пʼятниця, 27 грудня 2013 р.

Екологічні підсумки 2013 року: Україна та Львівщина



2013 року ми стали свідками дуже різних подій у довкіллі. Почнемо з плюсів: українці мають Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», до прикладу, такий крок Польща зробила 20 років тому. Хоча загалом цьогоріч екологічні новини в Україні були не зовсім на користь природі. Ще рік тому ніхто не міг би здогадатися, що в нас є стільки потенційних газових родовищ, а тепер маємо й газоносні пласти, й угоди, і багато секретів інвесторів. Детальніше — в наших підсумках.
 
1)     Рік без диму в кафе
16 грудня виповнився рік, відколи в Україні діє Закон «Про обмеження місць куріння тютюнових виробів». Одразу після впровадження документа українці повільно почали кидати курити. За півроку після впровадження «бездимного» закону середньостатистичний громадянин викурював на 10% менше цигарок, нових даних поки що немає. Україна за рівнем поширеності куріння у світі з четвертого місця нині опинилася на 24-му.
Фото: www.medicaly.net


2)     Shell почав бурити
Нафтогазова компанія Shell та ПАТ «Укргазвидобування» почали буріння другої розвідувальної свердловини «Ново-Мечебилівська-100» на Харківщині. Нагадаємо, 24 січня 2013 року Shell, ТОВ «Надра Юзівська» й уряд України підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на розвідування, розробку й видобування вуглеводнів на Юзівській ділянці, що в Дніпровсько-Донецькому нафтогазоносному басейні на території Донецької та Харківської областей. Площа ділянки становить 7886 кв. км. Угоду погодили в обласній раді Харківщини без жодних змін чи доповнень. Кількасот сторінок документа депутати мали час прочитати протягом кількох днів. Початковий етап геологічного вивчення передбачає отримання сейсмічних даних і буріння до 15 свердловин. До початку будь-яких робіт Shell проведе комплексну оцінку потенційного впливу проекту на екологічне й соціальне середовище, а також на здоровʼя населення, залучивши компетентну міжнародну консалтингову компанію Environmental Resources Management (ERM).



3)     Закон про органічні продукти
3 жовтня президент Віктор Янукович підписав Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Очікують, що чіткі правила функціонування ринку мають покласти край проблемі псевдоорганіки, від якої потерпають і виробники, і споживачі, а також посприяти вирішенню питання продовольчої безпеки в державі. Закон забороняє використання будь-яких написів, що можуть вводити в оману споживачів, на зразок «еко», «біо», «натуральний», які не підтверджено сертифікатом. Це захистить національний ринок від підробок. Окрім того, документом передбачено використання національного логотипа, що також допоможе відрізняти органічні продукти від звичайних. Влада визначила розвиток органічного сільського господарства перспективним напрямом для України, адже це сприятиме зміцненню здоров’я громадян і поліпшенню вітчизняних ґрунтів та екосистем.


4)     Угода століття — Сhevron видобуватиме газ
У листопаді Україна й компанія Chevron урочисто підписали газову угоду. До цього понад рік тривали дискусії щодо доцільності та безпечності видобування сланцевого газу на території Львівської та Івано-Франківської областей. Згідно із законом, проект цієї угоди мали узгодити з Львівською та Івано-Франківською обласними радами. Поки депутати вивчали документ, угода стала топ-темою новин Галичини. Попри шквал критики, облради погодили видобування газу, але з умовою змінити низку пунктів угоди. Не обійшлося без колоритних деталей: у Львові під час голосування за ухвалення угоди в сесійну залу прийшло близько 10 жінок, які звинуватили міністра енергетики Едуарда Ставицького в отруєнні життя їхніх дітей. Під крик жінок урядовець покинув залу. Угоди дозволить розпочати роботи з пошуку та видобування сланцевого газу в межах ділянки Олеська, прогнозовані ресурси якої становлять 2,98 трлн. куб. м газу. Щорічне видобування газу за базовим сценарієм становитиме 8-10 мільярдів кубометрів.
Згідно з угодою, протягом початкового пошукового періоду компанія Chevron інвестує 350 мільйонів доларів у розвідування сланцевого газу у Львівській та Івано-Франківській областях.




5)     Загадкові італійські інвестиції
На Львівщині видобуватиме газ компанія Eni S.p.A з Італії. Вона подавала заявку на участь у конкурсі разом з компанією Chevron (США) на розробку Олеської газової площі (Львівська область), але переможцем не стала. Компанія пішла іншим шляхом: 14 червня 2012 року придбала 50,01% ТОВ «Західгазінвест» у співзасновників підприємства — Національної акціонерної компанії «Надра України» та Cadogan Ukrainian Holding Ltd». Нині ТОВ «Західгазінвест» має ліцензії на розробку дев’яти родовищ сланцевого газу на Львівщині загальною площею близько 3,8 тис. кв. км. Офіс у Львові відмовляється коментувати свою діяльність, а в Італії нам пообіцяли відповісти на всі запитання. Обіцянка була наприкінці жовтня, досі чекаємо.


6)     Львівщина
Зрізали каштани
У березні вісімнадцять дерев, які були частиною скверу Львова, зрізали, щоб облаштувати заїзд у новий торговельний центр. Мешканці вулиці Куліша спантеличені тим, що їхній зелений острівець знищили. Причин вирубування зелених насаджень не розуміє ніхто: каштани були молодими й здоровими. Усе почалося з того, що в грудні 2011-го депутати Львівської міської ради віддали цей сквер в оренду на десять років ПАТ «Мульті Весте Україна 3», яке впритул до ділянки планує побудувати новий триповерховий торгово-розважальний комплекс. Ухвалою №1106 міські обранці передали в оренду й сервітут три ділянки довкола території будівництва — «для здійснення благоустрою території торговельного центру «Форум Львів» та обслуговування скверу».
Фото: М. Вербовська


7)     Батарейки й лампи колись утилізовуватимуть
У Львові стартує програма зі збирання й утилізації енергоощадних ламп і батарейок. Це — спільний проект департаменту містобудування ЛМР, ГО «Екологічні ініціативи» та Люблінського муніципалітету «Створення муніципальної системи поводження із відходами електричного та електронного устаткування у місті Львові із використанням досвіду міста Любліна». Йдеться про закупівлю установки, яка перероблятиме відпрацьовані енергоощадні та люмінесцентні лампи, а також батарейки, подрібнюватиме їх на складові частинки — скло, метал, вилучатиме небезпечні елементи, як-от ртуть, свинець та інші. Вартість такої установки — 700 тис. євро. Крім того, на території Львова поблизу вищих навчальних закладів, супермаркетів, ЛКП розмістять 80 контейнерів для збирання таких відходів. Цікаво, що проект розраховано на 2013-2017 рр., але цьогоріч у місті не просунулися в утилізації ні на крок, обіцяють активно почати працювати наступного року.


8)     Енергонезалежне місто Золочів
Два роки витратила міська влада Золочева на Львівщині, щоб вирішити головну енергетичну проблему міста — ліквідувати залежність теплопостачання міста від цін на газ. Торік там провели реконструкцію п’яти невеликих котелень, які обслуговують бюджетні установи міста. У підсумку це дало 1 млн. 400 тисяч гривень економії бюджетних коштів, ну а для дитячих садочків та шкіл — суттєве зменшення тарифу на тепло. Цьогоріч до початку опалювального сезону було переобладнано ще дві котельні. Одна з них — найбільша в місті.


9)     Гроші на вітер
На Львівщині підписали договір про оренду землі під вітроелектростанції, який може стати джерелом й енергії, і проблем довкілля. На ХІІІ Міжнародному економічному форумі в жовтні підписали угоду про оренду землі під будівництво електростанцій. Вітроелектростанції зведуть у трьох районах: Сколівському, Старосамбірському та Турківському. Влада й інвестор задоволені документом.

Мар"яна Вербовська, "Львівська газета" №52, 26 грудня 2013 року 

вівторок, 24 грудня 2013 р.

Натхненні газом


За кілька років Західна Україна несподівано для всіх стала землею газових перспектив. Під шум довкола Chevron тут запрацювала ще низка компаній



Щоб добувати газ, слід дотримувати найкращих українських традицій ведення бізнесу: якомога тихіше, швидше й зухваліше. Поки вся країна обсмоктує справу Chevron, інші компанії вже встигли розібрати бурове устаткування, яким шукали запаси.
Нині на Львівщині шукають корисні копалини Chevron, Eni S.p.A, «Юсенко», Cadogan Ukrainian Holding Ltd. «Газета» спробувала з’ясувати, як компанії отримали дозвіл та чи знайшли у нас омріяний газ.

Газ без села
«Ніхто нам не сказав, знайшли його чи ні. Шукати почали ще 2008 року, а потім роботу заморозили. Цього літа бригада робітників повернулася і знову запрацювала», — розповідає «Газеті» Орест Яцколяк, селишний голова Борині Турківського району.
Усі розмови про газ зводяться до слова «во­ни», але хто вони, сам голова так і не зміг сформулювати.

Три тижні тому біля села розібрали вежу для буріння. На місці  розвідки —  високі паркани й випалена трава. Чотири місяці поспіль тут активно шукали поклади газу.
«Були й англійці, й українці, а люди мені казали, що й італійці. Угоду укладали з компанією «Юсенко», але хто тут зараз, чесно скажу: не знаю», —  розповідає Орест Яцколяк, проходячи повз ворота, де починається ділянка, під якою є потенційне родовище газу.
На території стоять десятки машин, яскраві сині бочки, червоні дерев’яні коробки з піском, мішки з хлористим кальцієм. У листопаді на цій ділянці залишилися тільки три охоронці.
Щоб не було сумно, вони взяли собі трьох кошенят. Ділянка хоч і недалеко від Борині, але розташована на пагорбі. Люди сюди не приходять, бо, по-перше, сюди нікого не впускають, по-друге, на пагорбі, особливо восени, часто дмуть холодні вітри. Охоронці так ховаються від вітру, що достукатися до них у будку нам вдалося з десятої спроби: вони спали.
Охорона, як і голова, зрештою, як і всі у селі, не знає назви компанії, що шукає газ. Не відають навіть, буде це газ природний чи сланцевий. Для роботи з буровою сюди запросили понад тридцять фахівців, лише один був місцевий — прибиральниця. Реш­та людей приїжджала на два тижні з-за кордону, Івано-Франківська й Києва.

«Нам було байдуже, аж поки вони почали бурувати. Від звуків з гори діти не могли заснути. Бурували й удень, і вночі. Припинили тільки в жовтні. Ми писали на ім’я селищного голови скарги, але це нічого не змінило», — розповідає мешканка Борині.
Бориня — це лише приклад того, як надалі розвиватимуться події у десятках сіл Львівщини. Тут теж обіцяли взяти місцевих людей на роботу і в шаленому темпі розвивати інфраструктуру. Однак люди в селі навіть не здогадуються, хто тут працює, а щороку рада отримує кошти для розвитку інфраструктури — 4 тисячі гривень за оренду землі. 
Слідкуйте за руками

Поки Західна Україна із роззявленим ротом спостерігала за перебігом підписання «угоди століття» із Chevron, тут вже давно шукали газ, але інші. Створюється враження, що Chevron став червоною ганчіркою, яка відволікла від реальних історій з пошуком газу.
Зокрема від компанії Eni S.p.A з Італії. В Україні вона працює з 2011 року. 
«Eni S.p.A подавала заявку на участь у конкурсі разом з  компанією Chevron (США) на розробку Олеської газової площі (Львівська область), але переможцем не стала. Тому компанія пішла іншим шляхом: 14 червня 2012 року придбала 50,01% ТОВ «Західгазінвест» у співзасновників підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» та Cadogan Ukrainian Holding Ltd», — пишуть «Наші гроші. Львів».
Сьогодні ТОВ «Західгазінвест» володіє ліцензіями на розробку дев’яти родовищ сланцевого газу у Львівській області загальною площею близько 3,8 тис. кв. км.
«Ми не уповноважені вам розповідати про роботу. Звертайтеся до нашого офісу в Італії», — сказала «Газеті» Тетяна Пелипенко, предс­тавник «Західгазінвест» після того, як ми надіслали їй письмовий запит та зробили більше ніж 20 дзвінків з метою дізнатися бодай щось про роботу компанії. Страх і примітивні відповіді «Західгазінвесту» стали коментарем «замість тисячі слів». Припускаємо, що компанії з прозорими планами уникали б відповіді не так панічно.
9 жовтня ми подали запит і в центральний офіс Eni S.p.A в Італію. На початку листопада нам відповіли, що невдов­зі підготують детальну інформацію про свою роботу, але ми її  й досі чекаємо.
Іще одна цікава деталь: 30 жовтня на офіційному сайті Eni S.p.A з’явилася інформація про те, що генеральний директор зустрічався у Києві з президентом України. Натомість на сайті президента нічого подібного нам не вдалося знайти. Чому немає ні слова про зустріч з інвестором, який хоче вкласти 95 мільйонів доларів, — збагнути складно.
Історія з багатьма невідомими

Попри голод газових інвесторів, у Державній службі геології та надр переконані: в Україні на сьогодні немає родовищ сланцевого газу. До того ж у межах Львівської області є площі, перспективні на газ сланцевих товщ, які потребують геологічного вивчення. Саме Державна служба геології пролила трохи світла на ситуацію із «Західгазінвестом».
«Західгазінвест» надано три спеціальні дозволи на геологічне вив­чення надр, зокрема дослідно-промислове розроблення родовищ із подальшим видобуванням (природний газ та газ сланцевих товщ): площі Курінна,  Сандугеївська та Яковлівська; два спеціальні дозволи на геологічне вивчення надр: площі Жужелянська та Реклинецька. Прогнозованих ресурсів та запасів на зазначених площах немає, їх визначатимуть у результаті геологорозвідувальних робіт», — відповіли у держслужбі «Газеті» на запит. 
Але тут виникає нове «але». Акурат на ці площі (Курінна, Сандугеївська та Яковлівська) Львівська облрада видала спеціальний дозвіл на користування надрами «Західукргеології» 20 квітня 2012 року, документи висять на сайті облради. Це інша дочірня компанія «Надр України». У держслужбі геології були не менш здивовані, коли дізналися, що ділянки віддали раніше «Західукргеології», натомість ними користується «Західгаз­інвест». Як таке могло статися, наразі ніхто не може пояснити.  У «Західукргеології» «Газету» запевнили, що не спів­працюють із «Західгазінвестом».
За законодавством, отримання спеціальних дозволів на розроблення родовищ копалин можливе лише за погодженням з облрадами за місцем розташування таких родовищ. Львівська облрада погоджувала спецдозволи «Західукргеології», але ніколи не ухвалювала рішень для «Західгазінвест». Ми надіслали інформаційний запит, щоб урешті збагнути, коли «Західгазінвест» отримав дозволи на користування і в який спосіб.
Зв’язані однією ниткою
Ділянка хоч і недалеко від Борині, але розташована на пагорбі. Люди сюди не приходять, бо, по-перше, сюди нікого не впускають, по-друге, на пагорбі, особливо восени, часто дмуть холодні вітри. 
Поки намагалися скласти усі пазли газових історій на Львівщині, то несподівано зрозуміли: всі компанії між собою мають хоча б мінімальні зв’язки. Компанія «Юсенко» має левову частку капіталу Cadogan Ukrainian Holding Ltd. 
«Наразі ми не маємо спільних справ з Eni S.p.A, але знаю, що Cadogan співпрацює із цією компанією  у «Західгазінвесті». Eni S.p.A дуже велика компанія, вона фокусує роботу на сланцевому газі, ми  — на природному», — розповів нам Андрій Левицький, генеральний директор «Юсенко». 
А ще пан Левицький сказав, що наразі італійська компанія не розпочала розвідку пошуків газу. Щоправда, пізніше уточнив, що немає інших джерел про італійські плани, крім інформації в газетах. Але які газети він читає, вирішив не казати.
І, як свідчить досвід, тактика  «не скажу» чудово сприяє розвитку справи в Україні. Але можемо припустити, як швидко заговорять інвестори, коли з’ясують, що в українських компаній бракує документів, або коли вони не знайдуть того, чого шукали. 
Львів — Бориня — Львів

"Львівська газета"  21 листопада 2013 року
Текст і фото Мар"яна Вербовська