Реформи для лісу

Комунальні та державні лісогосподарства по-різному борються з нелегальним вирубуванням. Розходження стратегій не тільки не сприяє справі, а й створює нові перепони у порятунку лісу

На Львівщині боротимуться з нелегальними лісорубами по-новому. Лісничі та майстри лісу комунального підприємства “Галсільліс” використовуватимуть нові клейма і сподіваються, що наступні кілька років не матимуть клопоту із “липовими” позначками на деревах. У той час, як у “Галсільлісі” міняють клейма, у лісах Державного агентства лісових ресурсів хочуть піти іншим шляхом – впровадити електронну систему обліку деревини. У комунальних же підприємств просто немає грошей на такі дорогі речі, як електронний облік. Фахівці вважають, що система давно потребує реформ і набагато ґрунтовніших. А поки нічого, крім дрібних змін, не відбувається, нечесні підприємці підробляють клейма лісничих або знаходять нові шпаринки, аби ні­хто не міг дорікнути їм за нечесно добуте.

Система не працює

Клеймо у лісі використовують для того, аби можна було помітити, де легальна деревина, а де самовільні рубки. Це один із найдешевших засобів застрахуватися від злодіїв. Лісівники нарікають, що кількість “бізнесменів”, які мають “своє” підроблене клеймо, постійно збільшується, саме тому і вирішили змінити систему контролю. Востаннє вигляд клейма міняли у 2004 р., цьогоріч поміняли не тільки сам вигляд, але додали технічні нюанси, які вкрай складно сфальшувати.
– У районах ми стикнулися з тим, що деякі не зовсім чесні на руку підприємці, мали підроблені клейма. Близько 60% старих клейм ми вже оновили, а до 1 жовтня не залишиться жодного старого. Таким чином легше можна виявити і скоротити самовільне вирубування, – розповідає “Пошті” Павло Котик, генеральний директор ЛП “Галсільліс”. – На жаль, у нас є такі випадки, коли самі лісничі нечесно продають деревину. За фактом злочину порушили кримінальну справу, і зараз фахівці ведуть слідство. За цей рік встигли знайти загалом 60 порушників і притягнути їх до адміністративної відповідальності. Говорити про цьогорічні масштаби вирубок не буду, бо не назву точної цифри, а от торік, пригадую, ми виявили 2000 кубічних метрів незаконно заготовленої деревини.
Згідно зі статистикою “Галсільлісу”, існує тенденція до зменшення самовільного вирубування, але Павло Котик не береться стверджувати, чому саме злочинців меншає – через кращий контроль чи через вправність горе-лісорубів. Співрозмовник вважає, що найбільше потерпають ті райони, де низький соціальний рівень. Натомість там, де люди мають роботу, питання самовільних рубок майже не стоїть. Що ж до охорони, то сам керманич зізнається, що рівень охорони лісу його не влаштовує, заковику слід виправити і в законі, оскільки “Положення про лісову охорону інших лісокористувачів”, яке було готове кілька років тому, досі не затвердили у Кабміні. Державна лісова охорона прирівнюється щодо прав і повноважень до правоохоронних органів. А комунальний лісник не має фактично жодних повноважень. Загалом “Галсільліс” має 17% лісофонду області, і саме на цю територію поширюватиметься новація. Підприємство підпорядковане облраді Львівщини, й охороняє його управління лісового та мисливського господарства у Львівській області, яке є структурною частиною Державного агентства лісових ресурсів.

Метод помилок

Різні способи боротьби з однією проблемою спровокували розходження думок експертів з цього приводу.
– Зміна виду ударних клейм – це тільки одна з форм боротьби з нелегальним вирубуванням в агролісових підприємствах. Необхідно визнати, що і “Галсільліс”, зокрема, працює в об’єктивно гірших умовах, ніж підприємства Державного агентства лісових ресурсів (колишнього Держкомлісгоспу –“Пошта”). Комунальний ліс молодший і гірший за якістю, – пояснює “Пошті” Михайло Поп­ков, начальник Науково-інформаційного центру лісоуправління (НІЦЛ). – Ліси розташовані поблизу населених пунктів і дуже фрагментовані, що посилює антропогенний тиск, а відтак ускладнює їхню охорону. Крім того, бюджетна підтримка агролісових підприємств, як і повноваження їх співробітників у сфері боротьби з правопорушеннями, помітно менша, порівняно з підприємствами державного агентства. Саме тому зусилля працівників агролісових підприємств, зокрема і “Галсільлісу”, у наведенні порядку у своїх лісах повинні підтримуватися державою, як на центральному, так і на регіональному рівні, і законодавчо, й економічно.
Крім того, Михайло Поп­ков дуже скептично стави­ться до обіцянок впровадити електронний облік деревини у 2012 році у підприємствах Держлісагентства. За його словами, це зовсім не панацея проти нелегального вирубування, бо ж комп’ютерні технології обліку повністю не вирішили проблему зовнішніх розкрадань навіть у країнах Євросоюзу, зокрема у Польщі.
В Україні і Польщі нелегальними вважають рубки без дозвільних документів. Протягом 2010 року в лісах усіх підприємств Держліс­агентства зафіксовано близько 22-24 тис. куб. м нелегально заготовленої де­ревини. Цього ж року в лісах холдингу “Державні ліси Польщі”, аналогічного за площею і де впроваджено електронний облік десять років тому, виявлено 27 тис. куб. м краденого лісу. У Польщі електрон­ний облік діє централізовано, за фінансової підтримки ЄС, в єдиній структурі, пов’язаний загальною бухгалтерською та обліковою системами і загальним господарським керівництвом. В Україні його намагаються впровадити у сотнях господарств та повністю самостійних підприємств, які кардинально відрізняються один від одного за цілим комплексом важливих показників, і централізувати на рівні органу виконавчої влади.

Що робити?

Рекомендацій фахівців, зокрема консультантів Світового банку, відразу кілька: полегшення доступу місцевого населення та малого бізнесу до лісових ресурсів, вдосконалення форм торгівлі деревиною, вдосконалення законодавства тощо. Однак усі вони дадуть відчутний ефект тільки в тому випадку, коли будуть проведені комплексно в рамках реформи лісового господарства. Одним із важливих завдань такої реформи має стати реальне розмежування бізнесу і влади в системі лісогосподарських відносин.
Про те, що час для змін настав, свідчать і соціологічні дослідження. Наприклад, опитування, яке проводив центр СОЦІС під час фінансованої ЄС Програми ENPI-FLEG, свідчить, що головними проблемами лісового сектору України є корупція, брак технологій та кволе законодавство. Саме ці причини, на думку учасників опитування – представників лісового бізнесу в Україні, найбільше стримують розвиток лісового господарства. За словами респондентів, корупція, незадовільна технічна та технологічна оснащеність, а також недосконале законодавство найбільше стримують розвиток лісу, саме на ці прогалини слід звернути увагу, коли у державі змінюватимуть систему контролю у лісі. Менше гальмують розвиток галузі некваліфіковані кадри і надмірні обмеження, які стримують проведення вирубок.
Усього опитали 21 експерта з різних регіонів України. Більшість учасників опитування оцінюють об’єм вирубки деревини в області, де розташоване їх підприємство, як цілком нормальний. Але щодо обсягу нелегальної заготівлі деревини загалом в Україні, то єдності немає, а деякі взагалі нічого не сказали. Ті, хто відповів на запитання, найчастіше називали обсяг понад 20% – саме стільки, на їхню думку, заготовленого в Україні лісу продається нелегально або з грубими порушеннями. Загальний рівень ефективності лісового господарства, на думку експертів, є посереднім, а лісової промисловості – радше незадовільним.

Мар’яна Вербовська "Львівська пошта" Субота, 10 вересня 2011 №100 (1132)