Загублений світ

Менше ніж за 100 років Україна зміниться до непізнаваності через глобальне потепління


- В Британії ви не знайдете людини, яка б не вірила у те, що глобальне потепління – правда, а не вигадка вчених. В Україні я чую, що недовіра досі є, - розповідає «Газеті» британський журналіст БіБіСі Алекс Кірбі. – І я скажу так, що швидше у це повірите, то більше шансів вплинути на ситуацію. А поки що британські вчені спрогнозували, що залишилося півстоліття до того, що літо стане набагато спекотнішим.
Як доказ Алекс нагадує про те, що останні два літа в Україні були дуже спекотними. Ще одним аргументом став найтепліший за останні кілька років грудень.

Чому змінюється погода?
Клімат справді змінюється, вважає Христина Рудницька, експерт Національного екологічного центру України. За її словами середня температура у наступні 70 років у світі зросте на 5 градусів тепла.
- Через збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу, глобальні зміни очікують нас вже не за горами. За підрахунками вчених температура зросте у різних регіонах по-різному, десь на 1 градус, а десь на усі 8-9. У середньому ця температура сягатиме 4-5 градусів. Важливо те, що для того, аби люди могли нормально існувати, допустима температура змін не повинна перевищувати 2 градусів тепла, - пояснює «Газеті» Христина Рудницька.
Зникнення вовків, урагани, тайфуни, набіг богомолів, ерозія – таким бачать майбутнє України експерти ООН та Національної метеорологічної служби Великої Британії.
У той же час, український ртутний стовпчик з року в рік не перестає фіксувати ріст температури. Якщо проаналізувати середню температуру за грудень 2011 року, то вона була вищою за норму в 1-1,5 рази.
- Температурні режими за останні 30 років були вищими за норму, особливо в останні роки, - зауважує Микола Кульбіда, начальник Українського гідрометцентру. - Таким чином підтверджується той факт, що в світі триває глобальне потепління і в регіональному масштабі воно проявляється і на території України. У найближчі десятиліття не варто очікувати припинень глобальних процесів потепління, а навпаки, продовження цих процесів.

Готуй сани влітку
Згідно з прогнозами Метеорологічної служби Великої Британії, зима для українців стане коротшою, сніг лежатиме тільки кілька тижнів. У 2080 році врожаї пшениці зростуть на 30%. Окрім того, аграрії зможуть двічі на рік збирати врожай овочів. Але ейфорія від подвійного урожаю триватиме недовго, ще за півстоліття все зміниться так, що культури, які раніше без проблем вирощували в Україні, просто не ростимуть через посуху.
- Не помічати змін у природі ми просто не можемо, - каже «Газеті» Віталій Львов, перший віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України. – Якщо раніше ми сіяли пшеницю і ріпак наприкінці серпня, а тепер на два-три тижні раніше. Те саме зі збором урожаю. Зростає можливість вирощувати два врожаї овочів на рік. До речі, на Вінниччині та Закарпатті вже кілька років поспіль мають два урожаї на 12 місяців.
За словами Віталія Львова, українцям слід подбати про дві речі. По-перше, підшукати потрібне насіння, зокрема овочів, яке б максимально підходило до наших державних умов. По-друге, з часом треба буде переглянути список тих культур, які в Україні зможуть рости.


Ледачий план
З огляду на зміни у країні, Державне агентство екологічних інвестицій зобов’язалося розробити план адаптації до змін клімату. Проект плану обіцяли презентувати восени минулого року, але й досі документ не розробили. На папері чиновники планували розставити «гачки», на які б могли опиратися аграрії, фермери, експерти туристичної галузі, екологи та ще низка фахівців.
- Наразі проект на стадії повторного погодження з обласними державними адміністраціями, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Одразу після погодження зазначений проект розпорядження буде направлений на затвердження до Кабінету Міністрів України, - пояснила «Газеті» Ірина Турчинець, прес-секретар Державного агентства екологічних інвестицій.- Заходи, передбачені першим етапом плану, розраховані на три роки і спрямовані на формування регіональної політики з питань адаптації до зміни клімату. На подальших етапах розроблення і реалізації регіональних планів обладміністрації самостійно визначатимуться з конкретними заходами з адаптації, оскільки наслідки зміни клімату і пріоритети в різних регіонах є
різними.

Щоправда у агентстві погодилися показати проект плану. Конкретних порад чи прогнозів, щодо того, як зміниться країна у агентстві не вказали. Натомість тут прописали які структури чим повинні зайнятися. Окрім куцого плану, у держагенстві здивували і ще однією відповіддю. На запитання про те, які країни вже встигли розробити проект «Газеті» відповіли: «ФРН та Фінляндія в умовах наявності майже необмежених фінансових ресурсів розробили плани адаптації до зміни клімату». З огляду на те, що в Україні «майже необмежених» видатків на такий проект чекати не слід, то й великих надій на швидку презентацію плану адаптації теж покладати не варто.






Рейтинг України як держави, здатної протидіяти змінам довкілля, є низьким
Розмова з Богданом Процем, завідувачем лабораторії Державного природознавчого музею Національної академії наук України та координатором програми Всесвітнього фонду природи WWF в Україні

— На чому ґрунтуються прогнози змін в Україні внаслідок глобального потепління?
— Наразі немає єдиної моделі кліматичних змін для території нашої країни, яка базувалася б на регіональних моделях вивчення. Усі передбачення ґрунтуються здебільшого на континентальних моделях, що є менш точними. Проте точність є достатньою, якщо говорити про територію нашої держави загалом.
— Якщо аналізувати ці дослідження, то як зміниться температура повітря та кількість опадів за кілька десятків років?
— Загалом температура повітря в Україні протягом ХХІ століття підвищиться з 2,9 до 6,6°C (у середньому на 4,7°C), що суттєво вплине на життєдіяльність населення. Кількість опадів буде неоднаковою для різних частин нашої країни. Екстремальних погодних явищ (шторми, повені тощо) побільшає. Їх частота й інтенсивність також зміняться (у бік посилення). Для території Карпатського регіону є точніші передбачення, які ґрунтуються на роботі угорських дослідників. На території Карпат температура зросте на 4-9°C (залежно від сезону). Літо стане значно спекотнішим, температура підвищиться на 7-9°C, для періодів року — на 4-6°C. У липні буде спекотніше на 9-10°C. Розподіл опадів зміниться, їх загалом поменшає. Тільки на зимовий період кількість опадів зросте до 50%. Навесні та влітку кількість опадів зменшиться на 30% (у середньому), а восени — на 40%. У високогір’ї буде трохи більше опадів, а в нижніх гірських поясах сухіше. Останні дані досліджень географів свідчать, що дані угорських науковців не є голослівними. За останні 40 років середні показники температури для липня поблизу Славського підвищилися на 2,5°C. Упродовж кількох останніх років у літній період населення гірських регіонів відчуває нестачу води. Осінь стала значно сухішою, повені стають раптовими та руйнівними.
— А яким буде вплив зміни клімату на довкілля та людей?
— Рейтинг України як держави, здатної протидіяти змінам довкілля, є низьким. Українське населення відчуватиме значні проблеми з водними ресурсами. Для деяких теренів, особливо лісостепової та лісової зон, зміна водного режиму позитивно вплине на розвиток сільського господарства. Водночас цінність степової зони як сільськогосподарського осередку знизиться, вона потребуватиме підтримки значних водних ресурсів із Півночі країни. На природу ці зміни вплинуть загалом негативно, особливо на рослини та тварин субальпійського й альпійського поясів Карпат, а також водно-болотних угідь (включаючи річки й озера). Поряд із зростанням врожайності у гірських районах Карпат, буде відчутно суттєву нестачу води для господарських потреб. Шкідники активно впливатимуть на лісові екосистеми та сільськогосподарські угіддя. Раптові повені посилять руйнування прибережних річкових зон.


Мар’яна Вербовська, "Львівська газета"19 січня 2012 року №3(652)