуємо буклети про поводження з відходами, — розповідає Алла Войціховська, еколог, заступник координатора проекту ГО «Екологічні ініціативи». 
Під час лекцій львів’я­нам розповідатимуть про те, що використані батарейки містять ртуть, кадмій, свинець, олово, нікель, цинк, магній та інші хімічні елементи й сполуки. На сміттєзвалищах під впливом дощів та сонця вони  швидко псуються, шкідливі речовини випаровуються і вимиваються. Через воду й повітря токсичні метали потрапляють у живі організми, в яких викликають ураження, погіршують репродуктивні здатності та викликають генетичні зміни й навіть ракові захворювання!
У пошуках утилізатора
Як пояснили «Газеті» в міськраді, зараз вони аналізують список підприємств, які мають ліцензію на переробку «енерджайзерів». Щоправда, список усіх підприємств нам відмовилися показати. Крім того, раніше представники міськради говорили про те, що зібране знешкоджуватимуть на львівському підприємстві «Аргентум».
— Ми саме над цим думаємо, але договір із підприємством досі не підписано, — резюмував Андрій Галушка.
Усну домовленість підтвердив Тарас Когут, директор інноваційного центру ДП «Аргентум». За його словами, це єдине підприємство в Україні, яке могло б взятися за утилізацію (цікаво, які ж інші підприємства зараз розглядають у міськраді. — «Газета»). 
У нас єдине підприємство в Україні, яке має потрібну технологію переробки. Ми навіть готові передати цю технологію іншим підприємствам, проблема лише в системі збору та доставки до місця переробляння. Поки що наше підприємство не завантажено так, щоб працювати на повну потужність, — розповідає Тарас Когут . — Ми переробляємо батарейки вже кілька років, люди мають усю потрібну документацію на роботу з небезпечними кислотами. 
За рік «Аргентум» назбирав дві тонни батарейок. За місяць підприємство може переробити понад 10 тонн сировини, з огляду на те, що логістики збору в Україні не розробили, то більшість часу підприємство простоює без діла. Якщо міська рада підпише договір з підприємством, то тут обіцяють не брати гроші за переробку, але й не платити за сировину. 
Технологію утилізації розробили в Інституті неорганічної хімії НУ «Львівська політехніка». Зараз фахівці інституту працюють над патентуванням компонентів переробки.
Плями на сонці
ДП «Аргентум» хоч і єдине підприємство, яке здатне утилізувати непотріб, але  далеко не ідеальне, зокрема, через шлейф минулих подій. Екологи пригадують, що про «Аргентум» стало відомо наприкінці 1990-х років, коли в організацію «Еко-Право-Львів» зверталися мешканці хутора зі скаргами, мовляв, підприємство спалює фото- та рентгенівську плівку. Нині підприємство працює на вул. Зеленій, де поряд є багатоповерхівки й парк.
— Ми зверталися до екологічної інспекції та санстанції з проханням перевірити діяльність підприємства. У відповідь працівники СЕС повідомили, що їх двічі не впустили на територію  підприємства. Натомість відповіді за результатами перевірки Державної екологічної інспекції так і не було, — розповів «Газеті» представник  ГО «Бюро екологічних розслідувань».
За словами екологів, проблема шкідливих викидів може тільки збільшитися, якщо підприємство не матиме відповідних технічних умов. Тож перед тим, як розпочати переробляти батарейки, слід кілька разів перевірити, чи не знехтує підприємство екологічними нормами.

Мар"яна Вербовська, "Львівська газета.Вісник міста", 2013

Битва разом з вітряками

Через два місяці на Сколівщині розпочнуть будувати сонячні та вітрові електростанції, які мають не тільки забезпечити села енергією, а й стати привабливими для інвесторів
Михайло Костище очолює сільську раду Орова, що на Сколівщині, з 2002 року. За шість років до цього він почав пропагувати ідею альтернативної енергетики, але на те, щоб його плани стали реальністю, знадобилося майже 20 років. Через два місяці в селі Орів будуватимуть вітрові станції, які стануть новим джерелом енергії для села.
— Я завжди думав про те, що в Карпатах вітер мусить стати корисний людям. У телепередачах часто пропагують «зелену» енергетику: використання води, вітру, сонця. Чому в Орові не зробити те саме? –  пригадує Михайло Костище в розмові з «Газетою».
Нині Орівська ВЕС має намір збудувати Сколівські вітро- та сонячну електростанції на території Орівської сільської ради на горі Діл. Наразі планують установити 14 вітряків, потужністю від 2,5 до 3 МВт. Поряд з вітряками збудують сонячну станцію. Гроші на проект сподіваються отримати від Європейського банку реконструкції та розвит­ку (ЄБРР). 
«Ми пояснюємо: це не буде дешевша енергія. Але ми це робимо для того, щоб розвивати нашу територію. У гірському селі немає підприємств, де б могли працювати мешканці. Основна наша проблема — дороги. Коли кажу, що ці станції зроблять Орів привабливим для інвесторів, то багато хто крутить пальцем біля скроні, але  насправді я в це вірю. Порахуйте: тільки за оренду ділянки, де побудують станції, ми отримуватимемо 45-50 тисяч гривень щороку», — розповідає Михайло Костище.Найбільшим споживачем енергоресурсів у гірських районах є населення, а основним видом палива — природний газ. Зменшення споживання природного газу для опалення — одне з найскладніших завдань. У селі вже затвердили проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «Орівська ВЕС» для будівництва Сколівських вітро- та сонячної електростанції. Загальна площа — 22  га,  з них: у довгострокову оренду терміном на 49 років — 13,9 га. Раніше тут випасали корів. Після закінчення робіт на земельній ділянці рекультивуватимуть землю.
Україна пасе задніх
Щороку частка альтернативної енергетики у світі зростає. Серед планів українського уряду — збільшити частку альтернативної енергетики за 8 років до 11%.  Частка альтернативної енергії в Україні нині досягає 1,2%, а Європейський Союз поставив умову для країн унії, щоб їхній відсоток альтернативної енергії сягав не менш, як 20% до 2020 року.
Поки що виробництво електроенергії і теп­ла в Україні традиційно базується на вугіллі, газу та атомній енергетиці. Це дуже шкідливо, оскільки спалювання продукує багато вуглекислого газу. 
— В Україні цей шлях тільки  розвивається. У Старому Самборі я розробляв проект будівництва сонячної електростанції вартістю 20 мільйонів євро. В Орові проект утричі масштабніший, відповідно, коштуватиме 60 мільйонів євро, — розповідає Ярослав Шпак, президент асоціації  «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини». — В Україні вже є подібні станції у Криму, Одесі, Запоріжжі та на Донеччині. Такі проекти суттєво знижують багато ризиків, зберігають довкілля. 
Нетрадиційні ризики
Попри захоплення нетрадиційними джерелами енергії, фахівці радять бути врівноваженими у впроваджуванні сонячних та вітрових станцій.
— Сонце світить не завжди настільки, наскільки вимагають сонячні станції. З цим нічого не вдієш, тому слід страхуватися іншими джерелами. Власне в цьому, на мою думку, приховано ризики нетрадиційних джерел енергії, — пояснив свою позицію у розмові з «Газетою» Володимир Фаворський, викладач інституту відновлювальної енергетики КПІ. — Досвід вдалого поєднання енергій можна знайти у багатьох європейських країнах. Зокрема, в Німеччині, Голландії та Данії частка нетрадиційних джерел енергії досягла 20%, при цьому вони  й надалі вдосконалюють систему енергопостачання.
Крім того, німецький досвід свідчить, що сектор використання відновлювальних джерел енергії тримається на приватних компаніях, насамперед на середніх підприємствах. 

Довідка

Україна має доволі високий сонячний потенціал, який можна використати для виробництва теплової та електричної енергії. Сонячна інсталяція у Львівській області становить 1000 кВт год./м2, у Криму — 1400 кВт год./м2. Такий рівень сонячного потенціалу й «зелені» тарифи на електроенергію від сонячних колекторів на рівні 50 євроцентів за 1 кВт год. роблять проекти сонячних електростанцій навіть у західному регіоні рентабельними. Вигідним є отримання тепла від сонячних колекторів для різних організацій, крім населення, яке наразі отримує газ за пільговою ціною.