Замки на піску

Через чотири роки у Львові не згадуватимуть про Грибовицьке сміттєзвалище, питимуть кришталево чисту воду і водитимуть дітей у зоопарк. За умови, що місто знайде інвестора із 240 мільйонами гривень — фантастичною сумою для природоохоронного фонду міста

Мар’яна Вербовська
У місті завершують вносити уточнення до комплексної екологічної програми на 2012-2016 роки. Оскільки частина програми розрахована й на поточний рік, то чиновники поспішають підготувати її якнайшвидше. Проте не всі львів’яни із захопленням сприйняли звістку про першочергові заходи порятунку довкілля, а саму програму охрестили «планом із заниженою планкою».

Програма мрії
Востаннє екологічну програму в місті затверджували одинадцять років тому. Тоді в ратуші вирішили розробити план-«десятирічку», готував документ Інститут екології Карпат. Десятирічний марафон поділили на три етапи: сповільнення погіршення стану довкілля, стабілізація екологічної ситуації в місті, поліпшення стану навколишнього середовища.
2012 року вирішили підійти до проблем по-іншому і поставили собі за мету забезпечити комфортні умови проживання в місті. Фахівці передбачили відразу декілька цікавих проектів: дитячий зоопарк (до 2015-го заклад мають звести на території парку «Снопківський») за 1 млн. 640 тис. грн., створення й відновлення захисних зелених смуг уздовж автомагістралей за мільйон гривень, розробка проектної документації для створення муніципального притулку безпритульних тварин — 350 тис. грн., впровадження в навчальні програми середніх шкіл посібника «Зелений пакет», який розроблять за сприяння ОБСЄ — 200 тисяч, створення міського еколого-просвітницького центру на базі еколого-натуралістичного центру — 600 тисяч гривень. Коштуватиме вся ця радість місту 240 мільйонів гривень.
— Останні два роки природоохоронний бюджет був нечувано великим через наближення Євро-2012 (2011-го — 10 мільйонів, а цьогоріч очікують 9 мільйонів). Це відбувалося тому, що місто залишало собі більшу частину бюджету. Після футбольного чемпіонату ця частка зменшиться до 50%, — пояснила ситуацію «Газеті» Оксана Війтик, в. о. начальника управління екології та благоустрою Львівської міської ради.
Зважаючи на те, що фінансування зменшиться, складно уявити, звідки можуть з’явитися кошти на втілення проектів.
— Вважаю, що програма цілком реальна. 40 мільйонів ми сподіваємося отримати з міського бюджету, а 200 — мали би бути коштами інвесторів, що їх витратять на Грибовицьке сміттєзвалище, — вважає О. Війтик. — Володимир Шевчук, заступник міського голови з питань містобудування та інфраструктури, активно займається пошуком інвесторів і вже має певні результати. Наразі назв фірм ніхто не розголошує, позаяк документи не підписано. Процес затягнувся тому, що інвестори хочуть заробити на смітті, зокрема, збільшивши оплату за його вивезення. Якщо нині людина платить за вивезення сміття три гривні на місяць, то, погодившись на ті умови, що їх пропонують більшість інвесторів, сума може зрости до 30 євро
Щоб знайти гроші на вирішення проблеми сміттєзвалища, залишилося обмаль часу. Причому вже цьогоріч чиновники повинні розпочати зменшення об’єму захоронення ТПВ на 30%, збудувавши сміттєсортувально-переробний комплекс. Програма розрахована на те, що від 2012 року на сміттєзвалищі почнуть згортати сміттєвий колапс. Те, що в мерії знайдуть інвестора за лічені дні після затвердження програми, викликає сумніви. Тим паче, що його шукали і не знайшли останні десять років.

Громадські слухання без громади
Шквал критики на програму посилився після того, як на громадські слухання документа прийшло близько... 15 осіб. Тож велика сесійна зала була практично порожньою, коли розповідали про те, яким буде майбутнє довкілля Львова наступні чотири роки.
— Ми зробили все, що могли, аби громадські слухання відвідали якомога більше людей. Опублікували програму на сайті міської ради, подали оголошення в газету. Те, скільки громадян прийшло на слухання, свідчить про зацікавленість львів’ян справою, — прокоментувала ситуацію Оксана Марискевич, заступник директора Інституту екології Карпат, керівник розробки програми.
Водночас ті, хто відвідав слухання, мав іншу версію вузького кола слухачів: «Те, скільки людей прийшло на громадські слухання, засвідчує: навіть ми, спеціалісти високого профілю, не віримо, що можна через цю програму вирішити або локалізувати екологічні проблеми, які назбиралися. Кожній програмі понад 10 років», — вважає Геннадій Боровко, еколог, представник фірми «ЕТІС».

Програмні хиби
Перед тим, як ухвалити нову програму, науковці встигли посперечатися. Темою дискусії було сакраментальне: «Наскільки втілили в життя попередній документ?» Цифра коливається від 40 до 70% залежно від того, хто про неї говорить.
— Мене насторожив такий важливий пункт: пошук інвестора в рамках Кіотського протоколу. Як спеціаліст із питань Кіотського протоколу мушу сказати, що торговий період цього документа закінчується 2012 року. Тобто необхідно шукати інший варіант. Коли я привів спонсора в міськраду, аби збудувати саркофаг, провести дегазацію та регенерацію природного газу, то мерія чомусь відмовила. Тоді перед нами була реальна інвестиція — 11,5 мільйона євро, — зі сумом пригадує Г. Боровко.
Він розповідає, що нині ніхто не знає, скільки сміття насправді є на сміттєзвалищі, фахівці оперують трьома цифрами. На практиці, під час розробки документів потрібна точна цифра, інакше проект буде провальним.
— Складається враження, що свідомо занижено планку проекту. Можливо, це пов’язано із зовнішніми чинниками. Попередня програма називалася «План адаптації», тоді її порівнювали з європейськими проектами. Схоже, все зробили по мінімуму, — коментує ситуацію Юрій Зінько, директор благодійної організації «Еколого-географічний фонд».
Як повідомили «Газету» у відділі громадського партнерства управління «Секретаріат ради», нині програму та всі пропозиції до неї передали на затвердження міського голови. Після того, як Андрій Садовий підпише протокол програми із пропозиціями, буде вирішено, коли саме документ винесуть на голосування.

10 найдорожчих проектів у програмі:
1. Забезпечення зменшення об’єму захоронення ТПВ на 30% шляхом будівництва сміттєсортувально-переробного комплексу — 200 млн. грн.
2. Закупівля та забезпечення роботи демеркуризаційної установки, навчання персоналу — 7 млн. 200 тис.
3. Озеленення міста — впорядкування територій парків, скверів, міжквартальних насаджень, поновлення зелених насаджень — 3,5 млн.
4. Виготовлення та погодження проектно-кошторисної документації комплексного проекту рекультивації міського полігону ТПВ (рішення ЛМР №564 від 31.05.2011) та його виконання — 3,450 млн. грн.
5. Реконструкція парків міста — 2, 5 млн. грн.
6. Благоустрій природних водойм міста — 2,5 млн. грн.
Встановлення меж парків і скверів (у т. ч. об’єктів ПЗФ). Запровадження кадастру — 2, 5 млн. грн.
7. Проведення інвентаризації зелених насаджень — 2 млн. грн.
8. Розробка проектної документації для облаштування полігону ТПВ для Львова — 2 млн. грн.
9. Створення відділу «Дитячий зоопарк» із розміщенням колекції тварин місцевої фауни на території парку «Снопківський» на базі міського еколого-натуралістичного центру — 1,640 млн. грн.
10. Розробка та впровадження системи поводження з відходами, які містять токсичні компоненти: ртутовмісні лами, електричне та електронне обладнання, медичні відходи, хімічні реактиви тощо —1,2 млн. грн.

Львівська газета, №14(663) 5 квітня 2012 року