четвер, 24 березня 2016 р.

Поле чудес

Чому об’єднання – єдиний спосіб фермерів отримати прибуток від вільної торгівлі з ЄС?
«Пригадуєте, кілька років тому всі купували польську цибулю? У нас навіть відмовлялися її сіяти, бо купити було дешевше. Так буде завжди, якщо в Україні не буде підтримки фермерських господарств», – каже «Газеті» Петро Вовк, господар на фермерському господарстві «Малинівка» Пустомитівського району.



Зараз «Малинівка» – це 100 га площі, два овочесховища.
На фермі вирощують овочі борщового набору: картоплю, моркву, буряк, капусту та інші, які продають найбільші торгові мережі регіону.

Але попри свій успіх, тут не поспішають радіти від того, що 1 січня в Україні діє глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі, запроваджена в межах Угоди про асоціацію України з ЄС.
Навпаки, радісні новини від роботи зони вільної торгівлі тут прогнозують лише після того, як в країні станеться диво.

Що зміниться?

Тепер митні тарифи, які сплачують під час продажу товарів між Україною та ЄС, поступово знизяться до нуля. Незважаючи на те, що ЄС знизить свої тарифи майже відразу і в повному обсязі після впровадження глибокої та всеосяжної ЗВТ, для України це відбуватиметься поетапно, до 10 років, щоб відобразити різницю в промисловій конкурентоспроможності між двома територіями.
За словами Петра Вовка, зараз українцям треба пройти той шлях, який фермери ЄС проходили за десятки років. Зокрема, отримати документи, що засвідчуватимуть якість продукції.

Кілька років тому П. Вовк хотів розробити сертифікацію продукції, бо тільки з нею можна продавати свої продукти в ЄС. Тоді це коштувало 100 тисяч гривень на рік. За таких умов, 100 тонн картоплі дорожчали на 40 копійок за кілограм. Отож він просто не міг конкурувати з іншими, бо хоч і мав сертифікат, але ціна його продуктів ставала б зовсім не привабливою.
«Щоб працювати на закордон, треба планувати роботу на рік наперед. Розраховувати, скільки продукції у вас зможуть купити. Й не менш важливо: виграють лише ті, хто матиме великі господарства. Тільки вони зможуть дозволити собі стандартизацію та сертифікацію і продавати на експорт великі обсяги товарів», – резюмує п. Вовк.

ЄС уже запровадив зони вільної торгівлі в багатьох країнах світу і нині веде перемовини про нові угоди, зокрема зі США та Японією. Так само, як і Україна, має зони вільної торгівлі з країнами Співдружності Незалежних Держав і веде перемовини про угоди з Канадою, Туреччиною та Ізраїлем.
Цікаво, що інформацію про зміни фермери отримували хто звідки. До прикладу, Бернар Вілем, керівник фермерського господарства «ШЕВРЕТ», який багато років розводить овець і кіз у селі Дмитровичі Мостиського району, досі чекає, коли державні органи дадуть повний перелік змін.
Бернар займається гуртовою торгівлею молочних продуктів, переробкою молока, виробництвом сиру, масла та м’яса. Говорити про зміни після впровадження вільної торгівлі чоловік не поспішає.
«Стосовно угоди про вільну торгівлю між Європою та Україною, ніхто з департаменту агропромислового розвитку не повідомив нас про конкретні можливості та наслідки цієї угоди. Передусім постає питання, для чого служать державні структури, які щонайменше мали хоча б надати довідкову інформацію фермерським господарствам», – сказав Бернар «Газеті».

Допоможуть дотації

Микола Миркевич, почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників, вважає, що доступи до європейського ринку – це, звісно, позитив. Головне, що тепер українські фермери повинні прагнути до європейських стандартів продукції. Що більше  євросторона контролюватиме нашу владу, то краще.

«Фермерам варто боятися того, що багато нової продукції потрапить на наш ринок. Виправити цю ситуацію зможуть дотації. Якщо у Польщі отримують 500 євро на гектар від держави, то наші просто не можуть конкурувати без відповідної підтримки. Зараз на українському ринку працює правило не конкуренції якості, а конкуренції ціни. Люди обирають ті товари, які найменше коштують, тому ринок не може похвалитися великими здобутками. Пригадую анекдот-легенду: коли фермер в Америці заходить у сенат, усі встають. Це ознака глибокої пошани до того, хто щодня працює для добробуту країни. Поки наші чиновники цього не збагнуть, наші фермери ледь зароблятимуть на життя», – вважає Микола Миркевич.

Розмір має значення

Від зони вільної торгівлі виграють великі підприємства, які сьогодні вже працюють на експорт. Це: виробники зерна, соняшникової олії, кормів для тварин, добрива.
Більшість виробників не є конкурентами ЄС, бо продукція просто не стандартизована. Найбільше втрачають малі фермерські господарства, які взагалі не є учасниками ринку. Йдеться про спеціалізацію сільського господарства, а про її структуру.

«Засилля дешевої продукції чекати не слід, тому що товари з ЄС залишатимуться дорогими через курс. А ось для того, щоб отримати зиск від зони торгівлі, треба об’єднуватися у виробництва однотипної продукції. Українці не люблять об’єднуватися, тому на швидкі прибутки не варто сподіватися. Ми не готові до переходу на євростандарти психологічно й технологічно. Та вакханалія, яка сьогодні є нашому ринку, не підійде для європейського. Треба послідовно змінювати законодавство», – вважає Іван Стефанишин, радник директора ТзОВ «Шувар».

На думку Івана Стефанишина, у нас є великі внутрішні проблеми у сільських господарствах. Фермери становлять 75% виробників – це 43 тисячі господарств в Україні. Серед них не більше ніж 10% мають стандартизацію та вивозять продукти за кордон. Україна залишається сировинним додатком Європи, експорт на 70% складається зі сировини і не має доданої вартості.
«На 100 тисяч тонн зерна, яке експортують, ми втрачаємо 25 мільйонів гривень доданої вартості. Тому треба активно працювати над переробкою продукції, щоб ми вивозили не зерно, а борошно, не соняшник – а олію. Поки цього не буде, українці не зможуть на повну користуватися з вільного ринку», – підсумовує І. Стефанишин.
Утім, згідно з його прогнозами, наш експорт може зрости на 15%, тоді як імпорт сільськогосподарської продукції зросте на 2%.

Вербовська Мар'яна, Львівька газета

Burnt by the sun. New probable reality for everyone.



Short winter without snow and hot summer is a reality to which Ukrainian hydrometeorologists advise to adapt.
The climate of Ukraine has changed due to global warming over the past 50 years. If the situation does not change on the planet, temperatures could rise by 3.5-6 degrees Celsius by the end of this century.
In order to stop global warming, today the Conference of the United Nations Framework Convention on Climate Change has begun. This year's event will become historic: the representatives of 198 countries will sign a new treaty on Climate, which is also called the "plan of action to save the planet."
The conference will take place at the Paris-Le Bourget Exhibition Center from 30 November to 11 December.
*   *   *
Jean-René Brunetière, head of the Buildings and Energy Efficiency Initiative at the Climate Chair at Paris University, invites us into one of the classrooms. The thermometer to measure room temperature is peeping out from the pocket of his jacket. He carries it everywhere in order to show how irrationally people waste energy.

"I was in Kyiv a few years ago. It was winter, the hotel got unbearably hot and there was no temperature controller. I opened the window to reduce the temperature, aired the room out and warmed up local birds," – smiles Jean-René.
The researcher’s thermometer shows that the room temperature is 26 degrees Celsius at a rate of 19. Even here, at the Climate Chair much more energy than necessary is wasted.
The problem of irrational energy consumption is global, and thus it can be solved only collectively.
The scientist explains that climate change is caused by carbon dioxide emissions into the atmosphere due to human activities. Over a period of more than twenty years, more than two thousand researchers have been dealing with this issue within the international body the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC).
In 1988, the United Nations Environment Programme and the World Meteorological Organization came together to create the Intergovernmental Panel on Climate Change, which has become the global source for the assessment of scientific information relating to climate change and the formation of strategies to respond to these changes.
These very data comprise the basis for the adaptation plan that is currently on the agenda at the conference in Paris.
According to recent studies, sea-level rise will increase due to the melting of glaciers and small islands will soon go under water.
If the situation does not change on the planet, the temperature on Earth will increase, on average, by 3.5-6 degrees Celsius by the end of this century, and it will be fatal for a number of species.

"It is no exaggeration to say that responsibility for the lives of our children lies with us. If temperature rises by 2 degrees in the near future, global warming processes will become irreversible.

If we want to achieve climate balance, we must move away from the model of fossil fuels. Countries have to commit themselves to abandoning the use of fossil fuel only,"- says Nicolas Hulot, advisor to the President of France on environmental issues.
Short winter – long summer
The Intergovernmental Panel on Climate Change includes two Ukrainian representatives of the Ukrainian Hydrometeorological Institute ??? and NAS of Ukraine. The institute data are used to forecast changes in temperature.
"This year we have had the warmest winter over the entire period of observation. In Kyiv, the last date of ground frosts falls on February 22. For the first time in living memory, there have been no freezing temperatures, nor even ground frosts since the winter turned to spring. Earlier, ground frosts occurred even in June," – Vira Balabukh, head of the department of synoptic meteorology at the Ukrainian Hydrometeorological Institute, explains the outcomes of climate change in Ukraine.
Winter minimum temperatures increased, the winter became comfortable and lasting hard frosts disappeared. A real winter with frost and snow does not last three months, but rather only three weeks.
The rise in temperature leads to the fact that in the winter precipitation falls mostly as rain and sleet and slush build-up is becoming more intense.
"Do you remember how it was last year – the snow was melting, sticking to the roof and trees and broke them? This is very dangerous and sometimes may have adverse consequences. The lack of snow cover in the winter causes the rivers to have less water supplies. Instead, in the summer the maximum temperatures rise and evaporation increases," – says Vira Balabukh.
In Ukraine, climate change has been studied at the Ukrainian Hydrometeorological Institute since the 1960s.

The role of Ukraine

For Ukraine it is not only a duty as a member of the UN Framework Convention to participate in the conference but also a unique chance to declare its readiness to move to alternative energy sources – and eventually get rid of the energy dependence.
Among the issues of greatest interest is what Ukraine's contribution to global climate change treaty will be.

In preparation for the treaty, our government drafted a project of the justified contribution of Ukraine, which was approved and confirmed at the state level and submitted to the UN Secretariat. In order to develop the justified contribution of Ukraine a number of national experts in the framework of the UNDP (KlimaIst???)  relevant international projects and the US Agency for International Development (USAID)  have been involved. 
Natalia Hozak, a coordinator of WWF climate projects in Ukraine, explains that currently Ukraine suggests reducing greenhouse gas emissions by 40-55% from its level in1990.
"But in real fact, after 1990 our economy has slowed so markedly that such a" reduction" means the actual increase in emissions by 6% or even 41%  as compared to 2012 (depending on the chosen input option)! Civil servants claim that a difficult economic situation as well as a need for post-war reconstruction of the economy account for such a pitiful state of affairs since they do not as yet acknowledge the fact that the development of economy should not necessarily mean an increase in emissions.
Energy efficiency and alternative sources of energy only reduce dependence on imported gas," – says Natalia Hozak.
That is, nominally, Ukraine promises to significantly reduce emissions, but in fact it is already too late to do anything.
The Ministry of Environment makes it clear that the specified target is reasonable, considering the military-political situation in the country and the need for economic recovery and higher living standards.
"I strongly support zero emissions, but this plan is compliant with a number of state structures and is based on several studies including studies of the economic situation. We have developed five scenarios of our actions always allowing for the possibility of reducing the amount of emissions depending to what extent the situation in the country will become stable,"– says Vladyslav Vezhnin, Director of the Climate Policy Department of the Ministry of Environment.
Time to adapt
At a conference in Paris not only a new climate policy will be prepared, but also countries will be obliged to develop plans to adapt to climate change. All countries will be required to sign a commitment to the development of these plans, and at the same time, developed countries will allocate funds for adaptation measures in poor countries.
"This factor can have a positive effect for Ukrainians since the period of crop capacity increases. Our summer comes two to three weeks earlier and ends later. According to the estimates of climate models, this period will increase.
It is necessary, for instance, to shift seeding time of winter crops. There have already been talks about harvesting crops twice a year in several areas. Also, the time for recreation and relaxation increases.
 “Ukrainians will have work to do,” – sums up Vira Balabukh.

Втомлені сонцем. Нова ймовірна реальність для всіх

Коротка зима без снігу і спекотне літо – реальність, до якої радять адаптуватися українські гідрометеорологи.
Клімат України змінився за останні 50 років у зв'язку з глобальним потеплінням. Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього століття температура підвищиться іще на 3,5-6 градусів за Цельсієм.
Аби зупинити потепління, сьогодні розпочалася Конференція Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату. Цьогорічна подія стане історичною: представники 198 країн підпишуть на заході нову Кліматичну угоду, яку іще називають "планом дій для порятунку планети".
Конференція проходитиме у виставковому центрі Париж-Ле Бурже з 30 листопада по 11 грудня.
*   *   *
Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та енергетична ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі, запрошує в одну з аудиторій. З кишені його піджака видно градусник для вимірювання кімнатної температури. Він носить його усюди, аби показувати, наскільки нераціонально люди витрачають енергію.
Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та енергетична ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі. Фото автора
"Я був у Києві кілька років тому. Це була зима, в готелі було дуже гаряче, регулятора температури немає. Я відкрив вікно, аби знизити температуру. Провітрив кімнату і підігрів місцевих пташок", – усміхається Жан-Рене.
Градусник дослідника показує, що у кімнаті 26 градусів тепла, при нормі 19. Навіть тут, на кафедрі клімату, витрачають куди більше енергії, аніж треба.
Проблема нераціональної витрати енергії – глобальна, відтак вирішити її можна лише усім разом.
Вчений пояснює, що зміни клімату спричинені викидами вуглекислих газів в атмосферу через людську діяльність. Понад двадцять років цим питанням займаються понад дві тисячі дослідників в рамках міжнародної організації IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change) – Міжурядова група експертів зі зміни клімату. Організація навіть нагороджена Нобелівською премією Миру у 2007 році.
Група створена у 1988 році Світовою метеорологічною організацією і Програмою з проблем навколишнього середовища Організації Об'єднаних Націй для оцінки наукової інформації, що стосується зміни клімату і формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни.
Саме ці дані – основа для плану адаптації, який зараз розроблятимуть на конференції у Парижі.
Згідно з останніми дослідженнями, рівень океанів підніметься через танення льодовиків, маленькі острови невдовзі підуть під воду. Інші наслідки: велика кількість екстремальних погодних явищ. Нас чекає засуха, торнадо, повені, цунамі. Ще одна небезпека – окислення океанів, яке змінить біологічні режими під водою.
Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього століття температура на Землі підвиситься у середньому на 3,5-6 градусів за Цельсієм – і це буде фатальним для низки біологічних видів.
"В наших руках доля наших дітей, це не перебільшення. Якщо найближчим часом температура зросте на 2 градуси, процеси глобального потепління стануть незворотними. Ми сподіваємося, що зустріч у Парижі стане моментом істини, де підпишуть вимогами щодо зменшення кількості викидів вуглецю.
Якщо хочемо дістатися кліматичного балансу, треба відійти від моделі викопного палива. Країни повинні зобов'язатися відмовитися використовувати виключно викопне паливо", – каже Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань.
Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань. Фото www.huffingtonpost.fr
Коротка зима – довге літо
До Міжурядової групи експертів зі зміни клімату входять двоє українців – це представники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України. Дані інституту використовують для прогнозів зміни температури.
"Цього року ми мали найтеплішу зиму за весь період спостережень. В Києві остання дата заморозків – 22 лютого. Вперше за всю весну не було не те, що морозів, а й заморозків. Раніше заморозки траплялися й у червні", – розтлумачує результати змін клімату в Україні Віра Балабух, завідувачка відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту.
Взимку підвищилася мінімальна температура, зима стала комфортна, зникли тривалі тріскучі морози. Справжня зима – з морозами та снігом – триває не три місяці, а тільки три тижні.
Підвищення температури призводить до того, що опади взимку випадають здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає інтенсивним явище наливання мокрого снігу.
"Пригадуєте, як було торік: сніг танув, налипав на дахи та дерева і ламав їх? Це дуже небезпечно і має подекуди невтішні наслідки. Відсутність снігового покриву взимку призводить до того, що річки мають менше живлення. Влітку натомість зростає максимальна температура і збільшується випаровування, зростає посушливість. Через це багато районів відчуває нестачу води", – каже Віра Балабух.
Підвищення температури призводить до того, що опади взимку випадають здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає інтенсивним явище наливання мокрого снігу. Фото U.S. Geological Survey
В Україні зміни клімату аналізують від 1960-х років в Українському гідрометеорологічному інституті. В 70-х роках провести такі дослідження було значно складніше, середню добову температуру потрібно було рахувати на дерев'яних рахівницях.
Інформацію інституту використовують будівельники, житлово-комунальне, лісове, сільське господарство. Розрахунки товщини електрокабеля теж потребують даних кліматичних умов. Навіть для будівництва ГЕС інститут може надати корисні дані про кліматичні умови.
Зміни клімату обумовлюють зміну водних ресурсів країни. Від температурного режиму та кількості опадів залежить повноводність наших річок.
Роль України
Для України це – не просто обов'язок як члена рамкової конвенції ООН, брати участь у конференції, а й унікальний шанс задекларувати свою готовність переходу на альтернативні джерела енергії – і, врешті, відмовитися від енергетичної залежності.
Серед питань, що викликають найбільший інтерес, – яким буде внесок України до світової Кліматичної угоди?
У рамках підготовки наш уряд розробив проект очікуваного національно-визначеного внеску (ОНВВ) України, його погодили й затвердили на державному рівні, та подали на розгляд Секретаріату ООН. Для розробки ОНВВ України залучили низку національних експертів в рамках відповідних міжнародних проектів ПРООН, КлімаІст та Агентства США з міжнародного розвитку.
Наталя Гозак, координатор кліматичних проектів WWF в Україні, пояснює: зараз Україна пропонує скоротити викиди парникових газів на 40-55% від рівня 1990 року.
"Але ж насправді після 1990 року наша економіка настільки впала, що таке "скорочення" означає фактичне підвищення викидів на 6% або й 41% від рівня 2012 року (в залежності від обраної опції внеску)! Держслужбовці пояснюють це складною економічною ситуацією та необхідністю післявоєнної відбудови економіки – оскільки досі не приймають той факт, що розвиток економіки не обов'язково має означати зростання викидів.
Енергоефективність та альтернативні джерела енергетики тільки зменшують залежність від імпортного газу", – каже Наталя Гозак.
Тобто, номінально Україна обіцяє суттєво скоротити кількість викидів, а на ділі – нічого робити для цього вже не треба.
У Мінекології запевняють, що зазначений цільовий показник є обґрунтованим, враховуючи військово-політичну ситуацію в країні, а також необхідність відновлення економіки та підвищення рівня життя.
"Я – за нульовий рівень викидів, але цей план узгоджується низкою державних структур і ґрунтується на низці досліджень зокрема й економічних. Ми розробили 5 сценаріїв наших дій, де завжди залишатиметься можливість скорочувати кількість викидів залежно від того, як стабілізуватиметься ситуації в країні", – пояснює Владислав Вежнін, директор Департаменту кліматичної політики Мінекології.
Цікаво, що єдине зауваження, яке отримала Україна щодо розробленого ОНВВ – від Росії, стосувалося воно Криму. Мовляв, Крим це їхня територія. У міністерстві написали офіційний лист, де підкреслили приналежність Криму Україні.
Час адаптуватися
На конференції у Парижі не тільки підготують нову кліматичну політику, а й зобов'яжуть країни розробити плани адаптації до змін клімату. Усі держави повинні будуть підписати зобов'язання про розробку цих планів, а розвинені держави виділятимуть кошти на заходи із адаптації у малозабезпечених країнах.
"Цей фактор може мати позитивний бік для українців, оскільки збільшується період урожайності. Наше літо розпочинається на два-три тижні раніше і закінчується пізніше. За оцінками кліматичних моделей, цей період збільшуватиметься.
Треба зміщувати терміни посіву озимих культур, до прикладу. У кількох областях вже говорять про збір двох урожаїв на рік. Збільшується також час для рекреації та відпочинку.
Українцям буде над чим працювати", – підсумовує Віра Балабух.
Мар'яна Вербовська, спеціально для УП.Життяhttp://life.pravda.com.ua/society/2015/11/30/204030/

середа, 17 лютого 2016 р.

Змінити все

За рік старе підприємство відлову собак перетворилося на сучасну ветклініку
 
 
«Я зараз виведу Барса з клітки на прогулянку і будемо говорити», – каже Олег Мацех, директор ЛКП «Лев», і боком заходить у вольєр до великої вівчарки.
Барса привезли сюди з центру міста, він дуже великий і впевнений у собі. Залежно від погоди і настрою пес заходив у банки та аптеки і лягав, де йому хотілося. Вигнати з приміщення його не могли. Забрати собаку зміг тільки директор ЛКП «Лев». Тепер тільки він може вивести Барса з клітки.
«Тримай його біля себе, якщо буде вириватися не бійся шарпнути», – пояснює Олег волонтерці, яка вигулюватиме собаку, і зав’язує вузол з повідка пса на талії дівчини.

Барс обнюхує волонтерку і йде гуляти. Кличку тут  має кожен собака, як і інформацію про місце і час відлову, хвороби та особливості. Історію про кожного пса записують у єдину базу даних ЛКП. До прикладу, система показує, що Барс тут удруге.
***
Якщо ви не приходили у ЛКП «Лев» понад рік, на вас чекає сюрприз: тут змінилося усе. І, що найдивніше - змінилося на краще.
Ще березні минулого року ЛКП «Лев» виглядало, м’яко кажучи, погано: у старих заіржавілих клітках жило кілька собак, каналізації в них не було, усі відходи стікали у землю. На території стояв  сморід від фекалій і брудних мокрих тварин. У приміщення ЛКП страшно було заходити: умивальники іржаві, стіни обдерті, кахель старий та побитий.


ЛКП «Лев» займається відловом, вакцинацією та стерилізацією собак. Тривалий час місце вважали гицлярнею, а 2013 року акурат біля будівлі знайшли могильник убитих тварин.
Після гучного скандалу тут зупинили примусове вбивство чотирилапих, але проблеми підприємства на цьому не вичерпалися. З року в рік тут нарікають на брак фінансування на ліки, харчування і жалюгідний стан приміщення.
4 березня 2015 року новим директором підприємства став львівський бізнесмен Олег Мацех. Це призначення викликало  багато запитань, насамперед усі дивувалися, навіщо успішному бізнесмену такий приречений проект.
«Просто після Майдану мені хотілося зробити щось продуктивне. Показати, що досвід ефективних менеджерів може змінити цю країну. Я був одним із засновників Реанімаційного пакета реформ, але повернувся у Львів, бо бачив свою місію тут. Мені було цікаво, чи зможу підпорядковуватися і чи зможу змінювати знизу процеси нагорі.  Я працював у підпорядкуванні кілька років на початку своєї кар’єри, після цього відкрив власний стоматологічний кабінет, і почалася моя свобода», – відповідає Олег Мацех, сідаючи у крісло у своєму кабінеті. Кімната дуже скромна: тут світлі нові меблі, кілька стільців, шафа, на стіні висить фото бездомного собаки, який сидить посеред вулиці. Двері у кабінет прозорі, кожен, хто заходить у ЛКП, бачить, що тут відбувається.

Мені було цікаво, чи зможу я підпорядковуватися і чи зможу змінювати знизу процеси нагорі


Олег Мацех має власний бізнес: він займається постачанням в Україну стоматологічного обладнання. Одним із його перших проектів було забезпечення обладнанням Центру дитячої стоматології «Клініка Заблоцького».
Перші тижні роботи новий директор потратив на те, щоб спалити і викинути непотріб. Пояснює: хотів позбутися того негативу, який багато років накопичувався на території. Вогонь розклали просто у дворі, палили закривавлений одяг, знаряддя вбивств тварин, палки для натягування шкірок собак.

Вогонь розклали просто у дворі, палили закривавлений одяг, знаряддя вбивств тварин, палки для натягування шкірок собак.


Щоб згуртувати команду, на такі толоки він привозив піцу й пригощав усіх співробітників після важкого дня. Тоді ж підписав контракт на роботу на один рік і пообіцяв, що незабаром тут усе буде інакше.
Цікаво, що через кілька днів після того, як Олег Мацех очолив підприємство, до нього звернулися з адміністрації президента із запрошенням на роботу над реструктуризацією бізнес-процесів у самій адміністрації. Від пропозиції він відмовився.
Як усе змінилося
Зараз ЛКП «Лев» – це комфортна ветеринарна клініка. Сюди ви можете прийти, якщо шукаєте свого загубленого улюбленця, хочете взяти собі безпритульного собаку або шукаєте хорошу ветклініку.  Біля входу ви можете сісти зачекати на ветеринара, випити води, скористатися WI-FI.

Тут є сучасний рентген- і хірургічний кабінети, лабораторія, кімната для грумінгу, де собак купають та підстригають.
Є кімната, де тварини можуть пожити після операції.

«Гляньте, він уже встає. Дві передні лапи в гіпсі після складної травми, нині уперше піднявся. Покличте сюди ветеринара», – тішиться Мацех і фотографує собаку на телефон у кімнаті стаціонару, де близько десяти тварин відпочивають після процедур. Собака в гіпсі наче спеціально позує: сів і уважно дивиться у камеру.

Кожну кімнату обладнано камерою, відео з якої невдовзі можна буде переглянути на новому сайті підприємства

Кожну кімнату обладнано камерою, відео з якої невдовзі можна буде переглянути на новому сайті підприємства. Поки що картинки з камер виведено на великий екран у кабінеті директора.
Тут є окрема кімната для дезінфекції, прання і сушіння речей. Ветеринар та ловці собак мають свої душові кімнати. Для кормів собак є спеціальна кухня: здорових годують сухим кормом, а тих, хто після операції, - спеціальними кашами та супами. У клініці встановили новий електрокардіограф, рентгенологічний апарат, є ультразвукова діагностика. У жодному кабінеті вас не відлякає поганий запах, навпаки, тут ідеальний порядок та чистота.

Так виглядали клітки для собак
«Тут працюють люди, в яких зарплата 1500 гривень, моя ставка –  2800 гривень. Ми приїжджаємо сюди з самого ранку і сидимо до пізньої ночі. Не мали вихідних та відпусток. І, попри такий графік, люди хочуть тут бути, їм цікаво, вони почуваються затребуваними й реалізованими. Я завжди повторюю, що гроші – це не найважливіше для продуктивної роботи, важливіше – мотивація», –  каже директор підприємства.
Як це вдалося
«Насправді найбільший опір до реформ був від людей, які випускали своїх улюбленців самих на вулицю. Згідно із законодавством, собака без нагляду і повідка вважається безпритульним. Собака не скаже нам, чи він гуляє, чи загублений. Тому сюди приїжджали люди зі скандалами. Я щоразу пояснював: собака – це відповідальність, його не можна просто випускати на вулицю без нагляду», – пригадує Олег Мацех.
Проблеми також були з волонтерами, які раніше приходили в ЛКП і підгодовували тварин. Цього року тут вдалося налагодити харчування чотирилапих, але відвідувачі все одно приходили й приносили їжу, яка була зайвою. Спочатку вони конфліктували з керівництвом і критикували його. Директор пригадує, що багато «доглядальників» псів були залежними від відвідування ЛКП, реформи зробили це просто непотрібним.
«Не всі це змогли зрозуміти, багато людей ображалося. У багатьох була хвороблива залежність від тварини, а не бажання змін. Був момент, коли ми взагалі не мали волонтерів, а собак треба щодня вигулювати. З часом вдалося знайти нових і надійних», – розповідає О. Мацех.
Зараз усіх охочих запрошують приходити в ЛКП, вигулювати й соціалізовувати тварин.
Торік тут завершився проект технічної допомоги Євросоюзу «S.O.S. – безпека співжиття людей та безпритульних тварин на польсько-українському прикордонні: Львів, Люблін, Луцьк та Івано-Франківськ». У межах кампанії вийшов відеоролик «Вони такі ж, як і ми». Відео виготовила студія Young&Hungry. У ньому звучить заклик прихистити собак, які мають так багато спільного з людьми і потребують уваги та дружби. Продовжила кампанію соціальна реклама.

«Зі старого колективу залишилося двоє людей: ловець та водій. Згідно зі штатом, у нас є 18 працівників. Сам людей звільняв, лише коли бачив, що це повна профнепридатність або порушення ключових принципів, наприклад, крадіжка. Переважно люди самі звільнялися, коли бачили, що не виконують нових посадових інструкцій, і їх позбавляли премії, тоді й ішли…» –  пригадує Олег Мацех.
Усі зміни здійснили за гроші благодійників, міського бюджету та грантів. Багато витрат, зокрема на ремонт кліток, фінансував Міжнародний благодійний фонд Руслани Лижичко «Український світанок».
Кормом для собак на благодійних основах повністю забезпечила компанія «Кормотех», а дезінфікувальними засобами – компанія «Лізоформ».
Безкоштовні електронні чипи для собак отримали від програми Animal ID. Чип розміром з рисову зернинку ін’єкцією легко вводять під шкіру тварини, при його скануванні висвічується номер. За допомогою цього унікального номера працівники ЛКП «Лев» завжди знатимуть  дату та місце відлову, дати стерилізації, дегельмінтизації та вакцинації.

Закупівлю медичного обладнання, благоустрій територій, ремонт і облаштування приміщень ветеринарно-стерилізаційного центру провели за кошти Єврокомісії. Львівська міська рада забезпечує щорічне фінансування програми стерилізації відловлених тварин з бюджету міста, зокрема витрат на заробітну платню працівників (ловців, ветеринарів, доглядальників тощо), на комунальні послуги, на бензин та ліки.
Що тут буде?
Цього року запустять сайт ЛКП «Лев», на якому буде електронна база безпритульних собак Львова. На території ЛКП створять Центр адопції собак, а ще відкриють грумінг-салон.
Крім того, на базі ЛКП проходитиме реєстрація та облік домашніх тварин. Триватиме робота з розвитку мережі соціальних опікунів, які у місті піклуються про безпритульних собак та допомагають їх прилаштовувати, а також працюють над освітніми проектами для шкіл міста (спільно з компанією «Кормотех», організацією Nature Watch та Міністерством освітиі науки). Діти приходитимуть сюди в рамках уроків.

Центр адопції
2016 року суттєво зросло фінансування ЛКП «Лев». Уперше за багато років на це комунальне підприємство планують виділити 2 млн грн. Раніше ЛКП «Лев» щорічно отримувало 200-300 тис. грн на рік для відлову безпритульних тварин.
Хто буде новим директором ЛКП «Лев»?
Олег Мацех працюватиме у ЛКП «Лев» до 24 лютого, саме до цього дня чинний його контракт. Про те, що працюватиме тут лише рік, він повідомив, коли погоджувався на посаду. Нового очільника шукатиме міська рада. Чинний директор обіцяє запропонувати когось на посаду, якщо знайде потрібну кандидатуру.
«Після року роботи тут я працюватиму над собою. Поки був у соціумі, то жив за його правилами. Я жив життям тварин, міської ради, ЗМІ. Зараз хочу побути на самоті. До ЛКП «Лев» я міг прокидатися о тій годині, о котрій хотів, міг поїхати на півроку в Індію і ні з ким не спілкуватися. Два місяці їздив мотоциклом Гімалаями. Це той стан, коли себе сприймаєш по-іншому. Мені треба багато над собою працювати. Треба знаходити час не тільки на інших, але й на себе», – ділиться планами Олег Мацех.

понеділок, 18 січня 2016 р.

Бути полярником – це…

Ігор Дикий, український зоолог та полярник, учасник антарктичних експедицій, кандидат біологічних наук, про те, що означає бути дослідником в Антарктиді
Нам часто заздрять, коли бачать, які фото ми зробили в експедиції: айсберги, гори, лід, сніг. Але насправді майже всі світлини я зробив за кілька рідкісних днів, коли була гарна ясна погода. В такі моменти всі вибігають на вулицю і багато знимкують.
Насправді на нашій станції майже постійно темно, від штучного світла у приміщенні може навіть початися депресія.
Пам’ятати запах станції
Я брав участь у трьох експедиціях в Антарктиду: дві тривали по року (2006 та 2009) і сезонна – 2012-го.
Зимував на антарктичній станції Академік Вернадський, розташованій на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова.

Українці отримали цю станцію 1996 року від британців. Саму будівлю звели 1953-го на острові, бо на материку є велетенські льодовик та лавини, тому там було безпечніше. Українці одержали базу не просто так: у цьому конкурсі брали участь десятки країн. Коротко скажу, що дістати станцію вдалося іще й тому, що Україна мала дуже багато полярників, британські вчені про це знали, тому й довірили нам будівлю.
Станція – це для мене другий дім, пам’ятаю навіть її запах. Антарктида – рекордсмен не тільки за висотою снігового покриву, низькою вологістю, а й за силою вітру. Температура повітря сягає до мінус 70 градусів.
Це місце не належить жодній державі, свого роду це – велетенський заповідник, де  проводять тільки наукові дослідження.
Найближчі  від нас станції: на півночі – американська станція за 74 км, а на південь – британська за 320 км.
Підготувати їжу на рік
 Разом з експедицією на станцію привозять провіант. Це – тонни їжі, консерви, заморожені туші тварин. Це все розвантажують три дні. За цей час знайомляться експедиції: та, яка прибула, й та, яка від’їжджає. Коли розвантаження закінчать, старі науковці повертаються додому. І починається зимівля...

Співвідношення професій експедиції на станції – 50 на 50. Половина технічного персоналу: дизель-механік, системний адміністратор, електрик, кухар, лікар. Зазвичай обирають людей, які мають кілька спеціальностей, добре коли електрик може бути системним адміністратором, а лікар повинен вміти допомогти з усім: від проблем із зубами до апендициту. Решта – це науковці: геологи, метеорологи, геофізики, озонометристи, біологи.
Пройти випробування дорогою
Дорога в Антарктиду починається з Києва. Група вилітає зі столиці в Південну Америку. Звідти добираємося до портового містечка, а тоді пливемо кораблем на станцію. Після  виснажливого сидіння у літаку вас очікує випробування протокою Дрейка, що між Південною Америкою та Антарктидою.
Моряки вважають, що є три серйозні місця на планеті: Берінгова протока, протока Дрейка та Ревучі сорокові.
Я зрозумів це тоді, коли стояв на кораблі й почув, як капітан поглянув на протоку і сказав: «Ну от, почалося». Як би ви не тренували вестибулярний апарат, тут вам це не допоможе. Тут можна пережити пряме й бокове хитання одночасно. Думав, що хлопці, які їздили раніше, переживуть це легше, але помилявся.
Читати погоду з природних явищ
Навесні в цих широтах з’являються пурпурові хмари. Це –  передвісники низького озону, це – аномалія Антарктиди.
Тут також можна побачити міражі. Фізику ніхто не скасовував, тому за тим самим принципом, що ми бачимо марево на межі гарячого повітря від асфальту,  тут через зустріч холодного повітря від криги та гарячого від сонця теж з’являються візерунки.

Тут також можна побачити міражі. Фізику ніхто не скасовував, тому за тим самим принципом, що ми бачимо марево на межі гарячого повітря від асфальту,  тут через зустріч холодного повітря від криги та гарячого від сонця теж з’являються візерунки.



Гало – явище притаманне для Антарктиди. Найпоширеніша форма гало – світле слабко забарвлене коло навколо Сонця чи Місяця. Це перша ознака поганої погоди: можна чекати урагану чи снігопаду.
Снігова веселка – біла веселка на обрії.  Вона зумовлена розсіянням світла в дуже дрібних крапельках.
Записувати кожен вихід
На станції слід дотримуватися суворої техніки безпеки. Просто так ніхто нікуди не виходить. Кожен вихід на вулицю треба записати в чергового. На дошці вказуєш, коли маєш повернутися. Щогодини слід виходити на зв’язок по рації. Якщо не виходиш на зв'язок, за тобою йде група розшуку.

Бували новачки, які забували виходити на зв'язок, за них хвилювалися і виходили на розшук. Коли знайшли, виявилося, що рація сіла, а вони забували про час.
Коли виїжджаєте на човні, треба брати запасний двигун, пальне та ремонтний набір. Найбільша небезпека на острові – океан.
Небезпечною є також озонова аномалія. Насправді низький озон – це особливість Антарктиди. Товщина озонового шару дуже тонка, тому канцерогенні ультрафіолетові промені легко приходять. Найперше – це негативно впливає на життя полярників, дуже легко зіпсувати зір та шкіру. Ми накладали шари крему, аби вберегтися від опіків, та одягали товсті окуляри.
Подружитися з тюленями та пінгвінами
Коли був вихідний, то йшли на лижі. Неподалік затоки побачили  переляканого тюленя. Він дивився на нас і своїм виглядом ніби казав: «Будьте тихо, хлопці, не видайте мене!». Виявилося, що поруч були касатки, які їдять тюленів, тому він вирішив сховатися, щоб його не знайшли.

Одне гніздо пінгвіна важить від 5 до 30 кг. Кожен камінчик вони переносять у дзьобі


Є такий тюлень Уедделла. Тюлень  народжується просто на кризі. Одного разу ми були свідками народження маляти, після цього вирішили щодня його зважувати. Тюленята з’являються на світ завдовжки метр сорок і важать близько двадцяти п’яти кілограмів. Добовий приріст ваги — в середньому від п’яти до семи кілограмів. А молоко самки має більше ніж сорок відсотків жирності. Це їхня стратегія виживання. Антарктичне літо надто коротке, тож  якщо тюлень  не виросте швидко, він не виживе.

Мій колега навіть пожартував, що було б незле схрестити тюленя з нашим поросям. Така швидкість росту була б незайва в господарстві.
Є тут кілька видів пінгвінів. Вони будують свої гнізда на камінцях. Колонії з пташенятами живуть дуже щільно один до одного. Це виглядає гарно, але, щоб з ними працювати, треба мати неабияке терпіння: у цьому місці стоїть жахливий сморід.
Одне гніздо пінгвіна важить від 5 до 30 кг. Кожен камінчик вони переносять у дзьобі. Серед пінгвінів є справжні естети. Зокрема, ми зустріли сім’ю, яка вирішила жити не з колонією, а поряд, на вершині 50 метрів. Свої гнізда вони звили там, щоб, очевидно, милуватися сходом і заходом сонця. Найбільша загадка – як вони перенесли туди каміння для гнізда: для цього треба бути справжнім альпіністом.

Підготувала Мар’яна Вербовська, Львівська газета