Після нафтового тріумфу минулого століття місто переживає найгірші часи:
тут вкладають мільйони у збиткові свердловини, на «чорному золоті» не заробляють,
а місцеві жителі масово звертаються в онкоцентри
 |
| drohobych.com.ua |
Ззовні місто Борислав подібне на усі інші невеликі міста. Проте за ширмою
спокою приховується страшна правда — це маленьке містечко на Львівщині
справедливо можна назвати «раковим» центром України.
Для мешканців давно звичними стали скриньки для збору коштів на онкохворих
дітей, по радіо анонсують концерти, гроші з яких буде спрямовано на лікування,
соціальні мережі час до часу закликають допомогти недужому.
— Мій син захворів у 15 років, а коли йому виповнилося 16, він уперше пройшов
курс хіміотерапії. У Бориславі ми лікували коліно: довго не могли знайти
причину болю, вирішили, що це запалення суглоба. На роботі порадили поставити
п’явки: якщо є запалення, то вони його витягнуть. Реакція була зворотною — коліно
напухло, а біль не вгамувався. Після цього поїхали на консультацію до Львова,
де лікар запідозрив саркому. Поклали сина в лікарню. Аналізи не показали
ракових клітин. Ми повернулися додому, хоча
синові не полегшало. Він їздив до Львова на навчання, але якось зранку
сказав: «Не поїду, бо просто не можу стати на ногу». Звернулися до київських
лікарів з надією, що зможуть нам допомогти, — розповідає «Газеті» пані Лілія.
У столичній лікарні хлопцеві зробили біопсію, яка знову показала, що
ракових клітин немає. Але професор був упевнений, що у нозі щось таки є, просто
заховане глибоко у кістці. На той час біль уже був настільки сильний, що хлопця
кололи кожні дві години знеболювальними. Тоді ризикнули зробити хіміотерапію,
після цього зробили МРТ і побачили пухлину. Синові пані Лілі вирізали 26 см
кістки й вставили ендопротез.
— У липні закінчили курс лікування,
у листопаді знову поїдемо до лікарні на обстеження . Ми витратили більш як 100
тисяч гривень. З міського бюджету отримали підтримку 2 тисячі гривень. Нам
допомагали ще й волонтери, які поставили наші реквізити в інтернеті, — завершує
розповідь пані Лілія.
Головний онколог МОЗ України Ігор Щепотін резюмує, що загальноукраїнський
показник захворювання на рак 331,5 на 100 тисяч населення. За даними 2012 року,
на обліку стоять 960
тисяч онкохворих українців, тобто кожен 470 українець. У Бориславі
хворіє кожен… 300! До прикладу, середня захворюваність у місті Скольому — 201
людина на 1000.
Запах хвороби
 |
| Лев Кульчицький, головний лікар дитячої поліклініки у Бориславі |
— У Бориславі найбільше через забруднене довкілля
хворіють на астматичні бронхіти, респіраторні алергіози. Десять років тому мали прецедент: астматичні випадки напряму пов’язували
із загазованістю вулиць — це доводили представники Партії зелених. За перші
місяці нинішнього року маємо трьох дітей з такою недугою. Це вже набута форма
захворювання. А ще ж насправді багато батьків соромиться ставити такий діагноз
дитині, аби вберегти її від клейма «інвалід дитинства». Усі вони мають
індивідуальну форму навчання, усього у Бориславі 47 таких дітей, — розповідає «Газеті»
Лев Кульчицький, головний лікар дитячої
поліклініки.
Відвідувати школу такі діти фізично не можуть, оскільки мають
підвищену чутливість: запахи з їдальні, парфумів, квітів, крейди, книжок,
випраного одягу можуть спричинити черговий приступ. Тому діти змушені навчатися
у спеціальних умовах.
— Уявіть, що у клас заходить дитина. Запахи атакують її з
усіх боків. Парфуми вчительки, мийні засоби, свіжа фарба на парті — це може
мати жахливий наслідок для астматика, він може просто задихнутися, — каже Лев
Кульчицький.
Лише торік у місті зафіксували 44 дитячі алергічні риніти.
Цю хворобу ще називають «першим дзвоником» астми. За словами Лева Кульчицького,
у Бориславі спостерігають тенденцію: багато сімей виїжджає за кордон, аби
вберегти дітей від інвалідності.
Чорний колір
смерті
— Уже 20 років показник онкозахворюваності у Бориславі є одним з найвищих у Львівській області. Я маю стаж 34
роки, завжди аналізував ситуацію із хворобами, тому вважаю: ракові недуги тісно пов’язані із загазованістю міста від
нафти. Улітку, коли спека сягає 30-ти градусів, ми просто не маємо чим дихати:
випаровується нафта, — розповідає «Газеті» Богдан Гуменюк, завідувач міської поліклініки Бориславської
центральної міської лікарні.
Кілька років
тому лікарі аналізували райони, де найбільша концентрація хворих. Виявилося, що
залежності від розташування домівки хворого до підприємства немає. Тобто
прив’язати виникнення онкозахворювань до конкретного підприємства не можна. Проте
нафтові свердловини розкидані на усій території міста.
— Щороку від
раку помирає близько 60 людей: ми на перших позиціях в Україні. Крім онконедуг
та астми, існує високий рівень захворювання на цукровий діабет: на обліку
перебуває понад 800 людей, з них 200 інсулінозалежні, — каже Богдан Гуменюк.
Богдан Гуменюк зі
сумом стверджує: місто нині потерпає з усіх боків — жінки виїжджають на
заробітки, чоловіки спиваються, число наркозалежних збільшується. Нові
підприємства тут давно не відкривали, а проблеми останні двадцять років
наростають, мов снігова куля.
Мільйонні збитки «Укрнафти»
«Найкраще, аби місто перенесли на інше місце»,
— такими словами зустріли журналістів «Газети» у «Бориславнафтогазі» — підприємстві, яке підпорядковується «Укрнафті».
Ідеться не лише про
захворювання, а й про природні небезпеки, які можуть спричинити старі
свердловини або неконтрольовані витоки нафти. Улітку один із неконтрольованих
витоків стався поряд із водоканалом, тоді з кранів мешканців замість води
потекла нафта, а міські труби були зіпсуті. Схожі витоки трапляються дедалі
частіше, але їх намагаються моментально ліквідувати.
— Потенційно
таких місць, з яких неконтрольовано може витекти нафта — весь Борислав! Будь-де
може витекти чорна рідина, це справжня зона екологічна лиха, — коментує стан
Борислава Ігор Михайлишин, начальник нафтогазовидобувного управління «Бориславнафтогаз». — Це родовище
для нас нерентабельне, прибутковими залишаються Старосамбірське,
Верхньомасловецьке. Ми змушені видобувати нафту у Бориславі не для прибутку, а
для того, щоб попередити екологічну катастрофу.
За словами
представників «Бориславнафтогазу», постійно у місті працює два вакуумні
компресори, які відкачують газ зі свердловин. Попутний газ (виділяється при експлуатації нафтових покладів) — це одна з причин, які можуть шкодити здоров’ю
місцевих жителів. На ліквідацію наслідків видобування нафти тут щороку
виділяють десятки мільйонів гривень! Лише торік витратили близько 14 мільйонів.
— Я не можу
сказати, чи цих двох компресорів вистачить для безпеки міста. У будь-який
момент газ може прорватися в іншому місці. Наразі все в порядку. Ми працюємо
над встановленням ще одного компресора вартістю 500 тисяч євро. Маємо цех із
п’яти бригад, які займаються попередженням неконтрольованих викидів. Зараз залишається
тільки виправляти помилки наших попередників. Раніше кожен поміщик мав
свердловину і з того жив. Тепер мусимо прогнозувати, як ті свердловини себе
вестимуть, адже вони негерметичні. З-під землі нафта може витікати у будь-якому
місці, навіть за 500 метрів від свердловини, — розповідає Ігор Михайлишин.
Що ж до
захворюваності на рак, то на підприємстві категоричні: нафта тут ні до чого.
Виною старі підприємства, які не працюють уже понад 15 років, серед яких завод
штучних алмазів, фабрика тканих матеріалів та озокеритна шахта.
Місто,
яке не може нічого зробити
Як це не
парадоксально, але у місті, яке фактично є зоною екологічного лиха, у міській
раді не працює жоден профільний еколог.
У розмові з «Газетою» Володимир Прідун, начальник відділу з
питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Бориславської
міської ради, пояснив, що саме його
відділ займається охороною довкілля. До речі, його очільник має освіту
військового. Ще місяць тому в нього не було жодного підопічного, а саме зараз
на роботу влаштовують випускника Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
— Перед нами стоїть проблема подолання наслідків
довготривалого видобутку нафти, газу та озокериту. Місто розташоване прямо на
родовищі, таких прецедентів більше ніде нема. Нині не існує програми, яка б
могла вирішити це, лише дії «Укрнафти», — каже Володимир Прідун.
У бесіді пан Прідун зауважив, що не розуміє сенсу звернення
до Верховної Ради про надання Бориславові статусу зони екологічного лиха: фінансування
потрібне кожного року, а надання цього статусу на кілька місяців нічого не
дасть. Натомість в облраді щодо цього вважають, що виділення коштів навіть на
такий короткий термін допоможе місту. Власне, тиждень тому на сесії укотре
говорили про актуальність такої ініціативи, зокрема Осип Магур, cекретар
комісії екології, природних ресурсів та рекреації ЛОР, виступав із доповіддю
щодо стану довкілля Борислава. Місто дійсно потребує
невідкладної підтримки, а оголошення території зоною екологічного лиха змогло б
принаймні частково вирішити проблеми.
Львів — Борислав — Львів
Борис Білинський, професор, завідувач кафедри онкології та радіології
(1986 — 2004)
Я працював онкологом у Бориславі й аналізував рівень захворюваності на рак
у місті. Вже тоді ми спостерігали високі цифри. Проблеми почалися ще на початку
минулого століття. Це місто нафтовиків, тому говорити про забруднене довкілля
як одну з причин хвороби — цілком доречно. Проте пам’ятаймо, що ми самі часто спричиняємо
захворювання, зокрема через куріння. Кілька днів тому я розмовляв з чоловіком,
якого прооперували. Він зізнався, що курив 40 років по одній-дві пачки цигарок щодня.
Що йому сказати? Сам винен. Слід враховувати багато факторів, серед яких
довкілля на перших сходинках. Іще зверніть увагу на харчування дітей. Мені
подобається жарт, що куріння безпечніше за сучасні сосиски. На жаль, у цьому є частка
правди.
Інфографіка:
1)
Статистика захворюваності
на рак Борислав за останні п’ять років:
2011 922 (усього) 125 (зафіксовано вперше) 11(дітей)
2010 919 111 7
2009 886 121 10
2008 886 127 8
2007 966 129 8
Інформація надана Бориславською центральною
міською лікарнею
2)
Витрати «Укрнафти»
на програму «Про зменшення загазованості довкілля території м. Борислава»
План Факт
2006 6 335 000 грн. 8 209 210 грн.
2007 6 665 000 8 472 980
2008 9 956 000 11 432 550
2009 8 855 000 9 839 110
2010 14 113 300 14 216 400
3) Рівень
онкозахворюваності за 2011 рік (розрахунок на 1000 осіб)
м.
Червоноград 333,8
м. Дрогобич
331,7
Сколівський район 201,0
Турківський район 208,5
Жовківський район 217,3
Яворівський район229,6
Дані надані
ЛДОРЛДЦ
4) Історія
Борислава
1854 року відкрили Бориславське родовище озокериту. Його
відкрив львівський промисловець Роберт Домс.
1861 року
розпочинається видобуток нафти за допомогою свердловин.
Промислова розробка нафтового родовища розпочалася у 60-х роках ХІХ ст.
1909 рік —
видобуток нафти досягнув апогею,що становило на той час 5% світового
видобутку. Після цього
обсяги видобутку нафти стрімко зменшуються.
1972 рік — на вулиці Щорса (тепер Володимира Великого) злетів у
повітря хлібний магазин, загинули люди. Тоді радянські газети
«Правда» й «Известия» надрукували коротенькі замітки про необережне поводження з вогнем, хоча насправді йшлося саме про загазованість
попутним газом.
2001 рік
(жовтень) — вийшло розпорядження прем’єр-міністра України про надання Бориславу
впродовж чотирьох років 66 мільйонів гривень на ліквідацію заборгованості. З
них 26 мільйонів було надано на герметизацію свердловин, 40 мільйонів — на завершення
школи в мікрорайоні Коваліва, будівництво лікарні та дому на 450 квартир з
метою відселення людей із загазованої зони. Повністю кошти не надали, довгобуди стоять і досі, а проблему із загазованістю не розв’язано.
2012 рік,
серпень. О шостій ранку з крана полилася чорна рідина: вночі
прорвало свердловину, розташовану лише за 25 метрів від будинків. Як пояснюють
у НГВУ «Бориславнафтогаз», причиною витоку ропи став сильний дощ. За
попередніми підрахунками, витекло приблизно 400 літрів нафти. Це
неконтрольована свердловина 1905 року. Нині — дегазаційна (її завдання —
дегазація підземних пластів, аби уникнути скупчення газу).
5) Які фактори спричиняють онкозахворювання?
• Виробничі канцерогени, довкілля. Канцерогенними
токсинами є нітрозолосполуки, миш’як, азбест, парафін, анілін, поліхлорвініл.
Небезпечним є кількаразове смаження на одній і тій же олії, а також вживання
копченостей.
• Неправильне харчування — частка цього чинника становить 30-35%. Найнебезпечнішими є продукти з
великою кількістю ненасичених жирних кислот: сало, жирне м’ясо, жир, висококонцентроване молоко, вершки, сметана.
• Куріння. Це
найхарактерніший чинник виникнення раку дихальних шляхів — 30-32%..
• Вірусна інфекція є на третьому місці серед причин
пухлинного процесу — 10 %.
• Алкоголь. Його частка — 3-4 %. Надлишкове вживання алкоголю спричиняє гепатит, цироз печінки,
виразку шлунка, психічні розлади. Алкоголь виснажує захисні функції організму,
тому в разі виникнення злоякісного процесу на клітковому
рівні організм не в змозі чинити опір хворобі.
• Спадковість. Цьому чиннику належить 2%.
• Ультрафіолетове йонізоване опромінення є причиною 1%
онкозахворювань. Погіршення екології, зміни товщини атмосфери стають наслідком
зростання ультрафіолетового випромінення. Тому варто пам’ятати про шкідливість
засмагання в період найбільшої сонячної активності — з 11-ї до 17-ї години. Йонізоване випромінення
спостерігається на територіях, де розташовані уранові копальні, при аваріях на
атомних електростанціях або під час випробування атомної зброї.
Мар’яна Вербовська, 20 жовтня "Львівська газета" №42, 2012 рік
Немає коментарів:
Дописати коментар