tag:blogger.com,1999:blog-16142471918584649272024-03-06T12:01:31.086-08:00зелені текстиMariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.comBlogger108125tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-31869566071179381002016-03-24T13:19:00.000-07:002016-04-04T12:08:07.467-07:00Поле чудес <div class="summary">
Чому об’єднання – єдиний спосіб фермерів отримати прибуток від вільної торгівлі з ЄС?</div>
«Пригадуєте, кілька років тому всі купували польську цибулю? У нас
навіть відмовлялися її сіяти, бо купити було дешевше. Так буде завжди,
якщо в Україні не буде підтримки фермерських господарств», – каже <a href="http://www.gazeta.lviv.ua/">«Газеті» </a>Петро Вовк, господар на фермерському господарстві «Малинівка» Пустомитівського району.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh5lY2JeBQC5JzLwsIu5yMl_oiAYjwtPkodklnpEiqFsX61w6EXdDE8cnl9mpsx6UxYqAvcjXO1-g1d4FyDXyQcfErr97yQAUEVpkTFYNTlGzgGeyGMAsV3GE2aCrn4ACsAChVngbgOOnk/s1600/index.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="260" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh5lY2JeBQC5JzLwsIu5yMl_oiAYjwtPkodklnpEiqFsX61w6EXdDE8cnl9mpsx6UxYqAvcjXO1-g1d4FyDXyQcfErr97yQAUEVpkTFYNTlGzgGeyGMAsV3GE2aCrn4ACsAChVngbgOOnk/s400/index.jpg" width="400" /></a></div>
<br />
<br />
Зараз «Малинівка» – це 100 га площі, два овочесховища.<br />
На
фермі вирощують овочі борщового набору: картоплю, моркву, буряк,
капусту та інші, які продають найбільші торгові мережі регіону.<br />
<br />
Але
попри свій успіх, тут не поспішають радіти від того, що 1 січня в
Україні діє глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі, запроваджена в
межах Угоди про асоціацію України з ЄС.<br />
Навпаки, радісні новини від роботи зони вільної торгівлі тут прогнозують лише після того, як в країні станеться диво.<br />
<br />
<b>Що зміниться?</b><br />
<br />
Тепер
митні тарифи, які сплачують під час продажу товарів між Україною та ЄС,
поступово знизяться до нуля. Незважаючи на те, що ЄС знизить свої
тарифи майже відразу і в повному обсязі після впровадження глибокої та
всеосяжної ЗВТ, для України це відбуватиметься поетапно, до 10 років,
щоб відобразити різницю в промисловій конкурентоспроможності між двома
територіями.<br />
За словами Петра Вовка, зараз українцям треба пройти
той шлях, який фермери ЄС проходили за десятки років. Зокрема, отримати
документи, що засвідчуватимуть якість продукції.<br />
<br />
Кілька
років тому П. Вовк хотів розробити сертифікацію продукції, бо тільки з
нею можна продавати свої продукти в ЄС. Тоді це коштувало 100 тисяч
гривень на рік. За таких умов, 100 тонн картоплі дорожчали на 40 копійок
за кілограм. Отож він просто не міг конкурувати з іншими, бо хоч і мав
сертифікат, але ціна його продуктів ставала б зовсім не привабливою.<br />
«Щоб
працювати на закордон, треба планувати роботу на рік наперед.
Розраховувати, скільки продукції у вас зможуть купити. Й не менш
важливо: виграють лише ті, хто матиме великі господарства. Тільки вони
зможуть дозволити собі стандартизацію та сертифікацію і продавати на
експорт великі обсяги товарів», – резюмує п. Вовк.<br />
<br />
ЄС
уже запровадив зони вільної торгівлі в багатьох країнах світу і нині
веде перемовини про нові угоди, зокрема зі США та Японією. Так само, як і
Україна, має зони вільної торгівлі з країнами Співдружності Незалежних
Держав і веде перемовини про угоди з Канадою, Туреччиною та Ізраїлем.<br />
Цікаво,
що інформацію про зміни фермери отримували хто звідки. До прикладу,
Бернар Вілем, керівник фермерського господарства «ШЕВРЕТ», який багато
років розводить овець і кіз у селі Дмитровичі Мостиського району, досі
чекає, коли державні органи дадуть повний перелік змін.<br />
Бернар
займається гуртовою торгівлею молочних продуктів, переробкою молока,
виробництвом сиру, масла та м’яса. Говорити про зміни після впровадження
вільної торгівлі чоловік не поспішає.<br />
«Стосовно угоди про вільну
торгівлю між Європою та Україною, ніхто з департаменту агропромислового
розвитку не повідомив нас про конкретні можливості та наслідки цієї
угоди. Передусім постає питання, для чого служать державні структури,
які щонайменше мали хоча б надати довідкову інформацію фермерським
господарствам», – сказав Бернар «Газеті».<br />
<br />
<b>Допоможуть дотації</b><br />
<br />
Микола
Миркевич, почесний президент Асоціації фермерів та приватних
землевласників, вважає, що доступи до європейського ринку – це, звісно,
позитив. Головне, що тепер українські фермери повинні прагнути до
європейських стандартів продукції. Що більше євросторона контролюватиме
нашу владу, то краще.<br />
<br />
«Фермерам
варто боятися того, що багато нової продукції потрапить на наш ринок.
Виправити цю ситуацію зможуть дотації. Якщо у Польщі отримують 500 євро
на гектар від держави, то наші просто не можуть конкурувати без
відповідної підтримки. Зараз на українському ринку працює правило не
конкуренції якості, а конкуренції ціни. Люди обирають ті товари, які
найменше коштують, тому ринок не може похвалитися великими здобутками.
Пригадую анекдот-легенду: коли фермер в Америці заходить у сенат, усі
встають. Це ознака глибокої пошани до того, хто щодня працює для
добробуту країни. Поки наші чиновники цього не збагнуть, наші фермери
ледь зароблятимуть на життя», – вважає Микола Миркевич.<br />
<br />
<b>Розмір має значення</b><br />
<br />
Від
зони вільної торгівлі виграють великі підприємства, які сьогодні вже
працюють на експорт. Це: виробники зерна, соняшникової олії, кормів для
тварин, добрива. <br />
Більшість виробників не є конкурентами ЄС, бо
продукція просто не стандартизована. Найбільше втрачають малі фермерські
господарства, які взагалі не є учасниками ринку. Йдеться про
спеціалізацію сільського господарства, а про її структуру.<br />
<br />
«Засилля
дешевої продукції чекати не слід, тому що товари з ЄС залишатимуться
дорогими через курс. А ось для того, щоб отримати зиск від зони
торгівлі, треба об’єднуватися у виробництва однотипної продукції.
Українці не люблять об’єднуватися, тому на швидкі прибутки не варто
сподіватися. Ми не готові до переходу на євростандарти психологічно й
технологічно. Та вакханалія, яка сьогодні є нашому ринку, не підійде для
європейського. Треба послідовно змінювати законодавство», – вважає Іван
Стефанишин, радник директора ТзОВ «Шувар».<br />
<br />
На думку Івана Стефанишина, у нас є великі
внутрішні проблеми у сільських господарствах. Фермери становлять 75%
виробників – це 43 тисячі господарств в Україні. Серед них не більше ніж
10% мають стандартизацію та вивозять продукти за кордон. Україна
залишається сировинним додатком Європи, експорт на 70% складається зі
сировини і не має доданої вартості.<br />
«На 100 тисяч тонн зерна, яке
експортують, ми втрачаємо 25 мільйонів гривень доданої вартості. Тому
треба активно працювати над переробкою продукції, щоб ми вивозили не
зерно, а борошно, не соняшник – а олію. Поки цього не буде, українці не
зможуть на повну користуватися з вільного ринку», – підсумовує І.
Стефанишин. <br />
Утім, згідно з його прогнозами, наш експорт може зрости на 15%, тоді як імпорт сільськогосподарської продукції зросте на 2%.<br />
<br />
Вербовська Мар'яна, Львівька газетаMariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-265918827684206792016-03-24T13:07:00.003-07:002016-03-24T13:07:40.823-07:00Burnt by the sun. New probable reality for everyone.<!--[if gte mso 9]><xml>
<o:OfficeDocumentSettings>
<o:AllowPNG/>
<o:TargetScreenSize>1024x768</o:TargetScreenSize>
</o:OfficeDocumentSettings>
</xml><![endif]--><br />
<!--[if gte mso 9]><xml>
<w:WordDocument>
<w:View>Normal</w:View>
<w:Zoom>0</w:Zoom>
<w:TrackMoves/>
<w:TrackFormatting/>
<w:PunctuationKerning/>
<w:ValidateAgainstSchemas/>
<w:SaveIfXMLInvalid>false</w:SaveIfXMLInvalid>
<w:IgnoreMixedContent>false</w:IgnoreMixedContent>
<w:AlwaysShowPlaceholderText>false</w:AlwaysShowPlaceholderText>
<w:DoNotPromoteQF/>
<w:LidThemeOther>RU</w:LidThemeOther>
<w:LidThemeAsian>X-NONE</w:LidThemeAsian>
<w:LidThemeComplexScript>X-NONE</w:LidThemeComplexScript>
<w:Compatibility>
<w:BreakWrappedTables/>
<w:SnapToGridInCell/>
<w:WrapTextWithPunct/>
<w:UseAsianBreakRules/>
<w:DontGrowAutofit/>
<w:SplitPgBreakAndParaMark/>
<w:DontVertAlignCellWithSp/>
<w:DontBreakConstrainedForcedTables/>
<w:DontVertAlignInTxbx/>
<w:Word11KerningPairs/>
<w:CachedColBalance/>
</w:Compatibility>
<m:mathPr>
<m:mathFont m:val="Cambria Math"/>
<m:brkBin m:val="before"/>
<m:brkBinSub m:val="--"/>
<m:smallFrac m:val="off"/>
<m:dispDef/>
<m:lMargin m:val="0"/>
<m:rMargin m:val="0"/>
<m:defJc m:val="centerGroup"/>
<m:wrapIndent m:val="1440"/>
<m:intLim m:val="subSup"/>
<m:naryLim m:val="undOvr"/>
</m:mathPr></w:WordDocument>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
<w:LatentStyles DefLockedState="false" DefUnhideWhenUsed="true"
DefSemiHidden="true" DefQFormat="false" DefPriority="99"
LatentStyleCount="267">
<w:LsdException Locked="false" Priority="0" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Normal"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="heading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="35" QFormat="true" Name="caption"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="10" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" Name="Default Paragraph Font"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="11" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtitle"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="22" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Strong"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="20" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="59" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Table Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Placeholder Text"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="No Spacing"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Revision"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="34" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="List Paragraph"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="29" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="30" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="19" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="21" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="31" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="32" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="33" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Book Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="37" Name="Bibliography"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" QFormat="true" Name="TOC Heading"/>
</w:LatentStyles>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 10]>
<style>
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Звичайна таблиця";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin:0cm;
mso-para-margin-bottom:.0001pt;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:"Times New Roman";
mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}
</style>
<![endif]-->
<br />
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Short winter without snow and hot summer is a reality
to which Ukrainian hydrometeorologists advise to adapt.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The climate of Ukraine has changed due to global
warming over the past 50 years. If the situation does not change on the planet,
temperatures could rise by 3.5-6 degrees Celsius by the end of this century.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">In order to stop global warming, today the Conference
of the United Nations Framework Convention on Climate Change has begun. This
year's event will become historic: the representatives of 198 countries will
sign a new treaty on Climate, which is also called the "plan of action to
save the planet."</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The conference will take place at the Paris-Le Bourget
Exhibition Center from 30 November to 11 December.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">*<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>*<span style="mso-spacerun: yes;"> </span>*</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Jean-René Brunetière, head of the <i style="mso-bidi-font-style: normal;">Buildings and Energy Efficiency</i> Initiative at the Climate Chair at
Paris University, invites us into one of the classrooms. The thermometer to
measure room temperature is peeping out from the pocket of his jacket. He
carries it everywhere in order to show how irrationally people waste energy.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjUpj8Soz0NpApQqTx0MYmuKvPYgYmXuFZmWJclvTTopBbW1SqE_YhGeD_3qsIFkxrfH_ctsVIBKAluUlITUTTlT64pC3a99aoxBzYyDKH4nb7HgIJm0VEMjwYVgp3nppnAalxVOp11qTQ/s1600/a0894ea-rene.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="480" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjUpj8Soz0NpApQqTx0MYmuKvPYgYmXuFZmWJclvTTopBbW1SqE_YhGeD_3qsIFkxrfH_ctsVIBKAluUlITUTTlT64pC3a99aoxBzYyDKH4nb7HgIJm0VEMjwYVgp3nppnAalxVOp11qTQ/s640/a0894ea-rene.jpg" width="640" /></a></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">"I was in Kyiv a few years ago. It was winter,
the hotel got unbearably hot and there was no temperature controller. I opened
the window to reduce the temperature, aired the room out and warmed up local
birds," – smiles Jean-René.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The researcher’s thermometer shows that the room
temperature is 26 degrees Celsius at a rate of 19. Even here, at the Climate
Chair much more energy than necessary is wasted.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The problem of irrational energy consumption is global,
and thus it can be solved only collectively. </span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The scientist explains that climate change is caused
by carbon dioxide emissions into the atmosphere due to human activities. Over a
period of more than twenty years, more than two thousand researchers have been
dealing with this issue within the international body the Intergovernmental
Panel on Climate Change (IPCC).</span></div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: EN-US;">In 1988, the United Nations Environment Programme and
the World Meteorological Organization came together to create the </span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; line-height: 115%;"><a href="http://www.ipcc.ch/"><span lang="EN-US" style="color: windowtext; mso-ansi-language: EN-US; text-decoration: none; text-underline: none;">Intergovernmental Panel on
Climate Change</span></a></span><span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: EN-US;">,
which has become the global source for the assessment of scientific information
relating to climate change and the formation of strategies to respond to these
changes.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; line-height: 115%; mso-ansi-language: EN-US;">These very data comprise the basis for the adaptation plan
that is currently on the agenda at the conference in Paris.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">According to recent studies, sea-level rise will
increase due to the melting of glaciers and small islands will soon go under water.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">If the situation does not change on the planet, the
temperature on Earth will increase, on average, by 3.5-6 degrees Celsius by the
end of this century, and it will be fatal for a number of species.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjyVbDwQhq8VGq0PjYO8Lcf_rCSC8Km9iwpTF2FFlxLB11G-5MjdVpcaKpBYiAx2K6pExHg5HkXs6ijyB_Z47zuDvhMvf__fo3ftTa8HDmMEAT7l1_bH-cf83GJKR9Wy3SLEJZETvZY2S8/s1600/667cdb0-hulot.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="424" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjyVbDwQhq8VGq0PjYO8Lcf_rCSC8Km9iwpTF2FFlxLB11G-5MjdVpcaKpBYiAx2K6pExHg5HkXs6ijyB_Z47zuDvhMvf__fo3ftTa8HDmMEAT7l1_bH-cf83GJKR9Wy3SLEJZETvZY2S8/s640/667cdb0-hulot.jpg" width="640" /></a></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">"It is no exaggeration to say that responsibility
for the lives of our children lies with us. If temperature rises by 2 degrees in
the near future, global warming processes will become irreversible.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">If we want to achieve climate balance, we must move
away from the model of fossil fuels. Countries have to commit themselves to abandoning
the use of fossil fuel only,"- says Nicolas Hulot, advisor to the President
of France on environmental issues.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Short winter – long summer</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The </span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><a href="http://www.ipcc.ch/"><span lang="EN-US" style="color: windowtext; mso-ansi-language: EN-US; text-decoration: none; text-underline: none;">Intergovernmental Panel on Climate Change</span></a></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;"> <span lang="EN-US">includes two Ukrainian representatives of the Ukrainian
Hydrometeorological Institute ??? and NAS of Ukraine. The institute data are
used to forecast changes in temperature.</span></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">"This year we have had the warmest winter over the
entire period of observation. In Kyiv, the last date of ground frosts falls on February
22. For the first time in living memory, there have been no freezing
temperatures, nor even ground frosts since the winter turned to spring. Earlier,
ground frosts occurred even in June," – Vira Balabukh, head of the
department of synoptic meteorology at the Ukrainian Hydrometeorological
Institute, explains the outcomes of climate change in Ukraine. </span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Winter minimum temperatures increased, the winter became
comfortable and lasting hard frosts disappeared. A real winter with frost and
snow does not last three months, but rather only three weeks.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The rise in temperature leads to the fact that in the winter
precipitation falls mostly as rain and sleet and </span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><a href="http://www.multitran.ru/c/m.exe?t=4114950_1_2&s1=%EE%F2%EB%EE%E6%E5%ED%E8%FF%20%E8%20%ED%E0%EB%E8%EF%E0%ED%E8%FF%20%EC%EE%EA%F0%EE%E3%EE%20%F1%ED%E5%E3%E0"><span lang="EN-US" style="color: windowtext; mso-ansi-language: EN-US; text-decoration: none; text-underline: none;">slush build-up</span></a></span><span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;"> is</span><span lang="EN-US" style="mso-ansi-language: EN-US;"> </span><span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">becoming more intense.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">"Do you remember how it was last year – the snow
was melting, sticking to the roof and trees and broke them? This is very
dangerous and sometimes may have adverse consequences. The lack of snow cover
in the winter causes the rivers to have less water supplies. Instead, in the
summer the maximum temperatures rise and evaporation increases," – says
Vira Balabukh.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">In Ukraine, climate change has been studied at the Ukrainian
Hydrometeorological Institute since the 1960s.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The role of Ukraine</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">For Ukraine it is not only a duty as a member of the
UN Framework Convention to participate in the conference but also a unique
chance to declare its readiness to move to alternative energy sources – and eventually
get rid of the energy dependence.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Among the issues of greatest interest is what Ukraine's
contribution to global climate change treaty will be.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjeR9wUs-BlfeJgMm_ZNtrXTLJv00EBN3BXq0PPoiZEvjC1QKCVPxDVJ7Vlz9Lnz5tzcEK_dQnA4OCo1zoX46BH-LhKVbdeZA1LqzFL-D1DGd5_hMmznq8VNVKyyCbhHNw1eM1N74xw2rg/s1600/30481f4-glaciers.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="422" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjeR9wUs-BlfeJgMm_ZNtrXTLJv00EBN3BXq0PPoiZEvjC1QKCVPxDVJ7Vlz9Lnz5tzcEK_dQnA4OCo1zoX46BH-LhKVbdeZA1LqzFL-D1DGd5_hMmznq8VNVKyyCbhHNw1eM1N74xw2rg/s640/30481f4-glaciers.jpg" width="640" /></a></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">In preparation for the treaty, our government drafted
a project of the justified contribution of Ukraine, which was approved and
confirmed at the state level and submitted to the UN Secretariat. In order to
develop the justified contribution of Ukraine a number of national experts in
the framework of the UNDP (KlimaIst???) <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>relevant
international projects and the US Agency for International Development (USAID) <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>have been involved.<span style="mso-spacerun: yes;"> </span></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Natalia Hozak, a coordinator of WWF climate projects
in Ukraine, explains that currently Ukraine suggests reducing greenhouse gas
emissions by 40-55% from its level in1990.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">"But in real fact, after 1990 our economy has
slowed so markedly that such a" reduction" means the actual increase
in emissions by 6% or even 41% <span style="mso-spacerun: yes;"> </span>as compared
to 2012 (depending on the chosen input option)! Civil servants claim that a difficult
economic situation as well as a need for post-war reconstruction of the economy
account for such a pitiful state of affairs since they do not as yet acknowledge
the fact that the development of economy should not necessarily mean an
increase in emissions.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Energy efficiency and alternative sources of energy
only reduce dependence on imported gas," – says Natalia Hozak.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">That is, nominally, Ukraine promises to significantly
reduce emissions, but in fact it is already too late to do anything.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">The Ministry of Environment makes it clear that the
specified target is reasonable, considering the military-political situation in
the country and the need for economic recovery and higher living standards.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">"I strongly support zero emissions, but this plan
is compliant with a number of state structures and is based on several studies
including studies of the economic situation. We have developed five scenarios
of our actions always allowing for the possibility of reducing the amount of emissions
depending to what extent the situation in the country will become stable,"–
says Vladyslav Vezhnin, Director of the Climate Policy Department of the
Ministry of Environment.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">Time to adapt</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">At a conference in Paris not only a new climate policy
will be prepared, but also countries will be obliged to develop plans to adapt
to climate change. All countries will be required to sign a commitment to the
development of these plans, and at the same time, developed countries will
allocate funds for adaptation measures in poor countries.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">"This factor can have a positive effect for Ukrainians
since the period of crop capacity increases. Our summer comes two to three
weeks earlier and ends later. According to the estimates of climate models,
this period will increase.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">It is necessary, for instance, to shift seeding time
of winter crops. There have already been talks about harvesting crops twice a
year in several areas. Also, the time for recreation and relaxation increases.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;"><span style="mso-spacerun: yes;"> </span>“Ukrainians
will have work to do,” – sums up Vira Balabukh.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; text-align: justify; text-indent: 14.2pt;">
<span lang="EN-US" style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;"><a href="http://life.pravda.com.ua/society/2015/11/30/204030/">Українська правда. Життя </a></span></div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-24697735638182705972016-03-24T13:01:00.001-07:002016-03-24T13:01:05.000-07:00Втомлені сонцем. Нова ймовірна реальність для всіх<div class="text _ga1_on_">
<em>Коротка зима без снігу і спекотне літо – реальність, до якої радять адаптуватися українські гідрометеорологи. </em><br />
<em>Клімат України змінився за останні 50 років у зв'язку з
глобальним потеплінням. Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця
цього століття температура підвищиться іще на 3,5-6 градусів за
Цельсієм.</em><br />
<em>Аби зупинити потепління, сьогодні розпочалася Конференція
Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату. Цьогорічна подія стане
історичною: представники 198 країн підпишуть на заході нову Кліматичну
угоду, яку іще називають "планом дій для порятунку планети". </em><br />
<em>Конференція проходитиме у виставковому центрі <strong>Париж-Ле Бурже з 30 листопада по 11 грудня.</strong></em><br />
<div style="text-align: center;">
<strong>* * *</strong></div>
Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та енергетична
ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі, запрошує в одну
з аудиторій. З кишені його піджака видно градусник для вимірювання
кімнатної температури. Він носить його усюди, аби показувати, наскільки
нераціонально люди витрачають енергію.<br />
<table align="center" border="0" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tb_center" style="width: 600px;">
<tbody>
<tr>
<td><img height="450" src="http://life.img.pravda.com/images/doc/a/0/a0894ea-rene.jpg" width="600" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Жан-Рене Брюнетьєр, керівник Ініціативи "Будівлі та
енергетична ефективність" при кафедрі клімату університету у Парижі.
Фото автора</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<em>"Я був у Києві кілька років тому. Це була зима, в готелі було
дуже гаряче, регулятора температури немає. Я відкрив вікно, аби знизити
температуру. Провітрив кімнату і підігрів місцевих пташок",</em> – усміхається Жан-Рене.<br />
Градусник дослідника показує, що у кімнаті 26 градусів тепла, при
нормі 19. Навіть тут, на кафедрі клімату, витрачають куди більше
енергії, аніж треба.<br />
<strong>Проблема нераціональної витрати енергії – глобальна, відтак вирішити її можна лише усім разом.</strong><br />
Вчений пояснює, що зміни клімату спричинені викидами вуглекислих
газів в атмосферу через людську діяльність. Понад двадцять років цим
питанням займаються понад дві тисячі дослідників в рамках <a href="http://www.ipcc.ch/">міжнародної організації IPCC</a>
(Intergovernmental Panel on Climate Change) – Міжурядова група
експертів зі зміни клімату. Організація навіть нагороджена Нобелівською
премією Миру у 2007 році.<br />
Група створена у 1988 році <a href="https://www.wmo.int/pages/index_ru.html">Світовою метеорологічною організацією</a>
і Програмою з проблем навколишнього середовища Організації Об'єднаних
Націй для оцінки наукової інформації, що стосується зміни клімату і
формулювання реальних стратегій реагування на ці зміни.<br />
Саме ці дані – основа для плану адаптації, який зараз розроблятимуть на конференції у Парижі.<br />
Згідно з останніми дослідженнями, рівень океанів підніметься через
танення льодовиків, маленькі острови невдовзі підуть під воду. Інші
наслідки: велика кількість екстремальних погодних явищ. Нас чекає
засуха, торнадо, повені, цунамі. Ще одна небезпека – окислення океанів,
яке змінить біологічні режими під водою.<br />
<strong>Якщо ситуація на планеті не зміниться, до кінця цього
століття температура на Землі підвиситься у середньому на 3,5-6 градусів
за Цельсієм – і це буде фатальним для низки біологічних видів.</strong><br />
<em>"В наших руках доля наших дітей, це не перебільшення. Якщо
найближчим часом температура зросте на 2 градуси, процеси глобального
потепління стануть незворотними. Ми сподіваємося, що зустріч у Парижі
стане моментом істини, де підпишуть вимогами щодо зменшення кількості
викидів вуглецю.</em><br />
<em>Якщо хочемо дістатися кліматичного балансу, треба відійти від
моделі викопного палива. Країни повинні зобов'язатися відмовитися
використовувати виключно викопне паливо",</em> – каже Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань.<br />
<table align="center" border="0" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tb_center" style="width: 600px;">
<tbody>
<tr>
<td><img height="399" src="http://life.img.pravda.com/images/doc/6/6/667cdb0-hulot.jpg" width="600" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Ніколя Юло, радник президента Франції з екологічних питань. Фото <a href="http://www.huffingtonpost.fr/2014/06/18/nicolas-hulot-loi-transition-energetique_n_5506017.html" target="_blank">www.huffingtonpost.fr</a></td>
</tr>
</tbody>
</table>
<div style="text-align: center;">
<strong>Коротка зима – довге літо</strong></div>
До Міжурядової групи експертів зі зміни клімату входять двоє
українців – це представники Українського гідрометеорологічного інституту
ДСНС та НАН України. Дані інституту використовують для прогнозів зміни
температури.<br />
<em>"Цього року ми мали найтеплішу зиму за весь період спостережень. В
Києві остання дата заморозків – 22 лютого. Вперше за всю весну не було
не те, що морозів, а й заморозків. Раніше заморозки траплялися й у
червні",</em> – розтлумачує результати змін клімату в Україні <strong><em>Віра Балабух</em></strong>, завідувачка відділом синоптичної метеорології Українського гідрометеорологічного інституту.<br />
Взимку підвищилася мінімальна температура, зима стала комфортна,
зникли тривалі тріскучі морози. Справжня зима – з морозами та снігом –
триває не три місяці, а тільки три тижні.<br />
Підвищення температури призводить до того, що опади взимку випадають
здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає інтенсивним явище
наливання мокрого снігу.<br />
<em>"Пригадуєте, як було торік: сніг танув, налипав на дахи та дерева
і ламав їх? Це дуже небезпечно і має подекуди невтішні наслідки.
Відсутність снігового покриву взимку призводить до того, що річки мають
менше живлення. Влітку натомість зростає максимальна температура і
збільшується випаровування, зростає посушливість. Через це багато
районів відчуває нестачу води",</em> – каже Віра Балабух.<br />
<table align="center" border="0" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tb_center" style="width: 600px;">
<tbody>
<tr>
<td><img height="396" src="http://life.img.pravda.com/images/doc/3/0/30481f4-glaciers.jpg" width="600" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Підвищення температури призводить до того, що опади
взимку випадають здебільшого у вигляді дощу та мокрого снігу, стає
інтенсивним явище наливання мокрого снігу. Фото <a class="owner-name truncate" data-rapid_p="28" data-track="attributionNameClick" href="https://www.flickr.com/photos/usgeologicalsurvey/" title="Go to U.S. Geological Survey's photostream">U.S. Geological Survey</a></td>
</tr>
</tbody>
</table>
В Україні зміни клімату аналізують від 1960-х років в Українському
гідрометеорологічному інституті. В 70-х роках провести такі дослідження
було значно складніше, середню добову температуру потрібно було рахувати
на дерев'яних рахівницях.<br />
Інформацію інституту використовують будівельники, житлово-комунальне,
лісове, сільське господарство. Розрахунки товщини електрокабеля теж
потребують даних кліматичних умов. Навіть для будівництва ГЕС інститут
може надати корисні дані про кліматичні умови.<br />
Зміни клімату обумовлюють зміну водних ресурсів країни. Від
температурного режиму та кількості опадів залежить повноводність наших
річок.<br />
<div style="text-align: center;">
<strong>Роль України</strong></div>
Для України це – не просто обов'язок як члена рамкової конвенції ООН,
брати участь у конференції, а й унікальний шанс задекларувати свою
готовність переходу на альтернативні джерела енергії – і, врешті,
відмовитися від енергетичної залежності.<br />
Серед питань, що викликають найбільший інтерес, – <strong>яким буде внесок України до світової Кліматичної угоди? </strong><br />
У рамках підготовки наш уряд розробив проект очікуваного
національно-визначеного внеску (ОНВВ) України, його погодили й
затвердили на державному рівні, та подали на розгляд Секретаріату ООН.
Для розробки ОНВВ України залучили низку національних експертів в рамках
відповідних міжнародних проектів ПРООН, КлімаІст та Агентства США з
міжнародного розвитку.<br />
<strong><em>Наталя Гозак</em></strong>, координатор кліматичних
проектів WWF в Україні, пояснює: зараз Україна пропонує скоротити викиди
парникових газів на 40-55% від рівня 1990 року.<br />
<em>"Але ж насправді після 1990 року наша економіка настільки впала,
що таке "скорочення" означає фактичне підвищення викидів на 6% або й 41%
від рівня 2012 року (в залежності від обраної опції внеску)!
Держслужбовці пояснюють це складною економічною ситуацією та
необхідністю післявоєнної відбудови економіки – оскільки досі не
приймають той факт, що розвиток економіки не обов'язково має означати
зростання викидів. </em><br />
<em>Енергоефективність та альтернативні джерела енергетики тільки зменшують залежність від імпортного газу",</em> – каже Наталя Гозак.<br />
Тобто, <strong>номінально Україна обіцяє суттєво скоротити кількість викидів, а на ділі – нічого робити для цього вже не треба.</strong><br />
У Мінекології запевняють, що зазначений цільовий показник є
обґрунтованим, враховуючи військово-політичну ситуацію в країні, а також
необхідність відновлення економіки та підвищення рівня життя.<br />
<em>"Я – за нульовий рівень викидів, але цей план узгоджується низкою
державних структур і ґрунтується на низці досліджень зокрема й
економічних. Ми розробили 5 сценаріїв наших дій, де завжди
залишатиметься можливість скорочувати кількість викидів залежно від
того, як стабілізуватиметься ситуації в країні",</em> – пояснює <strong><em>Владислав Вежнін</em></strong>, директор Департаменту кліматичної політики Мінекології.<br />
Цікаво, що єдине зауваження, яке отримала Україна щодо розробленого
ОНВВ – від Росії, стосувалося воно Криму. Мовляв, Крим це їхня
територія. У міністерстві написали офіційний лист, де підкреслили
приналежність Криму Україні.<br />
<div style="text-align: center;">
<strong>Час адаптуватися</strong></div>
На конференції у Парижі не тільки підготують нову кліматичну
політику, а й зобов'яжуть країни розробити плани адаптації до змін
клімату. Усі держави повинні будуть підписати зобов'язання про розробку
цих планів, а розвинені держави виділятимуть кошти на заходи із
адаптації у малозабезпечених країнах.<br />
<em>"Цей фактор може мати позитивний бік для українців, оскільки
збільшується період урожайності. Наше літо розпочинається на два-три
тижні раніше і закінчується пізніше. За оцінками кліматичних моделей,
цей період збільшуватиметься. </em><br />
<em>Треба зміщувати терміни посіву озимих культур, до прикладу. У
кількох областях вже говорять про збір двох урожаїв на рік. Збільшується
також час для рекреації та відпочинку. </em><br />
<em>Українцям буде над чим працювати", –</em> підсумовує Віра Балабух.<br />
<em>Мар'яна Вербовська, спеціально для УП.Життя<a href="http://life.pravda.com.ua/society/2015/11/30/204030/">http://life.pravda.com.ua/society/2015/11/30/204030/</a></em><br />
</div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-19149631015861267172016-02-17T13:10:00.000-08:002016-03-24T13:10:53.414-07:00Змінити все<div class="summary">
За рік старе підприємство відлову собак перетворилося на сучасну ветклініку</div>
<div class="summary">
</div>
<div class="summary">
</div>
«Я зараз виведу Барса з клітки на прогулянку і будемо говорити», –
каже Олег Мацех, директор ЛКП «Лев», і боком заходить у вольєр до
великої вівчарки.<br />
Барса привезли сюди з центру міста, він дуже
великий і впевнений у собі. Залежно від погоди і настрою пес заходив у
банки та аптеки і лягав, де йому хотілося. Вигнати з приміщення його не
могли. Забрати собаку зміг тільки директор ЛКП «Лев». Тепер тільки він
може вивести Барса з клітки.<br />
«Тримай його біля себе, якщо буде
вириватися не бійся шарпнути», – пояснює Олег волонтерці, яка
вигулюватиме собаку, і зав’язує вузол з повідка пса на талії дівчини.<br />
<img alt="" height="400" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/12592455_1679416068982869_613299926674645158_n.jpg" width="600" /><br />
Барс
обнюхує волонтерку і йде гуляти. Кличку тут має кожен собака, як і
інформацію про місце і час відлову, хвороби та особливості. Історію про
кожного пса записують у єдину базу даних ЛКП. До прикладу, система
показує, що Барс тут удруге.<br />
***<br />Якщо ви не приходили у ЛКП «Лев» понад рік, на вас чекає сюрприз: тут змінилося усе. І, що найдивніше - змінилося на краще.<br />
Ще
березні минулого року ЛКП «Лев» виглядало, м’яко кажучи, погано: у
старих заіржавілих клітках жило кілька собак, каналізації в них не було,
усі відходи стікали у землю. На території стояв сморід від фекалій і
брудних мокрих тварин. У приміщення ЛКП страшно було заходити:
умивальники іржаві, стіни обдерті, кахель старий та побитий.<br />
<img alt="" height="399" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/8706_1667198853537924_1746007023633050236_n.jpg" width="600" /><br />
<br />ЛКП
«Лев» займається відловом, вакцинацією та стерилізацією собак. Тривалий
час місце вважали гицлярнею, а 2013 року акурат біля будівлі знайшли
могильник убитих тварин.<br />Після гучного скандалу тут зупинили
примусове вбивство чотирилапих, але проблеми підприємства на цьому не
вичерпалися. З року в рік тут нарікають на брак фінансування на ліки,
харчування і жалюгідний стан приміщення.<br />
4 березня 2015 року <a href="http://gazeta.lviv.ua/news/2015/02/25/39784">новим директором підприємства став львівський бізнесмен </a>Олег
Мацех. Це призначення викликало багато запитань, насамперед усі
дивувалися, навіщо успішному бізнесмену такий приречений проект.<br />
«Просто
після Майдану мені хотілося зробити щось продуктивне. Показати, що
досвід ефективних менеджерів може змінити цю країну. Я був одним із
засновників Реанімаційного пакета реформ, але повернувся у Львів, бо
бачив свою місію тут. Мені було цікаво, чи зможу підпорядковуватися і чи
зможу змінювати знизу процеси нагорі. Я працював у підпорядкуванні
кілька років на початку своєї кар’єри, після цього відкрив власний
стоматологічний кабінет, і почалася моя свобода», – відповідає Олег
Мацех, сідаючи у крісло у своєму кабінеті. Кімната дуже скромна: тут
світлі нові меблі, кілька стільців, шафа, на стіні висить фото
бездомного собаки, який сидить посеред вулиці. Двері у кабінет прозорі,
кожен, хто заходить у ЛКП, бачить, що тут відбувається.<br />
<h2>
Мені було цікаво, чи зможу я підпорядковуватися і чи зможу змінювати знизу процеси нагорі</h2>
<br />Олег
Мацех має власний бізнес: він займається постачанням в Україну
стоматологічного обладнання. Одним із його перших проектів було
забезпечення обладнанням Центру дитячої стоматології «Клініка
Заблоцького».<br />
Перші тижні роботи новий директор потратив на те,
щоб спалити і викинути непотріб. Пояснює: хотів позбутися того негативу,
який багато років накопичувався на території. Вогонь розклали просто у
дворі, палили закривавлений одяг, знаряддя вбивств тварин, палки для
натягування шкірок собак.<br />
<h2>
Вогонь розклали просто у дворі, палили закривавлений одяг, знаряддя вбивств тварин, палки для натягування шкірок собак.</h2>
<br />Щоб
згуртувати команду, на такі толоки він привозив піцу й пригощав усіх
співробітників після важкого дня. Тоді ж підписав контракт на роботу на
один рік і пообіцяв, що незабаром тут усе буде інакше.<br />Цікаво, що
через кілька днів після того, як Олег Мацех очолив підприємство, до
нього звернулися з адміністрації президента із запрошенням на роботу над
реструктуризацією бізнес-процесів у самій адміністрації. Від пропозиції
він відмовився.<br />
<strong>Як усе змінилося</strong><br />
Зараз ЛКП
«Лев» – це комфортна ветеринарна клініка. Сюди ви можете прийти, якщо
шукаєте свого загубленого улюбленця, хочете взяти собі безпритульного
собаку або шукаєте хорошу ветклініку. Біля входу ви можете сісти
зачекати на ветеринара, випити води, скористатися WI-FI.<br />
<img alt="" height="399" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/10246806_1667198710204605_8687684970847093579_n.jpg" width="600" /><br />
Тут є сучасний рентген- і хірургічний кабінети, лабораторія, кімната для грумінгу, де собак купають та підстригають.<br />
Є кімната, де тварини можуть пожити після операції.<br />
<img alt="" height="450" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/10403015_1682443375346805_8779090362826036411_n.jpg" width="600" /><br />
«Гляньте,
він уже встає. Дві передні лапи в гіпсі після складної травми, нині
уперше піднявся. Покличте сюди ветеринара», – тішиться Мацех і
фотографує собаку на телефон у кімнаті стаціонару, де близько десяти
тварин відпочивають після процедур. Собака в гіпсі наче спеціально
позує: сів і уважно дивиться у камеру.<br />
<h2>
Кожну кімнату обладнано камерою, відео з якої невдовзі можна буде переглянути на новому сайті підприємства</h2>
Кожну
кімнату обладнано камерою, відео з якої невдовзі можна буде переглянути
на новому сайті підприємства. Поки що картинки з камер виведено на
великий екран у кабінеті директора.<br />Тут є окрема кімната для
дезінфекції, прання і сушіння речей. Ветеринар та ловці собак мають свої
душові кімнати. Для кормів собак є спеціальна кухня: здорових годують
сухим кормом, а тих, хто після операції, - спеціальними кашами та
супами. У клініці встановили новий електрокардіограф, рентгенологічний
апарат, є ультразвукова діагностика. У жодному кабінеті вас не відлякає
поганий запах, навпаки, тут ідеальний порядок та чистота.<br />
<img alt="" height="397" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/1342938_1371984.jpg" width="600" /><br />
<strong><em>Так виглядали клітки для собак</em></strong><br />
«Тут
працюють люди, в яких зарплата 1500 гривень, моя ставка – 2800
гривень. Ми приїжджаємо сюди з самого ранку і сидимо до пізньої ночі. Не
мали вихідних та відпусток. І, попри такий графік, люди хочуть тут
бути, їм цікаво, вони почуваються затребуваними й реалізованими. Я
завжди повторюю, що гроші – це не найважливіше для продуктивної роботи,
важливіше – мотивація», – каже директор підприємства.<br />
<strong>Як це вдалося</strong><br />
«Насправді
найбільший опір до реформ був від людей, які випускали своїх улюбленців
самих на вулицю. Згідно із законодавством, собака без нагляду і повідка
вважається безпритульним. Собака не скаже нам, чи він гуляє, чи
загублений. Тому сюди приїжджали люди зі скандалами. Я щоразу пояснював:
собака – це відповідальність, його не можна просто випускати на вулицю
без нагляду», – пригадує Олег Мацех.<br />
Проблеми також були з
волонтерами, які раніше приходили в ЛКП і підгодовували тварин. Цього
року тут вдалося налагодити харчування чотирилапих, але відвідувачі все
одно приходили й приносили їжу, яка була зайвою. Спочатку вони
конфліктували з керівництвом і критикували його. Директор пригадує, що
багато «доглядальників» псів були залежними від відвідування ЛКП,
реформи зробили це просто непотрібним.<br />
«Не всі це змогли
зрозуміти, багато людей ображалося. У багатьох була хвороблива
залежність від тварини, а не бажання змін. Був момент, коли ми взагалі
не мали волонтерів, а собак треба щодня вигулювати. З часом вдалося
знайти нових і надійних», – розповідає О. Мацех.<br />
Зараз усіх охочих запрошують приходити в ЛКП, вигулювати й соціалізовувати тварин.<br />
Торік
тут завершився проект технічної допомоги Євросоюзу «S.O.S. – безпека
співжиття людей та безпритульних тварин на польсько-українському
прикордонні: Львів, Люблін, Луцьк та Івано-Франківськ». У межах кампанії
<a href="http://gazeta.lviv.ua/news/2015/07/11/45297">вийшов відеоролик «Вони такі ж, як і ми»</a>.
Відео виготовила студія Young&Hungry. У ньому звучить заклик
прихистити собак, які мають так багато спільного з людьми і потребують
уваги та дружби. Продовжила кампанію соціальна реклама.<br />
<img alt="" height="300" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/11902569_1629182784006198_8908261837525589710_n.jpg" width="600" /><br />
«Зі
старого колективу залишилося двоє людей: ловець та водій. Згідно зі
штатом, у нас є 18 працівників. Сам людей звільняв, лише коли бачив, що
це повна профнепридатність або порушення ключових принципів, наприклад,
крадіжка. Переважно люди самі звільнялися, коли бачили, що не виконують
нових посадових інструкцій, і їх позбавляли премії, тоді й ішли…» –
пригадує Олег Мацех.<br />
Усі зміни здійснили за гроші благодійників,
міського бюджету та грантів. Багато витрат, зокрема на ремонт кліток,
фінансував Міжнародний благодійний фонд Руслани Лижичко «Український
світанок».<br />
Кормом для собак на благодійних основах повністю
забезпечила компанія «Кормотех», а дезінфікувальними засобами – компанія
«Лізоформ».<br />
Безкоштовні електронні чипи для собак отримали від
програми Animal ID. Чип розміром з рисову зернинку ін’єкцією легко
вводять під шкіру тварини, при його скануванні висвічується номер. За
допомогою цього унікального номера працівники ЛКП «Лев» завжди
знатимуть дату та місце відлову, дати стерилізації, дегельмінтизації та
вакцинації.<br />
<img alt="" height="338" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/1909944_1665211473736662_688435455501188029_n.jpg" width="600" /><br />
Закупівлю
медичного обладнання, благоустрій територій, ремонт і облаштування
приміщень ветеринарно-стерилізаційного центру провели за кошти
Єврокомісії. Львівська міська рада забезпечує щорічне фінансування
програми стерилізації відловлених тварин з бюджету міста, зокрема витрат
на заробітну платню працівників (ловців, ветеринарів, доглядальників
тощо), на комунальні послуги, на бензин та ліки.<br />
<strong>Що тут буде?</strong><br />
Цього року запустять сайт ЛКП «Лев», на якому буде електронна база безпритульних собак Львова. На території ЛКП <a href="http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/45907">створять Центр адопції собак,</a> а ще відкриють грумінг-салон. <br />Крім
того, на базі ЛКП проходитиме реєстрація та облік домашніх тварин.
Триватиме робота з розвитку мережі соціальних опікунів, які у місті
піклуються про безпритульних собак та допомагають їх прилаштовувати, а
також працюють над освітніми проектами для шкіл міста (спільно з
компанією «Кормотех», організацією Nature Watch та Міністерством освітиі
науки). Діти приходитимуть сюди в рамках уроків.<br />
<img alt="" height="365" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/centr_adopciyi_foto2_0.jpg" width="600" /><br />
<em><strong>Центр адопції</strong></em><br />
2016
року суттєво зросло фінансування ЛКП «Лев». Уперше за багато років на
це комунальне підприємство планують виділити 2 млн грн. Раніше ЛКП «Лев»
щорічно отримувало 200-300 тис. грн на рік для відлову безпритульних
тварин.<br />
<strong>Хто буде новим директором ЛКП «Лев»?</strong><br />
Олег
Мацех працюватиме у ЛКП «Лев» до 24 лютого, саме до цього дня чинний
його контракт. Про те, що працюватиме тут лише рік, він повідомив, коли
погоджувався на посаду. Нового очільника шукатиме міська рада. Чинний
директор обіцяє запропонувати когось на посаду, якщо знайде потрібну
кандидатуру.<br />
«Після року роботи тут я працюватиму над собою. Поки
був у соціумі, то жив за його правилами. Я жив життям тварин, міської
ради, ЗМІ. Зараз хочу побути на самоті. До ЛКП «Лев» я міг прокидатися о
тій годині, о котрій хотів, міг поїхати на півроку в Індію і ні з ким
не спілкуватися. Два місяці їздив мотоциклом Гімалаями. Це той стан,
коли себе сприймаєш по-іншому. Мені треба багато над собою працювати.
Треба знаходити час не тільки на інших, але й на себе», – ділиться
планами Олег Мацех.Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-88807182780790128242016-01-18T13:14:00.000-08:002016-03-24T13:15:38.194-07:00Бути полярником – це…<div class="summary">
Ігор Дикий, український зоолог та полярник, учасник
антарктичних експедицій, кандидат біологічних наук, про те, що означає
бути дослідником в Антарктиді</div>
Нам часто заздрять, коли бачать, які фото ми зробили в експедиції:
айсберги, гори, лід, сніг. Але насправді майже всі світлини я зробив за
кілька рідкісних днів, коли була гарна ясна погода. В такі моменти всі
вибігають на вулицю і багато знимкують.<br />
Насправді на нашій станції майже постійно темно, від штучного світла у приміщенні може навіть початися депресія.<br />
<strong>Пам’ятати запах станції</strong><br />
Я брав участь у трьох експедиціях в Антарктиду: дві тривали по року (2006 та 2009) і сезонна – 2012-го.<br />Зимував
на антарктичній станції Академік Вернадський, розташованій на мисі
Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного
півострова.<br />
<img alt="" height="529" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/11412372_682050238591881_4094339031586353636_n.jpg" width="600" /><br />Українці
отримали цю станцію 1996 року від британців. Саму будівлю звели 1953-го
на острові, бо на материку є велетенські льодовик та лавини, тому там
було безпечніше. Українці одержали базу не просто так: у цьому конкурсі
брали участь десятки країн. Коротко скажу, що дістати станцію вдалося
іще й тому, що Україна мала дуже багато полярників, британські вчені про
це знали, тому й довірили нам будівлю.<br />Станція – це для мене другий
дім, пам’ятаю навіть її запах. Антарктида – рекордсмен не тільки за
висотою снігового покриву, низькою вологістю, а й за силою вітру.
Температура повітря сягає до мінус 70 градусів.<br />
Це місце не належить жодній державі, свого роду це – велетенський заповідник, де проводять тільки наукові дослідження.<br />Найближчі від нас станції: на півночі – американська станція за 74 км, а на південь – британська за 320 км.<br />
<strong>Підготувати їжу на рік</strong><br />
Разом
з експедицією на станцію привозять провіант. Це – тонни їжі, консерви,
заморожені туші тварин. Це все розвантажують три дні. За цей час
знайомляться експедиції: та, яка прибула, й та, яка від’їжджає. Коли
розвантаження закінчать, старі науковці повертаються додому. І
починається зимівля...<br />
<img alt="" height="481" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/10583921_682050188591886_4203042420969847819_n.jpg" width="600" /><br />
Співвідношення
професій експедиції на станції – 50 на 50. Половина технічного
персоналу: дизель-механік, системний адміністратор, електрик, кухар,
лікар. Зазвичай обирають людей, які мають кілька спеціальностей, добре
коли електрик може бути системним адміністратором, а лікар повинен вміти
допомогти з усім: від проблем із зубами до апендициту. Решта – це
науковці: геологи, метеорологи, геофізики, озонометристи, біологи.<br />
<strong>Пройти випробування дорогою</strong><br />
Дорога
в Антарктиду починається з Києва. Група вилітає зі столиці в Південну
Америку. Звідти добираємося до портового містечка, а тоді пливемо
кораблем на станцію. Після виснажливого сидіння у літаку вас очікує
випробування протокою Дрейка, що між Південною Америкою та Антарктидою.<br />
Моряки вважають, що є три серйозні місця на планеті: Берінгова протока, протока Дрейка та Ревучі сорокові.<br />Я
зрозумів це тоді, коли стояв на кораблі й почув, як капітан поглянув на
протоку і сказав: «Ну от, почалося». Як би ви не тренували
вестибулярний апарат, тут вам це не допоможе. Тут можна пережити пряме й
бокове хитання одночасно. Думав, що хлопці, які їздили раніше,
переживуть це легше, але помилявся.<br />
<strong>Читати погоду з природних явищ</strong><br />
Навесні в цих широтах з’являються пурпурові хмари. Це – передвісники низького озону, це – аномалія Антарктиди.<br />Тут
також можна побачити міражі. Фізику ніхто не скасовував, тому за тим
самим принципом, що ми бачимо марево на межі гарячого повітря від
асфальту, тут через зустріч холодного повітря від криги та гарячого від
сонця теж з’являються візерунки.<br />
<h2>
Тут також можна побачити
міражі. Фізику ніхто не скасовував, тому за тим самим принципом, що ми
бачимо марево на межі гарячого повітря від асфальту, тут через зустріч
холодного повітря від криги та гарячого від сонця теж з’являються
візерунки.</h2>
<br />
<br />
Гало – явище притаманне для
Антарктиди. Найпоширеніша форма гало – світле слабко забарвлене коло
навколо Сонця чи Місяця. Це перша ознака поганої погоди: можна чекати
урагану чи снігопаду.<br />Снігова веселка – біла веселка на обрії. Вона зумовлена розсіянням світла в дуже дрібних крапельках.<br />
<strong>Записувати кожен вихід</strong><br />
На
станції слід дотримуватися суворої техніки безпеки. Просто так ніхто
нікуди не виходить. Кожен вихід на вулицю треба записати в чергового. На
дошці вказуєш, коли маєш повернутися. Щогодини слід виходити на зв’язок
по рації. Якщо не виходиш на зв'язок, за тобою йде група розшуку.<br />
<img alt="" height="490" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/11180312_682050171925221_1083731687395193084_n.jpg" width="600" /><br />
Бували
новачки, які забували виходити на зв'язок, за них хвилювалися і
виходили на розшук. Коли знайшли, виявилося, що рація сіла, а вони
забували про час. <br />Коли виїжджаєте на човні, треба брати запасний двигун, пальне та ремонтний набір. Найбільша небезпека на острові – океан.<br />
Небезпечною
є також озонова аномалія. Насправді низький озон – це особливість
Антарктиди. Товщина озонового шару дуже тонка, тому канцерогенні
ультрафіолетові промені легко приходять. Найперше – це негативно впливає
на життя полярників, дуже легко зіпсувати зір та шкіру. Ми накладали
шари крему, аби вберегтися від опіків, та одягали товсті окуляри.<br />
<strong>Подружитися з тюленями та пінгвінами</strong><br />
Коли
був вихідний, то йшли на лижі. Неподалік затоки побачили переляканого
тюленя. Він дивився на нас і своїм виглядом ніби казав: «Будьте тихо,
хлопці, не видайте мене!». Виявилося, що поруч були касатки, які їдять
тюленів, тому він вирішив сховатися, щоб його не знайшли.<br />
<h2>
Одне гніздо пінгвіна важить від 5 до 30 кг. Кожен камінчик вони переносять у дзьобі</h2>
<br />
Є
такий тюлень Уедделла. Тюлень народжується просто на кризі. Одного
разу ми були свідками народження маляти, після цього вирішили щодня його
зважувати. Тюленята з’являються на світ завдовжки метр сорок і важать
близько двадцяти п’яти кілограмів. Добовий приріст ваги — в середньому
від п’яти до семи кілограмів. А молоко самки має більше ніж сорок
відсотків жирності. Це їхня стратегія виживання. Антарктичне літо надто
коротке, тож якщо тюлень не виросте швидко, він не виживе.<br />
<img alt="" height="449" src="http://lvivska.com/sites/default/files/u18463/1323725631.jpg" width="600" /><br />Мій
колега навіть пожартував, що було б незле схрестити тюленя з нашим
поросям. Така швидкість росту була б незайва в господарстві.<br />Є тут
кілька видів пінгвінів. Вони будують свої гнізда на камінцях. Колонії з
пташенятами живуть дуже щільно один до одного. Це виглядає гарно, але,
щоб з ними працювати, треба мати неабияке терпіння: у цьому місці стоїть
жахливий сморід.<br />
Одне гніздо пінгвіна важить від 5 до 30 кг.
Кожен камінчик вони переносять у дзьобі. Серед пінгвінів є справжні
естети. Зокрема, ми зустріли сім’ю, яка вирішила жити не з колонією, а
поряд, на вершині 50 метрів. Свої гнізда вони звили там, щоб, очевидно,
милуватися сходом і заходом сонця. Найбільша загадка – як вони перенесли
туди каміння для гнізда: для цього треба бути справжнім альпіністом.<br />
<br />
<em><strong>Підготувала Мар’яна Вербовська, Львівська газета</strong></em>Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-52397765217846138152015-12-24T12:44:00.000-08:002016-03-24T12:45:58.615-07:00Дрімучий лісЯк реформувати лісову галузь, щоб позбутися корупції, встановити належний контроль і врахувати регіональні відмінності<br />
Українські ліси очікують великі зміни. Нині на цю галузь обвалився шквал
критики: від непрозорості функціонування до недолугості
підпорядкування. Лісовий фонд перебуває у підпорядкуванні близько 50
міністерств, відомств і організацій. Отож пошук винного у лісових
негараздах іноді нагадує перекидання з хворої голови на здорову й веде в
нікуди.<br />
Найбільшими лісорозпорядниками є Державне агентство лісових ресурсів
України (73%) та органи місцевого самоврядування (13%), 8% лісів та
полезахисних лісових смуг перебувають на землях запасу сільських рад.
Нині Держлісагентствосвоїх лісах фактично саме формує правила гри,
контролює їх виконання, веде господарську діяльність. Державну політику у
цій галузі має формувати Мінагрополітики, але воно не має для цього
ресурсів…<br />
<br />
<b>Розділяй та владарюй</b><br />
Щоб навести елементарний лад у лісі, першочергово незалежні експерти
пропонують розділити функції управління лісами та господарювання у них.
Також треба суттєво оновити лісове та суміжне законодавство.<br />
<img alt="ecological.panda.org" class="size-medium wp-image-851" src="http://www.gazeta.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/03/1-3-500x327.jpg" height="327" width="500" /><br />
Михайло Попков, експерт програми FLEG II (ЄІСП Схід), вважає, що нині
українське законодавство усе ще зберігає пострадянські норми.<br />
«За останні п’ять років роботу над лісовим правом фактично зупинено.
Міністерство аграрної політики, яке після т.зв. адмінреформи перейняло
на себе державні функції, які раніше виконувало лісове відомство,
підпорядкування Державного агентства, не виступає самостійним гравцем, а
залишається «весільним генералом», який формально виконує свою роботу.
Вони не мають ні знань, ні досвіду, ні традиції, ні спеціалістів», —
каже М. Попков.<br />
Фактично «за ліс» у МінАПП відповідають дві людини. Але вони не
можуть виконати той обсяг «лісової» роботи, який міністерство має
робити, відповідно до своїх повноважень.<br />
<br />
<b>Корупція у розквіті</b><br />
У нашому Лісовому кодексі досі збережено пункт про те, що ліси країни
виконують екологічні, соціальні та економічні функції. Але останнім
часом держава (чи, точніше, певні особи від імені держави) віддає
перевагу саме «комерційній» функції лісів.<br />
«Усім відомо, що від 2011-го до 2013 року експорт деревини у системі
Держлісагентства здійснювали за корупційною схемою. Покупця змушували
оплачувати маркетингові послуги третій фірмі. За попередніми
підрахунками, з обороту Держлісагентства виведено десятки мільйонів
євро», — пригадує Михайло Попков.<br />
<img alt="2" class="alignnone size-medium wp-image-853" src="http://www.gazeta.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/03/2-3-500x375.jpg" height="375" width="500" /><br />
2011 року КРУ під час перевірки знайшло стільки порушень у роботі
Держлісагентства, що, незважаючи на особисту дружбу тодішнього головного
лісівника Віктора Сівця з Віктором Януковичем, вибухнув скандал.
Зокрема, через продаж деревини за кордон за демпінговими цінами.
Наприклад, за дев’ять місяців 2011 року лісогосподарські підприємства
продали 154,7 тис. кубічних метрів дуба (це — чверть загальної кількості
реалізованої за той час деревини!) фірмам Eloderio Ltd та LIGO за
середньою ціною 320 євро за кубічний метр. Тим часом середньосвітова
ціна на аналогічну продукцію коливалася в межах 500-600 євро за
кубометр. Щоб забезпечити апетити крадіїв, ліс «косили» наліво і
направо.<br />
Зараз до масових вирубувань може призвести інша причина: на наступний
рік у Держбюджеті заклали куди меншу суму на «лісові» потреби. Але
керівництво Держлісагентства, схоже, не намагається відстоювати право на
більше фінансування. Ці кошти передбачено на лісову науку, об’єкти
заповідного фонду, лісповпорядкування, авіаохорону лісів,
лісовідновлення тощо.<br />
«Вони спеціально хочуть довести галузь до банкрутства», — резюмує еколог МБО «Екологія — Право — Людина» Павло Тєстов.<br />
<br />
<b>Досвід Латвії та Швеції</b><br />
Томасс Котовікс, експерт програми FLEG II (ЄІСП Схід), який
аналізував досвід Балтії, зараз розповідає, що свого часу Латвія постала
перед серйозним викликом: ліси критично вимагали реформи, інакше галузь
було б знищено.<br />
«Ми поставили перед собою завдання — відшліфувати функцію
регулювання, контролю, підтримки приватних лісів, власності на державні
ліси та господарювання у них. Функцію регулювання ми віддали
міністерству землевпорядкування, функцію контролю і підтримки —
державній службі лісу. Ми створили державну лісову компанію, які віддали
власність на державні ліси і право господарювати у них, але аби не було
конфліктів, перед тим вивели за її межі національні парки та
резервати», — пригадує Томасс Котовікс.<br />
<blockquote>
У Швеції у державній лісовій компанії працює 900 співробітників на 2,6 млн. га продуктивного лісу</blockquote>
«У Швеції у державній лісовій компанії працює 900 співробітників на
2,6 млн. га продуктивного лісу. Ми вважаємо, що цю цифру можна ще
зменшити, якщо налагодити роботу досконаліше. Сьогодні бачимо такий
парадокс: в Україні небагато лісу на одну людину, але ви експортуєте
деревину, а у Швеції багато лісу й ми імпортуємо деревину…» — каже Матс
Нордберг, експерт програми FLEG II, Швеція.<br />
Щодо досвіду Швеції, експерт зазначив, що виконанням робіт у лісі
замаються не працівники лісової держкомпанії, а приватники за
контрактом. Це значно ефективніше, адже приватник краще економитиме
бензин та турбуватиметься про справність бензопили.<br />
<img alt="" class="alignnone wp-image-852 size-medium" src="http://www.gazeta.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/03/3-3-500x334.jpg" height="334" width="500" /><br />
Міжнародний досвід свідчить про можливості удосконалення
господарського управління лісами шляхом утворення державних лісових
компаній. У рамках програми ФЛЕГ проведено дослідження
нормативно-правової можливості утворення державного господарського
об’єднання. При цьому лісгоспи можуть залишатися незалежними
держпідприємствами у рамках такого об’днання. Також дуже важливо, щоб
таке об’єднання було не частиною Держлісагенства, а – незалежним.<br />
<br />
<b>Починати з пілотних проектів</b><br />
Степан Кривов’язий, голова профспілки лісівників, розповів «Газеті»,
що досвід інших країн буде безцінний для України, але тільки тоді, коли
його використовуватимуть у різних областях по-різному.<br />
«Ми слухали про досвід Швеції, Латвії, Німеччини, Польщі, Болгарії…
Але чи бачили ви хоча б одну країну, яка була б подібна до нашої? Чи є у
Швеції така пустеля, як у Херсоні, чи степ, лісостеп… Особливість
України у різноманітності, тому іноді досвід певної країни стане у
пригоді тільки для однієї нашої області», — каже Степан Кривов’язий.<br />
До схожого досвіду закликає і Михайло Попков, який радить розпочинати
реформу з пілотних проектів. Тільки крок за кроком, адаптовуючи роботу
лісової галузі до особливостей різних кліматичних зон, можна буде
реформувати систему.<br />
Спробою змінити ситуацію можна вважати Коаліційну угоду та Програму
дій уряду. Ці документи передбачають «розділення функцій держави у сфері
лісового господарства: функції формування державної політики та
контрольні й господарські функції виконуватимуть різні органи влади»
(Коаліційна угода, пункт 5.1). Це буде зроблено через «створення на базі
нинішніх державних лісогосподарських підприємств єдиної державної
лісогосподарської структури, використавши досвід Польщі, Латвії та інших
країн з успішним функціонуванням державних лісогосподарських
підприємств» (Коаліційна угода, п. 5.2.).<br />
Далі ці ідеї урядовці мали би розвинути у «лісовому» розділі
«Стратегії розвитку сільськогосподарських територій «Україна — 2020».<br />
Цікаво, що тривалий час текст цієї «Стратегії» не публікували, а коли
він з’явився на сайті Мінагро, то стало зрозуміло, чому. Він
катастрофічно відрізняється від того, що готували експерти робочої
групи.<br />
Стратегія також відрізняється від Коаліційної угоди. Зокрема, в угоді
пишуть про розділення функцій агентства, а у стратегії пропонують
«удосконалення функцій».<br />
<blockquote>
Стратегія також відрізняється від Коаліційної угоди.
Зокрема, в угоді пишуть про розділення функцій агентства, а у стратегії
пропонують «удосконалення функцій»</blockquote>
Тому незалежні експерти радять продовжити обговорення документів
реформування, а не поспішати їх передавати на підпис президентові.<br />
Оскільки стало зрозуміло, що ні Держлісагентство, ні МінАПП не
спроможні самостійно справитися із реформуванням, очевидно, що необхідно
створити групу високого рівня (під керуванням віце-прем’єра або члена
Національної ради реформ). Реформа має бути прорахована та юридично
обґрунтована. Адже за нею — доля 10 мільйонів гектарів нашого
стратегічного відновлюваного ресурсу.<br />
<br />
Мар’яна Вербовська<br />
Львівська газета, оригінал <a href="http://www.gazeta.lviv.ua/2015/12/24/drimuchij-lis/">тут </a>Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-51721962178181693022015-08-13T11:09:00.000-07:002015-10-08T11:09:57.219-07:00Кожен четвертий велосипедист їде тротуаром<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgkleG0zyjIy8CgEpLEd2JoFQIcTK2KS5PW7oeTML_dmcqgOhltRvSGkkR0k-eYMHR6K3CWdu2yTk1fhxpbG4LQREMuZwbzrb9HuSkWnZ2Hp460bJt7y4QLFSjK7D-7drtBapo60IpS4R8/s1600/index.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgkleG0zyjIy8CgEpLEd2JoFQIcTK2KS5PW7oeTML_dmcqgOhltRvSGkkR0k-eYMHR6K3CWdu2yTk1fhxpbG4LQREMuZwbzrb9HuSkWnZ2Hp460bJt7y4QLFSjK7D-7drtBapo60IpS4R8/s640/index.jpg" width="640" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><span class="_r3"><a class="irc_hl irc_hol i3724" data-noload="" data-ved="0CAYQjB1qFQoTCIbXhoW8s8gCFSm_cgodVk0KMQ" href="http://ukrainianiphone.com/2015/07/riding-a-bike-in-city/"><span class="irc_ho" dir="ltr">ukrainianiphone.com</span></a></span><span class="_r3 irc_msc"><a class="irc_hl irc_msl i3591" data-i="1" data-noload="" data-ved="0CAgQhxxqFQoTCIbXhoW8s8gCFSm_cgodVk0KMQ" href="https://www.google.com.ua/search?q=bike+city&sa=X&biw=1173&bih=778&tbm=isch&tbs=simg:CAQSEglAxEexKrbpZSGKw3lYj3YSdA"><span class="irc_idim"></span></a></span></td></tr>
</tbody></table>
У липні у Львові вперше підрахували велосипедистів<br /><br />Дослідження робили в рамках ініціативи Інституту міста Social Innovation Lab за сприяння Львівської асоціації велосипедистів (ЛАВ).<br />Згідно з висновками дослідження, серед роверистів Львова помітно переважають чоловіки. До прикладу, частка жінок від загальної кількості велосипедистів на львівських дорогах у будній день становить лише 11,5%. У вихідні цей показник трохи зростає — до 15,9%. Схожі результати є також у Києві. Так, за результатами спостереження у травні 2015 року, частка жінок на велосипедах становить 12% у будні та 18% на вихідних, повідомляють в Інституті міста.<br /><br /> Що стосується вікових категорій, то велосипедом як засобом пересування містом користується переважно молодь (16-35 років) — 49,6% у будні, 50,1% на вихідних та дорослі (36-55 років) — 33,4% у будні, 32,3% на вихідних. Львівські велосипедисти надають перевагу спортивним (35,5%) та гірським велосипедам (33,0%). Ще 15,2% використовують city bike. «Газета» поговорила з Янісом Сенайком, соціологом Інституту міста про те, які особливості львівських велосипедистів і які упередження треба розвіяти.<br /><br />— Насамперед прошу розкази, для кого розроблено це дослідження і кому воно може бути корисним?<br />— Дослідження призначене для львів’ян, особливо тих, які користуються цим видом транспорту. Дослідження/спостереження такого формату у місті проводили вперше. Це дуже важливо, особливо зважаючи на те, що Львів можна небезпідставно назвати велосипедною столицею України (беручи до уваги рівень розвитку місцевої вело інфраструктури, порівняно з іншими містами). Ідея провести підрахунок велосипедистів виникла ще в червні. Згодом ми поспілкувалися щодо цього з Львівською асоціацією велосипедистів (ЛАВ), щоб об’єднати зусилля. І вже в липні розпочали дослідження.<br />Спостерігачів було вирішено розмістити на восьми дорожніх перехрестях міста (вул. Стрийська — вул. Наукова, вул. Під Дубом — вул. Куліша, просп. Червоної Калини — вул. Хуторівка, вул. Шевченка — вул. Городоцька, вул. Сахарова — вул. Коперніка, вул. Антоновича — вул. Бандери, просп. Свободи — вул. Дорошенка, вул. Франка — вул. Левицького). Спостерігачі на точках фіксували пересування велосипедистів протягом дня. Інструментарій дослідження (з низкою нововведень) було запозичено в Асоціаціі велосипедистів Києва.<br /><br />У результаті дослідження ми отримали низку цікавих даних, які плануємо доопрацювати та оприлюднити протягом вересня.<br /><br />— Серед цифр дослідження є мізерний відсоток тих, хто використовує засоби захисту на дорозі, їх лише 15%. Наскільки це мало, порівнюючи з іншими містами?<br />— Для міста така ситуація є доволі закономірною. Для порівняння: в країнах Європи засоби захисту використовують найчастіше ті, хто виїжджає на трасу й багато часу проводить у дорозі. Пригадую, що під час проведення спостереження на перехресті вулиць Франка та Левицького я зафіксував лише одного чоловіка, який мав усе необхідне спорядження: фари, наколінники, налокітники, шолом, рукавиці. При цьому він їхав тротуаром. Важливість особистої безпеки та безпеки пішоходів — це першочергові речі для кожного велосипедиста.<br /><br />— Те, що дослідження проводять улітку, не впливає на репрезентативність, адже частина людей у відпустці, частина поїхала за місто?<br />— У нас дуже багато людей мають упередження до використання велосипеда як засобу пересування містом. Перш за все через те, що вважають велосипед транспортом, на якому не можна їздити в погану погоду. Тому початок весни може відлякувати наслідками, осінь — дощами, а зима — снігом та ожеледицею.<br />Оскільки велосипедист є повноцінним учасником дорожнього руху і, крім прав, має ті самі обов’язки, що й автомобіліст.<br /><br />Тому літній сезон видався нам оптимальним для проведення підрахунку.<br />Я знайомий лише з однією людиною, яка користується велосипедом протягом усього року. Нам було важливо вказати також і на ці упередження. Важливий також високий показник щодо кількості людей, які їздять на велосипедах по тротуару. Вкотре хочу наголосити, що подібна практика є недопустимою! Оскільки велосипедист є повноцінним учасником дорожнього руху і, крім прав, має ті самі обов’язки, що й автомобіліст.<br /><br />— Як часто ви плануєте робити такі дослідження?<br />—Ми проводитимемо такі підрахунки щорічно. Не виключено також, що проведемо дослідження й восени, щоб побачити залежність показників від пори року, погодніх умов тощо. Якщо поглянути на європейські країни, то велосипедист на дорозі міста взимку та восени — це справа буденна. Наприклад, у скандинавських країнах ровером їздять і в заметіль.<br />У тутешніх людей побутує думка: буду їздити, коли в місті буде достатньо велодоріжкок. Але є міста, де немає навіть такої кількості велодоріжок як у Львові, та це не заважає більшості людей використовувати велосипед регулярно.<br />У Львові вже існує багато можливостей для тих, хто користується велосипедом, як засобом для пересування містом. Ми розробили детальну мапу веломаршрутів міста, використовуючи яку, велосипедист може безперешкодно дістатися аж до Великих Грибовичів. Мапу розроблено ще в січні 2015-го, але, щоб завершити розробку аплікації, яка використовуватиме мапу за базу, потрібна синхронізація з мапами Google. Це питання наразі розглядає дирекція компанії. Тож нам залишається лише чекати.<br /><br />— У яких містах провели такі самі дослідження?<br />— Підрахунки провели в Тернополі, Полтаві, Івано-Франківську та Києві.<br /><br />Розмовляла Мар’яна Вербовська<br />
Львівська газета 13 серпня 2015 року<br />Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-44848381992444190802015-05-28T11:02:00.000-07:002015-10-08T11:03:58.346-07:00Без газу та вугілляЯк отримати енергію від cонця, води, землі та повітря<br /><br />«Я встановив теплову помпу, сонячні колектори та водяну сорочку в каміні. Рішення про встановлення альтернативних джерел енергії ухвалив одразу, коли будував будинок. Для мене принципово було не вести газ. Це було 2011 року.<br /><br />Коли обираєте альтернативне опалення, дуже важливо ухвалювати саме комплексне рішення. Окремо встановлені сонячні колектори не дадуть бажаного результати. Згодом я зрозумів, що саме потрібно підсилити, оскільки спа-зона потребує більше енергії, то я поставив ще твердопаливний котел. От тоді всі питання було закрито, і я був повністю задоволений результатами», — розповідає «Газеті» Андрій Худо, співвласник Холдингу емоцій !FEST.<br /><br />Теплова помпа у домі підприємця має подвійний ефект і дає користь і взимку, і влітку: взимку викачує тепло, влітку — холод.<br />
<br />
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEge9pILfLo5nlHnmQcvmiZlUumA2S1pgbI_BdbAZp_bRZlIwd4VefLhnIxhs7iNX-f-AvX1ZJw0oJ56cC8fp_HSRKW-SdliJgOlSNsovn81dc85JcClUDfqanLs2y1SDN3Zz0P-J5jLErw/s1600/bkv_9533.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" height="424" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEge9pILfLo5nlHnmQcvmiZlUumA2S1pgbI_BdbAZp_bRZlIwd4VefLhnIxhs7iNX-f-AvX1ZJw0oJ56cC8fp_HSRKW-SdliJgOlSNsovn81dc85JcClUDfqanLs2y1SDN3Zz0P-J5jLErw/s640/bkv_9533.jpg" width="640" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Так виглядає теплова помпа</td></tr>
</tbody></table>
Енергією вона живиться із землі. Щоправда, чоловік зізнається, що якби ставив зараз, то обрав би ту, що живиться з повітря. Оскільки перша — це дуже дорога інвестиція, треба робити глибоку свердловину. Це значно більше зусиль, ніж з повітря.<br /><br />Нині підприємець цілком задоволений тією системою, якою оснащений дім. І додає, що хотів би ще поставити вітряк, але через високий сосновий ліс ця ідея не зовсім доречна. <br /><br />Теплова помпа завбільшки холодильник<br /><br />Історія Андрія Худо — рідкість. Здебільшого тепло в домівках українці отримують, спалюючи газ, вугілля чи дерево. За словами Василя Прусака, керівника Центру з енергозбереження при Львівському центрі науки, інновацій та інформатизації, причини на це дві: незнання та доровизна енергоефективності.<br />У Пустомитах завдяки тепловій помпі вже кілька років опалюють приватний будинок площею понад 100 квадратних метрів<br /><br />«Витратною буде процедура встановлення котлів, але з часом усе це окупиться. Що більший будинок, то швидше окупиться проект. Сьогодні немає жодної структури, яка б займалася просвітництвом чи навчанням , яке пояснювало б, що є вибір джерел енергії. От, до прикладу, торік у багатьох приватних будинках власники переобладнали котли з газових на твердопаливні. Півтори тисячі державних кредитів виділили на закупівлю твердопаливних котлів. Але якщо порахувати витрати й користь, то ви зрозумієте, що такий варіант опалення далекий від ідеалу», — вважає Василь Прусак.<br /><br />Так виглядає теплова помпа<br /><br />Як приклад, фахівець розповідає про будинок у Пустомитах, де завдяки тепловій помпі вже кілька років опалюють приватний будинок площею більше ніж 100 квадратних метрів. Власник не платить за теплопостачання щомісяця, а отримує енергію з озера, що неподалік дому. Принцип дії теплового насоса простий: він може діставати енергію з води, повітря чи землі. Завбільшки така установка, як холодильник. Її можна поставити будь-де в будинку, керувати можна навіть зі смартфона.<br /><br />«Тут стоїть швецький котел NIBE. Встановити його дорого — 10 тисяч євро. Але з року в рік, особливо з теперішніми цінами на газ, власники відчувають, наскільки вигідне було капіталовкладення. Іще один плюс — немає жодних експлуатаційних незручностей: не треба привозити дрова, вкидати в котел, чистити попіл», — пояснює головний інженер підприємства, яке встановлює котли, Олександр Ворощук.<br /><br />Трубки у воді допомагають тепло озера віддавати для обігріву будинку<br /><br />Поряд із приватним будинком у Пустомитах теплова помпа живить готельний комплекс «Озерний край», площею більше як 1500 квадратних метрів. Обладнання для такого комплексу коштувало понад 25 тисяч доларів, але про купівлю ніхто не пошкодував.<br /><br />Енергія з даху<br /><br />П’ять років тому у Львові запрацювала компанія, яка встановлює сонячні колектори. В «Екосистемі» розповідають, що встигли встановити більше ніж 50 таких устаткувань на приватних будинках та великих підприємствах. Один з найбільших об’єктів — готель «Галактика» у Винниках, де щодня за допомогою сонця підігрівають 6 тисяч тонн води. Раніше тільки за підігрів води потрібно було заплатити понад 30 тисяч гривень, тепер всі витрати покриває сонячна енергія.<br />Вартісною буде процедура встановлення котлів, але з часом усе це окупиться. Що більший будинок, то швидше окупиться проект<br /><br />«Є сенс ставити сонячні колектори й у великих квартирах у місті. Від площі помешкання залежатиме ціна обладнання. Ми радимо встановлювати на квартирах більше ніж100 квадратних метрів, ціна за сонячний підігрів коштуватиме від 1,5 до 3,5 тисячі доларів. Тепла сонця вистачить і взимку. Колектор підігріватиме воду та підтримуватиме температуру в квартирі. За сучасних цін на газ, пристрій окупиться через п’ять років», — каже Андрій Удовиченко, технічний директор «Екосистем».<br /><br />Сонячні колектори на даху готулю "Галактика"<br /><br />Нині чоловік розповідає, що на підприємстві працюють над ідеєю будівництва невеликого містечка неподалік Львова, де енергію черпатимуть з відновлювальних джерел. Будуючи дім, одразу можна запланувати встановлення сонячної системи. Замість традиційного бойлера встановлюють сонячний бойлер, на даху будинку монтують модульний сонячний колектор.<br /><br />Велика площа — велика економія<br /><br />Підвищувати енергоефективність та стимулювати відновлювальну енергетику найперше радять на великих підприємствах. Тут економія та самоокупність стануть очевидними вже за рік-два. Для того, щоб мати підтримку підприємці можуть отримати гранти в рамках проекту ООН з питань промислового розвитку (ЮНІДО) за допомоги Глобального екологічного фонду, який триватиме до травня 2017 року.<br /><br />Національний координатор проекту ЮНІДО Ігор Кирильчук розповідає «Газеті» , що проект підтримує ті ініціативи, які показали, що вже працюють над енергозбереженням. Серед проектів, які вже підтримали, — концерн «Хлібпром» у Львові. 160 000 доларів підприємство отримало для встановлення систем рекуперації на чотири печі.<br /><br />«Ми отримали грант майже 2 роки тому. Нові установки допомагають нам зменшити використання газу та пари. В нас на виробництві для випікання хліба використовують пар і газ, пояснюючи просто, вторинні гази ми повторно використовуємо для випічки. За перші 4 місяці цього року, завдяки низці проектів, нам вдалося знизити споживання газу на 50 тисяч кубічних метрів», –каже Галина Сахро, начальник технічного управління «Хлібпрому».<br />Підвищувати енергоефективність та стимулювати відновлювальну енергетику найперше радять на великих підприємствах. <br /><br />Установка, яку встановили на печі – це пілотний проект українських винахідників у Вінниці. Незабаром досвідом ділитимуться з іншими підприємствами, де використовують печі.<br /><br />«Ми підтримали п’ять проектів, зараз є можливість підприємствам звернутися до нас для співфінансування іще кількох. Для цього треба просто написати до нас. Деталі є на сайті проекту ЮНІДО», — зазначає Ігор Кирильчук.<br /><br />Як стимул фахівці наводять приклад: економія природного газу після реалізації проекту становить 170 тис. куб. м на рік. Щорічна економія коштів — 100 000 доларів, термін окупності — 1,6 року.<br />
Львівська газета, 28 травня 2015 рокуMariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-31726647950874783912015-05-14T04:39:00.000-07:002015-09-18T04:41:10.421-07:00Електронний димЯк в Україні впорядковують ринок електронних сигарет і яке майбутнє чекає вітчизняних е-курців<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhlQuDDu8oS6rHBPVgz6U-c6ZFjYwJg4PK3EAM2IPJ_crJzSxoHSxknui_ZTDAZ6cAnGpN-8Udg0lEpS72aUwEjCVVqnD4pPxebKSEjS5BuFOb1AHhhp_HAQXV0HHtTDjmVTAslH54Onjg/s1600/gty_vape_kab_141118_16x9_992.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="360" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhlQuDDu8oS6rHBPVgz6U-c6ZFjYwJg4PK3EAM2IPJ_crJzSxoHSxknui_ZTDAZ6cAnGpN-8Udg0lEpS72aUwEjCVVqnD4pPxebKSEjS5BuFOb1AHhhp_HAQXV0HHtTDjmVTAslH54Onjg/s640/gty_vape_kab_141118_16x9_992.jpg" width="640" /></a></div>
<br /><br />«Моя позиція дуже проста, якщо докази шкоди або користі електронних сигарет з’являться, тоді можна буде говорити про доречність їх куріння у кнайпах. Наразі куріння повністю у таких місцях заборонено, і це правильно», — резюмує Марк Зархін, львівський ресторатор.<br /><br />Народні депутати у середу зареэстрували законопроект 2820, який має наблизити українське антитютюнове законодавство в регулюванні інгредієнтів та смакових добавок до сигарет, а також маркування упаковки до європейських норм.Один із важливих пунктів документа — врегулювання роботи ринку саме електронних сигарет, які стають усе популярніші серед українців. Але головна проблема, вважають фахівці, відсутність вимог і контролю над розчином, яким заправляють цигарку. Власе, законопроект внесе чіткі вимоги до такого "куріння".<br />
<blockquote class="tr_bq">
Головна проблема, вважають фахівці, відсутність вимог і контролю над розчином, яким заправляють цигарку.</blockquote>
<br />Законопроект підтримали експерти ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» та включили його в дорожню карту реформ на 2015 рік.Нині в Україні курити електронні й паперові сигарети заборонено в закладах харчування, але таку заборону не підтримують в усій Європі.<br /><br />Сигаретний туман<br />«У США, до прикладу, електронна сигарета коштує приблизно 80 доларів, в Україні — 20. От і аргумент, щоб задуматися над урегульованістю нашого ринку», — каже в коментарі «Газеті» Андрій Скіпальський, голова Центру контролю над тютюном<br />2014 року укладачі Оксфордського словника вирішили словом року назвати vape — куріння електронної сигарети або сам ґаджет, або й інший прилад із такими функціями. Коментуючи вибір слова року, команда укладачів пояснила, що за рік частота вживання vape виросла вдівічі, що спричинене популярністю е-сигарет.<br />У США, до прикладу, електронна сигарета коштує приблизно 80 доларів, в Україні — 20.<br /><br />Популярність електронної сигарети відзначили й у звітах Світової організації охорони здоров’я: 2010 року продано 750 тисяч електронних сигарет, тоді як наступного продажі збільшилися до 2,5 млн., а до середини 2013-го — вже до 10 млн. 2014 року у світі налічувалося 466 брендів електронних сигарет. Згідно з прогнозами, до 2030-го продажі електронних сигарет зростуть у 17 разів.<br /><br />«Популярність е-сигарет зростає, але нині цей ринок зовсім не керований. Їх можна знайти у відділах разом з флешками та іншими електронними пристроями. Виробники й продавці електронних сигарет ніколи не зверталися у МОЗ, щоб отримати дозвіл на продаж таких пристроїв як лікувальних засобів. Хоча їхню рекламу побудовано на тому, що вони є саме такими. Нещодавно я був на спеціалізованій конференції в ОАЕ, де думки фахівців щодо електронних цигарок розділилися. Є кваліфіковані лікарі, які категорично проти них, але є і ті, хто підтримує такий спосіб перестати курити», — каже «Газеті» Костянтин Красовський, завідувач відділу контролю за тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України.<br />
<blockquote class="tr_bq">
до 2030-го продажі електронних сигарет зростуть у 17 разів</blockquote>
<br />13 травня народні епутадти зареєстрували законопроект, який передбачає окрему статтю з регуляції електронних сигарет . Там прописані чіткі вимоги ЄС.Нові обмеження дозволять зменшити привабливість куріння, особливо серед молоді. Така практика є міжнародною рекомендацією Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та новою вимогою європейського законодавства згідно з положеннями Директиви 2014/40/ЄС.<br />«Звичайно, курити у такий спосіб менш шкідливо, але говорити, що це абсолютно нешкідливо — не можна. У парі все одно міститься нікотин. Оскільки ці розчини виготовляють без спеціального контролю, то ніхто достеменно не знає склад нікотину та інших речовин у ньому. <br />Покупець не може себе убезпечити від підробки, коли купує тютюновий розчин, яким заправляють сигарету. Цей ринок в Україні ніхто не контролює. Ці розчини завозять з Китаю, насипати туди можуть будь-що, поки людина не помре, можна так і не дізнатися наповнення такого курива», — пояснює Красовський.<br /><br /><br />МОЗ рекомендує утриматися<br />Наукова група ВООЗ з регулювання тютюнових виробів опублікувала звіт (№955), у якому спеціально розглянуто питання щодо систем електронного надходження нікотину. Група дійшла висновку, що немає доказів того, що вживання цих виробів є безпечним для людей.<br /><br />«Це пов'язано з тим, що нікотин навіть сам по собі є шкідливим для здоров'я, особливо для вагітних жінок. До того ж вживаючи електронні сигарети, споживач не може контролювати дозу нікотину.<br />Управління з контролю за продуктами харчування та ліками США 2009 року провело випробування електронних сигарет, які виявили невідповідність вказаних показників вмісту нікотину реальним. До того ж під час цих випробувань було виявлено, що електронні сигарети виділяють нітрозаміни (речовини, які можуть викликати рак) та інші шкідливі для здоров'я речовини, проте споживачів про це не інформують», — кажуть представники МОЗ.<br />Немає доказів того, що вживання цих виробів є безпечним для людей.<br /><br />На сьогодні продаж та реклама електронних сигарет заборонені в Австралії, Канаді, Туреччині, Бразилії, Данії, Норвегії та інших країнах.<br />В Україні поширення електронних сигарет зумовлено тим, що вони формально не підпадають ані під категорію медичних засобів, ані тютюнових виробів. Тому електронні сигарети розповсюджують без дозволу відповідних органів.<br /><br />Зміни до закону<br />Народні депутати на чолі з Ольгою Богомолець (також до групи ініціаторів увійшли Ганна Гопко, Олег Мусій, Луценко Ігор, Корчинська Оксана, Унгурян Павло) зареєстрували законопроект 2820 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну».<br /><br />«Цей законопроект група депутатів зареєструвала вперше у березні, але невдовзі відкликала його. Таке рішення зумовлено лобістськими діями голови Комітету з питань податкової і митної політики Р. Насірова щодо головування його комітету під час розгляду цього законопроекту. Ґрунтовних підстав віддавати законопроект №2430 під відання комітету Р. Насірова не було, оскільки зміни, які пропонують у документі, лежать у площині питань охорони здоров’я», — вважає співавтор законопроекту, голова Центру контролю над тютюном Андрій Скіпальський.<br /> Нині ж на тютюновому розчині можна знайти тільки перелік інгредієнтів (без пропорцій) та країну-виробника без контактів.<br /><br />Саме цей закон урегулює ринок е-цигарок. Зокрема, якщо зміни до закону ухвалять, то виробники та імпортери електронних сигарет і заправних контейнерів повинні надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, повідомлення про будь-які вироби, які вони мають намір реалізовувати на території України.<br />Електронна сигарета або заправний контейнер, міститиме таку інформацію: ім'я та контактні дані виробника, відповідальної юридичної або фізичної особи в Україні і, якщо є, імпортера в Україну;<br />перелік всіх інгредієнтів і продуктів виділення;<br />токсикологічні дані про інгредієнти й продукти виділення;<br />інформація про дози й поглинання нікотину при споживанні в нормальних або розумно передбачуваних умовах;<br />опис компонентів продукту;<br /> в тому числі, там де вони застосовуються;<br /> опис виробничого процесу, зокрема чи є серійне виробництво і свідчення того, що процес виробництва гарантує відповідність вимогам цієї статті; заяву про те, що виробник та імпортер несуть повну відповідальність за якість і безпеку виробу при його розміщенні на ринку і використанні при нормальних або розумно передбачуваних умовах.<br /> Нині ж на тютюновому розчині можна знайти тільки перелік інгредієнтів (без пропорцій) та країну-виробника без контактів.<br /><br /> Маряна Вербовська, Львівська газета<br />Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com1tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-36423219687755969802015-04-24T02:49:00.000-07:002016-04-01T03:07:46.859-07:00The wooden lobby<!--[if !mso]>
<style>
v\:* {behavior:url(#default#VML);}
o\:* {behavior:url(#default#VML);}
w\:* {behavior:url(#default#VML);}
.shape {behavior:url(#default#VML);}
</style>
<![endif]--><br />
<!--[if gte mso 9]><xml>
<o:OfficeDocumentSettings>
<o:AllowPNG/>
</o:OfficeDocumentSettings>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
<w:WordDocument>
<w:View>Normal</w:View>
<w:Zoom>0</w:Zoom>
<w:TrackMoves>false</w:TrackMoves>
<w:TrackFormatting/>
<w:PunctuationKerning/>
<w:ValidateAgainstSchemas/>
<w:SaveIfXMLInvalid>false</w:SaveIfXMLInvalid>
<w:IgnoreMixedContent>false</w:IgnoreMixedContent>
<w:AlwaysShowPlaceholderText>false</w:AlwaysShowPlaceholderText>
<w:DoNotPromoteQF/>
<w:LidThemeOther>RU</w:LidThemeOther>
<w:LidThemeAsian>X-NONE</w:LidThemeAsian>
<w:LidThemeComplexScript>X-NONE</w:LidThemeComplexScript>
<w:Compatibility>
<w:BreakWrappedTables/>
<w:SnapToGridInCell/>
<w:WrapTextWithPunct/>
<w:UseAsianBreakRules/>
<w:DontGrowAutofit/>
<w:SplitPgBreakAndParaMark/>
<w:DontVertAlignCellWithSp/>
<w:DontBreakConstrainedForcedTables/>
<w:DontVertAlignInTxbx/>
<w:Word11KerningPairs/>
<w:CachedColBalance/>
</w:Compatibility>
<m:mathPr>
<m:mathFont m:val="Cambria Math"/>
<m:brkBin m:val="before"/>
<m:brkBinSub m:val="--"/>
<m:smallFrac m:val="off"/>
<m:dispDef/>
<m:lMargin m:val="0"/>
<m:rMargin m:val="0"/>
<m:defJc m:val="centerGroup"/>
<m:wrapIndent m:val="1440"/>
<m:intLim m:val="subSup"/>
<m:naryLim m:val="undOvr"/>
</m:mathPr></w:WordDocument>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
<w:LatentStyles DefLockedState="false" DefUnhideWhenUsed="true"
DefSemiHidden="true" DefQFormat="false" DefPriority="99"
LatentStyleCount="267">
<w:LsdException Locked="false" Priority="0" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Normal"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="heading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="35" QFormat="true" Name="caption"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="10" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" Name="Default Paragraph Font"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="11" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtitle"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="22" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Strong"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="20" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="59" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Table Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Placeholder Text"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="No Spacing"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Revision"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="34" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="List Paragraph"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="29" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="30" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="19" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="21" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="31" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="32" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="33" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Book Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="37" Name="Bibliography"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" QFormat="true" Name="TOC Heading"/>
</w:LatentStyles>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 10]>
<style>
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Звичайна таблиця";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-qformat:yes;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-font-family:"Times New Roman";
mso-fareast-theme-font:minor-fareast;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:"Times New Roman";
mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}
</style>
<![endif]-->
<br />
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Deputies have forbidden wood export in order to rescueforest
from a massive slash. But independent experts are convinced - this is a new
challenge for a forest, made by deputies.</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">"You would not believe, but in the Carpatians,
doesn't matter if it's Saturday or Sunday – there always is a truck mowing towards
forest and coming back at night. People from villages think that 6 days a week
they are working for the state, and one day - for themselves. That is to say
that they are trying to compensate some money. All this efforts without a state
control had turned into illegal things and effects are horrible", - says
BogdanProts, the representative of WWF (</span><span lang="EN-US" style="background: white; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">World Wide Fund for Nature</span><span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">) in Ukraine.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span style="mso-fareast-language: RU; mso-no-proof: yes;"></span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Illegal slashes and widespread wood-export from
Ukraine isn't a new problem and there are efforts to solve it lasting more than
10 years. Because of the lack of state policyconcerning woodand timber
products, forest sector economy is in a situation close to a crisis.</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">In April 2015 deputies gave vote for the bill, which
passes moratorium for export of wood. "For" have voted 233 members of
the parliament.</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Neither furniture nor wood raw</span></b><b style="mso-bidi-font-weight: normal;"><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></b></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Moratorium for export isn't a new way for treatment of
the branch from forest degradation. Even before voting for a document, it </span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">has prompted
outrage among <span style="color: black;">bunch of researchers. </span></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Particularly VasylMasiuk, publisher of the newspaper
"Derevoobrobnyk" says, that such attempt to improve the conditions in
wood-based industries will fail, because it doesn't touch real reasons the
decline of industry.</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">"The same kind of thing is when you set potatoes
and in a year could not pick it - because of low-restriction. And it will just
perish. A goal of agronomy as business is a collection of material at the time
of achieving ripeness. If you will not collect goods, it will lose its quality.
It will cause negative consequences for nature in long-term perspective. There
is no question about the Ukrainian manufacturer, there is a problem about
consumer. Ukrainians today don’t have money for buying furniture. If Ukrainians
don't have money to buy oak door and German people do - let's sell this door
and put the money in development of our economy", - says VasylMasiuk.</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">In addition, says expert, Ukrainian wood is a renewable
resource, we almost don’t have natural forests, 96% of them are of artificial
origin.</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">"I do not see the positive consequences of this
bill. In fact, we are limiting foresters to sell round logs. What results will
it cause? Foresters will invest in recycling. They will use processing
facilities and will sell wood as lumber. Is this strategically good? I have big
doubts, because investment resources will be diverted from direct forest
management, forest road construction, purchase of special equipment for
forestry development, the purchase of planting material ...Foresters will
develop non-core activity. When I hear, that it will help woodworking
businesses get cheaper raw materials and they will compete with richer foreign
buyers, I have a doubt. Wood has its own cost if the customer can’t buy it at
the real cost, he will simply not harvest it "- advises specialist.</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<b><span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Price will drop, but not for long</span></b><br />
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Yuri Hromiak, chief deputy of the Lviv forest
management administration, says that the bill aims to reduce the price of wood
in the domestic market."But everyone failed to achieve the desired result
with prohibitions. You have to think about other things, for example, why for
so many years in the Lviv region not a single serious furniture has appeared.
Today, in order to supply woodworkers with materials, quarterly stock trades
take place. Now there is a discussion that Ukrainian foresters can´t supply
woodworkers with raw materials. But data shows - in any quarter 100% of wood
was sold. Today we have 70%, but earlier it used to be around 30%. What could
be an explanation? Customers find cheap raw materials at an illegal market,
"- supposes the official.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: 4.0pt; margin-left: 0cm; margin-right: 0cm; margin-top: 14.0pt; mso-outline-level: 3;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">In addition, Mr. Hromiak underlines that last
year wood-export from the region increased by 8.7%, which does not mean that
the number will continue to grow. Another argument: there is no oak-export from
the region – because Ukrainian woodworkers buy it.</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: 4.0pt; margin-left: 0cm; margin-right: 0cm; margin-top: 14.0pt; mso-outline-level: 3;">
<span style="mso-fareast-language: RU; mso-no-proof: yes;"></span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: 4.0pt; margin-left: 0cm; margin-right: 0cm; margin-top: 14.0pt; mso-outline-level: 3;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">"Gazeta" asked for a comment a local
woodworker, who has more than 20 years of experience in this field. Because of
fear of controls he only agreed to speak off the record. From his point of
view, the bill can be useful in his business field, but only at the beginning.
And most importantly, he believes that solving problems of this industry with help
of moratorium for export isn’t very logical .</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: 4.0pt; margin-left: 0cm; margin-right: 0cm; margin-top: 14.0pt; mso-outline-level: 3;">
<span style="background: yellow; color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span><span lang="EN-US" style="background: yellow; color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: 4.0pt; margin-left: 0cm; margin-right: 0cm; margin-top: 14.0pt; mso-outline-level: 3;">
<b><span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Wood processing lobby?</span></b><b><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></b></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">Roman Volosyanchuk, coordinator of WWF forest projects
in Ukraine, told "Gazeta", that embargo of exports of wood is talking
point for more than 10 years, but the result is not adjusting of market
mechanism, but tug of war. Even before the passing of the law on voting, WWF
activists appealed to the Prime Minister to warn against the introduction of
the moratorium.</span><span style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"></span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">«Today round timber trade contains corruption risks,
which are under control of representatives of forest structure that actually
sells raw materials. Accordingly, there are distortions for those woodworkers
who want to buy wood. Now a lot of experts have many times suggested options in
order to establish normal market mechanisms, but this bill - direct ridiculous
prohibition, which creates surplus product on the market.Everybody who buys
wood wins, but only at the beginning. Due to the fall in prices, overheat the
market will take place, followed by a jump in prices, foresters will almost go
bankrupt, "- says the expert».</span></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<br /></div>
<div class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm;">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;">And his colleague BogdanProts, WWF representative in
Ukraine, adds that initially the bill was presented in Ukraine as populist.</span><br />
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt;"><span style="font-family: "arial" , "sans-serif";">"</span>There was immediately a question: are you for
prohibition of export of round timber or against? We say that both approaches
are wrong. First of all we need to think about long-term state forest
managementpolicy. There arecorruption schemes that were very convenient for
everyone for a long period and it’s not easy break them down.We had a meeting
with the parliamentary faction "Samopomich", where this law was
discussed, and of the authors of the billOstapYednak also was among the
audience. In such case it is not easy to debate, because we see a group of
people who lobby their interests. What kind of balance could be in the
situation, when a person has 10-15 years of experience in the wood industry and
should distance oneself from the process? This is a conflict of interests,
"- says BogdanProts.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span style="mso-fareast-language: RU; mso-no-proof: yes;"></span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;"></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;">"Gazeta" asked </span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;">one
of the most active authors of the the bill - OstapYednak, who more than a decade
led the woodworking factory, how appropriate it was to become the author of the
bill. OstapYednak is convinced that such act has many advantages.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<a href="https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1614247191858464927" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"></a><a href="https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1614247191858464927" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"></a><a href="https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1614247191858464927" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"></a><a href="https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1614247191858464927" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"></a><a href="https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1614247191858464927" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"></a><a href="https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=1614247191858464927" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"></a><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;">"I think it is a
certain positive. Among the authors of the bill and the committee of Industrial
Policy was a man who is expert in this area and its problems. This bill doesn’t
lobby the interests of one company or group of companies, there is no
concentration of businesses in this environment. This is a bill that regulates
the entire industry, where thousands of small and large sawmills are working.
Therefore, as a conflict of interest you can also define a situation when
forestry worker writes a bill that affects the areas of forestry, or when
ecologist writesenvironmental laws. Consequently I don’t see here a conflict of
interest. I was also surprised by the position of certain nature protection
organizations, because it means lobbying of large importers of wood, especially
from Europe, that stifle and actually destroy our wood processing industry
", - assured " </span><span lang="EN-US" style="color: black; font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;">Gazeta</span><span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;"> "OstapYednak.</span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;">Mariana Verbovska for <a href="http://www.telekritika.ua/pravo_sector/2015-05-01/106683">Lviv's newspaper</a> </span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;"></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;"></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="EN-US" style="font-family: "arial" , "sans-serif"; font-size: 10.0pt; line-height: 115%;"><a href="https://www.blogger.com/null" name="_GoBack"></a></span></div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-48992218257672876662015-04-23T04:35:00.000-07:002015-09-18T04:36:01.755-07:00Дерев'яне лобіДепутати заборонили експорт деревини, щоб урятувати ліси від масового вирубування, а незалежні експерти певні — ліс чекає нове випробування, яке проштовхнули деревообробники<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjmjpCT2eCj9XpHnI2g_w7tMVvVeILZ9cZSxHljOc2CiAf_flRDHSKICyg7MaC86SXqP2ewikY-FeNMuLjdl8PTbgS6fDdqSYAZCurpkG9dGtrbsBA_rE-Ba0ISabbY40p1KNAlB41ViJs/s1600/121019.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="400" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjmjpCT2eCj9XpHnI2g_w7tMVvVeILZ9cZSxHljOc2CiAf_flRDHSKICyg7MaC86SXqP2ewikY-FeNMuLjdl8PTbgS6fDdqSYAZCurpkG9dGtrbsBA_rE-Ba0ISabbY40p1KNAlB41ViJs/s640/121019.jpg" width="640" /></a></div>
<br />«Ви не повірите, але в Карпатах, незважаючи чи субота чи неділя, їде в ліс машина, яка повертається звідти вночі. У селах існує негласна думка: ми працюємо на державу шість днів, а сьомий — на себе. Тобто люди намагаються компенсувати собі зароблене. Ці всі компенсування, без державних механізмів перетворилися на нелегальні речі, наслідки яких жахливі», — каже Богдан Проць, представник WWF (Всесвітнього фонду природи) в Україні.<br /><br /><br />Незаконні рубки та масштабний експорт деревини з України — не нова проблема, яку намагаються вирішити більше ніж десять років. Через відсутність державної лісової політики щодо деревини й виробів з неї економіка лісового сектору перебуває в ситуації, близькій до кризової.<br />У квітні народні депутати проголосували за законопроект, який накладає мораторій на експорт деревини у непереробленому вигляді на 10 років. «За» проголосували 233 народні депутата.<br /><br /><br /><b>Ні меблів, ні сировини</b><br />Мораторій на експорт — не новий спосіб вилікувати галузь від знищення лісу. Ще до голосування за документ низка дослідників висловила своє обурення таким кроком.<br /><br />Зокрема Василь Масюк, видавець газети «Деревообробник», розповідає, що бажання у такий спосіб поліпшити справу деревообробників закінчиться провалом, бо причини занепаду галузі криються не тут.<br />«Це так само, яки ви посадите картоплю, а через рік її не зберете через обмеження в законі, то вона ж просто пропаде. Метою лісового господарства як бізнесу — збір матеріалу в момент досягнення стиглості. Якщо ви його не зберете, то він втратить свою товарну спроможність, і це матиме негативні екологічні наслідки для природи в довготривалому плані. Не стоїть питання в українських виробниках, існує проблема споживачів. Якщо сьогодні українці були готові купувати меблі, для них би їх виготовляли. Якщо українці не мають грошей на дубові двері, а німці мають, то давайте продамо ці двері і вкладемо їх у розвиток нашої економіки», — пояснює Василь Масюк.<br />Окрім того, зазначає фахівець, український ліс — відновлюваний ресурс, у нас майже нема природних лісів, 96% з них штучного походження.<br />«Я не бачу позитивних наслідків цього законопроекту. Зараз ми де-факто обмежуємо лісникам можливість продавати круглу деревину. До чого це призведе? Лісівники почнуть інвестувати в переробку. Ставитимуть переробне обладнання і будуть продавати деревину у вигляді пиломатеріалів. Чи добре це стратегічно? У мене є великі сумніви, інвестиційний ресурс буде відволікатися від прямої лісогосподарської діяльності: будівництва лісових доріг, закупки спеціального обладнання для розвитку лісового господарства, покупки посадкового матеріалу… Лісівники почнуть освоювати непрофільну для них діяльність. Коли мені кажуть, що це допоможе деревообробним підприємствам отримати дешевшу сировину і вони конкуруватимуть з багатшими іноземними покупцями, то в мене це викликає сумніви. Деревина має свою собівартість, якщо клієнт не може її купити за реальною собівартістю, то він просто її не заготовлятиме», — радить фахівець.<br /><br /><b>Ціна впаде, але ненадовго</b><br /><br />Юрій Гром’як, заступник начальника львівського управління лісового господарства, вважає, що цей законопроект націлено на те, щоб понизити ціну на деревину на внутрішньому ринку.<br />«Але ще ніхто заборонами не домігся бажаного результату. Можливо, треба подумати над іншим: чому за стільки років на Львівщині не побудовано жодного серйозного виробництва меблів. Нині для того, щоб забезпечити деревообробників матеріалом, щоквартально проводять біржові торги. Зараз триває дискусія про те, що українські лісівники не можуть забезпечити деревообробника сировиною. Але якщо брати цифри, то ще не було жодного кварталу, за який продали 100% деревини. Зараз ми вийшли на показник 70%, а було, коли продавали лише 30%. Одне з пояснень: дешевшу сировину знаходять на нелегальному ринку», — роздумує чиновник.<br /><br />Крім того, пан Гром’як наголошує, що торік експорт деревини з області зріс на 8,7%, що зовсім не означає, що кількість і надалі зростатиме. Ще один аргумент: дуб з області майже не вивозять, бо все зрізане скуповують українські деревообробники.<br /><br />"Газета" звернулася за коментарем до місцевого деревообробника, який понад 20 років працює у цій галузі. На камеру чоловік відмовився говорити, мотивував свою поведінку тим, що не хоче накликати на себе нові перевірки. Щодо реакції деревообробника на закон, то він впевнений, що на початковому етапі документ може принести користь його роботі, але, ненадовго. А головне, вважає він, що вирішувати проблеми цієї галузі з мортаторію на експорт - не найлогічніший крок...<br /><br /><br />Аналіз міжнародного досвіду за резюме звіту Михайла Попкова, експерта програми FLEG II (Правозастосування й управління в лісовому секторі), на «круглому столі» з питань ринку деревини в рамках програми FLEG, яка сприяє забезпеченню стійкості у сфері управління, використання та збереження лісів, від заборони експорту в короткостроковій перспективі виграє деревообробна промисловість, насамперед її сегменти, орієнтовані на експорт кінцевої продукції, а програє лісове господарство, транспорт і суспільство в цілому. У довгостроковій перспективі не виграє ніхто.<br /><br /><br /><b>Деревообробне лобі?</b><br />Як розповів «Газеті» Роман Волосянчук, координатор лісових проектів WWF в Україні, про заборону експорту деревини говорять понад 10 років, але постійно результатом виходить не налагодження ринкового механізму, а боротьбою хто — кого. Ще до винесення закону на голосування, активісти WWF звернулися із листом до прем’єр-міністра, аби застерегти від впровадження мораторію.<br />«Нині торгівля кругляком має в собі корупційні ризики й контролюють ці ризики представники лісової структури, яка й продає сировину. Відповідно, є перекоси для тих деревообробників, які хочуть купувати деревину. Зараз багато разів експерти пропонували, як налагодити нормальні ринкові механізми, але цей законопроект — пряма безглузда заборона, яка створює надлишок продукту на ринку. Той, хто купуватиме деревину, виграє, але на першому етапі. Внаслідок падіння цін відбудеться перегрів ринку, після чого відбудеться стрибок цін, лісівники майже збанкротують», — вважає експерт<br />А його колега Богдан Проць, представник WWF в Україні, додає, що від самого початку цей законопроект було представлено в Україні як популістський.<br />«Відразу поставили запитання: ви за заборону експорту кругляку чи проти? Мені кажемо, що два підходи є хибними. Насамперед нам слід подумати про довгострокову державну політику лісового господарства. Є корупційні схеми, які усіх влаштовували дуже довго, тому зараз їх ламати непросто. Ми мали зустріч із фракцією «Самопомочі», де обговорювали цей законопроект, серед слухачів був і Остап Єднак, який є одним з авторів законопроекту про заборону експорту. Дискутувати в такому разі не є просто, ми бачимо групи людей, які лобіюють свої інтереси. Про яку збалансованість ми можемо говорити, якщо людина має стажу 10-15 років у деревообробній галузі й повинна самоусунутися від процесу? Це — конфлікт інтересів», — пояснює Богдан Проць.<br /><br /><br />«Газета» звернулася до одного з найактивніших авторів законопроекту — Остапа Єднака, який більше ніж десять років очолював деревообробне підприємство, із запитанням про те, наскільки доречно було ставати автором законопроекту. Остап Єднак переконує, що в такому кроці бачить чимало плюсів.<br />«Я вважаю, що це — певний позитив. Серед авторів законопроекту і в комітеті промислової політики була людина, яка орієнтується в цій галузі і її проблемах. Цей законопроект не лобіює інтереси однієї фірми чи групи компаній, у цьому середовищі немає концентрації бізнесу. Це є законопроект, який регулює всю галузь, де працюють тисячі малих та великих пилорам. Тому конфліктом інтересів можна також назвати й те, що працівник лісгоспу пише законопроект, який впливає на сфери лісового господарства, або еколог пише екологічні законопроекти. Тому конфлікту інтересів я не бачу. Мене також дивує позиція певних природозахисних організацій, оскільки — це лобіювання великих, крупних імпортерів деревини, зокрема з Європи, які душать і фактично гублять нашу деревообробну галузь», — запевнив «Газету» Остап Єднак.<br /><br /><br /><b>Повна версія розмови з Остапом Єднаком, народним депутатом</b><br /><br />Серед тих, хто критикував законопроект були аткож представники Всесвітнього фонду природи, які казали, що подібне рішення призведе до того, що процвітатиме корупція та браконьєрство…<br /><br />Теж важливо, що представники WWF, які писали петицію і збирали підписи, приходили до нас на фракцію «Самопомочі» і ми проводили відкриті дебати. Я як співавтор законопроекту, маю досвід у цій галузі, наводив аргументи, чим цей документ хороший і для природи і для галузі взагалі. Фракція фактично одноголосно прийняла мою позицію і аргументи. На корсить законопроект висловлювалися також директори природних парків, де зараз йдуть господарські вирубки в даних парках в регіоні Карпат. Власне, абсолютна більшість із вирубаного відправляється закордон. Зараз це для лісгоспів наркотик, через девальвацію гривні вони рубають по максимуму, вичерпують цьогорічну квоту для санітарної рубки. Зараз через корупцію дуже легко влаштувати санітарну рубку…<br />Зараз це для лісгоспів наркотик, через девальвацію гривні вони рубають по максимуму, вичерпують цьогорічну квоту для санітарної рубки. Зараз через корупцію дуже легко влаштувати санітарну рубку…<br /><br />Варто також зазначити, що петиція WWF стосується комплексного рішення. Вони туди поставили і приватизацію (проти чого наша партія проти). Я вважаю також, що WWF зманіпулювали експертною думкою і суспільною в підписанні даної петиції. Підписанти потім зі мною зв’язувалися, і вони казали, що загалом ініціативу підтримують, просто ідписали петицію з інших питань, які містилися в документі.<br /><br />Подібний мораторій підписують країни третього світу. Мене цікавить, до прикладу, досвід Молдови, чи відомо Вам, який відсоток експорту був у них і чи допоміг мораторій врятувати ситуацію?<br /><br />Безпосередньо ситуацію з Молдовою я не досліджував, є дослідження низки експертів стосовно того, чи був успішний досвід заборони експорту в інших країнах. В африканських країнах були такі заборони, але вони проводилися у час, коли деревообробна галузь була недорозвинена, там домінували крупні переробники деревини, корпорації з Європи, і я підозрюю, що заборона експорту в тих країнах слугувала на інтереси крупних холдерів, які юрали в концесію ліси. В нас, я вважаю, зовсім інша ситуація, в нас є монополія на розпорядження лісами, останні 10 років цим становищем Держслісагенство відверто зловживало, налагодивши корупційні схеми при експорті деревини, витіснивши легальну деревообробку в тінь, створивши штучний дефіцит деревини. Я вважаю, що саме зараз українська деревообробна промисловість дозріла до того, щоб отримати таку можливість для розвитку. Останні 5 років ми налагодили інфраструктуру портову через Одесу, співпрацю деревообробних підприємств з усім світом по готовим продукція і напівфабрикату. Але у зв’язку з невизначеністю наявності ресурсу в Україні, жоден інвестор не вкладає в технічне оснащення галузі.<br /><br />Я б іще додав, що цей законопроект є частиною великої реформи, яку ми зараз здійснюємо у деревообробній галузі, системі управління лісовими ресурсами. Нещодавно групою народних депутатів зареєстровано законопроект, який звільняє на два роки від імпортного мита ввезення нового деревообробного обладнання. Українські переробники, маючи гарантований ресурс, матимуть змогу технічно оснастити свої підприємства і випускати конкурентоздатну продукцію на світових ринках.<br /><br />В рамках програми ФЛЕГ((Правозастосування й управління в лісовому секторі)яка сприяє забезпеченню стійкості в сфері управління, використання та збереження лісів), у звіті Михайла Попкова, експерта програми FLEG II, зробила висновку, що запровадження мораторія у кінцевому результаті не принесе користі жодній лісовій галузі…<br /><br />Я був активним учасником цієї програми, зокрема, минулого року був представником від громадськості у даній ініціативі. Я дуже поважаю Михайла, він надзвичайно кваліфікований експерт, явважаю. Це нормально, що він має критику до даної ініціативи, базуючись на досвіді своєму. Справа у тому, що Михайло має комплексний скепсис до останніх ініціатив. Оскільки ми бачимо наскільки занепадала галузь за часів Януковича, і ми, на жаль, бачили дуже негативні розвитки подій відновлення корупції у минулому році.Тому я ще раз наголошую, якщо цей документ прийняти один, без комплексного реформування системи управління лісовим господарством, то сам один закон, можливо не матиме позитивних наслідків для галузі. Якщо його прийняти у комплексі, то матиме позитивні наслідки.<br />якщо цей документ прийняти один, без комплексного реформування системи управління лісовим господарством, то сам один закон, можливо не матиме позитивних наслідків для галузі.<br /><br />Один із ініціаторів законопроекту – Олег Ляшко. Наскільки він компетентний у цій галузі і які пропозиції та зауваження він вніс?<br /><br />Позицію Олега Ляшка доволі активно відстоював Віктор Галасюк, він теж є членом фракції Радикальної партії. Ми з ним багато спілкувалися і я йому доводи безпосередню вигоду для економіки від цього законопроекту.<br /><br />Але в списку ініціаторів законопроекту стоїть ім'я Олега Ляшка…<br /><br />Думки самого Олега Ляшка я не чув, на зустрічах комітету його не було. Я знаю, що Радикальна партія зареєструвала законопроект, який узагалі забороняє будь–які вирубки та експорт. Мабуть, у нього така ж негативна позиція до вирубки лісів…<br /><br /> Львівська газетаMariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-35601340052448227432015-03-07T04:26:00.000-08:002015-09-18T04:29:20.593-07:00Ми собі довго брехали, що тепло може бути дешевимРозмова з Андрієм Зінченком, експертом «Реанімаційного пакета реформ» енергетичної сфери, про відновлювані джерела енергії, прозорість тарифів та солодку брехню<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjPTrBoj_ePlfFCrQWvMKviZ3rxa5Zp-87towUuRLuVvPqHHWaOMFk3sbSchXGc_tRSLmbo8sR_OZ3In5ugrFHHiMcVAyKb27fd4ebkbZar9JAiKow_hSQDSd9yfGBW9c5csIhqhXNwimU/s1600/dfb191f-andriy-zinchenko.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="320" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjPTrBoj_ePlfFCrQWvMKviZ3rxa5Zp-87towUuRLuVvPqHHWaOMFk3sbSchXGc_tRSLmbo8sR_OZ3In5ugrFHHiMcVAyKb27fd4ebkbZar9JAiKow_hSQDSd9yfGBW9c5csIhqhXNwimU/s320/dfb191f-andriy-zinchenko.jpg" width="293" /></a></div>
<br /><br />Віднедавна експертом Реанімаційного пакета реформ з енергоефективності став Андрій Зінченко, керівник освітніх проектів мережі ініціатив з енергозбереження Greencubator. Метою реформи є прозорий енергетичний ринок, країна, яка споживає мінімальну кількість енергії з належним рівнем комфорту й безпеки громадян та ефективним ресурсним енергетичним забезпеченням економічних агентів, яка використовує екологічний мікс видів енергії, отримуючи доходи із переробки відходів за допомогою високоефективних новітніх технологій. «Газета» розпитала Андрія Зінченка про роботу РПР та болючі місця української енергетичної галузі.<br /><br />— Пане Андрію, від минулого року українці активно пізнають енергетичну галузь країни, стрибки тарифів на тепло змусили кожного задуматися про можливість енергоощадності. Чому досі ми мали такий низький інтерес до відновлювальних джерел енергії?<br /><br />— Відповідь на це запитання проста й складна одночасно. В нас і на електроенергію, і на газ дуже низькі тарифи, в кілька разів нижчі, ніж у європейських сусідів. Насправді ж електроенергія в Україні зовсім не дешева, просто існує явище перехресного субсидування. Тобто бізнес переплачує, а люди недоплачують. 2013 року підприємства переплатили близько 13 мільйонів гривень.<br /><br />Причина — в солодкій брехні. Ми собі занадто довго говорили, що тепло може бути дешевим. Багато людей досі вимагає, щоб енергетичні ресурси коштували копійки. Погляньмо, до чого це нас привело. Зараз всі обурені коливаннями курсу гривні, ми втратили половину нашої зарплати в тому плані, скільки за ці гроші можна було купити. Чому так сталося? Наприкінці минулого року треба було заплатити за той газ, що спожив «Нафтогаз». Але ж ціна для населення є низькою, відповідно різницю між реальною ціною закупівлі газу та продажу населенню, мусив хтось покрити. Цей розрив, за різними підрахунками, від 103 до 140 мільярдів гривень. Ці гроші просто надрукували, бо грошей у держбюджеті не було. Це був один із вирішальних факторів того, що гривня різко «гупнулася».<br /><br />Ми також не можемо з цього рівняння викидати корупційну складову: велика частина цієї суми — вкрадені гроші. Хтось із розумних людей сказав: «Якщо ви потрапили в яму, то перестаньте копати». Настав час перестати копати яму й брехати собі: енергоресурси не можуть бути дешевими.<br />
<blockquote class="tr_bq">
«Якщо ви потрапили в яму, то перестаньте копати». Настав час перестати копати яму й брехати собі: енергоресурси не можуть бути дешевими.</blockquote>
<br /> — Очевидно, що наступної зими обігрів дому коштуватиме в кілька разів дорожче. Це стане шоком і фінансовим випробуванням для багатьох людей. Які є механізми підтримки людей у цій ситуації?<br /><br />— Механізмів є дуже багато: це і безвідсоткові державні кредити на утеплення будинків, ЕСКО-механізми (EnergyServiceCompany, EnergySavingCompany (ESCO) — компанія, що розробляє та надає послуги з комплексного запровадження технічних та управлінських рішень для економії енергії, що витрачається на опалення/освітлення будь-яких типів приміщень: від житлових до промислових. Сьогодні цей підхід широко запроваджує Європейський Союз. — «Газета»), утворення ОСББ. Але за термомодернізацію українці заплатять і, зрозуміло, що зроблять це з власних кишень. Було б дуже дивно очікувати, що хтось зробить це за нас. Мені дуже дивно, що в місті дуже високі очікування того, що хтось прийде й утеплить будинок.<br /><br />Я сам родом зі села і не пригадаю, щоб хтось у селі думав, що їхню хату хтось відремонтує.<br /><br />Іще хотів би вас поправити: ви сказали, що обігрів подорожчає, але це не так. Він має свою ціну, її диктує економіка, але вартість не зміниться, ми просто побачимо, скільки це реально коштує.<br /><br />— Чи є українські міста, які показують приклади енергоефективності?<br /><br />— Свого часу таким прикладом був Львів. Потім почали підтягуватися Рівне, Луцьк, Долина на Франківщині, Кам’янець-Подільський, Славутич. На щастя, є багато міських голів, які усвідомлюють реальну вартість енергоресурсів. Є прикра закономірність, що далі на схід, то менше зацікавлення в цій сфері. Виняток, думаю, — Одеса та Херсон.<br /><br />Важлива річ — гроші на енергоефективність «стоять» на кордоні. Багато потужних міжнародних фінансових організацій наголошують: якщо у вас буде активна політика заохочення енергоефективності — гроші будуть. Тобто в Україні треба вести правильну політику в цьому напрямі, зробити кроки на усунення корупції.<br /><br /><br />
<blockquote class="tr_bq">
Важлива річ — гроші на енергоефективність «стоять» на кордоні. Багато потужних міжнародних фінансових організацій наголошують: якщо у вас буде активна політика заохочення енергоефективності — гроші будуть.</blockquote>
<br />Якщо ми вже вирішили рухатися в керунку Європейського Союзу, то слід нагадати, що третій енергетичний пакет реформ ЄС передбачає антимонопольну роботу в енергетиці. Тобто ми розділяємо виробництво, транспортування і постачання енергії. Якщо ви виробляєте енергію, то можете володіти компанією, яка це транспортує, бо виникає монополія. За словами Кахи Бендукідзе, нема нічого кращого, як природна монополія. Коли ми маємо правильно відрегульовану стратегію, то можна не боятися монополістичних загроз.<br /><br />— Часто реформу енергоефективності зводять до альтернативних джерел енергії. Але не так давно, на Західній Україні бунтували цілі села, де активно хотіли впровадити таку енергетику шляхом будівництва міні-ГЕС…<br /><br />— Те, що я прихильник відновлювальних джерел енергії, це не означає, що я до них ставлюся, так би мовити, закохано. Насправді вплив на довкілля є у всіх способів отримання енергії. Чув багато про небезпечність малих ГЕС, якщо їх погано спроектовано, є види міні-ГЕС, які взагалі не варто ставити. Я проти вбивства довкілля, тому треба робити це з кваліфікованими оцінками екологів і за згодою людей, які житимуть біля цієї станції. Наприклад, баварці бунтують проти того, щоб через їхні землі прокладали лінії електропередач. Вони вважають, що недоречно псувати красу їхньої природи і тягнути дроти…<br /><br />—Які проблеми енергоефективності в Україні слід реформувати якнайшвидше?<br /><br />— Усі галузі енергоефективності потребують змін. Треба якомога швидше викорінювати засекреченість. Інформація про тариф має бути прозорою і зрозумілою для кожного громадянина. Непрозорість, корупція і популізм — три сестри, які ходять разом.<br /><br />— Серед першочергових завдань РПР: зменшити негативне навантаження енергетичного сектору на довкілля. Як саме це можна зробити?<br /><br />— Є поняття мегават та негават. Друге — це неспожитий мегават енергії. І коли ми різко зменшуємо споживання енергії, то знижуємо наш вплив на довкілля. Європейці оцінюють результати впливу на навколишнє середовище тоннами СО2, нам теж треба про це думати. Найперше слід впроваджувати енергоефективні технології, зменшувати споживання, зменшувати втрати при передачі енергії. Зрештою, ми повинні впроваджувати відновлювальні джерела енергії.<br /><br />— І насамкінець, чому Ви вирішили долучитися до роботи РПР?<br /><br />— Я завжди уникав усілякої дипломатії, вважав, що це — не моє. Чесно кажучи, досі не подобається. Просто бачу, що зараз у багатьох випадках є хороші рішення, які треба передавати людям. Я виступаю не стільки експертом, скільки комунікатором. Якщо мої зусилля допоможуть змінити державну політику, то їх варто втілювати.<br /><br />Розмовляла Мар’яна Вербовська, Львівська газетаMariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-83388014975462528942015-03-04T04:24:00.000-08:002015-09-18T04:25:04.651-07:00«Хочу, аби безпритульні собаки і люди жили разом»Як зміниться львівська гицлярня<br />Мар’яна Вербовська<br /><br />Минулого тижня ЛКП «Лев» офіційно очолив відомий громадський діяч та бізнесмен Олег Мацех. Підприємство «Лев», яке займається відловом, вакцинацією та стерилізацією собак, тривалий час вважали гицлярнею, а у 2013 році акурат біля будівлі знайшли могильник убитих тварин.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi6-B-CX7OzIzLMPNZAOgXLALCjsYJDW__ZKA_RF15gHZDHjTTyzuTLpUC69PPTfLrogfZ4A_3Dxy5EEoonpxOzuLRSadTsA21w_KHE2ZL16ULnVqylC54q75vp5xfojcNBV_c6E2sPEfo/s1600/1342938_1371987.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="426" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi6-B-CX7OzIzLMPNZAOgXLALCjsYJDW__ZKA_RF15gHZDHjTTyzuTLpUC69PPTfLrogfZ4A_3Dxy5EEoonpxOzuLRSadTsA21w_KHE2ZL16ULnVqylC54q75vp5xfojcNBV_c6E2sPEfo/s640/1342938_1371987.jpg" width="640" /></a></div>
<br /><br />Після гучного скандалу тут зупинили примусове вбивство чотирилапих, але проблеми підприємства на цьому не вичерпалися. З року в рік тут нарікають на брак фінансування на ліки, харчування і жалюгідний стан приміщення.<br /><br />ZAXID.NET розпитав нового очільника про його плани на «Лев».<br /><br />Для початку розкажіть, що підштовхнуло вас взятися за цю роботу?<br /><br />Це було моїм спонтанним рішенням. Дуже давно я допомагаю безпритульним тваринам, ще із тих часів, коли директором тут був Роман Гарматій. Знаю, що були часи, коли на цій території тварин вбивали, працівники ЛКП виконували замовлення на вилов собак у різних містах, збирали їх, а тут влаштовували бійню.<br /><br /> У перші кілька днів роботи ми вирішили прибрати територію. Поки це робили, то знайшли халати в крові, знаряддя вбивста, труби, ланцюги. Для мене страшною була навіть енергетика цих предметів. Тому ми усе це викинули і спалили.<br /><br />Думаю, я мав два поштовхи до приходу на цю роботу. По-перше, радянська система тут ніяк не могла змінитися, по-друге, тут не могли дочекатися керівника, який би це змінив. Моєю попередницею була Наталія Місьонг, їй вдалося зробити головний крок – зупинити вбивство тварин.<br /><br />Але для того, щоб організувати тут процес, треба багато зусиль. Силами волонтерів це зробити неможливо. У «Леві», хоч і відмовились від знищення собак, почали активно їх стерилізувати, але системно вирішити проблем не змогли.<br /><br />До мене знову почали дзвонити волонтери з різними проханнями – пам’ятаю, що виникли серйозні проблеми у собаки з кличкою «Індія», вона мала пролежні. Собаки страждали у тісних вольєрах, часто просто без потрібних ліків.<br /><br />Тоді одній із волонтерок я сказав, що втомився дивитися на це. Це був час мого психологічного виснаження після Майдану. Тоді я вирішив зробити щось нове. Ще думаю, для мене було знаком хвороба саме Індії, бо не так давно я півроку прожив у цій країні.<br /><br />Одним із основних аргументів ваших попередників щодо поганого стану підприємства було мізерне фінансування. Як ви із цим збираєтеся впоратися?<br /><br />Треба дивитися глибше. Найперше слід змінити підходи до роботи. За кілька днів тут я можу чітко описати свою стратегію. Львів’яни повинні зрозуміти, що це не притулок для бездомних тварин, де вони житимуть, поки їх хтось не забере. Це ветеринарно-стерилізаційний центр. Тут мають забезпечувати чисельність собак у Львові і безпеку стосунків мешканців і тварин.<br /><br />Паралельно ми працюватимемо над популяризацією гуманного ставлення до псів. Я хочу зробити так, аби безпритульні собаки мирно співіснували з людьми у місті.<br /><br />Які ваші найперші кроки на цій посаді?<br /><br />Ключова проблема у тому, що ЛКП стало притулком. Насправді, собаки тут повинні перебувати дуже обмежений період часу. Зараз ми інвентаризуємо і фотографуємо кожного пса. Записуємо прикмети кожного з них: характер, особливості, стерилізований чи ні, вакцинований чи ні. Ця інформація найближчим часом буде в інтернеті і кожен зможе підібрати собі улюбленця череж мережу.<br /><br />Я хочу налагодити систему – собаку стерилізують, 5 днів післяопераційна перетримка, вакцинація. Якщо собака здорова, неагресивна і це не щеня, її відпускатимуть на місце, де взяли. Якщо собака агресивна, то ми залучатимемо волонтерів. Вони мають досвід прилаштовування собак на бази, де потрібна допомога охоронцям.<br /><br />Ви сказали, що популяризуватиме гуманне ставлення до тварин, як саме?<br /><br />Ми повинні пояснити людям, що безпритульні собаки із жовтою биркою на вусі – абсолютно безпечні, вони здорові і не агресивні. Тому люди повинні до них ставитися із повагою.<br /><br />Знаєте чому вбивство безпритульних собак ніяк не вирішило ситуацію з їх кількістю? Бо ці собаки мали свої функції, вони не пускали на свою територію інших псів. А так до нас приходили нові і нові чотирилапі. <br /><br />В місті завжди є безпритульні тварини, це нормально. Якщо ми їх ідентифікуємо, вилікуємо і любитимемо, то будемо жити без конфліктів. Ми ж не винищуємо безпритульних людей, вони всі мають свої функції. Місто – це простір для усіх.<br /><br />Як ви плануєте співпрацювати із волонтерами, які вже роками допомагають підприємству?<br /><br />Як я вже згадав, нам буде потрібна допомога у прилаштуванні собак. Інша потреба – розмова із мешканцями. Часто до нас дзвонять і кричать: «Заберіть собаку, вона ходить у нас у дворі». Ми можемо взяти на стерилізацію і повернути її, але люди часто проти такого повернення. Тоді у справу мають під'єднатися волонтери і пояснити, що собака має право там жити.<br /><br />Зараз у притулку півсотні собак, волонтери не встигатимуть прилаштовувати всіх, Львову все одно потрібен притулок.<br /><br />Це має бути паралельний рух. Я хочу шукати людину, яка б профінансувала будівництво притулку.<br /><br />Очевидно, що міського фінансування не вистачить і на системну стерилізацію…<br /><br />Частково я виділив свої гроші. До мене дзвонять бізнесмени, які готові підтримати ЛКП. Я хочу створити фонд, куди можна буде пожертвувати кошти на допомогу тваринам. Окрім того, планую зробити тут ветеринарний центр європейського зразка. На базі цього приміщення треба зробити хорошу клініку для тварин.<br /><br />На вихідних ми влаштували толоку, щоб прибрати тут увесь непотріб, визначити, що тут реально є. Я вже замовив спеціальний операційний стіл. У коридорі ви бачили металеві клітки з собаками, які відпочивають після операції. Це тимчасове місце, від безвиході ми поклали їх там. Насправді у цьому місці має бути почекальня. Люди зможуть там сидіти і зачекати лікаря, випити каву, отримати хороші послуги.<br /><br />Скільки собак ви плануєте стерилізувати?<br /><br />Орієнтовно п’ять на день. Для цього треба буде забезпечити нові умови, бо вони повинні після операції кілька днів відпочивати, ми плануємо підготувати окреме приміщення.<br /><br />Але у моїх планах стерилізувати усіх псів, які сюди потрапляють. Я думаю, що коли собака тікає з дому, а саме таких собак відловлюють і звозять сюди – про них погано дбали.<br /><br />Ви вже встигли взяти когось на роботу чи звільнити?<br /><br />Так, я взяв на роботу волонтерку, яка багато років допомагала підприємству. Хочу кардинально змінити команду, залишатиму тільки фахівців. Цікаво, що на підприємстві не було завгоспа і прибиральниці. Не знаю, як на такій території без них могли дати раду, але тепер я обов’язково візьму їх у штат.<br />
<br />
Мар’яна Вербовська, вперше надруковано на zaxid.netMariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-77007448380589655712015-01-29T13:39:00.000-08:002015-02-04T13:45:39.311-08:00Буду завжди другом твоїмЛКП «Лев» запрошує прийти на день відчинених дверей і вибрати собі улюбленця<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhLwcZ2JKhulOtzMRYPQak3mgcgFVZm2mMHc1v74R50YsUKGYcZ-4_aZmvvyyGkgH1pteV7MpUsnIzcwMVP0FPAAn-rzshY59T8uvIMMXNsQA9QCLUHF3t6uUpO4v7OHM8HfWNDY0hEQ_4/s1600/10636332_792338290837658_4772883563980645204_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhLwcZ2JKhulOtzMRYPQak3mgcgFVZm2mMHc1v74R50YsUKGYcZ-4_aZmvvyyGkgH1pteV7MpUsnIzcwMVP0FPAAn-rzshY59T8uvIMMXNsQA9QCLUHF3t6uUpO4v7OHM8HfWNDY0hEQ_4/s1600/10636332_792338290837658_4772883563980645204_n.jpg" height="640" width="640" /></a></div>
<br />
<br />
Ми приходимо, щоб погодувати, вигуляти собак. Їм теж складно постійно сидіти в клітці, для них радість побігати навіть цим подвір’ям», — розповіла «Газеті» волонтерка ЛКП «Лев» під час дня відчинених дверей у неділю, 24 січня.<br />
Тут панує веселий собачий галас. Волонтери тримають кількох чотирилапих на прив’язі й кружляють з ними на вузькому подвір’ї. Пси в клітках заздрять і гавкають в очікуванні своєї черги на прогулянку. Коли у двір приходить хтось новий, хвиля шуму посилюється іще більше.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhrRf_e8El5wAJoaQb35FTBOQY86-j90P1qhNQCUeRzz1DqJxy9nVVLS9alVs0PUCVo2fuoo8O9wNL6VF3hYJPHaMX8KQGoRPc6hzGF0qY9I36qVr3V5pdZZvPSMXa47Iz3I13klr9UVfg/s1600/10443980_792338344170986_8619002552001815579_n.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhrRf_e8El5wAJoaQb35FTBOQY86-j90P1qhNQCUeRzz1DqJxy9nVVLS9alVs0PUCVo2fuoo8O9wNL6VF3hYJPHaMX8KQGoRPc6hzGF0qY9I36qVr3V5pdZZvPSMXa47Iz3I13klr9UVfg/s1600/10443980_792338344170986_8619002552001815579_n.jpg" height="400" width="400" /></a></div>
<br />
«Я приходжу сюди вже впродовж півроку. Спочатку принесла собакам поїсти, а потім почала заходити частіше. Для мене це було несподівано, але розумію, що як не ми, то хто?» — продовжує волонтерка, поки її підопічний намотує навколо неї кола.<br />
<br />
Кожний собака тут має свою історію, як він потрапив у ЛКП «Лев», з них жодної щасливої. Собаку Дейзі, до прикладу, знайшли у зав’язаному мішку, іще одного пса підкинули сусідам підприємства, когось хотіли отруїти, і він ледь вижив.<br />
<br />
Псів відловлюють на вулиці, приводять сюди волонтери й люди, які зрозуміли, що тварина загубилася.<br />
<br />
«Цього року плануємо проводити такі акції якнайчастіше. Якщо керівництво не заперечуватиме, то так і буде, — зазначає Марина Путіліна, волонтер ЛКП «Лев» від 2006 року. — Ми проводимо дні відчинених дверей спеціально на вихідні, бо помітили закономірність: забирають тварин найчастіше на село. Причини різні: хтось хоче мати улюбленця, хтось — сторожа».<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjA_WE3DWBXtEEJbdHqpSCzM3EYvMBD3bXe4AslK2SGUWjaojsBOmiAtNENzt0-MB2NqpF8_cowAGLzmDsPgOujRmS5uajXLZXmmuy2eiLHeKfh1XbL9v-0xBL0t-2kFTN35XpfXW2MdRc/s1600/10945543_792338330837654_1881913080374494099_n.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjA_WE3DWBXtEEJbdHqpSCzM3EYvMBD3bXe4AslK2SGUWjaojsBOmiAtNENzt0-MB2NqpF8_cowAGLzmDsPgOujRmS5uajXLZXmmuy2eiLHeKfh1XbL9v-0xBL0t-2kFTN35XpfXW2MdRc/s1600/10945543_792338330837654_1881913080374494099_n.jpg" height="400" width="400" /></a></div>
<br />
Минулими вихідними підприємство покинули шість собак. Це — успіх, бо загалом їх тут більше ніж 50. Через тісняву пси змушені жити по кілька в одній клітці. Коли кількість чотирилапих перевищує 70, то стерилізованих відпускають на вулицю. Але цей метод волонтери називають негуманним.<br />
<br />
«Тварини вже звикли до регулярного харчування та опіки, а на вулиці вони просто помирають. Це підтверджують і кінологи, — каже Марина Путіліна. — Час від часу в притулку влаштовують акції-ярмарки, продають символічні речі від волонтерів. У такий спосіб збираємо гроші на післястерилізаційний період. Нещодавно купили кілька кліток, щоб прооперовані тваринки могли вільно полежати». Загалом у «Лев» постійно приходять десять волонтерів, серед них художники, швачки. До слова, у штаті підприємства — теж десятеро людей.<br />
<br />
Волонтери пригадують, що цього року хвостаті мали справжній подарунок на Різдво: один із місцевих ресторанів акурат на Свят-вечір привіз 50 гарячих запакованих обідів гречки з м’ясом.<br />
<br />
Брак їжі, теплих речей чи ліків тут наразі вдавалося поповнити. За словами Наталії Місьонг, в. о. директора ЛКП «Лев», невдовзі притулок матиме нового директора — Олега Мацеха. Разом із ним вони вже будують плани.<br />
<br />
«У мене була мета — припинити евтаназію тварин у «Леві». На щастя, мені це вдалося. Тут залишається іще багато проблем, самій мені не впоратися», — ділиться думками Наталя Місьонг.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhtY_eRr761za9Z4QmHkuV6xEjdNqbPGUPcAvSqfTl0l1HOVSpprv0hVq7UxY4hkTp3N2IHj37lwUtaDPQBj_V4WJGMEI3Q7QfaM5qwG1-QrFLMiG_JJoyxmN4bzdOGV_YuhgdtSp5-3Lo/s1600/IMG_4148.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhtY_eRr761za9Z4QmHkuV6xEjdNqbPGUPcAvSqfTl0l1HOVSpprv0hVq7UxY4hkTp3N2IHj37lwUtaDPQBj_V4WJGMEI3Q7QfaM5qwG1-QrFLMiG_JJoyxmN4bzdOGV_YuhgdtSp5-3Lo/s1600/IMG_4148.JPG" height="640" width="640" /></a></div>
<br />
Цього року підприємство має бюджет мільйон гривень (торік було 680 тис. грн.). Гроші хочуть витратити на вакцинацію та ліки для тварин. Окрім того, тут запланували будівництво нових вольєрів, реконструкцію головного корпусу.<br />
<br />
Головна мета наразі — потужна реклама гуманного поводження з тваринами, бо саме через байдужість багатьох людей собаки опиняються на вулиці. <br />
<br />
Наступний день відчинених дверей проведуть 1 лютого, з 10.00 до 14.00, за адресою: вул. Промислова, 56, ЛКП «Лев».<br />
Мар’яна Вербовська, Львівська газета, 29 січня 2014 Оригінал тут: http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/38807<br />
<br />
Речі, які потрібні на підприємстві:<br />
- харчі (каші, кістки);<br />
- старий одяг чи тканина (для підстеляння тваринам, особливо після операції);<br />
- ліки (деталі варто з’ясувати на підприємстві).<br />
<br />
Робота ЛКП «Лев»:<br />
- відлов безпритульних собак з метою регулювання їх кількості;<br />
- надання необхідної ветеринарної допомоги;<br />
- стерилізація;<br />
- кастрація;<br />
- хірургічне втручання;<br />
- офтальмологія;<br />
- купірування вух, хвоста;<br />
- стоматологія;<br />
- паразитарні захворювання;<br />
- акушерство, гінекологія;<br />
- профілактичні роботи;<br />
- терапевтичне лікування;<br />
- фармакологія;<br />
- тимчасове утримання відловлених тварин;<br />
- повернення відловлених тварин їхнім власникам або уповноваженим особам;<br />
- збір трупів домашніх тварин.Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-90106892699744647582014-12-29T13:24:00.000-08:002015-02-04T14:40:45.042-08:00Газовий кут<br />
<div>
Після двох років підготовки до видобутку сланцевого газу компанія Chevron може піти з України, що остаточно поховає імідж держави серед інвесторів<br />
<table cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="float: left; margin-right: 1em; text-align: left;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjSDSX8pkTn6Po3r75q_CpQGVgvZBLmV3YOaSL4jM4phpYUUzKtQ7sEzYErmupHLKrpeV1iaY9WajMHzhm6mAKINInKD2kI_tE8y3aM24DEh9VsYwgPMeCByZvOYPmoTFFwO8BQxGl9oy0/s1600/images.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; margin-bottom: 1em; margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjSDSX8pkTn6Po3r75q_CpQGVgvZBLmV3YOaSL4jM4phpYUUzKtQ7sEzYErmupHLKrpeV1iaY9WajMHzhm6mAKINInKD2kI_tE8y3aM24DEh9VsYwgPMeCByZvOYPmoTFFwO8BQxGl9oy0/s1600/images.jpg" height="265" width="400" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;"><a class="_ZR irc_hol" data-ved="0CAYQjB0" href="http://theenergycollective.com/johnmcdonald/80148/truth-about-natural-gas-shale" jsaction="mousedown:irc.rl;keydown:irc.rlk" style="-webkit-tap-highlight-color: rgba(255, 255, 255, 0.2); background-color: #f1f1f1; color: #7d7d7d; cursor: pointer; font-family: arial, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 16px; text-align: left; text-decoration: none;"><span class="irc_ho" dir="ltr" style="margin-right: -2px; overflow: hidden; padding-right: 2px; text-overflow: ellipsis; unicode-bidi: -webkit-isolate;">theenergycollective.com</span></a></td></tr>
</tbody></table>
</div>
<div>
Мар’яна Вербовська</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Торік, у лютому, регіональний представник компанії Chevron Пітер Кларк сказав в інтерв’ю Reuters: «Якщо перемовини не матимуть результату через рік чи два, одна або інша сторона втратить терпець і скаже: «Здається, у нас не вийде домовитися, тож не треба витрачати час намарно». </div>
<div>
</div>
<div>
Тоді Chevron планувала видобуток сланцевого газу на Олеській площі, розташованій на території Львівської та Івано-Франківської областей. Договір про роботу підписували на 50 років і частка держави в прибутковій продукції Олеської площі повинна була становити не менше ніж 15%. Ресурси Олеської площі оцінювали майже у 3 трильйони кубів газу. Проте слова про тривалі перемовини виявилися пророчими.</div>
<div>
</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Chevron — не єдина компанія, яка може залишити енергетичний ринок України</div>
<div>
Нещодавно, відразу кілька джерел заявило про те, що компанія може залишити Україну. Таке рішення мотивують тим, що український уряд, а саме Міністерство фінансів, не реалізувало у встановлений термін (до 18 листопада) приведення своїх нормативних актів у відповідність до чинного законодавства, повідомили в Інтерфакс. Однак цей привід називають формальним, «Газета» з’ясовувала справжні причини виходу Chevron і які наслідки це матиме для України.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Мовчання Chevron</div>
<div>
<br /></div>
<div>
У вівторок ми зв’язалися із Пітером Кларком, генеральним менеджером Chevron в Україні. Незважаючи на те, що чоловік зараз перебуває в Україні, він вибачився і повідомив, що наразі воліє не давати жодних інтерв’ю. «На жаль, поки що я нічого не коментуватиму», — повідомив Пітер Кларк.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgCEuOy7z4bTYjCAWcd3SjB2zdv4U0tYmUfAbFvjtLm42-9ACo-V4_d_7HVcGLTo8zG5fXFuNX7TPAohRIRJhahm9ffyv-eVEnOguuGQZBg9IX32iNsK4eCzBeAEYNleNtBVfd4BB4rAf0/s1600/1.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgCEuOy7z4bTYjCAWcd3SjB2zdv4U0tYmUfAbFvjtLm42-9ACo-V4_d_7HVcGLTo8zG5fXFuNX7TPAohRIRJhahm9ffyv-eVEnOguuGQZBg9IX32iNsK4eCzBeAEYNleNtBVfd4BB4rAf0/s1600/1.jpg" height="320" width="302" /></a></div>
</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Раніше в коментарі Kyivpost Пітер Кларк зізнався, що перемовини з урядом досі тривають, водночас наголосив: «Коли угоду підписували, мали бути зроблені деякі речі, але не всі з них зробили».</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Іншим джерелом інформації могла б стати Держслужба геології та надр України, але й тут «Газету» повідомили: наступні кілька днів, структура не зможе давати коментарі, бо звільнили голову держслужби та його заступника. Відповідне розпорядження видав Кабінет Міністрів України 10 грудня. У ньому, зокрема, зазначено, що Дмитро Кащук (екс-голова) залишає посаду «за власним бажанням».</div>
<div>
<br /></div>
<div>
У день здачі газети в друк ми отримали відповідь на запит: «Офіційна інформація щодо відмови компанії Chevron від видобутку газу на Олеській площі у Державній службі геології та надр відсутня. З приводу її отримання рекомендуємо безпосередньо звернутися у компанію Chevron». Угоду про розподіл вуглеводнів у межах ділянки Олеська підписали три сторони: держава Україна, компанія Chevron Ukraine B.V. і ТОВ «Надра Олеська». </div>
<div>
<br /></div>
<div>
Ми відправили інформаційні запити усім, проте ніхто наразі на просте запитання про продовження роботи не відповів. Тож офіційного підтвердження чи спростування майбутньої роботи Chevron нема.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Сигнал інвесторам</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Одним із найгірших наслідків виходу Chevron з українського ринку стане сигнал іншим інвесторам про те, що тут поганий інвестиційний клімат. Таку думку має Михайло Гончар, експерт у галузі енергетики.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
«Це справді може нашкодити нашому інвестиційному іміджу.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Щодо виходу компанії, то насправді варіантів є кілька. Один із них — згортання роботи Chevron у Європі. Компанія встигла розпочати проекти з видобутку сланцевого газу в Румунії, Литві, Болгарії, Польщі та Україні. І скрізь потерпіла фіаско, крім незначних здобутків у Польщі. Тому головний офіс міг просто дійти висновку, що немає сенсу продовжувати роботу, бо вони отримають лише збитки. До речі, в Польщі кілька років тому потужна компанія ExxonMobil теж згорнула діяльність, навіть не пояснюючи, чому. Нас теж може чекати подібний розвиток подій», — пояснює «Газеті» Михайло Гончар.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Ще одним аргументом «за» покинути Україну, могло бути невдоволення рішенням уряду збільшити податки для нафтогазовидобувних компаній: Кабмін підвищив для них ренту з 30% до 55%. Передбачалося, що це — тимчасовий захід, і з 1 січня 2015 року плату за користування надрами повернуть до попереднього рівня. Але уряд, щоб збільшити бюджетні доходи у складний для країни період, планує залишити цю підвищену ставку, щоб коштом бізнесу збільшити наповнення держскарбниці. </div>
<div>
<br /></div>
<div>
«У мене таке враження, що в уряді в такий спосіб вирішили зарізати курча, не дочекавшись, коли воно стане куркою», — резюмує Михайло Гончар. </div>
<div>
<br /></div>
<div>
Важливо, що говорити про втрату енергетичних перспектив експерт не радить, тому що перший видобуток сланцевого газу планували аж на 2020 рік.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Погляньте, хто пішов</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Chevron — не єдина компанія, яка може залишити енергетичний ринок України. Компанія, яка мала розробляти Чорноморський шельф, пішла через анексію Криму. Компанія Shell, яка розробляє Юзівське родовище, у зв’язку із ситуацією на Донбасі, оголосила форс-мажор. Як пояснила «Газеті» Анна Думанська, прес-секретар компанії Shell, ситуація із безпекою на Сході України має вплив на Юзівський проект.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
«Вона не дозволяє компанії Shell, оператору в рамках Угоди про розподіл продукції (УРП), виконати певні зобов’язання, пов’язані з веденням операційної діяльності на території Донецької та Харківської областей, зокрема й початок буріння першої пошукової свердловини.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Саме тому компанія скористалася договірним правом оголошення про настання форс-мажору щодо деяких конкретних зобов’язань у рамках УРП на Юзівській ліцензійній ділянці, коли неможливість вчасного виконання певних робіт стала очевидною. На адресу інших сторін УРП було надіслано повідомлення про неможливість виконання компанією деяких зобов’язань у межах термінів, узгоджених у рамках УРП, через неконтрольовані нами обставини.</div>
<div>
<br /></div>
<div>
На даному етапі компанія продовжує лише ті роботи, які можна виконувати безпечно: співробітництво з університетами, проекти соціальних інвестицій, окремі роботи зі збору та аналізу геологічних даних», — повідомила Анна Думанська.</div>
<div>
Оригінал тут:http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/37896</div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-51681207164678535432014-12-24T12:42:00.000-08:002016-03-24T12:42:48.603-07:00Дрімучий ліс Як реформувати лісову галузь, щоб позбутися корупції, встановити належний контроль і врахувати регіональні відмінності<br />
<br />
Українські ліси очікують великі зміни. Нині на цю галузь обвалився шквал
критики: від непрозорості функціонування до недолугості
підпорядкування. Лісовий фонд перебуває у підпорядкуванні близько 50
міністерств, відомств і організацій. Отож пошук винного у лісових
негараздах іноді нагадує перекидання з хворої голови на здорову й веде в
нікуди.<br />
Найбільшими лісорозпорядниками є Державне агентство лісових ресурсів
України (73%) та органи місцевого самоврядування (13%), 8% лісів та
полезахисних лісових смуг перебувають на землях запасу сільських рад.
Нині Держлісагентствосвоїх лісах фактично саме формує правила гри,
контролює їх виконання, веде господарську діяльність. Державну політику у
цій галузі має формувати Мінагрополітики, але воно не має для цього
ресурсів…<br />
<br />
<strong>Розділяй та владарюй</strong><br />
Щоб навести елементарний лад у лісі, першочергово незалежні експерти
пропонують розділити функції управління лісами та господарювання у них.
Також треба суттєво оновити лісове та суміжне законодавство.<br />
<img alt="ecological.panda.org" class="size-medium wp-image-851" height="327" src="http://www.gazeta.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/03/1-3-500x327.jpg" width="500" /><br />
Михайло Попков, експерт програми FLEG II (ЄІСП Схід), вважає, що нині
українське законодавство усе ще зберігає пострадянські норми.<br />
«За останні п’ять років роботу над лісовим правом фактично зупинено.
Міністерство аграрної політики, яке після т.зв. адмінреформи перейняло
на себе державні функції, які раніше виконувало лісове відомство,
підпорядкування Державного агентства, не виступає самостійним гравцем, а
залишається «весільним генералом», який формально виконує свою роботу.
Вони не мають ні знань, ні досвіду, ні традиції, ні спеціалістів», —
каже М. Попков.<br />
Фактично «за ліс» у МінАПП відповідають дві людини. Але вони не
можуть виконати той обсяг «лісової» роботи, який міністерство має
робити, відповідно до своїх повноважень.<br />
<br />
<strong>Корупція у розквіті</strong><br />
У нашому Лісовому кодексі досі збережено пункт про те, що ліси країни
виконують екологічні, соціальні та економічні функції. Але останнім
часом держава (чи, точніше, певні особи від імені держави) віддає
перевагу саме «комерційній» функції лісів.<br />
«Усім відомо, що від 2011-го до 2013 року експорт деревини у системі
Держлісагентства здійснювали за корупційною схемою. Покупця змушували
оплачувати маркетингові послуги третій фірмі. За попередніми
підрахунками, з обороту Держлісагентства виведено десятки мільйонів
євро», — пригадує Михайло Попков.<br />
<img alt="2" class="alignnone size-medium wp-image-853" height="375" src="http://www.gazeta.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/03/2-3-500x375.jpg" width="500" /><br />
2011 року КРУ під час перевірки знайшло стільки порушень у роботі
Держлісагентства, що, незважаючи на особисту дружбу тодішнього головного
лісівника Віктора Сівця з Віктором Януковичем, вибухнув скандал.
Зокрема, через продаж деревини за кордон за демпінговими цінами.
Наприклад, за дев’ять місяців 2011 року лісогосподарські підприємства
продали 154,7 тис. кубічних метрів дуба (це — чверть загальної кількості
реалізованої за той час деревини!) фірмам Eloderio Ltd та LIGO за
середньою ціною 320 євро за кубічний метр. Тим часом середньосвітова
ціна на аналогічну продукцію коливалася в межах 500-600 євро за
кубометр. Щоб забезпечити апетити крадіїв, ліс «косили» наліво і
направо.<br />
Зараз до масових вирубувань може призвести інша причина: на наступний
рік у Держбюджеті заклали куди меншу суму на «лісові» потреби. Але
керівництво Держлісагентства, схоже, не намагається відстоювати право на
більше фінансування. Ці кошти передбачено на лісову науку, об’єкти
заповідного фонду, лісповпорядкування, авіаохорону лісів,
лісовідновлення тощо.<br />
«Вони спеціально хочуть довести галузь до банкрутства», — резюмує еколог МБО «Екологія — Право — Людина» Павло Тєстов.<br />
<br />
<strong>Досвід Латвії та Швеції</strong><br />
Томасс Котовікс, експерт програми FLEG II (ЄІСП Схід), який
аналізував досвід Балтії, зараз розповідає, що свого часу Латвія постала
перед серйозним викликом: ліси критично вимагали реформи, інакше галузь
було б знищено.<br />
«Ми поставили перед собою завдання — відшліфувати функцію
регулювання, контролю, підтримки приватних лісів, власності на державні
ліси та господарювання у них. Функцію регулювання ми віддали
міністерству землевпорядкування, функцію контролю і підтримки —
державній службі лісу. Ми створили державну лісову компанію, які віддали
власність на державні ліси і право господарювати у них, але аби не було
конфліктів, перед тим вивели за її межі національні парки та
резервати», — пригадує Томасс Котовікс.<br />
<blockquote>
У Швеції у державній лісовій компанії працює 900 співробітників на 2,6 млн. га продуктивного лісу</blockquote>
«У Швеції у державній лісовій компанії працює 900 співробітників на
2,6 млн. га продуктивного лісу. Ми вважаємо, що цю цифру можна ще
зменшити, якщо налагодити роботу досконаліше. Сьогодні бачимо такий
парадокс: в Україні небагато лісу на одну людину, але ви експортуєте
деревину, а у Швеції багато лісу й ми імпортуємо деревину…» — каже Матс
Нордберг, експерт програми FLEG II, Швеція.<br />
Щодо досвіду Швеції, експерт зазначив, що виконанням робіт у лісі
замаються не працівники лісової держкомпанії, а приватники за
контрактом. Це значно ефективніше, адже приватник краще економитиме
бензин та турбуватиметься про справність бензопили.<br />
<img alt="" class="alignnone wp-image-852 size-medium" height="334" src="http://www.gazeta.lviv.ua/wp-content/uploads/2016/03/3-3-500x334.jpg" width="500" /><br />
Міжнародний досвід свідчить про можливості удосконалення
господарського управління лісами шляхом утворення державних лісових
компаній. У рамках програми ФЛЕГ проведено дослідження
нормативно-правової можливості утворення державного господарського
об’єднання. При цьому лісгоспи можуть залишатися незалежними
держпідприємствами у рамках такого об’днання. Також дуже важливо, щоб
таке об’єднання було не частиною Держлісагенства, а – незалежним.<br />
<br />
<strong>Починати з пілотних проектів</strong><br />
Степан Кривов’язий, голова профспілки лісівників, розповів «Газеті»,
що досвід інших країн буде безцінний для України, але тільки тоді, коли
його використовуватимуть у різних областях по-різному.<br />
«Ми слухали про досвід Швеції, Латвії, Німеччини, Польщі, Болгарії…
Але чи бачили ви хоча б одну країну, яка була б подібна до нашої? Чи є у
Швеції така пустеля, як у Херсоні, чи степ, лісостеп… Особливість
України у різноманітності, тому іноді досвід певної країни стане у
пригоді тільки для однієї нашої області», — каже Степан Кривов’язий.<br />
До схожого досвіду закликає і Михайло Попков, який радить розпочинати
реформу з пілотних проектів. Тільки крок за кроком, адаптовуючи роботу
лісової галузі до особливостей різних кліматичних зон, можна буде
реформувати систему.<br />
Спробою змінити ситуацію можна вважати Коаліційну угоду та Програму
дій уряду. Ці документи передбачають «розділення функцій держави у сфері
лісового господарства: функції формування державної політики та
контрольні й господарські функції виконуватимуть різні органи влади»
(Коаліційна угода, пункт 5.1). Це буде зроблено через «створення на базі
нинішніх державних лісогосподарських підприємств єдиної державної
лісогосподарської структури, використавши досвід Польщі, Латвії та інших
країн з успішним функціонуванням державних лісогосподарських
підприємств» (Коаліційна угода, п. 5.2.).<br />
Далі ці ідеї урядовці мали би розвинути у «лісовому» розділі
«Стратегії розвитку сільськогосподарських територій «Україна — 2020».<br />
Цікаво, що тривалий час текст цієї «Стратегії» не публікували, а коли
він з’явився на сайті Мінагро, то стало зрозуміло, чому. Він
катастрофічно відрізняється від того, що готували експерти робочої
групи.<br />
Стратегія також відрізняється від Коаліційної угоди. Зокрема, в угоді
пишуть про розділення функцій агентства, а у стратегії пропонують
«удосконалення функцій».<br />
<blockquote>
Стратегія також відрізняється від Коаліційної угоди.
Зокрема, в угоді пишуть про розділення функцій агентства, а у стратегії
пропонують «удосконалення функцій»</blockquote>
Тому незалежні експерти радять продовжити обговорення документів
реформування, а не поспішати їх передавати на підпис президентові.<br />
Оскільки стало зрозуміло, що ні Держлісагентство, ні МінАПП не
спроможні самостійно справитися із реформуванням, очевидно, що необхідно
створити групу високого рівня (під керуванням віце-прем’єра або члена
Національної ради реформ). Реформа має бути прорахована та юридично
обґрунтована. Адже за нею — доля 10 мільйонів гектарів нашого
стратегічного відновлюваного ресурсу.<br />
<br />
Мар’яна Вербовська<br />
<br />
Львівська газета Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-82737229404735498972014-10-16T13:36:00.000-07:002015-02-04T13:36:32.651-08:005 ековинаходів ЛьвоваЗа кілька останніх років у Львові виникла низка ініціатив, які пропагують сталий розвиток та ощадне використання природних ресурсів. «Газета» уклала п’ятірку найцікавіших «зелених» новацій<br />
1.Велозарядка для телефону<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvrZSvmXbJlR_I82Zlh4FOjVaIVDwRg81RNhTEh2YPyJEkcCUVMssZGo8YatC8WCEKQDF9A8VfoDNuF8UL_HqmuwqiTpOdnbN3aag124p28nBSm-rD15LlAYukP6GRDZZcrniz_Nyn8Vk/s1600/velozaryadka1.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvrZSvmXbJlR_I82Zlh4FOjVaIVDwRg81RNhTEh2YPyJEkcCUVMssZGo8YatC8WCEKQDF9A8VfoDNuF8UL_HqmuwqiTpOdnbN3aag124p28nBSm-rD15LlAYukP6GRDZZcrniz_Nyn8Vk/s1600/velozaryadka1.jpg" height="320" width="640" /></a></div>
<a class="_ZR irc_hol" data-ved="0CAYQjB0" href="http://velo.lviv-online.com/style/velozaryadka-u-lvovi/" jsaction="mousedown:irc.rl;keydown:irc.rlk" style="-webkit-tap-highlight-color: rgba(255, 255, 255, 0.2); background-color: #f1f1f1; color: #7d7d7d; cursor: pointer; font-family: arial, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 16px; text-decoration: none;"><span class="irc_ho" dir="ltr" style="margin-right: -2px; overflow: hidden; padding-right: 2px; text-overflow: ellipsis; unicode-bidi: -webkit-isolate;">velo.lviv-online.com</span></a><br />
Кілька тижнів тому у Львові встановили велогенератор для безкоштовної зарядки ґаджетів.<br />
<br />
На площі Коліївщини, 1 стоїть громадський велогенератор. Кожен охочий зможе під’єднати свій телефон, плеєр чи планшет та зарядити його, крутячи педалі. Генератор встановлено УМКА в рамках проекту «Майстерня клімату» (climateworkroom.org) за підтримки 350.org. «Мета встановлення велогенератора полягає в тому, аби показати, що відновлювана енергетика — це ближче й простіше, ніж здається», — поінформували організатори.<br />
<br />
2. Cонячна станція<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhcRr_W8zIKV_3MEhbxsOVwWrfRcR_pmmCYvQpKqKUm1vqAiYkh8Hc49tEiwDuouIq3jTYW2JFaTLoXWPR6w4JFM-nFdYZcLnrD8Ezggzpi8vsvRqbOHXd8w8On1NVgxf0OpAoqvnK6ayI/s1600/solar.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhcRr_W8zIKV_3MEhbxsOVwWrfRcR_pmmCYvQpKqKUm1vqAiYkh8Hc49tEiwDuouIq3jTYW2JFaTLoXWPR6w4JFM-nFdYZcLnrD8Ezggzpi8vsvRqbOHXd8w8On1NVgxf0OpAoqvnK6ayI/s1600/solar.jpg" height="603" width="640" /></a></div>
<br />
foto www.dailymail.co.uk<br />
Мешканець села Солонка Пустомитівського району Львівської області Роман Баб’ячок вирішив спорудити власну електростанцію, яка черпатиме енергію від ... сонця.<br />
<br />
Чоловік не тільки створив ноу-хау, а й став енергетично незалежним. Невдовзі винахід став прибутковим.<br />
<br />
У вересні його сонячна станція виробила понад тисячу кіловат енергії, частину він використав для власних потреб, а решту продав державі, пишуть на zaxid.net.<br />
<br />
Романа Баб’ячка вважають першим українцем, який продав державі власну електроенергію. За вересень чоловік заробив більш ніж 3 тис. грн., коли продав «Львівобленерго» 897 кВт електроенергії, що виробила його приватна сонячна електростанція.<br />
<br />
Зводити власну сонячну електростанцію на даху будинку чоловік почав навесні цього року. Щоб обладнати 100 кв. м даху, придбав 40 фотомодулів (сонячних батарей) потужністю 250 Вт, акумуляторну батарею GEL, блок управління, інвертор змінного струму та двосторонній лічильник. Останній «пропускає» електроенергію в обидва боки й може передавати дані диспетчерській службі обленерго. Загальна потужність електростанції 10 кВт — це максимум «зеленої» енергії, який держава дозволяє виробляти приватним домогосподарствам для власних потреб.<br />
<br />
До цього Роман Баб’ячок багато років цікавився альтернативними способами виготовлення енергії.<br />
<br />
3. Портативна зарядка<br />
<br />
Один з найвпливовіших технічних експертів — американський журнал «Наука і дослідження» (R & D Magazine) — вніс винахід львів’ян поряд з роботами НАСА до списку 100 найкращих розробок світу, цитує Texty.org.ua. Наукові співробітники Національного університету «Львівська політехніка» створили гнучку гібридну систему зі сонячної батареї, суперконденсатора й електронного блоку. Тобто все звели в єдину автономну систему енергозабезпечення. «Гібридна система схожа на листковий пиріг: зверху сонячні батареї, а під ними суперконденсатор, — розповів один із розробників, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики «Львівської політехніки» Григорій Ільчук. — Вона гнеться, кріпиться до будь-чого. При цьому система ефективніша та значно дешевша, ніж закордонні негнучкі аналоги, легша, «бере» і розсіяне світло, вона екологічно безпечніша. Сфера застосування величезна. Наприклад, освітить й обігріє туристичний намет, забезпечить енергією побутові прилади. Її можна прикріпити до сумки, зарядити мобільний телефон».<br />
<br />
4. Дах-енергетик<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhNP9KkxUpiD2EFyUduGQu6IysccIB-8dVukD1R-8EAxlUQ59tnWrI3JSNp-ShQmzxDlLtqb4hMQSq6o_drB40YbhDJEdpfqiVTnjcoRfBmqG6PJKL1XTTt73XyAlRr_YA-u4mOb5Z200I/s1600/ltybc.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhNP9KkxUpiD2EFyUduGQu6IysccIB-8dVukD1R-8EAxlUQ59tnWrI3JSNp-ShQmzxDlLtqb4hMQSq6o_drB40YbhDJEdpfqiVTnjcoRfBmqG6PJKL1XTTt73XyAlRr_YA-u4mOb5Z200I/s1600/ltybc.jpg" height="428" width="640" /></a></div>
<br />
<br />
Понад десять років тому Оксана Денис вирішила, що не чекатиме, поки жек полагодить дах її домівки. Дах будинку на вул. Саксаганського був дірявим, як решето, під час дощу в квартирі доводилося ставити відра, куди стікала вода. Саме тоді жінка вирішила: полагодить дах самотужки. Проте на цьому не зупинилася й облаштувала таку покрівлю, яка забезпечує її енергією і теплом.<br />
<br />
Покриття даху помешкання Оксани Денис вбирає сонячну енергію. Електрика й тепло вдома — від сонця. А для отримання електричної енергії частину покрівлі покрили жерстю з інтегрованими фотовольтаїчними елементами, які поглинають сонячне світло. Завдяки цьому можна освітлювати всю оселю, навіть узимку. Тому, коли ледь теплі батареї або ж зникає світло, пані Оксану це абсолютно не бентежить. Використовувати класичні блага цивілізації в будинку змушені тоді, коли похмура погода. Для обігріву в приміщенні встановили камін на дровах. Система опалення проходить стінами та підлогою, тому достатньо 30-35 градусів у системі для того, щоб обігріти помешкання. У звичайних системах температура має бути вдвічі вищою.<br />
<br />
5. Смердюча карта<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg5XmZxm8jmpnsKnsjODQsMrxl91VH7JZJTy2eegzpNmZv6ZT2hfXhe4Hq-K6prBu4Fa2S1gVCDtnP2vuKlZbZiRWFp1WClm2NLSYtQ5KiRRTvC8v383ZlNb1jXNRsSJHxoJvoXU1xHzQY/s1600/pfgf%5B.jpeg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg5XmZxm8jmpnsKnsjODQsMrxl91VH7JZJTy2eegzpNmZv6ZT2hfXhe4Hq-K6prBu4Fa2S1gVCDtnP2vuKlZbZiRWFp1WClm2NLSYtQ5KiRRTvC8v383ZlNb1jXNRsSJHxoJvoXU1xHzQY/s1600/pfgf%5B.jpeg" height="384" width="640" /></a>foto <a class="_ZR irc_hol" data-ved="0CAYQjB0" href="http://www.theguardian.com/science/brain-flapping/2014/jul/14/silent-not-deadly-how-farts-cure-diseases" jsaction="mousedown:irc.rl;keydown:irc.rlk" style="-webkit-tap-highlight-color: rgba(255, 255, 255, 0.2); background-color: #f1f1f1; color: #7d7d7d; cursor: pointer; font-family: arial, sans-serif; font-size: 13px; line-height: 16px; text-decoration: none;"><span class="irc_ho" dir="ltr" style="margin-right: -2px; overflow: hidden; padding-right: 2px; text-overflow: ellipsis; unicode-bidi: -webkit-isolate;">www.theguardian.com</span></a></div>
Поки влада встановлює причину неприємного запаху, в місті виникло кілька оригінальних ініціатив, які мають пришвидшити пошук винуватця смороду.<br />
<br />
Так, львівські програмісти розробили віртуальну мапу запахів міста, що може допомогти вирахувати джерело смороду. Для цього розробили сайт smorid.vertalab.com, де кожен охочий може позначити «нову смердючу точку». Після того, як позначок буде вдосталь, можна встановити залежність між смородом і місцями, де він виникає. За підсумками роботи сайта можна побачити, що найбільше незадоволених повітрям — біля потужних міських заводів, здебільшого харчової галузі.<br />
Підготувала Мар"яна Вербовська<br />
17 жовтня 2014 року "Львівська газета"<br />
http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/35508<br />
<br />Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-60291168755479785462014-09-26T03:34:00.000-07:002014-09-26T03:34:37.288-07:00Полювання на тепло<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj27mQacIQk38jC46-tSfJ4GmnwbeTK8C1bdTQHV9_ZIHiSL5uIYk-SowxpRA_ppIRCGwhmN3DhwGM5salg-DwVwKQV47AodfU_hQ6T-Vflp66d8ix-XR4poOeFzzQtvguJ3DyundOIFLQ/s1600/1.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj27mQacIQk38jC46-tSfJ4GmnwbeTK8C1bdTQHV9_ZIHiSL5uIYk-SowxpRA_ppIRCGwhmN3DhwGM5salg-DwVwKQV47AodfU_hQ6T-Vflp66d8ix-XR4poOeFzzQtvguJ3DyundOIFLQ/s1600/1.jpg" height="428" width="640" /></a></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Найближча зима покаже наскільки українці можуть бути вільними від
російського газу і чи готові переходити на альтернативну енергетику<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Кілька років тому львів’янка пані Оксана вирішила, що не чекатиме, поки комунальники
полагодить покрівлю її будинку. Дах квартири на вул. Саксаганського був дірявим,
під час кожного дощу у квартирі доводилося ставити відра. Саме тоді жінка
вирішила, що полагодить дах самотужки. Проте на цьому не зупинилася і
облаштувала покрівлю із сонячною батареєю, яка забезпечує її енергією та
теплом.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">„Я ще принципово відмовилася від
газу, аби довести, що ми можемо жити й без нього, - каже Ipress Оксана Денис. –
Зазвичай мене розпитують про особливості сонячної батареї, але я відкрию вам
таємницю, успіх не стільки у ній, скільки в доброму утепленні квартири. Попри
поради майстрів, які пропонували утеплити стіни пінопластом завширшки 15см, я
їх утеплила на 30см. Окрім цього, у квартирі спеціально ущільнені вікна.
Результат довго не барився, за місяць я плачу орієнтовно 300 гривень за
електроенергію, площа квартири 190 кв. метрів”.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEig9pJiN9obnLtHa3WPd9Z2sFwS6zhYYvEQkSLZcQPdYf-4guxPuRGDrVNpNytGR3H9TLsnaKy2XzrIix6Wfbfba5PXTM-xGhhM3-_uF0ygBHi3KqeLVH-NOQty-Vyi-QuEBBYP4qYNVZg/s1600/2.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEig9pJiN9obnLtHa3WPd9Z2sFwS6zhYYvEQkSLZcQPdYf-4guxPuRGDrVNpNytGR3H9TLsnaKy2XzrIix6Wfbfba5PXTM-xGhhM3-_uF0ygBHi3KqeLVH-NOQty-Vyi-QuEBBYP4qYNVZg/s1600/2.jpg" height="428" width="640" /></a></div>
<o:p></o:p><br />
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Задля цікавості жінка </span><span style="font-size: 14.0pt;">з</span><span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">апитала сусідів, які
рахунки приносять їм, виявилося, що за тепло енергію подібної квартири
сплачують понад 3 тисячі гривень щомісяця.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjN351V8S_IqVcSFyF9MQEUsNfXOxKck18EtiWO-7kFVhTKq9hHrfH9yK1FalUnohcRTaVYxQlSAJdJjmjOoz8fY9cm0ZFKIHSPEjwJM0hvfldZzi1WsYCSe7ROGqAnX_rRIvIhJV9L00Q/s1600/3.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjN351V8S_IqVcSFyF9MQEUsNfXOxKck18EtiWO-7kFVhTKq9hHrfH9yK1FalUnohcRTaVYxQlSAJdJjmjOoz8fY9cm0ZFKIHSPEjwJM0hvfldZzi1WsYCSe7ROGqAnX_rRIvIhJV9L00Q/s1600/3.jpg" height="428" width="640" /></a></div>
<o:p></o:p><br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Іще одна важлива деталь: підігрівати помешкання вона починає наприкінці листопада,
до цього часу у цьому просто немає потреби. Ну і головне, Оксана Денис не
тримає у таємниці деталей змін своє квартири, а навпаки, розповідає про
можливість життя без газу на усіх можливих тренінгах, зборах під’їздів та на
прохання охочих.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Ще кілька років тому така історія вражала, натомість за останні місяці
українці продемонстрували справжній мозковий штурм у галузі енергетики. У
магазинах твердопаливних котлів розповідають, що клієнтів збільшилося у п’ять
разів! Основний мотив – не залежати від газу. Україна імпортує 40% енергії,
тобто є енергозалежною країною, особливо, коли йде мова про газ.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">„Ми імпортуємо 40%, натомість дослідження доводять, що завдяки
енергоефективності споживання енергії в Україні можна знизити потреби на 45,8%.
Якщо кожен розпочне із себе, то цього вдасться досягнути. До приладу, ощадно
використовуйте ресурси, подбайте про утеплення та лічильники, за рік ви зможете
зекономити 2- 2,5 тисячі гривень”, - розповідає Поліна Башкіна засновниця
ініціативи „Energy Evolution UA”.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">На сайті організації волонтери зібрали кілька десятків побутових порад для
збереження тепла та грошей: позбудьтеся довгих шторів, пофарбуйте батареї у
темний колір, готуйте на слабкому вогні, провітрюйте кімнату. Використовуйте
жалюзі або короткі штори, вони допоможуть скоротити втрати тепла на 8-15%, яке
виходить через скло. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Перший пішов<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Першими в Україні вирішили відмовитися від газу у Золочеві. Ігор Гриньків,
міський голова Золочева відверто зізнається, що забувати газ змусили не стільки
патріотичні почуття, скільки рахунки з боргами після кожного опалювального
сезону. На дрова місто переходило від 2011 до 2013 року, тоді ще були
побоювання щодо доречності такого кроку, менше аніж за рік Золочів став першим
успішним енергетично-незалежним містом України.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">„Щороку ми отримували борг 3, 5 мільйони гривень після закінчення
опалювального сезону. Треба було щось змінювати, тоді й почали вивчати ринок.
Зважили усі плюси та мінуси, підрахували, що лісгосп щороку має достатню
кількість санітарної рубки для опалення міста. З 3600 абонентів, тільки 300
залишилися грітися газом. Як результат – місто зменшило витрати під час
опалювального сезону. Зараз активно працюємо над тим, аби окрім дрів спалювати
відходи соняшника, лозу, пелети”, - розповідає міський голова.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;"> Власне, пелети, стали одним із
найпопулярніших слів енергетичної галузі. Це винахід, який заміняє дрова,
оскільки горить краще і довше.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">„Зараз один із найпопулярніших засобів опалення – це пелети. Це один
з раціональних способів вирішення проблем опалення. Їх роблять зі щільно
спресований тирси, - каже Валерій Лавський, співробітник Тухлянського
лісопереробного підприємства. - Найсухіші дрова мають 25% вологи, а зазвичай
цей показник - 50%. Тому, коли купуєте тонну дрів, то маєте в ній 500 кг води.
Як результат, дрова дають менше тепла. Натомість брикет чи пелет майже сухий,
вологість у ньому до 8%. Такі брикети настільки пресовані, що у котлі спочатку
розгораються, а потім тліють і віддають сталу температуру. Пригадайте як горять
дрова, багато вогню, тріску, і менше, аніж за годину, треба підкидати знову”. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Важливо, що українці тільки торік активно почали задумуватися над цим
ресурсом. Натомість країни ЄС давно замовляють в Україні цей продукт, що,
звісно, парадоксально. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Історія хвороби<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Від самого початку здешевлювати газ для українців було хибною тактикою,
пояснює Ipress Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації
України.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">„Наш уряд довго пояснював, що населення настільки бідне, що вартість опалення
має бути дуже низькою. Саме цим ми вбили
альтернативну енергетику в країні. Коли газ є найдешевшим паливом для
населення та житлово-комунального господарства з усіх можливих, то усі
„сидітимуть” на ньому. Ми купували російський газ, який обходиться 6 200
гривень за тисячу кубометрів, а продавали його у житлово-комунальний сектор по
1309 гривень. Держава його субсидувала у 5 разів”, - каже голова правління.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;"> Щороку понад 30 мільярдів гривень з
держбюджету, витрачають на здешевлення газу. У результаті з ним ніщо не може
конкурувати, нерозумна тарифна політика призвела до того, що газ штучно став
найдешевшим паливом. Тільки цього року, люди злякалися, що палива не буде, тому
почали активніше встановлювати твердопаливні
котли. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Георгій Гелетуха резюмує, що з усього тепла, яке зараз виробляють в
Україні, 6% виробляють із біомаси. Середня європейська цифра 16%, але до 2020
року у ЄС такий показник має досягнути як мінімум 20%. Окремі країни, як
Швеція, мають 64% виробленої енергії з біомаси. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">„З огляду на останні події в Україні, моя порада – переходити на дрова,
особливо тим, хто не ледачий. Люди з
достатком можуть собі дозволити котли на пелетах з великим бункером. Що більший
бункер, то довше людина не підкидатиме нічого у котел, можна придбати котли із
бункером, де поміщаються запаси на місяць. Наступні 30 днів у хаті буде тепло,
а господарі не хвилюватимуть за пальне у котлі. Цей варіант стає усе більш
рентабельним з огляду на ріст цін на газ”, - прогнозує Гелетуха. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">Роман Співак, голова ГО „Голова всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження” одностайний
з колегою, центральні котельні слід якнайшвидше переводити на дрова та вугілля.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">„98% котелень в Україні працюють на газі. З року в рік, ми повільно
заводили себе у газову пастку. В нас просто заговорювали цю проблему, проводили
тижні сталої енергії, розповідали про користь альтернативних джерел, але ця галузь
серйозно не розвивалася. Скажу лише для прикладу – 75% вугілля Польщі спалюють
у місцевих котельнях. Це називається національний інтерес, який у нас в країні відсутній, поки що”, - каже Ipress
Роман Співак. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span style="font-size: 14.0pt;">Мар</span><span lang="EN-US" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: EN-US;">’</span><span style="font-size: 14.0pt;">я</span><span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">на Вербовська<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;">оригінал тут: http://ipress.ua/articles/polyuvannya_na_teplo_86657.html</span></div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-60261832020796317152014-09-04T13:54:00.000-07:002015-02-04T13:56:32.650-08:00Пляж коштом плесаОдне із місцевих озер у Брюховичах засипають сміттям, щоб зробити пляж<br />
Мар’яна Вербовська<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhrNqdF64gdegoldzdsfRZVh4qKEQfarvf5vlX90x76_JxMOZ-fH7VD-gDyAWIc2bjDARzC0TDydB4QoBH9N4dxCbqpw3u48KyxN_AaJ1q-acSbm24U6HzoLPXD7EIVCuN72ll0AoCbjkw/s1600/134y.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhrNqdF64gdegoldzdsfRZVh4qKEQfarvf5vlX90x76_JxMOZ-fH7VD-gDyAWIc2bjDARzC0TDydB4QoBH9N4dxCbqpw3u48KyxN_AaJ1q-acSbm24U6HzoLPXD7EIVCuN72ll0AoCbjkw/s1600/134y.jpg" height="480" width="640" /></a></div>
<br />
<br />
Вже рік мешканці Брюховичів бунтують через знищення озера. Одну з водойм, що розташована за чебуречною, поволі навмисно засипають непотребом. Берег біля води став набагато довшим ще навесні, але терпець місцевих урвався після того, як на День Незалежності сюди приїхала машина з піском та землею. Ділянку обгородили металевою огорожею, а колекція брюховицьких земельних афер поповнилася новою історією.<br />
<br />
Здоровий глузд не перемагає<br />
<br />
Утомлений дзвінками від журналістів селищний голова резюмує, що «на здоровий глузд» засипати берегову лінію не гоже. Але насамперед це має сказати прокуратура, саме її відповіді голова зараз і очікує.<br />
<br />
«Місцеві поставили вимогу зупинити будь-які роботи, допоки всі деталі з’ясують органи контролю. Управління водного господарства й прокуратура мають дати свої висновки через кілька днів. Отож чекаємо відповіді. Як на здоровий глузд, то цілком очевидно, що чоловік засипає забагато водойми», — каже «Газеті» Олексій Процик, селищний голова Брюховичів.<br />
<br />
Проти засипання озера виступає і депутат селищної ради й голова екологічної комісії Степан Вовк. Він упевнений, що все скоєне — протизаконно.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj-qjNkBme7Hx1fEGUMSZtnkblCRUWTyoG9n9vP-9dxYCxB834wkWU-fiq2XmdS_YzPUkLLQRluBDw8uhXssVftI0zMAZRU7d5iBTfnBusvzqZoqzuQOIjsnqEqZmUfN_v1xdBvJ7_oA6U/s1600/fdhmgd.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj-qjNkBme7Hx1fEGUMSZtnkblCRUWTyoG9n9vP-9dxYCxB834wkWU-fiq2XmdS_YzPUkLLQRluBDw8uhXssVftI0zMAZRU7d5iBTfnBusvzqZoqzuQOIjsnqEqZmUfN_v1xdBvJ7_oA6U/s1600/fdhmgd.jpg" height="300" width="400" /></a></div>
<br />
«На мою думку, ця робота незаконна. Він просто хоче біля водойми зробити лазню. Тому прагнув облаштувати 50-метрову зону до найближчої будівлі. Якби прокуратура хотіла розслідувати цю справу, вона давно це зробила б. За словами орендатора, вони роблять реконструкцію. Якщо це справді так, то засипали б не сміттям, а нормальним ґрунтом. А я бачив непотріб, який кидали у воду. Орендатор території мотивує свою роботу тим, що в нього погоджено всі проекти. Однак скільки часу я працюю депутатом, стільки я з ним воюю через це», — розповідає пан Вовк. <br />
<br />
Час проти озера<br />
<br />
За словами Юлії Лацик, юриста та місцевої активістки, у травні люди написали в прокуратуру звернення з проханням з’ясувати справу із напівзасипаним озером. Прокуратура, своєю чергою, скерувала це звернення в сільськогосподарську інспекцію, екоінспекцію, водгосп.<br />
<br />
«Найбільша проблема в тому, що офіційно не визначено межі прибережної захисної смуги (її ширина, згідно із законом, повинна становити 25 м). Екоінспекція звернулася у відповідні структури, щоб ті визначили межі. Однак поки одні пишуть приписи, інші хутчіше звужують озеро, щоб згодом межа прибережної смуги закінчувалася якнайдалі від їхніх ділянок (а їхні землі акурат на березі озера)», — пояснює Юлія.<br />
<br />
Забудовники захищаються держактами на земділянки, які вони, найімовірніше, купили. Річ у тому, що рішення селищної ради щодо надання у власність ділянок на березі озера ухвалено в 1990-ті роки й підписано ще попереднім селищним головою. Проте їхню достовірність жителі радять перевірити кілька разів.<br />
<br />
Приготуйтеся до пляжу<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEijKSkis27rwyuix1M0lWQyHZWJvTn6frkw8hxbw3BXrufb7Uzszr4IkSTXp_AvTuVTFX6KdOiSdkihcIQmmv1DoQZqtdyg5TBFisTbwDLDgNCzRugDkrTasjLlx8UZEbuB0ZIT4fH1sZs/s1600/dfhn.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEijKSkis27rwyuix1M0lWQyHZWJvTn6frkw8hxbw3BXrufb7Uzszr4IkSTXp_AvTuVTFX6KdOiSdkihcIQmmv1DoQZqtdyg5TBFisTbwDLDgNCzRugDkrTasjLlx8UZEbuB0ZIT4fH1sZs/s1600/dfhn.jpg" height="480" width="640" /></a></div>
<br />
<br />
Поки в Брюховичах мізкують, як врятувати озеро, орендар земельної ділянки навколо нього чекає поки емоції вщухнуть і він продовжить розпочате. У своїй рації аніскільки не сумнівається, а, навпаки, готовий усе спростувати.<br />
<br />
«Озеро не засипають, а підсипають, бо це природоохоронна зона. На березі ми плануємо облаштувати пляж. Окрім альтанок, я там нічого не зводитиму. Люди зможуть тут рибалити й відпочивати», — розтлумачив «Газеті» Володимир Омеляновський, орендар території.<br />
<br />
Цікаво, що брюховичанам чоловік обіцяє вільний вхід на пляж, натомість чи впускатиме безплатно решту людей — поки що обдумує. Щодо засипання озера сміттям у нього свій контраргумент: він запевняє, що це сусід замощував дорогу битою цеглою, але в озеро цей непотріб не попав.<br />
<br />
«Якщо не заважатимуть місцеві жителі, то робота мала б швидко завершитися. Наразі її припинили через бажання мешканців, які хочуть, мабуть, балотуватися в селищну раду й роблять собі на цьому піар», — повідомив Володимир Омеляновський.<br />
<br />
Щоправда, ці слова мало вплинуть на подальший розвиток подій. Адже через кілька днів місцеві люди пообіцяли знести металевий паркан власноруч, якщо не отримають вичерпні відповіді на низку запитань про власників та межі ділянки й майбутнє будівництво на цьому місці. Лист скерували в обласну прокуратуру та селищному голові.<br />
<br />
4 вересня 2014, Львівська газета<br />
http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/34052Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-62032871629338781742014-08-21T13:49:00.000-07:002015-02-04T13:51:54.270-08:00Запах нечистого<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh72UY8kwERg-OkLJlXLlC2J_qNNMJJlP1SQ4zs5JWlzaooRBCXL6fQtfrXA3XIvajXrD_pFyIoNHHigJjpwD6Tkic0amqhBt8pSF4eE6QZot17Fp1g1X6i5ibZLjRA9fe7ZdWvOrG6PEc/s1600/4.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh72UY8kwERg-OkLJlXLlC2J_qNNMJJlP1SQ4zs5JWlzaooRBCXL6fQtfrXA3XIvajXrD_pFyIoNHHigJjpwD6Tkic0amqhBt8pSF4eE6QZot17Fp1g1X6i5ibZLjRA9fe7ZdWvOrG6PEc/s1600/4.jpg" height="478" width="640" /></a></div>
Біля трьох міст на Львівщині незаконно висипали кількасот тонн шкідливих відходів із різким запахом аміаку та сірки. Знайти винних обіцяє «Правий сектор»<br />
Кілька тижнів тому відразу в кількох місцях на Львівщині знайшли насипи невідомої речовини із запахом аміаку. Жертвами забруднення стали мешканці села Рясне-Руська, міст Стрий і Жидачів. У трьох точках об’єми сірих насипів вражали – за попередніми підрахунками, викинули просто неба кілька десятків тонн відходів. Попри сморід і просочування в ґрунт, отруєння людей із навколишніх сіл, суміш відходів не тільки не прибрали, а й не з’ясували їхнього походження. Ну, а головне — ніхто досі точно не знає, що саме висипали неподалік житлових будинків.<br />
<br />
Пішли на запах<br />
<br />
Напочатку липня дідусь із села Рясне-Руська повертався з городу ввечері, коли побачив, як кілька молодих хлопців приїхали вантажівкою. Коли хлопці почали висипати чорний попіл з їдким запахом, чоловік перепитав, чи вони мають дозвіл.<br />
<br />
За попередніми підрахунками, просто неба викинули кілька десятків тонн відходів<br />
«Хлопці сказали, що мають, але ніхто в це не повірив. Поки ми приїхали на місце, тут уже не було нікого, тільки ось це», — розповідає «Газеті» Емілія Смокоровська, голова Рясне-Руської сільської ради, показуючи на тонни невідомої сірої речовини.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjtAaBt12pSrm7eDdasPbd1jvPXQ6GS2S93csUmsSpBwHf-yv0UDJYCT3SbcZ9fRfDVPiTgTbAQGZTmjm_6dsZ7nB9Svldb9Z6dPNBE2Dj1o91IEYW4sagA7GvopRADG3n8PQvqoYKHkXw/s1600/1.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjtAaBt12pSrm7eDdasPbd1jvPXQ6GS2S93csUmsSpBwHf-yv0UDJYCT3SbcZ9fRfDVPiTgTbAQGZTmjm_6dsZ7nB9Svldb9Z6dPNBE2Dj1o91IEYW4sagA7GvopRADG3n8PQvqoYKHkXw/s1600/1.jpg" height="239" width="320" /></a></div>
<br />
Від спеки насипи змінюють місцями колір на яскраво-голубий і час від часу потріскують. Ходити поряд стає дедалі складніше, особливо у спекотні дні, повітря наповнюється різким запахом гнилі, сірки й аміаку.<br />
<br />
«Моя донька та її однокласниця вже непритомніли від запаху, — розповідає жителька Рясне-Руського Зоряна Лозинська. — Працювати на городі тепер неможливо, від запаху починає боліти голова й дерти в горлі. Легше стає тільки тоді, коли змінюється вітер і запах відносить у протилежний бік».<br />
<br />
Про різке збільшення скарг на головний біль говорять і в сільській лікарні. Богдана Гащук, медсестра лікарні, розповіла «Газеті», що найпоширеніший зараз недуг — це кашель. Із серйозними болями й отруєннями люди не звертаються сюди, а їдуть до Львова.<br />
<br />
Усі відтінки сірого<br />
<br />
Головне питання, яке слід вирішити якнайшвидше: яку саме речовину висипали невідомі. Що швидше це зроблять, то швидше вдасться розпочати роботу з її утилізації.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgW1QqE0qv9BPaMve6cLB_9GE7xGv9XurAAscAjgUoNDYFgmH-mo42KbLGUb_W8An41FjCNG4sKyt9UC6y-mtvgwED3u8gDDHzRqmJO68d1FUcHBCsXgw1ZzRxdt1WV2vMQM36tMs7CZbY/s1600/23.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgW1QqE0qv9BPaMve6cLB_9GE7xGv9XurAAscAjgUoNDYFgmH-mo42KbLGUb_W8An41FjCNG4sKyt9UC6y-mtvgwED3u8gDDHzRqmJO68d1FUcHBCsXgw1ZzRxdt1WV2vMQM36tMs7CZbY/s1600/23.jpg" height="478" width="640" /></a></div>
<br />
Серед варіантів: пестициди, відходи будівельного, автомобільного чи медичного виробництва.<br />
<br />
Колись це була земля Міністерства оборони, але тепер приміщення продали різним власникам. Саме в одному з таких приміщень складували ці відходи<br />
«Відходи Рясне-Руського та Стрия об’єднали в одне кримінальне провадження. У Стрию вже вдалося з’ясувати, хто власник приміщень, біля яких знайшли відходи, — розповідає «Газеті» Олексій Титаренко, начальник управління з організаційних питань, планування цивільного захисту та підготовки населення департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА. — За попередніми підрахунками утилізація такої кількості відходів обійшлася б у кілька мільйонів гривень».<br />
<br />
Відтак саме вартість процедури утилізації зараз вважають основним мотивом вивезення сірого непотребу на навколожитлові території.<br />
<br />
Правий сектор і Держекоінспекція<br />
<br />
Поки міліція намагається знайти винних у забрудненні кількох гектарів землі, за незвичне розслідування взявся «Правий сектор. Стрий». Цікаво, що дізналися ми про це лише тоді, коли не могли з’ясувати, де перебувають аналізи Державної екоінспекції Львівщини, які відправили в Київ.<br />
<br />
Ніхто досі точно не знає, що саме висипали неподалік житлових будинків<br />
«Ми не маємо потрібної техніки, щоб провести аналіз на встановлення речовини. Тому відправили їх в Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя. Там речовину пообіцяли невдовзі визначити», — розповіли «Газеті» в лабораторії Держекоінспекції Львівщини.<br />
Лист відправили 8 серпня, але 11-го в самому інституті про нього навіть не чули. Як пояснили в інформаційному запиті для «Газети» в екоінспекції, затримка сталася тому, що до них звернулися з громадської організації «Правий сектор. Захід». Активісти зголосилися особисто передати аналізи з листом держорганізації. Нам вдалося поспілкуватися з одним із активістів стрийчан.<br />
<br />
«Оскільки державні органи за стільки часу не з’ясували, що саме за речовина лежить просто неба, ми вирішили взяти справу у свої руки, — розповів Михайло Алексєєв, активіст «Правого сектора» у Стрию. — У понеділок наша людина поїхала до Києва, щоб завезти туди аналізи. Окрім того, ми дійшли висновку, що це наслідки переробки використаних автомобільних каталізаторів. Але я навіть не можу уявити, звідки їх стільки могло взятися. Колись це була земля Міністерства оборони, але тепер приміщення продали різним власникам. Саме в одному з таких приміщень складували ці відходи».<br />
<br />
Михайло — заявник у справі щодо забруднення території у Стрию. За його інформацією, власник складу, приватний підприємець із «Львів Мет Союз», уже зізнався, що відходи були в них. Щоправда, офіційно підтверджувати це відмовляються.<br />
<br />
Цікаво, що, за інформацією у ДП «Інформаційно-ресурсний центр», підприємство є посередником у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, займається гуртовою торгівлею металами й металевими рудами, відходами та брухтом.<br />
<br />
Зв’язатися з керівником підприємства за офіційним номером телефону масштабного підприємства з мільйонним грошовим обігом нам наразі не вдалося — ніхто так і не підняв слухавку.<br />
Мар"яна Вербовська, Львівська газета http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/33661<br />
Львів — Рясне-Руська — Львів<br />
21 серпня 2014 рокуMariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-2161195987275758752014-08-07T14:02:00.000-07:002015-02-04T14:24:14.179-08:00Місто для заводівБіля Яворова зведуть індустріальний парк, який вирішить дві проблеми району: наслідки підприємства «Сірка» та відсутність готових приміщень для міжнародних та мультинаціональних компаній<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjoQZO2RiwBTgfU7-A_XwUUEA8KhkFN7lEar9bAR9tNDmxfaNvCGy36WdrlAB_c-rtLPEMiX55MfUCZF2Ij0CDwofaT0qfxXUeVwoYX6iW1JowiudevEnToQfEQt_9kfpsEjFWptK2bTL0/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(3).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjoQZO2RiwBTgfU7-A_XwUUEA8KhkFN7lEar9bAR9tNDmxfaNvCGy36WdrlAB_c-rtLPEMiX55MfUCZF2Ij0CDwofaT0qfxXUeVwoYX6iW1JowiudevEnToQfEQt_9kfpsEjFWptK2bTL0/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(3).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
Карина Лазарук, Мар’яна Вербовська<br />
<br />
Це — хороша ідея, за неї треба братися!» — каже «Газеті» Іван Карпа, голова Яворівської райради, індустріального парку на території Яворівщини і розбирає папери на столі, щоб знайти назву проекту, в рамках якого реалізовуватимуть цю ідею. Наразі голова ради не знає деталей проекту, але вірить, що люди знайдуть роботу, тому наголошує: парк слід будувати.<br />
<br />
Екзотична ідея — зведення індустріального парку — не нова в Україні, але дуже влучна для цього району. Невдовзі тут планують звести унікальний комплекс, де низка підприємств утворить міні-місто. Промислові підприємства розташують за кілька кілометрів від Яворова, поряд обіцяють звести готель для бізнес-гостей та кілька кафе та їдальню, щоб створити для роботи максимально зручні умови. Сюди зможуть приїжджати підприємці звідусіль, щоб запускати виробництво, а люди, які мешкають навколо, вже мають надію на робочі місця.<br />
<br />
Пісок і сірка<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4j8WmbbnUXUI-EgWDd8ZRyLl4AgIeTNBSDDcZ7aNZpAF_MpjfcmuelpkqZqZ0Su1kq7WA_GJ1gd16_3xj9RwGhalW_scql5yE4sq3HY1gmxw84f2hFAeXD0XkWugI3UARrKvvGWiUpgY/s1600/foto_12_i.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4j8WmbbnUXUI-EgWDd8ZRyLl4AgIeTNBSDDcZ7aNZpAF_MpjfcmuelpkqZqZ0Su1kq7WA_GJ1gd16_3xj9RwGhalW_scql5yE4sq3HY1gmxw84f2hFAeXD0XkWugI3UARrKvvGWiUpgY/s1600/foto_12_i.jpg" height="239" width="320" /></a></div>
<br />
Зараз на території майбутнього парку — долина з піску. Де-не-де тут можна знайти закам’янілу сірку жовто-зеленого кольору. Поки що тут нічого не натякає на майбутню конструкцію, але заступник голови райради Володимир Сичак переконаний, що майбутнім підприємцям тут дуже сподобається.<br />
<br />
«Парк розташовуватиметься поряд з митним переходом Грушів — Будомєж, що тільки підсилить привабливість для інвесторів. Є прекрасні приклади парків у Польщі. Я там був і переконався, що це — добра ідея», — каже Іван Карпа.<br />
<br />
Недалеко від потенційного парку є Яворівський полігон, а дорогою до Польщі — велике озеро, яке утворилося в одному з кар’єрів. Час від часу тут лунають постріли й вибухи з полігону.<br />
<br />
«Індустріальний парк — одна з небагатьох позитивних ідей, які ми зараз обговорюємо. Решта тем про те, що відбувається на Сході країни, та про хлопців, які вже виїхали туди з Яворівського полігону», — розповідає «Газеті» Володимир Сичак.<br />
<br />
Землю відновлять за кошти Європейського Союзу в рамках програми транскордонного співробітництва Польща — Білорусь —Україна. Місцеві ради повинні дофінансувати лише 10% вартості проекту.<br />
<br />
20 років без роботи<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgq5MMGyH-HCfjmR-e_YJPqbAdustKHdPOSNWppQAkMVNcfABGsO3MlhwC9QjCfbH88ZJib4ZixU6bhmLlrSI04k-mrni6n5mV7YtOMFhkEeI5CDWaH6T-kWDS0KBorjZC6BA35xxWhjYw/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(1).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgq5MMGyH-HCfjmR-e_YJPqbAdustKHdPOSNWppQAkMVNcfABGsO3MlhwC9QjCfbH88ZJib4ZixU6bhmLlrSI04k-mrni6n5mV7YtOMFhkEeI5CDWaH6T-kWDS0KBorjZC6BA35xxWhjYw/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(1).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<br />
<br />
Територія, де планують збудувати парк, — залишки колишнього ДГХП «Сірка».<br />
<br />
Парк створять на 40 гектарах землі екс-підприємства. Дуже довго цю територію називати мертвою, бо в 60-ті роки минулого століття тут був найбільший у світі сірчаний кар’єр, площею 950 гектарів. За роки експлуатації відкритим і свердловинним способами тут добули понад 20 млн. т сірки, з якої виготовляли мінеральні добрива для сільського господарства колишнього СРСР. На початку 1990-х років виробництво самородної сірки стало нерентабельним, а з 1992 року видобуток руди майже припинили. Тоді кілька сотень людей втратили роботу. А за кілька років люди масово почали виїжджати на заробітки закордон.<br />
<br />
Індустріальний парк — це шанс якщо не повернути своїх із-за кордону, то принаймні уникнути наступних хвиль еміграції.<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiihBDj5TodDxIAAwjinoqOihfQZY2ADfpqQ2jyC_T77r656UEDv0Jx2W-7zBuiDTsbT_A37ohsHMIGr2376DMYrLw2-_alhK46YJIyRKjpFht1PyY8OfJte7ctHEvPuVqz-qjr4NISOMY/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(2).JPG" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiihBDj5TodDxIAAwjinoqOihfQZY2ADfpqQ2jyC_T77r656UEDv0Jx2W-7zBuiDTsbT_A37ohsHMIGr2376DMYrLw2-_alhK46YJIyRKjpFht1PyY8OfJte7ctHEvPuVqz-qjr4NISOMY/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(2).JPG" height="239" width="320" /></a></div>
<br />
Відновлення та розвиток<br />
<br />
«Цей проект реалізовують п’ять партнерів: Любачівська міська рада, партнери Любачева, Яворівська районна та Новороздільська міські ради й Інститут регіонального розвитку. Кожен з них має свою ділянку роботи. В рамках цього проекту передбачено рекультивацію двох ділянок: у Яворівському районі — 40 га та Новороздільської міськради — 46,4 га, — розповідає «Газеті» Олена Бей, координатор проекту, директор центру підтримки бізнесу NewBiznet. — Зараз відбувається рекультивація землі та технічний нагляд за роботою. Ми розробляємо низку документів, які допоможуть цей проект реалізовувати далі. Ще не закінчено роботи, оскільки ми взяли забруднені землі».<br />
<br />
Зараз в ініціаторів ідеї є дві мети:<br />
<br />
1. Відновлення екологічної рівноваги на забруднених ділянках.<br />
<br />
2. Розвиток підприємництва й поліпшення доступу інвесторів.<br />
<br />
Отож у рамках проекту мають створити концепції (проекти вже підготували) майбутніх парків на обох територіях.<br />
<br />
В обох районах вже створено інституції місцевого економічного розвитку. В Яворівському районі це — Агенція місцевого економічного розвитку, яка працює вже з червня, у Новому Роздолі — це Центр регіонального розвитку. Їх завдання однакові: сприяння місцевому економічному розвитку на території районів.<br />
<br />
«Вимоги до підприємств прості: щоб цей індустріальний парк приніс багато користі місцевій громаді й мешканцям району. Тобто наповнював бюджет на всіх рівнях. Бо якщо підприємство, наприклад, зареєстровано в Києві, а має своє виробництво в Яворівському районі, то, згідно з чинним законодавством, більшість податків йде в центр. Зараз ми вивчаємо закордонний досвід ІП у світі, щось можемо запозичити», — розповідає Олена Бей.<br />
<br />
Для запобігання ризикам, які пов’язані з негативним впливом виробництва на довкілля, концепцією передбачено, що пріоритетними напрямами діяльності індустріального парку будуть так звані «сухі» легкі промислові галузі, що не потребують значних затрат ресурсів і, відповідно, мають невеликі викиди забруднювальних речовин у повітря.<br />
<br />
Подібні парки в Україні функціонують, зокрема, в Кіровограді та на Закарпатті. Кожний парк має певну особливість, наприклад, Яворівський парк має бути максимально дружнім для довкілля.<br />
<br />
<br />
<br />
P.S. Проект здійснюють у рамках програми «Розвиток підприємництва шляхом поліпшення доступу до інвестиційних ділянок у місті Любачів та ґміні Любачів, а також відновлення деградованих земель Яворівського району та м. Новий Розділ», що реалізують у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща — Білорусь — Україна 2007 — 2013 рр. і фінансує його Європейський Союз у рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства.<br />
<br />
Львів — Яворів — Львів<br />
7 серпня 2014 Львівська газета<br />
http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/33131Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com6tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-76729280884966529542014-07-10T02:37:00.002-07:002014-07-10T02:37:47.747-07:00Рибний день<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Кілька десятків тонн мертвої риби та
забруднена вода в річці й місцевих озерах — результат викидів спиртзаводу<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Мар’яна Вербовська<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Багато мух та блискуча луска риби біля берегів Рати — така картина понад
тиждень жахала людей у Рава-Руській та біля неї. Чимало місцевих заробляли на
розведенні риби, а тепер їхній бізнес зупинився. Відходи рава-руського заводу «Укрспирт»,
що розташований за 6 км від кордону з Польщею, без очищення потрапили
прямісінько в річку. На підприємстві запевняють, що їх підставили. А рибні
бізнесмени готують позови до суду.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj9EzuUNq-K46W0Taz25NPlezcc4N7pq12_2WAJgX3uBIsIGirgMmfuplXTN8p0jJydidjUgUjNYAXE4PdVnDDLghYquJPtS5BfE07VwWU392Fi-tVlcaPu6mt2NuCJt9LegOR90w_B7HQ/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(9).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj9EzuUNq-K46W0Taz25NPlezcc4N7pq12_2WAJgX3uBIsIGirgMmfuplXTN8p0jJydidjUgUjNYAXE4PdVnDDLghYquJPtS5BfE07VwWU392Fi-tVlcaPu6mt2NuCJt9LegOR90w_B7HQ/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(9).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Спиртові ріки...<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">На подвір’ї депутата сільської ради пані Віри, що акурат біля Рави-Руської,
є невелике озеро. Вона з чоловіком планували, що на пенсії матимуть хобі — розводитимуть
рибу й рибалитимуть разом з онуками. Поряд із водоймою є розкішний сад, який зараз чудово захищає від
смороду здохлих амурів, що виблискують біля берегів. Коропових вирощували й
годували кілька років, вони встигли набрати більше ніж десять кілограмів. Кілька днів тому в озеро затекла вода з Рати,
і відходи зі спиртзаводу отруїли всю місцеву рибу.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgH5B6o2qu9sEwavxCZL6RutCDcNM5QSde4cc8xWnSCJi6ZRpB8PZN0fI38omVP6X5P_LZpVhNaOCm6dnYwf4u75hJgxPL4hJlAVaAJSFhjkpPsfQuyjqM0lyz3gotn66sdTQ84dapeV-I/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(8).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgH5B6o2qu9sEwavxCZL6RutCDcNM5QSde4cc8xWnSCJi6ZRpB8PZN0fI38omVP6X5P_LZpVhNaOCm6dnYwf4u75hJgxPL4hJlAVaAJSFhjkpPsfQuyjqM0lyz3gotn66sdTQ84dapeV-I/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(8).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Тепер наш ранок починається з того, що чоловік дістає мертву рибу з води.
Після ночі її може бути до двадцяти штук, упродовж дня випливає ще кілька. Якщо
швидко не прибрати, то все подвір’я наповнюють мухи, а про запах краще
промовчати», — скаржиться Віра Чорна.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Найбільше обурює жінку, що керівництво заводу нікого не повідомило про те, що
відходи тепер у воді. Натомість збитки від забруднення неможливо порахувати. Крім
пані Віри, є ще десятки людей, які потерпають від лиха, є підприємці, які
втратили десятки тонн риби. Зараз вони готують позови до суду на завод.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Один за всіх<o:p></o:p></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi_UyCf6WXXYyvJEBEb6sdykvl3luC07PEeuoMNj3pfG6ees_S0q6-hMHP2bs2L7p55O77Q1qFXABy2SThQBFqNGLLX48NOsVzWqovi9MP1RGuWMTbFphGqONq_OahrNCqeJk6JOUHtwLo/s1600/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(4).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi_UyCf6WXXYyvJEBEb6sdykvl3luC07PEeuoMNj3pfG6ees_S0q6-hMHP2bs2L7p55O77Q1qFXABy2SThQBFqNGLLX48NOsVzWqovi9MP1RGuWMTbFphGqONq_OahrNCqeJk6JOUHtwLo/s1600/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(4).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">За кількасот метрів від міста розташований завод «Укрспирт». Поряд немає житлових будинків,
лише сірі корпуси підприємства за зачиненими яскравими синіми воротами. На наш
подив, завод площею кілька гектарів (де розташовано три відстійники з небезпечними
відходами) пильнує один охоронець. Загалом історія з виливом відходів відкрила
чимало цікавого про спиртзавод...<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Дамбу хтось уночі підкопав, під тиском вода вилилася в річку, от і все, —
привітавшись, починає пояснювати ситуацію «Газеті» Олег Рудзвінський, заступник
директора спиртзаводу. — Виявилося, що дамбу можна було розкопати вручну, а ми
тут жили й сто років про це не здогадувалися. Упевнений, що це справа рук
попереднього директора. Люди не люблять його, бо в нього було специфічне до них
ставлення. Він обзивав їх, наказував, це був міні-терор». <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Загалом позиція адміністрації заводу вкрай проста, її можна вкласти в
кілька тез: «Нас підставили. Це — диверсія. Керівництво хочуть змінити». <o:p></o:p></span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgT_1M2MtFDKgPpp22Aue7THiPhiS5aGwZIFhT1-f08HFMmbhuPgYklHWjWjpQQDUvl7QK9RV49YhRMjPPzC0braLjjG7JMG8OpMw7Yx5qJiXisIXR7YaPP50NqZGl77kbA6Ve08SamMWE/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(3).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgT_1M2MtFDKgPpp22Aue7THiPhiS5aGwZIFhT1-f08HFMmbhuPgYklHWjWjpQQDUvl7QK9RV49YhRMjPPzC0braLjjG7JMG8OpMw7Yx5qJiXisIXR7YaPP50NqZGl77kbA6Ve08SamMWE/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(3).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Дорогою до відстійників з відходами пан Олег іще кілька разів повторив ці
фрази, а пізніше розповів про технологію очищення відходів. Самі ж озера з
брудною сіро-зеленою водою вражають іще більше: вони не мають накриття і
жодного відгородження, кожен охочий може підійти й подивитися на це. Запах
бродіння нам пояснили принципом очищення органічною речовиною «Біомікс». Кілька кілограмів добавок кидають в озеро, яке
через деякий час затягує темно-коричнева плівка: під нею вода очищається.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhxofJXKO6eQcyXnPAygshheKX0Tyntls460SaWnnc3sRhD3AtLqcKriAmxBIKAZzaWDxVtZpgq6Bq1Hhc6Hat6vp0j7NcyQE9my1aTplaGk9ZNQHHlPIg_-29YZmG3e9HmYaKGLPLm6G4/s1600/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(6).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhxofJXKO6eQcyXnPAygshheKX0Tyntls460SaWnnc3sRhD3AtLqcKriAmxBIKAZzaWDxVtZpgq6Bq1Hhc6Hat6vp0j7NcyQE9my1aTplaGk9ZNQHHlPIg_-29YZmG3e9HmYaKGLPLm6G4/s1600/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F+%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(6).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<o:p></o:p><br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Ще один важливий нюанс: забруднена вода поступово перетікає з першого до
останнього озера. Теоретично, третє озеро мало би бути найчистішим. Але саме з
нього брудна вода перетекла в річку й отруїла її. Іще одне зауваження
стосується заступника директора, якому так і не вдалося пояснити, куди тече вода
після останнього етапу очищення. Подаємо діалог без купюр:<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Газета»: Коли озеро з відходами ще не підкопали, відходи потрапляли в
річку?<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Заступник директора: Ні.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Г»: А куди вода зникає?<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">З. д.: Вона тут очищається. Як би це сказати? Осідає в ґрунт.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">А на запитання про те, чому керівництво заводу не попередило людей про
забруднення, поспішає спростувати: «Ми телефонували в міліцію, щоб повідомити,
що нас підкопали!»<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">За кілька кілометрів від заводу, в кабінеті міськради теж певні, що
підприємство підставили. Ірина Верещук, міський голова Рава-Руської, певна, що,
попри екологічну шкоду, завод дуже потрібен місту. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Для мене ця ситуація є неприпустимою. Якщо закриють завод, то майже сто
людей залишиться без зарплати, а місто не матиме податків. Завод є одним із
бюджетоутворювачів. У нас є тільки три підприємства, які платять податки. Ми
вирішили поїхати в Київ і проситися на прийом до президенти, бо це вже просто
все! Хтось штучно розкопав дамбу», — резюмує пані Верещук. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Мовчать, як риби<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Через тиждень після забруднення річки про жодні заходи очищення ніхто так і
не сказав. Як пояснили «Газеті» в екологічній інспекції Львівщини, в день
забруднення в Раву-Руську поїхали інспектори. Результати засвідчили: перевищено
можливі норми концентрацій у річці Рата, зокрема, завислих речовин, амонію
сольового, нітритів, фосфатів, заліза. Скид стічної води спричинив пониження
розчиненого кисню, що й призвело до загибелі риби.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgTDbOA929OzDJoZWM8iyOMJsyF_imn0M0JrrmfnbSZp-yEZM0jjBkhSp7cvxvaAHOhDqEsmwkZ3A1VlS2ZVPNkCn-27HI9Pod4PV5Tzmij07tZRubvBWC-cbfPn6Z1gfM4anLYyh2EpNg/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(10).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgTDbOA929OzDJoZWM8iyOMJsyF_imn0M0JrrmfnbSZp-yEZM0jjBkhSp7cvxvaAHOhDqEsmwkZ3A1VlS2ZVPNkCn-27HI9Pod4PV5Tzmij07tZRubvBWC-cbfPn6Z1gfM4anLYyh2EpNg/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(10).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<o:p></o:p><br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«За повторними пробами ми поїхали 8 липня. Незабаром матимемо результати.
Щодо побоювання про забруднення води в колодязях, то це наразі не підтверджено»,
коментує Богдан Катюдик,
інспектор Державного екологічної інспекції.<o:p></o:p></span></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Саме нові аналізи мають розтлумачити, чи забруднена вода в криницях.
Паралельно підраховують кількість позовів на спиртзавод та масштаби
відшкодувань підприємцям. Вочевидь, останнє змусить завод переглянути своє
ставлення до кількості охоронців, безпеки озер та ставлення до вигаданих ворогів.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span style="font-size: 21px;">Львівська газета, № 26, 10 липня 2014 року</span></div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-29432547196595304372014-07-03T03:23:00.002-07:002014-07-03T03:25:10.125-07:00Тепловий удар<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">У рамках «Угоди мерів» Львів планує підвищити свою енергоефективність на
20% до 2020 року. «Газета» відвідала один з успішних прикладів реалізації проекту
в Глинянах<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Мар’яна Вербовська<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4eWkP7O8ZD9u_xq-t_rXH3_jastQ_fEOwv75rG4Uryb0vxB61Sjr30A5ZqRiMoQ6chcTZ8b8q2ouBVxDUnbqxGv2hYGqTtWEXpw-UtoIWDgxsEVOh_gtM4wgJRu1Y9Xq5edQ5IETZ8Vo/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(26).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg4eWkP7O8ZD9u_xq-t_rXH3_jastQ_fEOwv75rG4Uryb0vxB61Sjr30A5ZqRiMoQ6chcTZ8b8q2ouBVxDUnbqxGv2hYGqTtWEXpw-UtoIWDgxsEVOh_gtM4wgJRu1Y9Xq5edQ5IETZ8Vo/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(26).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Четвертий рік поспіль Львів реалізовує проекти енергозбереження в рамках «Угоди
мерів». Формула проста: місцеві органи влади готують проекти з утеплення
будинків, заміни дахів, альтернативних джерел енергії та очікують результатів.
Якщо проект схвалюють, то невдовзі місто крок за кроком починає змінюватися.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Врятована лікарня<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Глиняни — одне з перших міст на Львівщині, де успішно встигли врятувати
лікарню, скориставшись проектом «Угоди мерів». Тут живе три тисячі людей, багато
з яких їздить на роботу до Львова. Понад 20 років тому закрили найпотужніше
підприємство, яке ткало унікальні килими, після цього альтернатив було вкрай
мало. Але торік тут розпочали утепляти та реконструювати медзаклад і тепер
економлять до 50% енергії на опалення. Щоправда, важливіше те, що натхненні
прикладом у місті підготували ще кілька
проектів для реалізації.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Два роки тому пацієнти місцевої лікарні змушені були взимку повертатися додому навіть тоді, коли
перебували на стаціонарному лікуванні. Температура в палатах опускалася нижче
ніж 14 градусів тепла, а трухляві вікна розсипалися на очах.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj0OHVc4Zvzrh59EMDmSn9mAqxIYmNwJn3aHAxXRCB_lYDan3F2AziVOqbpuf7kF7ET6u57wmodBXRdO0HFPD6lbBAVD7KB5fw-dJPjIzKPnqasg3HCfNn2dzMKjLeJ9WwtbMpf5wZw4c8/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(25).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj0OHVc4Zvzrh59EMDmSn9mAqxIYmNwJn3aHAxXRCB_lYDan3F2AziVOqbpuf7kF7ET6u57wmodBXRdO0HFPD6lbBAVD7KB5fw-dJPjIzKPnqasg3HCfNn2dzMKjLeJ9WwtbMpf5wZw4c8/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(25).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<o:p></o:p><br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Вікна були настільки погані, що постійно було багато пороху, отож
санітарний стан не можна було втримати в порядку. Поки лікарню не
реконструювали, то взимку в кімнаті температура опускалася до нестерпного
холоду. Тому хворі часто не залишалися в лікарні, а йшли додому», —
розповідає Валерія Ковальчук, медична
сестра Глинянської районної лікарні.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">І хоч такою лікарнею когось злякати в Україні марно, але один із жителів
був настільки шокований злиднями, що вирішив щось змінити. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Насправді тут, крім лікарні, є дуже багато проблем, але треба було
розпочати з чогось одного. Це була лікарня, в яку страшно зайти, — розповідає
Олег Гураль, директор благодійної організації «Фонд розвитку Глинян». — Ми створили
фонд і почали писати разом з місцевою владою заявки на грант в рамках «Угоди
мерів».<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Гранд на 210 тисяч євро витратили на те, щоб максимально підвищити
енергоефективність: замінили дах, усі вікна поміняли на енергоощадні,
утеплили стіни. Тут довго не вірили в
переродження лікарні. Навіть коли майстри почали міняти дах, то ширилася плітка,
що нібито лікарню комусь продали.</span></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJ8Vtr4qh6egXPHPcL53Nzfz7349s1k9-7BLFLKAdXUw9dZ9dQh_TKSNnUySTNFQErcohW7S3Ua91Fa_beBZQ851wjY8cc_wV-iexnoxjB8Wd9mANW6crfd9vH7whRUsm8429fIaoTUrg/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(28).JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgJ8Vtr4qh6egXPHPcL53Nzfz7349s1k9-7BLFLKAdXUw9dZ9dQh_TKSNnUySTNFQErcohW7S3Ua91Fa_beBZQ851wjY8cc_wV-iexnoxjB8Wd9mANW6crfd9vH7whRUsm8429fIaoTUrg/s1600/%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+(28).JPG" height="478" width="640" /></a></div>
<o:p></o:p><br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Це було смішно. Ми всім пояснювали, що це — дурниця, — розповідає «Газеті»
головний лікар Глинянської районної лікарні Юрій Капітанець . — Із 1962 року
приміщення ніхто серйозно не ремонтував, тому можете лише уявити, що тут було».<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Тут було дійсно страшно, попри свіжу
фарбу та новий дах, усередині медзаклад залишається не в найкращому стані. Але
це, як кажуть глинянські активісти, «плани зовсім інших проектів». <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Справа мерів<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Глиняни — один з десятків проектів, які реалізовують на Львівщині. Щороку в
області збільшується кількість охочих міст, які приєднуються до проекту. До прикладу, тільки у Львові зреалізували
десятки проектів за останні чотири роки: утеплюють
садочки, замінюють вікна в школах, захищають від видування тепла житлові
будинки.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Угода передбачає, що керманичі дбатимуть про те, щоб знайти золоту середину
між витратами на теплопостачання,
температурою в квартирі та теплозбереженням. Для українців це особливо важливо,
бо в нас споживання тепла на квадратний метр у два-три рази перевищує показники
країн ЄС. Наприклад, після якісного утеплення будинку вдається зекономити від
50-ти до 78% електроенергії, що суттєво зменшить подальші витрати на обігрів
будинків.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Оригінальність «Угоди мерів» у тому, що ідеї мають народжуватися на місцях,
а головне — міські голови угодою готують собі подушку безпеки, бо щойно виникнуть
у місті енергопроблеми, то першими
винними будуть саме вони. Цього року у травні понад 70 міст України стали
підписантами угоди та активно працювали над скороченням споживання викопних
палив та міських витрат на закупівлю енергії. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Угоду започаткували в Європейському Союзі задля того, щоб охопити місцеві
та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання
підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних
джерел енергії на своїх територіях. Згідно із зобов’язаннями угоди, мери
прагнуть скоротити власні викиди СО<sub>2</sub> щонайменше на 20% до 2020 року,
сприяючи розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<b><span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Хто має право приєднатися?<o:p></o:p></span></b></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Угоду мерів» відкрито для всіх місцевих органів влади, які демократично
утворені з обраних представників, незалежно від їхнього розміру та того, на
якому етапі реалізації є їхні енергетична й кліматична політики.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Щоб приєднатися до постійної ініціативи, місцеві органи влади повинні
зробити кілька речей: представити ініціативу «Угода мерів» міській раді, гарантувати,
що формальне рішення про підписання угоди отримало її схвалення через ухвалення
нею офіційного рішення, уповноважити мера або прирівняного до нього
представника міської ради підписати форму приєднання, відправити електронне
повідомлення в офіс «Угоди мерів», щоб повідомити комісію про рішення
приєднатися до ініціативи, взяти до уваги подальші кроки, викладені в
електронному повідомленні-підтвердженні, спрямованому міській раді», — кажуть
організатори.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 16.0pt; mso-ansi-language: UK;">Важливо, що часових обмежень подання заявок немає. Місцеві органи влади
можуть підписувати «Угоду мерів» у будь-який час, адже термінів для цього не
встановлено. Церемонії проводять
щорічно, на них прибуває велика кількість міських голів, які користають з
можливостей міжнародного репрезентування громади на публічному підписанні.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span style="font-size: 21px;">Львівська газета, №25, 3 липня 2014 року</span></div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-86364630708542287752014-07-02T03:50:00.001-07:002014-07-02T03:50:43.832-07:00Купи слона<h1 class="title_stat" style="background-color: #a19568; border: 0px; clear: both; color: #181818; font-family: Georgia; font-size: 28px; font-weight: normal; line-height: 28px; margin: 0px; outline: none; padding: 10px 0px 20px;">
<br /></h1>
<div>
<br /></div>
<div>
<div>
<br /></div>
<div>
У Львові зростає попит на екзотичних тварин: купують мавп, мурах та навіть тигрів</div>
<div>
Тілька років тому львівська сім’я вирішила придбати черепаху. Вона прожила з родиною тривали час, аж поки господар вирішив спробувати суп з екзотичної тварини. Разом із плазуном гурман позбувся кількох друзів. Такий приклад — рідкість у Львові, зазвичай тварин віддають у зоопарки чи еколого-натуралістичні центри. Щоб таких страшних історій не траплялось, екологи радять ретельно подумати, перш ніж розділити житло з новим улюбленцем.<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEijKGZjZ-vjPXmijbt6ytmFWeiiAFRPfw_oHgmI6KVUUCeUVB9HzH7BiWUMNRPjb1_-S6if4MgBybRGqG4FcwaG6cv4sSkC_nHwUZvcycIiOu5lO-4Xgef7_aqKn1A2G795d472VYjVMNE/s1600/DSC_0467.JPG" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEijKGZjZ-vjPXmijbt6ytmFWeiiAFRPfw_oHgmI6KVUUCeUVB9HzH7BiWUMNRPjb1_-S6if4MgBybRGqG4FcwaG6cv4sSkC_nHwUZvcycIiOu5lO-4Xgef7_aqKn1A2G795d472VYjVMNE/s1600/DSC_0467.JPG" height="428" width="640" /></a></div>
</div>
<div>
<br /></div>
<div>
Родом з Африки</div>
<div>
В Україні до будь-яких тварин ставляться як до живого сміття</div>
<div>
«Екзотичних тварин переважно привозять з Африки або Азії. Україна нині є в досить закритому стані, тобто до нас потрапляє не так багато незвичних тварин. Узагалі світове законодавство забороняє вилучати тварин з природи, бо приручати можна тільки диких. Тому більшість львів’ян, які мають удома таких улюбленців, отримала їх тільки тому, що їх виведено в неволі. Зазвичай цих тварин привезено з теплих країн, і вони потребують, щоб ви створили їм схожі умови. Чимало людей має акваріумних рибок, це на 90% екзотика. У природі вони поширені в Південній Америці, Африці, Південно-Східній Азії, є й кілька австралійців», — розтлумачує появу незвичних тварин у Львові Ігор Антахович, директор Львівського дитячого еколого-натуралістичного центру.</div>
<div>
Другою за рівнем захоплення екзотичними тваринами є тераріумістика. Комах зазвичай обирають дуже великих, популярними є павуки-птахоїди, які родом з Африки. Одиниці у Львові можуть собі дозволити мавп. </div>
<div>
«У нашій колекції є одна мавпа, яка потрапила з приватних рук. Люди привезли її з-за кордону, дуже любили й добре до неї ставилися. Відмовитися від примата їх змусила поява маленької дитини, малюк почав підростати й цікавитися, хто ж це живе з ним у квартирі. Врешті найменший представник родини поранив мавпу, випадково притиснувши дверима її хвіст. У тварини почалося нагноєння, її треба було довго лікувати. Тому дуже раджу добре подумати: це — дорого і складно. Тварина мусить почуватися комфортно і мати змогу розмножуватися», — продовжує Ігор Антахович.</div>
<div>
Багато тварин, яких віддають в еколого-натуралістичний центр, має затяжні авітамінози, рахіт і низку інших недоліків утримання. </div>
<div>
У нас дуже мало спеціалістів, які можуть відрізнити лірохвостого жако від червонохвостого</div>
<div>
Іще одна історія — про цукрового опосума. Він — один із новачків на екзотичному ринку одомашнення, сумчаста австралійська тварина, яку вже продають у Чехії та Польщі. Львів’яни його купили для своєї дитини, дуже любили та піклувалися про нього. Але не врахували, що опосум — нічна тварина. Тобто весь день він спить, згортається у своєму гнізді, його фактично не видно. Це прикро, бо він має дуже специфічну зовнішність: трохи схожий на білку, в нього великі очі. Коли настає ніч, опосум починає свою активність, шумить і не дає нікому спати. Тож тепер тварина переїхала до своїх друзів в еколого-натуралістичний центр. Цікаво, що вона в природі дуже рідкісна. А завдяки одомашненню чудово розмножується. </div>
<div>
У списку місцевих прибульців є і червонохвостий жако, який коштував дуже дорого. Люди його віддали тому, що він кричав на все горло й розкидав речі в домі. Тож фахівці радять: перш ніж завести папугу, будьте готові до того, що він крикливий. Папуги всі дуже шумні й метушливі, смітять і розкидаються всім, що є в клітці. Майже всі мають різкий голос.</div>
<div>
«Птахи, як і люди, мають таланти. Хтось може навчитися говорити, а хтось — ні. Передбачити це неможливо. Зазвичай папуг продають через зоомагазини, тому поспілкуватися з власником вдається рідко. Власне, покупці купили жако, сподіваючись, що він говоритиме. Натомість птах голосно верещав і був максимально асоціальний. На щастя, ці люди були нашими знайомими й віддали папугу нам. За півроку його характер зовсім змінився, йому сподобалося, що сюди приходить дуже багато відвідувачів, з ним спілкуються», — пригадує директор.</div>
<div>
Тварини й діти</div>
<div>
Ігор Антахович запевняє, що тварина в домі — чудовий спосіб розвивати в дитини відповідальність та любов до інших. Дітлахи виростуть добрими й співчутливими. Але значно важливіше знайти якомога більше інформації про тварину й умови її утримання.</div>
<div>
А ще важливо — не вірити всім коментарям у мережі. Особливо відгукам у форумах, де багато неправдивої інформації, найкраще віч-на-віч спілкуватися з фахівцями. Коментар може написати будь-хто, часто людина доглядає за твариною, не усвідомлюючи, що робить це неправильно. </div>
<div>
Інша галузь, яка може зацікавити дітей, — життя комах. Віднедавна в Україні з’явилося все більше оголошень про придбання мурах. Для цього навіть є спеціальна посудина — форнікарій. Він прозорий і відтворює життєвий простір мурашок. Спостерігати за тим, як комахи метушаться, однаково цікаво для дітей та дорослих, оскільки мурахи дуже соціальні, майже як бджоли. Мають свою ієрархію й обов’язки. Зазвичай утримують дуже великих мурашок — листорізів. Вони яскраві й заворожують маленьких юннатів.</div>
<div>
Закон і звірі</div>
<div>
Згідно з українським законодавством, господар повинен мати підтвердження про походження тварини, але цієї норми не дуже дотримуються в країні. Відсоток тварин, які потрапляють до нас нелегально, поки що невеликий, але м’яка буква закону може спровокувати іншу ситуацію. Важливо й те, що в нас дуже мало спеціалістів, які можуть відрізнити лірохвостого жако від червонохвостого на кордоні.</div>
<div>
«2007 року під тиском громадськості вилучили мавп у фотографів на вулиці. Вони заплатили невеликий штраф, покарання як такого не було. Екзотичні тварини — це майже мафія в Україні. Пригадую, як міліція запевняла нас, що на тілі мавп не знайшли синців і слідів жорстокого ставлення. Розглядати справу в суді погоджувалися лише за умови, що тварини матимуть поранення. Відтоді нічого не змінилося. Попри те, що від 2007 року діє закон проти жорстокого поводження з тваринами, мало хто цього дотримується, — каже «Газеті» Тамара Тарнавська, представниця Міжнародної організації товариства захисту тварин SOS. — В Україні до будь-яких тварин ставляться (міліція, — «Газета») як до живого сміття».</div>
<div>
Є ще один дуже важливий момент: тварини, яких тримають можновладці. Вони мають і крокодилів, і левів, і слона. Кілька років тому в посадової особи помітили леопарда. Він жив у жахливих умовах. Активісти намагалися напряму зв’язатися з власником тварини, але той їх буквально послав. Через кілька місяців леопард помер, і, на жаль, такий приклад не єдиний.</div>
<div>
</div>
<div>
Довідка</div>
<div>
Тигр — 1 тис. дол. </div>
<div>
Страус — 5 тис. грн. </div>
<div>
Скорпіон — 200 грн. </div>
<div>
Мавпа — 2 — 45 тис. грн. </div>
<div>
Равлик — 50 грн. </div>
<div>
Сова сипуха — 2400 грн. </div>
<div>
Леопардовий гекон — 200 грн.</div>
<div>
Папуга ара —1000 грн.</div>
<div>
Папуга жако — 15 тис. грн.</div>
<div>
"Львівська газета" №21, 2014 року</div>
</div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-1614247191858464927.post-12044911672657772272014-06-12T03:45:00.000-07:002014-07-02T03:45:52.357-07:00Лісова пісня<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Стару історію зі знищенням 19 гектарів лісу в Брюховичах задля новобудов
планують вирішити з новою владою <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Мар’яна Вербовська<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Десять років тому частина унікального Брюховицького лісу несподівано перетворилася
на орендовану ділянку під спортивно-оздоровчий комплекс. Жодного комплексу там
не побудували, натомість землю в незрозумілий спосіб вдалося купити підприємцям,
які оперативно її продали ще десяткам людей. А невдовзі євреї знайшли фотодокази
поховання їхніх земляків на цій території. Проте наразі навіть це не зупиняє
нових власників зводити тут квадратні метри.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Боротьба за ліс<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Цього року Юлія Лацик, активна захисниця лісів, отримає диплом юриста. Це —
її друга освіта, яку вона вирішила здобувати після того, як у її селищі почали
вирубувати ліс, щоб побудувати приватні котеджі. Нині вона разом із односельцями
готує звернення до нової влади, бо торік її листування з різними владоможцями мало
нульовий результат. Цікаво, що торішній лист Юлії тепер виглядає, як злий жарт,
бо серед адресатів: Янукович, Азаров, Проскуряков, Пшонка, Лукаш. Єдиною у
справі залишилася голова Комітету ВР з екологічної політики Ірина Сех. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Це почалося 2003 року. «Львівлісгосп» передав на баланс селищній раді 19
гектарів лісу. Пізніше цю територію зарахували до рекреаційної зони. У березні землю
взяли на баланс, а у квітні ухвалили рішення про те, щоб надати територію в
оренду «Новобуддизайну» та «Буддизайну» для будівництва спортивно-оздоровчих
комплексів. У документах прописали: «…з елементами житлової забудови…». Пізніше
слово «елементи» зникло, залишилося тільки «забудова». Невдовзі ділянки в
шаленому темпі розпродали десяткам власників», — розповідає «Газеті» Юлія Лацик,
проводячи екскурсію лісом, де от-от можуть з’явитися новобуди.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Після отримання дозволу, орендарі вирішили викупити цю територію, але
селищна рада не дозволила. Тоді фізичні особи звернулися в Мукачівський суд.
Чому саме туди, ніхто не може зрозуміти.
Паралельно з Мукачівським судом розпочали
судові слухання у львівських судах щодо незаконності передачі «Львівлісом»
Брюховицькій селищній раді землі. Продали цю землю приблизно за 5 мільйонів
гривень.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">«2009 року селищна рада звернулася в суд, щоб визнати рішення про продаж не
чинним через те, що ця земля не є їхньою. Але суд попросив, щоб з таким
проханням звернувся «Львівліс», —
продовжує Юлія Лацик. — 2010-го з’являються в продажу державні акти на 15
сотих. Тоді в Брюховичах саме підстрибнули ціни на землю: за сотку платили 9-10
тисяч доларів. А ділянки, які розташовано в розкішному рекреаційному місці, продали за 3
тисячі за сотку!»<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Зараз суд розглядає справу на різних рівнях із фізичними та юридичними
особами.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">У зв’язку із зростання числа охочих поселитися в Брюховичах, місцеві
вирішили створити групу активістів, яка захищала б не тільки ліс, але й озера та
навіть каналізацію. Наразі активних членів тут майже 20, але до групи
долучаються люди, які живуть навколо «болючих точок». Окрім того, віднедавна вони
захищають і реабілітаційний центр, де лікуються люди із серцево-судинними
захворюваннями. Саме біля нього невдовзі може вирости житловий комплекс.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Мій дід каже: «Австрійці садили, поляки вирощували, москалі берегли, а
наші прийшли і все на дрова змели», — сміється Юлія.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<b><span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Єврейські поховання<o:p></o:p></span></b></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">В одному з інтерв’ю для телебачення місцеві жителі розповіли, що захищають
не тільки ліс, а й поховання євреїв часів Другої світової війни. Це стало новим
поворотом в історії, бо, якщо юридично вдасться довести доречність вирубування
дерев та причину продажу землі, то будівництво на цвинтарі не зміг би
виправдати ніхто. Єврейська громада вирішила зробити все, щоб знайти потрібні
докази. Для того, щоб дістати фото, Мейлах Шейхет спеціально літав у США в
Національний музей: там в архівах вдалося знайти аерофотознімки того періоду. <o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Маємо аерофотознімки розкопок 1940-х років, де видно, що багато жертв засипали
вапном, щоб від тіл не поширювалася інфекція. Я не говорив із забудовниками, але
звертався у селищну раду: там з нами не захотіли співпрацювати, лише відписали,
що ми зводимо на них наклеп, й вони подадуть на нас у суд. Зараз у суді ми
оскаржуємо всі документи, за якими дозволили на цьому місці будувати», —
розповідає «Газеті» Мейлах Шейхет, директор Центру дослідження юдаїки і
благодійної організації «Єврейське відродження» .<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;"> На підставі фотозвіту
Науково-дослідний інститут геодезії і картографії провів експертизу, в якій довів,
що ці документи можуть бути підтвердженням масового захоронення часів Другої світової
війни. Дані геодезичних вимірів меж братніх могил збігаються із зображенням
прогалин на архівному аерознімку.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<b><span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Час збільшувати площу<o:p></o:p></span></b></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Місцева влада в Брюховичах факт поховання наразі не визнає, натомість вирубування
лісу тут сприймають як належне, основний аргумент — число людей збільшується, отож
їм потрібно десь жити.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">Такої думки дотримується, зокрема, й селищний голова Олексій Процик.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Єврейська спільнота звернулася до нас, що на цій території були єврейські
поховання. Спеціалісти приїжджали й брали на цьому місці проби. В результаті дійшли
висновку, що жодних заховань там не було», — прокоментував «Газеті» пан Процик.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;"> На запитання, чи доцільно вирубувати
рекреаційний ліс задля житлової забудови, селищний голова по-філософськи відповів:
«Будівництво міст розпочалося 3-4 тисячі років тому, й ці площі треба
збільшувати. Така реальність. Щоб розширювати міста, потрібно вирубувати ліси,
осушувати болота тощо. Як сільський голова я проти таких речей, але сталося
так, що 2005 року ці землі віддали в оренду, а пізніше землі продали. Не оправдовуватимуся,
але тоді я не був селищним головою».<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">О. Процик запевнив, що живе в комунальному домі, і ні він, ані його рідні
не мають намірів жити на тій території, де планують вирубати ліс.<o:p></o:p></span></div>
<br />
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">«Мені часто закидають, що я щось приховую (йдеться про земельні ділянки. — «Газета»).
Мені 68 років, і я маскуюся? А жити буду, коли мені буде 98?» — резюмував
Олексій Процик.<o:p></o:p></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;"><br /></span></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="UK" style="font-size: 18.0pt; mso-ansi-language: UK;">"Львівська газета" № 22, 2014</span></div>
Mariana Verbovskahttp://www.blogger.com/profile/00050941138596958627noreply@blogger.com0