четвер, 13 серпня 2015 р.

Кожен четвертий велосипедист їде тротуаром

ukrainianiphone.com
У липні у Львові вперше підрахували велосипедистів

Дослідження робили в рамках ініціативи Інституту міста Social Innovation Lab за сприяння Львівської асоціації велосипедистів (ЛАВ).
Згідно з висновками дослідження, серед роверистів Львова помітно переважають чоловіки. До прикладу, частка жінок від загальної кількості велосипедистів на львівських дорогах у будній день становить лише 11,5%. У вихідні цей показник трохи зростає — до 15,9%. Схожі результати є також у Києві. Так, за результатами спостереження у травні 2015 року, частка жінок на велосипедах становить 12% у будні та 18% на вихідних, повідомляють в Інституті міста.

 Що стосується вікових категорій, то велосипедом як засобом пересування містом користується переважно молодь (16-35 років) — 49,6% у будні, 50,1% на вихідних та дорослі (36-55 років) — 33,4% у будні, 32,3% на вихідних. Львівські велосипедисти надають перевагу спортивним (35,5%) та гірським велосипедам (33,0%). Ще 15,2% використовують city bike. «Газета» поговорила з Янісом Сенайком, соціологом Інституту міста про те, які особливості львівських велосипедистів і які упередження треба розвіяти.

—    Насамперед прошу розкази, для кого розроблено це дослідження і кому воно може бути корисним?
—    Дослідження призначене для львів’ян, особливо тих, які користуються цим видом транспорту. Дослідження/спостереження такого формату у місті проводили вперше. Це дуже важливо, особливо зважаючи на те, що Львів можна небезпідставно назвати велосипедною столицею України (беручи до уваги рівень розвитку місцевої вело інфраструктури, порівняно з іншими містами). Ідея провести підрахунок велосипедистів виникла ще в червні. Згодом ми поспілкувалися щодо цього з Львівською асоціацією велосипедистів (ЛАВ), щоб об’єднати зусилля. І вже в липні розпочали дослідження.
Спостерігачів було вирішено розмістити на восьми дорожніх перехрестях міста (вул. Стрийська — вул. Наукова, вул. Під Дубом — вул. Куліша, просп. Червоної Калини — вул. Хуторівка, вул. Шевченка — вул. Городоцька, вул. Сахарова — вул. Коперніка, вул. Антоновича — вул. Бандери, просп. Свободи — вул. Дорошенка, вул. Франка — вул. Левицького). Спостерігачі на точках фіксували пересування велосипедистів протягом дня. Інструментарій дослідження (з низкою нововведень) було запозичено в Асоціаціі велосипедистів Києва.

У результаті дослідження ми отримали низку цікавих даних, які плануємо доопрацювати та оприлюднити протягом вересня.

—    Серед цифр дослідження є мізерний відсоток тих,  хто використовує засоби захисту на дорозі, їх лише 15%. Наскільки це мало, порівнюючи з іншими містами?
—    Для міста така ситуація є доволі закономірною. Для порівняння: в країнах Європи засоби захисту використовують найчастіше ті, хто виїжджає на трасу й багато часу проводить у дорозі. Пригадую, що під час проведення спостереження на перехресті вулиць Франка та Левицького я зафіксував лише одного чоловіка, який мав усе необхідне спорядження: фари, наколінники, налокітники, шолом, рукавиці. При цьому він їхав тротуаром. Важливість особистої безпеки та безпеки пішоходів — це першочергові речі для кожного велосипедиста.

—    Те, що дослідження проводять улітку, не впливає на репрезентативність, адже частина людей у відпустці, частина поїхала за місто?
—    У нас дуже багато людей мають упередження до використання велосипеда як засобу пересування містом. Перш за все через те, що вважають велосипед транспортом, на якому не можна їздити в погану погоду. Тому початок весни може відлякувати наслідками, осінь — дощами, а зима — снігом та ожеледицею.
Оскільки велосипедист є повноцінним учасником дорожнього руху і, крім прав, має ті самі обов’язки, що й автомобіліст.

Тому літній сезон видався нам оптимальним для проведення підрахунку.
Я знайомий лише з однією людиною, яка користується велосипедом протягом усього року. Нам було важливо вказати також і на ці упередження. Важливий також високий показник щодо кількості людей, які їздять на велосипедах по тротуару. Вкотре хочу наголосити, що подібна практика є недопустимою! Оскільки велосипедист є повноцінним учасником дорожнього руху і, крім прав, має ті самі обов’язки, що й автомобіліст.

—    Як часто ви плануєте робити такі дослідження?
—Ми проводитимемо такі підрахунки щорічно. Не виключено також, що проведемо дослідження й восени, щоб побачити залежність показників від пори року, погодніх умов тощо. Якщо поглянути на європейські країни, то велосипедист на дорозі міста взимку та восени — це справа буденна. Наприклад, у скандинавських країнах ровером їздять і в заметіль.
У тутешніх людей побутує думка: буду їздити, коли в місті буде достатньо велодоріжкок. Але є міста, де немає навіть такої кількості велодоріжок як у Львові, та це не заважає більшості людей використовувати велосипед регулярно.
У Львові вже існує багато можливостей для тих, хто користується велосипедом, як засобом для пересування містом. Ми розробили детальну мапу веломаршрутів міста, використовуючи яку, велосипедист може безперешкодно дістатися аж до Великих Грибовичів. Мапу розроблено ще в січні 2015-го, але, щоб завершити розробку аплікації, яка використовуватиме мапу за базу, потрібна синхронізація з мапами  Google. Це питання наразі розглядає дирекція компанії. Тож нам залишається лише чекати.

—    У яких містах провели такі самі дослідження?
—    Підрахунки провели в Тернополі, Полтаві, Івано-Франківську та Києві.

Розмовляла Мар’яна Вербовська
Львівська газета 13 серпня 2015 року