Браконьєри на гачку

В Україні заборонили ввозити та використовувати капкани, електровудки та сітки. Однак фахівці припускають, що браконьєрів заборона не стримає

На початку літа Президент України підписав зміни до Закону України “Про тваринний світ” щодо посилення заходів у боротьбі з браконьєрством. Відтепер заборонено зберігати та використовувати отруйні принади, капкани, електровудки, вибухові речовини, пташиний клей і сітки. Екологи називають цей крок революційним, адже левова частина тварин та риб потрапляють до Червоної книги саме через масове винищення браконьєрами. До того ж Україна була однією з трьох країн Європи, де донині дозволяли використовувати капкани та електровудки, решта держав давно відмовилася від такого знущання над тваринами.

Прощавай, зброє!

Найчастіше на Львівщині від браконьєрів страждають зайці, кабани та олені. Вони найшвидше рухаються і найбільш помітні. У капканах та петлях скривавлені звірі можуть пролежати кілька тижнів. Зміни у законі мали б зменшити кількість убитих тварин і ласих до нелегального мисливства, натомість в області припускають, що новація буде малоефективною. Василь Бурмас, начальник відділу мисливського господарства Львівського обласного управління лісового господарства, розповів “Пошті”, що насправді ці зміни не такі важливі, як минулорічні.

– У 2010 році був суттєвіший крок – тоді штрафні санкції за браконьєрство підняли у десятки разів, – коментує Василь Бурмас. – Я вважаю, що, крім штрафів і відшкодувань, треба конфісковувати засоби порушника – від зброї до машини. Поки що закон дозволяє забирати тільки речі мисливця, позичене чи орендоване конфіскувати не можна. У цивілізованих країнах, якщо машина, з якої лунали постріли у лісі, не зупиняється на вимогу правоохоронців – по ній просто стріляють. Порушника саджають до в’язниці на термін до п’яти років. У нас до цього ставляться дуже лояльно. Є такі браконьєри, які розставляють петлі на території мисливського господарства, і тварина там гине. Думаю, що частково треба міняти й свідомість, аби люди розуміли негуманність вчинку.

За словами мисливствознавця, капкани нині використовують усе менше. Адже коли звірина потрапляє у таку пастку, то вона кілька днів мучиться, але не помирає. Окрім того, на особливість браконьєрства впливає вага гаманця: багатші стріляють, сидячи в авто, бідніші розставляють капкани та петлі. Щороку на Львівщині складають до трьохсот протоколів на порушників правил полювання, 10-15 притягують до кримінальної відповідальності.

Хто контролюватиме?

Незважаючи на прогрес у законодавстві, досі не відомо, хто контролюватиме його дотримання. В управлінні лісового та мисливського господарства області пояснюють, що забезпечувати контроль над виконанням закону повинні користувачі мисливських угідь. Вони уповноважені складати протоколи про порушення і передавати їх до суду чи в прокуратуру. Управління лісового та мисливського господарства, своєю чергою, проводить контрольні рейди близько 150 разів на рік спільно з міліцією та беркутівцями. Додатково проводити виїзди наразі не планують.

– Головна структура, яка за це має дбати, – це митниця. Митники не впускатимуть заборонені речі в країну. Далі відповідальність на Державній екологічній інспекції та міліції, – розповідає “Пошті” Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру та ініціатор внесення змін до Закону “Про тваринний світ”. – Треба ще зауважити, що зараз в Україні залишається дуже багато сіток для вилову риби, вони коштують десять гривень за 10 метрів. Повинні і їх заборонити, їх потрібно конфіскувати і зробити так, щоб неможливо було купити. Крім того, ситуацію могло б покращити створення екологічної міліції. Така структура успішно функціонує в Росії.

Браконьєри в законі

Згідно з даними Київського еколого-культурного центру, постійно займаються браконьєрством близько двох мільйонів українців. Через браконьєрство 73% риб, 46% звірів та 56% птахів в Україні нині є у дуже несприятливих умовах.

Роман Угляр, голова Львівської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, зауважує, що нові закони – це добре, але було б краще, якби дотримувалися хоча б старих. Щоправда, тимчасового ефекту від змін у законі сподіватися можна.

– Звичайно, виготовлять й інші засоби для нечесного полювання, але поки що можна заспокоїтися, – коментує “Пошті” Роман Угляр. – Важливо, аби мисливські угіддя краще охороняли, йдеться про єгерську службу. Добра охоронна система налагоджена у Білорусії, усі охоронці лісу підпорядковані державі. У нас закон є, але на практиці на нього мало зважають.

Чоловік пригадує, як через шпарини у законодавстві не вдалося покарати браконьєра, який убив дві кози. Правоохоронці на дорозі затримали браконьєра і склали протокол про порушення, а на суді їм пояснили, що протоколи слід було складати на місці злочину – в лісі, на пеньку. Тому горе-мисливця так і не вдалося провчити…

Тимчасового ефекту від новоспеченого закону чекають усі, та чи стане він довготерміновим – покаже час. Українські мисливці не без іронії зауважують, що часто єгері не поспішають складати протокол на браконьєра, а прагнуть увійти з ним “у долю” або взяти гроші за мовчання. Поки ця схема діє, будь-які варіації закону не змінять кількості сторінок Червоної книги.

Найжорстокіші знаряддя мисливства:

1. Капкан (тварина потрапляє у пастку і за кілька днів помирає від затиснення чи перелому).

2. Петля (тварина задихається чи гине від перебування у підвішеному стані).

3. Отруйні речовини (рибу чи звірів підгодовують їжею з домішками отрути, після чого їх легко впіймати або вони помирають від отруєння).

Микола Томенко,
заступник голови Верховної Ради України:

– Дискусія навколо негуманності засобів мисливства тривала кілька років. Законопроект я з колегами вніс близько року тому. У нас були дуже серйозні опоненти – це браконьєри у широкому розумінні, тобто рибного та тваринного мисливства – люди, які офіційно займаються і опосередковано заробляють на так званому промисловому вилові риб. У нас в країні така система, що ви можете отримати ліцензію і продавати рибу на базарі, а з промисловим виловом риби не мати нічого спільного, тобто легально займатися браконьєрством. Тому на першому етапі внесення законопроекту були проти Держрибінспекція та ОПК. У цій ситуації для нас було дуже важливо заборонити ввезення сіток та електровудок. Тому що, на жаль, у нашій корупційній країні введення кримінальної відповідальності за користування електровудками нічого не дає. Їх продають і в магазинах, і через інтернет. Тому для нас важливіша проблема – заборонити ввезення електровудок, капканів та китайських сіток. Річки у Центральній Україні переповнені цими сітками.

Ще одна важлива норма – ми заборонили зберігання (бо продавати сітки було заборонено раніше, а зберігати – ні). Ми домовилися, що 6 липня я збираю у Верховній Раді представників контрольних органів – міліцію, митну службу, Міністерство екології, рибну інспекцію, заступників голів області з торгівлі. Сподіваємося зупинити ввезення цієї контрабанди. Наступний крок – збільшення штрафів.

"Львівська пошта" 20 червня 2011 року