четвер, 24 березня 2016 р.

Поле чудес

Чому об’єднання – єдиний спосіб фермерів отримати прибуток від вільної торгівлі з ЄС?
«Пригадуєте, кілька років тому всі купували польську цибулю? У нас навіть відмовлялися її сіяти, бо купити було дешевше. Так буде завжди, якщо в Україні не буде підтримки фермерських господарств», – каже «Газеті» Петро Вовк, господар на фермерському господарстві «Малинівка» Пустомитівського району.



Зараз «Малинівка» – це 100 га площі, два овочесховища.
На фермі вирощують овочі борщового набору: картоплю, моркву, буряк, капусту та інші, які продають найбільші торгові мережі регіону.

Але попри свій успіх, тут не поспішають радіти від того, що 1 січня в Україні діє глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі, запроваджена в межах Угоди про асоціацію України з ЄС.
Навпаки, радісні новини від роботи зони вільної торгівлі тут прогнозують лише після того, як в країні станеться диво.

Що зміниться?

Тепер митні тарифи, які сплачують під час продажу товарів між Україною та ЄС, поступово знизяться до нуля. Незважаючи на те, що ЄС знизить свої тарифи майже відразу і в повному обсязі після впровадження глибокої та всеосяжної ЗВТ, для України це відбуватиметься поетапно, до 10 років, щоб відобразити різницю в промисловій конкурентоспроможності між двома територіями.
За словами Петра Вовка, зараз українцям треба пройти той шлях, який фермери ЄС проходили за десятки років. Зокрема, отримати документи, що засвідчуватимуть якість продукції.

Кілька років тому П. Вовк хотів розробити сертифікацію продукції, бо тільки з нею можна продавати свої продукти в ЄС. Тоді це коштувало 100 тисяч гривень на рік. За таких умов, 100 тонн картоплі дорожчали на 40 копійок за кілограм. Отож він просто не міг конкурувати з іншими, бо хоч і мав сертифікат, але ціна його продуктів ставала б зовсім не привабливою.
«Щоб працювати на закордон, треба планувати роботу на рік наперед. Розраховувати, скільки продукції у вас зможуть купити. Й не менш важливо: виграють лише ті, хто матиме великі господарства. Тільки вони зможуть дозволити собі стандартизацію та сертифікацію і продавати на експорт великі обсяги товарів», – резюмує п. Вовк.

ЄС уже запровадив зони вільної торгівлі в багатьох країнах світу і нині веде перемовини про нові угоди, зокрема зі США та Японією. Так само, як і Україна, має зони вільної торгівлі з країнами Співдружності Незалежних Держав і веде перемовини про угоди з Канадою, Туреччиною та Ізраїлем.
Цікаво, що інформацію про зміни фермери отримували хто звідки. До прикладу, Бернар Вілем, керівник фермерського господарства «ШЕВРЕТ», який багато років розводить овець і кіз у селі Дмитровичі Мостиського району, досі чекає, коли державні органи дадуть повний перелік змін.
Бернар займається гуртовою торгівлею молочних продуктів, переробкою молока, виробництвом сиру, масла та м’яса. Говорити про зміни після впровадження вільної торгівлі чоловік не поспішає.
«Стосовно угоди про вільну торгівлю між Європою та Україною, ніхто з департаменту агропромислового розвитку не повідомив нас про конкретні можливості та наслідки цієї угоди. Передусім постає питання, для чого служать державні структури, які щонайменше мали хоча б надати довідкову інформацію фермерським господарствам», – сказав Бернар «Газеті».

Допоможуть дотації

Микола Миркевич, почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників, вважає, що доступи до європейського ринку – це, звісно, позитив. Головне, що тепер українські фермери повинні прагнути до європейських стандартів продукції. Що більше  євросторона контролюватиме нашу владу, то краще.

«Фермерам варто боятися того, що багато нової продукції потрапить на наш ринок. Виправити цю ситуацію зможуть дотації. Якщо у Польщі отримують 500 євро на гектар від держави, то наші просто не можуть конкурувати без відповідної підтримки. Зараз на українському ринку працює правило не конкуренції якості, а конкуренції ціни. Люди обирають ті товари, які найменше коштують, тому ринок не може похвалитися великими здобутками. Пригадую анекдот-легенду: коли фермер в Америці заходить у сенат, усі встають. Це ознака глибокої пошани до того, хто щодня працює для добробуту країни. Поки наші чиновники цього не збагнуть, наші фермери ледь зароблятимуть на життя», – вважає Микола Миркевич.

Розмір має значення

Від зони вільної торгівлі виграють великі підприємства, які сьогодні вже працюють на експорт. Це: виробники зерна, соняшникової олії, кормів для тварин, добрива.
Більшість виробників не є конкурентами ЄС, бо продукція просто не стандартизована. Найбільше втрачають малі фермерські господарства, які взагалі не є учасниками ринку. Йдеться про спеціалізацію сільського господарства, а про її структуру.

«Засилля дешевої продукції чекати не слід, тому що товари з ЄС залишатимуться дорогими через курс. А ось для того, щоб отримати зиск від зони торгівлі, треба об’єднуватися у виробництва однотипної продукції. Українці не люблять об’єднуватися, тому на швидкі прибутки не варто сподіватися. Ми не готові до переходу на євростандарти психологічно й технологічно. Та вакханалія, яка сьогодні є нашому ринку, не підійде для європейського. Треба послідовно змінювати законодавство», – вважає Іван Стефанишин, радник директора ТзОВ «Шувар».

На думку Івана Стефанишина, у нас є великі внутрішні проблеми у сільських господарствах. Фермери становлять 75% виробників – це 43 тисячі господарств в Україні. Серед них не більше ніж 10% мають стандартизацію та вивозять продукти за кордон. Україна залишається сировинним додатком Європи, експорт на 70% складається зі сировини і не має доданої вартості.
«На 100 тисяч тонн зерна, яке експортують, ми втрачаємо 25 мільйонів гривень доданої вартості. Тому треба активно працювати над переробкою продукції, щоб ми вивозили не зерно, а борошно, не соняшник – а олію. Поки цього не буде, українці не зможуть на повну користуватися з вільного ринку», – підсумовує І. Стефанишин.
Утім, згідно з його прогнозами, наш експорт може зрости на 15%, тоді як імпорт сільськогосподарської продукції зросте на 2%.

Вербовська Мар'яна, Львівька газета

Burnt by the sun. New probable reality for everyone.



Short winter without snow and hot summer is a reality to which Ukrainian hydrometeorologists advise to adapt.
The climate of Ukraine has changed due to global warming over the past 50 years. If the situation does not change on the planet, temperatures could rise by 3.5-6 degrees Celsius by the end of this century.
In order to stop global warming, today the Conference of the United Nations Framework Convention on Climate Change has begun. This year's event will become historic: the representatives of 198 countries will sign a new treaty on Climate, which is also called the "plan of action to save the planet."
The conference will take place at the Paris-Le Bourget Exhibition Center from 30 November to 11 December.
*   *   *
Jean-René Brunetière, head of the Buildings and Energy Efficiency Initiative at the Climate Chair at Paris University, invites us into one of the classrooms. The thermometer to measure room temperature is peeping out from the pocket of his jacket. He carries it everywhere in order to show how irrationally people waste energy.

"I was in Kyiv a few years ago. It was winter, the hotel got unbearably hot and there was no temperature controller. I opened the window to reduce the temperature, aired the room out and warmed up local birds," – smiles Jean-René.
The researcher’s thermometer shows that the room temperature is 26 degrees Celsius at a rate of 19. Even here, at the Climate Chair much more energy than necessary is wasted.
The problem of irrational energy consumption is global, and thus it can be solved only collectively.
The scientist explains that climate change is caused by carbon dioxide emissions into the atmosphere due to human activities. Over a period of more than twenty years, more than two thousand researchers have been dealing with this issue within the international body the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC).
In 1988, the United Nations Environment Programme and the World Meteorological Organization came together to create the Intergovernmental Panel on Climate Change, which has become the global source for the assessment of scientific information relating to climate change and the formation of strategies to respond to these changes.
These very data comprise the basis for the adaptation plan that is currently on the agenda at the conference in Paris.
According to recent studies, sea-level rise will increase due to the melting of glaciers and small islands will soon go under water.
If the situation does not change on the planet, the temperature on Earth will increase, on average, by 3.5-6 degrees Celsius by the end of this century, and it will be fatal for a number of species.

"It is no exaggeration to say that responsibility for the lives of our children lies with us. If temperature rises by 2 degrees in the near future, global warming processes will become irreversible.

If we want to achieve climate balance, we must move away from the model of fossil fuels. Countries have to commit themselves to abandoning the use of fossil fuel only,"- says Nicolas Hulot, advisor to the President of France on environmental issues.
Short winter – long summer
The Intergovernmental Panel on Climate Change includes two Ukrainian representatives of the Ukrainian Hydrometeorological Institute ??? and NAS of Ukraine. The institute data are used to forecast changes in temperature.
"This year we have had the warmest winter over the entire period of observation. In Kyiv, the last date of ground frosts falls on February 22. For the first time in living memory, there have been no freezing temperatures, nor even ground frosts since the winter turned to spring. Earlier, ground frosts occurred even in June," – Vira Balabukh, head of the department of synoptic meteorology at the Ukrainian Hydrometeorological Institute, explains the outcomes of climate change in Ukraine.
Winter minimum temperatures increased, the winter became comfortable and lasting hard frosts disappeared. A real winter with frost and snow does not last three months, but rather only three weeks.
The rise in temperature leads to the fact that in the winter precipitation falls mostly as rain and sleet and slush build-up is becoming more intense.
"Do you remember how it was last year – the snow was melting, sticking to the roof and trees and broke them? This is very dangerous and sometimes may have adverse consequences. The lack of snow cover in the winter causes the rivers to have less water supplies. Instead, in the summer the maximum temperatures rise and evaporation increases," – says Vira Balabukh.
In Ukraine, climate change has been studied at the Ukrainian Hydrometeorological Institute since the 1960s.

The role of Ukraine

For Ukraine it is not only a duty as a member of the UN Framework Convention to participate in the conference but also a unique chance to declare its readiness to move to alternative energy sources – and eventually get rid of the energy dependence.
Among the issues of greatest interest is what Ukraine's contribution to global climate change treaty will be.

In preparation for the treaty, our government drafted a project of the justified contribution of Ukraine, which was approved and confirmed at the state level and submitted to the UN Secretariat. In order to develop the justified contribution of Ukraine a number of national experts in the framework of the UNDP (KlimaIst???)  relevant international projects and the US Agency for International Development (USAID)  have been involved. 
Natalia Hozak, a coordinator of WWF climate projects in Ukraine, explains that currently Ukraine suggests reducing greenhouse gas emissions by 40-55% from its level in1990.
"But in real fact, after 1990 our economy has slowed so markedly that such a" reduction" means the actual increase in emissions by 6% or even 41%  as compared to 2012 (depending on the chosen input option)! Civil servants claim that a difficult economic situation as well as a need for post-war reconstruction of the economy account for such a pitiful state of affairs since they do not as yet acknowledge the fact that the development of economy should not necessarily mean an increase in emissions.
Energy efficiency and alternative sources of energy only reduce dependence on imported gas," – says Natalia Hozak.
That is, nominally, Ukraine promises to significantly reduce emissions, but in fact it is already too late to do anything.
The Ministry of Environment makes it clear that the specified target is reasonable, considering the military-political situation in the country and the need for economic recovery and higher living standards.
"I strongly support zero emissions, but this plan is compliant with a number of state structures and is based on several studies including studies of the economic situation. We have developed five scenarios of our actions always allowing for the possibility of reducing the amount of emissions depending to what extent the situation in the country will become stable,"– says Vladyslav Vezhnin, Director of the Climate Policy Department of the Ministry of Environment.
Time to adapt
At a conference in Paris not only a new climate policy will be prepared, but also countries will be obliged to develop plans to adapt to climate change. All countries will be required to sign a commitment to the development of these plans, and at the same time, developed countries will allocate funds for adaptation measures in poor countries.
"This factor can have a positive effect for Ukrainians since the period of crop capacity increases. Our summer comes two to three weeks earlier and ends later. According to the estimates of climate models, this period will increase.
It is necessary, for instance, to shift seeding time of winter crops. There have already been talks about harvesting crops twice a year in several areas. Also, the time for recreation and relaxation increases.
 “Ukrainians will have work to do,” – sums up Vira Balabukh.

Втомлені сонцем. Нова ймовірна реальність для всіх

Коротка зима без снігу і спекотне літо – реальність, до якої радять адаптуватися українські гідрометеорологи.
Клімат України змінився за останні 50 років у зв'язку з глобальним потеплінням. Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього століття температура підвищиться іще на 3,5-6 градусів за Цельсієм.
Аби зупинити потепління, сьогодні розпочалася Конференція Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату. Цьогорічна подія стане історичною: представники 198 країн підпишуть на заході нову Кліматичну угоду, яку іще називають "планом дій для порятунку планети".
Конференція проходитиме у виставковому центрі Париж-Ле Бурже з 30 листопада по 11 грудня.
*   *   *
Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та енергетична ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі, запрошує в одну з аудиторій. З кишені його піджака видно градусник для вимірювання кімнатної температури. Він носить його усюди, аби показувати, наскільки нераціонально люди витрачають енергію.
Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та енергетична ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі. Фото автора
"Я був у Києві кілька років тому. Це була зима, в готелі було дуже гаряче, регулятора температури немає. Я відкрив вікно, аби знизити температуру. Провітрив кімнату і підігрів місцевих пташок", – усміхається Жан-Рене.
Градусник дослідника показує, що у кімнаті 26 градусів тепла, при нормі 19. Навіть тут, на кафедрі клімату, витрачають куди більше енергії, аніж треба.
Проблема нераціональної витрати енергії – глобальна, відтак вирішити її можна лише усім разом.
Вчений пояснює, що зміни клімату спричинені викидами вуглекислих газів в атмосферу через людську діяльність. Понад двадцять років цим питанням займаються понад дві тисячі дослідників в рамках міжнародної організації IPCC (Intergovernmental Panel on Climate Change) – Міжурядова група експертів зі зміни клімату. Організація навіть нагороджена Нобелівською премією Миру у 2007 році.
Група створена у 1988 році Світовою метеорологічною організацією і Програмою з проблем навколишнього середовища Організації Об'єднаних Націй для оцінки наукової інформації, що стосується зміни клімату і формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни.
Саме ці дані – основа для плану адаптації, який зараз розроблятимуть на конференції у Парижі.
Згідно з останніми дослідженнями, рівень океанів підніметься через танення льодовиків, маленькі острови невдовзі підуть під воду. Інші наслідки: велика кількість екстремальних погодних явищ. Нас чекає засуха, торнадо, повені, цунамі. Ще одна небезпека – окислення океанів, яке змінить біологічні режими під водою.
Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього століття температура на Землі підвиситься у середньому на 3,5-6 градусів за Цельсієм – і це буде фатальним для низки біологічних видів.
"В наших руках доля наших дітей, це не перебільшення. Якщо найближчим часом температура зросте на 2 градуси, процеси глобального потепління стануть незворотними. Ми сподіваємося, що зустріч у Парижі стане моментом істини, де підпишуть вимогами щодо зменшення кількості викидів вуглецю.
Якщо хочемо дістатися кліматичного балансу, треба відійти від моделі викопного палива. Країни повинні зобов'язатися відмовитися використовувати виключно викопне паливо", – каже Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань.
Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань. Фото www.huffingtonpost.fr
Коротка зима – довге літо
До Міжурядової групи експертів зі зміни клімату входять двоє українців – це представники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України. Дані інституту використовують для прогнозів зміни температури.
"Цього року ми мали найтеплішу зиму за весь період спостережень. В Києві остання дата заморозків – 22 лютого. Вперше за всю весну не було не те, що морозів, а й заморозків. Раніше заморозки траплялися й у червні", – розтлумачує результати змін клімату в Україні Віра Балабух, завідувачка відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту.
Взимку підвищилася мінімальна температура, зима стала комфортна, зникли тривалі тріскучі морози. Справжня зима – з морозами та снігом – триває не три місяці, а тільки три тижні.
Підвищення температури призводить до того, що опади взимку випадають здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає інтенсивним явище наливання мокрого снігу.
"Пригадуєте, як було торік: сніг танув, налипав на дахи та дерева і ламав їх? Це дуже небезпечно і має подекуди невтішні наслідки. Відсутність снігового покриву взимку призводить до того, що річки мають менше живлення. Влітку натомість зростає максимальна температура і збільшується випаровування, зростає посушливість. Через це багато районів відчуває нестачу води", – каже Віра Балабух.
Підвищення температури призводить до того, що опади взимку випадають здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає інтенсивним явище наливання мокрого снігу. Фото U.S. Geological Survey
В Україні зміни клімату аналізують від 1960-х років в Українському гідрометеорологічному інституті. В 70-х роках провести такі дослідження було значно складніше, середню добову температуру потрібно було рахувати на дерев'яних рахівницях.
Інформацію інституту використовують будівельники, житлово-комунальне, лісове, сільське господарство. Розрахунки товщини електрокабеля теж потребують даних кліматичних умов. Навіть для будівництва ГЕС інститут може надати корисні дані про кліматичні умови.
Зміни клімату обумовлюють зміну водних ресурсів країни. Від температурного режиму та кількості опадів залежить повноводність наших річок.
Роль України
Для України це – не просто обов'язок як члена рамкової конвенції ООН, брати участь у конференції, а й унікальний шанс задекларувати свою готовність переходу на альтернативні джерела енергії – і, врешті, відмовитися від енергетичної залежності.
Серед питань, що викликають найбільший інтерес, – яким буде внесок України до світової Кліматичної угоди?
У рамках підготовки наш уряд розробив проект очікуваного національно-визначеного внеску (ОНВВ) України, його погодили й затвердили на державному рівні, та подали на розгляд Секретаріату ООН. Для розробки ОНВВ України залучили низку національних експертів в рамках відповідних міжнародних проектів ПРООН, КлімаІст та Агентства США з міжнародного розвитку.
Наталя Гозак, координатор кліматичних проектів WWF в Україні, пояснює: зараз Україна пропонує скоротити викиди парникових газів на 40-55% від рівня 1990 року.
"Але ж насправді після 1990 року наша економіка настільки впала, що таке "скорочення" означає фактичне підвищення викидів на 6% або й 41% від рівня 2012 року (в залежності від обраної опції внеску)! Держслужбовці пояснюють це складною економічною ситуацією та необхідністю післявоєнної відбудови економіки – оскільки досі не приймають той факт, що розвиток економіки не обов'язково має означати зростання викидів.
Енергоефективність та альтернативні джерела енергетики тільки зменшують залежність від імпортного газу", – каже Наталя Гозак.
Тобто, номінально Україна обіцяє суттєво скоротити кількість викидів, а на ділі – нічого робити для цього вже не треба.
У Мінекології запевняють, що зазначений цільовий показник є обґрунтованим, враховуючи військово-політичну ситуацію в країні, а також необхідність відновлення економіки та підвищення рівня життя.
"Я – за нульовий рівень викидів, але цей план узгоджується низкою державних структур і ґрунтується на низці досліджень зокрема й економічних. Ми розробили 5 сценаріїв наших дій, де завжди залишатиметься можливість скорочувати кількість викидів залежно від того, як стабілізуватиметься ситуації в країні", – пояснює Владислав Вежнін, директор Департаменту кліматичної політики Мінекології.
Цікаво, що єдине зауваження, яке отримала Україна щодо розробленого ОНВВ – від Росії, стосувалося воно Криму. Мовляв, Крим це їхня територія. У міністерстві написали офіційний лист, де підкреслили приналежність Криму Україні.
Час адаптуватися
На конференції у Парижі не тільки підготують нову кліматичну політику, а й зобов'яжуть країни розробити плани адаптації до змін клімату. Усі держави повинні будуть підписати зобов'язання про розробку цих планів, а розвинені держави виділятимуть кошти на заходи із адаптації у малозабезпечених країнах.
"Цей фактор може мати позитивний бік для українців, оскільки збільшується період урожайності. Наше літо розпочинається на два-три тижні раніше і закінчується пізніше. За оцінками кліматичних моделей, цей період збільшуватиметься.
Треба зміщувати терміни посіву озимих культур, до прикладу. У кількох областях вже говорять про збір двох урожаїв на рік. Збільшується також час для рекреації та відпочинку.
Українцям буде над чим працювати", – підсумовує Віра Балабух.
Мар'яна Вербовська, спеціально для УП.Життяhttp://life.pravda.com.ua/society/2015/11/30/204030/