"Природа ненавидить розум" Оскар Вайлд
Через територію Природного заповідника «Ґорґани», що на Івано-Франківщині, планують прокласти швидкісну автотрасу. У такий спосіб майже втричі скоротять дорогу до гірськолижного курорту «Буковель», а заодно й... знищать чимало червонокнижних видів карпатської рослинності...
Про перспективу прокладення коротшої дороги від Яремче до ГК "Буковель" на Прикарпатті подейкували давно. Проте про жодні конкретні проекти досі не йшлося. І лише наприкінці 2009 року під час засідання науково-технічної ради природного заповідника «Горгани» стали відомі подробиці амбітних планів.
- Під час засідання Юрій Добровольський, начальник управління земельних ресурсів Івано-Франківщини, повідомив нас, що «Буковель» розробляє проект дороги, яка пересікатиме заповідник. За його словами, щоб компенсувати збитки від дороги, «Буковель» також обіцяв побудувати у заповіднику еколого-просвітницькі центри. Під час засідання ми вирішили детальніше вивчити це запитання, аби оцінити усі плюси та мінуси такого проекту та зробити його детальніший аналіз, - розповів «Пошті» Василь Кисляк, директор Природного заповідника «Ґорґани».
За законом, заповідник - це своєрідний музей природи, який можна відвідувати лише з метою наукового туризму за спеціально розробленими екопросвітніми маршрутами. На його території людина не має права втручатися у життя природи. Навіть дерево, яке впало, не прибирають, а залишають для того, аби воно дало поживу для інших рослин. Одне слово, порушувати природній процес - зась. Закон України «Про природно-заповідний фонд» чітко вказує, що на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу природі, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку. Відтак прокладення автотраси - очевидне порушення. Та коли йдеться про інтереси бізнесу, у Державній службі заповідної справи Міністерства охорони природного навколишнього середовища України порушення можуть і не помітити. Чиновники цього органу запевняють, що жодної хиби у швидкісній трасі немає:
- Дорога там існує дуже давно, а зараз її планують просто заасфальтувати. Над цим довгий час працювали науковці і екологи, нині ми маємо на руках наукове обґрунтування цієї дороги. Рослинному чи тваринному світу це однозначно не зашкодить, оскільки по обидва дороги кинуть сітку і не більше, жодні будівлі зводити на цьому шляху не будуть, - розповів «Пошті» Петро Гриник, начальник Державної служби заповідної справи Мінприроди.
Та таке оптимістичне пояснення чиновника викликає кілька застережень. По-перше, пан Гриник називає "існуючою дорогою" - вузьку лісову дорогу без жодного штучного покриття! Проїхати такою дорогою можуть хіба потужні позашляховики, адже після дощу тут можна, як то кажуть, по вуха застрягнути у болоті. Такими лісними дорогами зрізані всі Карпати, проте у переважній більшості випадків вони виключно пішохідні.
По-друге, до розробки наукового обґрунтування дороги не запросили фахівців заповідника... І нарешті, по-третє, попри запевнення пана Гриника, що місцева флора та фауна не постраждають, у самому проекті "Реконструкції існуючої автомобільної дороги" прописано, що асфальтування потягне за собою вирубку щонайменше 3 гектарів лісу! Екологи також наголошують, що траса створить додаткове шумове навантаження для тварин та завдасть шкоди руслу ріки. Окрім того, землю для дороги, імовірно, доведеться вилучати із заповідника. І де гарантія, що після такого кроку, із заповідного фонду не почнуть вилучати й інші "невеличкі ділянки" обабіч траси, на яких згодом виростуть готелі, ресторани, пункти прокату лижного спорядження тощо. Тим паче, що один з варіантів прокладення дороги нібито передбачає, що частину "Ґорґан", яку відділятиме нова дорога, буде вилучено із заповідного фонду. Натомість ділянку аналогічного розміру обіцяють приєднати "з іншого боку". Та про це наразі офіційної інформації немає.
Під час засідання Науково-технічної ради природного заповідника «Ґорґани» Юрій Добровольський, начальник головного управління земельних ресурсів у Івано-Франківській області, зазначив: він усвідомлює, що згідно з чинним законодавством будівництво дороги - «це більш неможливо, ніж можливо». Попри це, чиновник попросив адміністрацію заповідника проаналізувати проект. Та за декілька тижнів після того, як директор виявив бажання детальніше вивчити проект дороги, з Міністерства охорони навколишнього природного середовища у заповідник скерували перевірку. А ще через місяць - 27 лютого - Василя Кисляка, який ось уже 12 років очолював заповідник, звільнили. Офіційне пояснення - "недотримання вимог природоохоронного законодавства", "порушення трудової дисципліни", "невиконання доручень заступника міністра". Як пояснив «Пошті» Петро Гриник, службова записка від якого стала однією з причин звільнення, виною - нефаховість директора. Цікаво, що цього року, за словами пана Кисляка, йому мали вручити нагороду Міністра охорони навколишнього природного середовища... Такою аргументацією здивовані у відділенні WWF в Україні (World Wide Fund for Nature - Всесвітній фонд природи). На думку к.б.н. Богдана Проця, головного координатора фонду в Україні, причиною звільнення стала не стільки погана робота, скільки відмова підтримати покриття дороги асфальтом.
Науковий колектив заповіднику "Ґорґани" (до слова це єдиний природний заповідник в Івано-Франківській області) на перспективу траси дивляться, м'яко кажучи, із жахом.
- Природний заповідник «Горгани» є найунікальнішим осередком природи Українських Карпат із найсуворішим рівнем охорони природи. Якщо дорогу заасфальтують, то через заповідник курсуватимуть потоки туристів. Персонал «Ґорґан» не зможе проконтролювати їхні дії. Те, що природі буде завдано шкоди, - можна говорити однозначно. На жаль, слабкість закону кожен тлумачить по-своєму. Тому забороною Закону України «Про природно-заповідний фонд України» нехтують, мовляв дорога є, її тільки вдосконалюють. Більше того, реконструкцію дороги намагаються пояснити потребами самого заповідника. Проте Закон є однозначним в аспекті заборони будівництва шляхів, споруд, лінійних та інших об'єктів транспорту, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, - сказав «Пошті» Богдан Проць.
Від гірськолижного курорту наразі офіційно не прозвучало ані слова. Прес-секретар "Буковелю" Володимир Візюк зазначив "Пошті", що керівництво відмовилося коментувати ситуацію із будівництвом дороги...
Суб'єктивний погляд
Еплтон Майкл, міжнародний експерт-еколог WWF
Я не приймаю жодної сторони і не можу впливати на ваші рішення, але такі дороги мають великий негативний вплив. Світова практика показує, що дороги, які прокладаються вздовж русел річок, дуже важко утримувати. І зараз гірськолижні курорти в світі стикаються з проблемами існування таких доріг. Ціна, яку має заплатити довкілля дуже висока. Це руйнування біогеоценозів надзвичайно цінного об'єкту - природного заповідника «Ґорґани». Констатую це як незалежний міжнародний експерт. Якщо б це рішення залежало від мене - дороги не було б. Якщо прийметься рішення про будівництво (у найгіршому випадку), то відшкодування повинне бути набагато більшим, ніж воно було запропоноване. Має бути заплачена дуже висока ціна.
Якщо в центрі міста стоїть архітектурна пам'ятка, то ніхто ніколи не обрізає кут цієї будівлі для прокладання дороги. Таку дорогу прокладають в обхід. І, напевно, є інші шляхи вирішення даного питання, потрібно тільки сісти за стіл переговорів. Дуже дивно, що все це відбулося без участі науковців заповідника, обов'язково мають бути залучені науковці заповідника «Горгани».
Мар'яна Вербовська "Львівська пошта" 15.03.2010 № 914
Немає коментарів:
Дописати коментар