четвер, 15 серпня 2013 р.

Вогню не знайдеться!


Щоб не втратити динаміку зменшення диму, українці повинні скаржитися щоразу, коли бачать рекламу тютюну або що хтось курить у приміщенні


«Я не промоутер, а просто розмовляю з покупцем», — така відповідь лунає від кількох дівчат біля кіосків із цигарками, вбраних у яскраві голубі сукні. Будь-яку рекламу сигарет в Україні заборонено, але вони цю заяву радо ігнорують.
За півроку після впровадження бездимного закону українці почали викурювати на 10% менше цигарок. Поки курці повільно зав’язуть, тютюновиробники вмикають фантазію і вигадують новий спосіб продати пачку сигарет. Навіть повна заборона на рекламу тютюну не злякала його продавців: без логотипів, але з пропозицією майже біля кожного кіоску стоять промоутери.

Реакція на запах
Заборона на куріння в закладах харчування та реклами сигарет можуть стати реальним стимулом для людей кинути курити. Таку стратегію обирали десятки країн, але тепер естафета в руках самих громадян: що гостріше вони реагуватимуть на порушення своїх прав, то швидше співвітчизники перестануть їх порушувати.
«Поки що дуже мало людей пишуть скарги на порушників закону, але ми сподіваємося, що таких більшатиме», — розповідає «Газеті» Петро Рой, координатор коаліції «За вільний від тютюнового диму Львів».
До активної позиції відвідувачів ресторанів закликають і в інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області. Інспектори розводять руками, бо коли проводять планові перевірки, то зазвичай порушень немає. У ресторані пильно готуються до відвідин контролерів.
«Виявляємо порушення під час позапланових перевірок після того, як до нас звернулися зі скаргою. Відтак навіть поважні ресторани інколи змушені платити штраф через те, що забагато дозволяють клієнтам», — розповіла «Газеті» Надія Бригінець, начальник відділу перевірок сфери торгівлі інспекції з питань захисту прав споживачів.
Однак відвідувачі закладів поки що замість того, щоб писати офіційні скарги на порушників заборони, скаржаться друзям. А тим, хто хоче реально боротися за чисте повітря, радять писати скарги на кафе чи ресторан в обласну інспекцію. У документі слід послатися на статтю 13 Закону України №2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».



За останні півроку в Україні вперше зʼявилася тенденція до зменшення рівня споживання тютюну
Андрій Скіпальський, керівник національного проекту «Україна без тютюнового диму», громадська організація «Життя»
www.kuluar.com.ua

Пане Андрію, скільки нині в країні курців?
— В Україні до 10 мільйонів курців. Найбільш репрезентативні дані маємо на момент 2010 року, коли курили 11 мільйонів громадян. Говоримо не тільки про кількість людей, бо частина з них помирає, а й про відсоток населення. Нині курять 25-27% українців. Наступного року матимемо точний зріз, наразі число коливається. За останні півроку в Україні вперше зʼявилася тенденція до зменшення рівня споживання тютюну. Точної динаміки я зараз не скажу, але рівень виробництва та продажу впав на 10%. Це інформація тютюнових компаній.
— Як вважаєте, українці почали менше курити через заборону диміти в ресторанах?
— Абсолютно правильно. Тому що закону півроку, і люди змушені обмежуватися. Це закономірність, коли особа вживає алкоголь — хоче курити більше й більше. Також слід урахувати, що діє заборона реклами сигарет. Українці менше бачать і менше купують.
— Скільки скарг написали цьогоріч на ресторани, які не заборонили в себе курити?
— Маємо дані за перші три місяці. Державні служби провели більш ніж 700 перевірок (планових і непланових), після чого оштрафували. Загальна сума — понад 800 тисяч гривень. Про це звітують у службі захисту справ споживачів. Щодо скарг на ресторани, то це окрема проблема. Загальна кількість скарг у країні — 63 штуки. Це доводить насамперед те, що, ми не вміємо захищати свої права. Кожен житель міста чи села має усвідомити, що має право на чисте повітря. Воно не відрізняється від права на якість послуг у готелі чи кафе або ж купленої їжі.
З іншого боку, це може засвідчувати рівень виконання закону. Клієнти не бачили порушень або ті були епізодичні. Закон не нехтували. Влітку скарг майже не було, тому що всі курці перебігли на тераси.
Проблемою залишаються кальяни. Їх заборонено курити, але досі вони є в продажу. Очевидно, що комерційним закладам вигідно це робити, вони реально заробляють.
— Коли йдеться про контроль, то більше надії ви покладаєте на державні перевірки чи на відвідувачів, які скаржитимуться?
— У нас є надія на власників ресторанів, які зрозуміють ситуацію, і нарешті настане переломний момент. Вони мусять зрозуміти, що їм це вигідно. Ресторани запевняють, що ринок чудово розвивається, заклади харчування зовсім не постраждали без тютюнового диму. Другий момент — рівень мотивації офіціантів. Якщо вони наполягатимуть на своєму праві працювати в не задимленому місці, то адміністрація не виганятиме їх з роботи.
Проблеми з невиконанням закону виникають у так званих «генделиках». Там нехтують закон, але ми розуміємо, що ці заклади дуже швидко зникнуть, така їхня природа. Інша крайність — розкішні ресторани, куди приходять люди з позицією «все можна».
Проводитимемо дуже багато інформаційних кампаній. З 1 жовтня розпочнемо великий моніторинг, під час якого розробимо ваучер скарг, де буде спеціальний для кальянів. Нині бачу, що ситуація в Україні повільно поліпшується.
Чи плануєте внести жорсткішу міру — заборонити куріння на літніх майданчиках?
— Тераси та майданчики залишаються саморегуляторною зоною. Власник сам вирішує, можна курити чи ні. Багато кафе виділяє кілька столиків на вулиці для тих, хто не може пообідати без цигарок, але часто це є на межі порушення закону. В Туреччині дуже чітко видно, де зона куріння. Тобто дві стіни — це не майданчик, там спеціально облаштовують терасу.

Мар’яна Вербовська "Львівська газета. Вісник міста" http://www.gazeta.lviv.ua/life/2013/08/19/14265


Як долають куріння в різних країнах
Першою державою, де заборонили куріння, був Бутан. Закон там запровадили ще у XVII столітті, і діє він дотепер. Штраф за куріння нині становить 170 євро — для бутанців це велика сума. Якщо місцевого жителя цигаркою пригостить турист — штраф заплатять обоє.
На всій території Об’єднаних Арабських Еміратів з 2010 року заборонено курити в громадських місцях, а в присутності дітей — навіть у власних машинах. За порушення карають великим штрафом, а інколи й тюремним ув’язненням. До ухвалення закону вартість цигарок була тут однією з найнижчих у світі (з урахуванням доходів населення), тепер же її підвищили в кілька разів. За два роки кількість курців знизилася на 15%.
В Європі першою законодавчо обмежила куріння Німеччина. 1938 року заборона поширювалася на склад військово-повітряних сил і працівників пошти. Їм не можна було курити навіть удома. Решта громадян не мала права смалити в медичних установах, школах, санаторіях і будинках відпочинку. Через рік заборону поширили на всі відділення Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. Офіцерам і поліцейським суворо забороняли курити на робочому місці, тож Штірліц у формі полковника і з цигаркою в роті — груба помилка історичного контексту фільму. Куріння було заборонено в будь-яких приміщеннях вермахту та Головного імперського управління безпеки. Солдатам вермахту було заборонено курити на вулиці й під час виконання службових обов’язків. Кількість сигарет в їхньому пайку було жорстко скорочено. Однак прибутки тютюнових компаній наприкінці 1930-х років не тільки не впали, а й зросли.
Масштабна антинікотинова компанія знову накрила Німеччину в середині першого десятиліття XXI століття. Останнім у серії законів стала заборона на куріння в барах і ресторанах, причому штрафують і курця, і власника закладу. Незважаючи на хвилю протесту, число прихильників шкідливої звички в країні знизилося до 25%.
В Італії проти закону повстали і громадяни, і впливові персони, але його таки ухвалили. За порушення заборони курити в громадських місцях можуть накласти штраф — 500 євро. Ресторани, які забули виставити попереджувальні таблички, заплатять 2 тисячі євро. Ефект від заборони все ж є: випадків гострої коронарної недостатності стало менше на 11,2%.
Бельгія залишається однією європейських країн, де курять найбільше, — цю шкідливу звичку там мають понад 60% населення. Заборона дуже м’яка, поширюється лише на ресторани й бари.
У Великобританії заборонено курити в громадських місцях, ресторанах, пабах, у транспорті та натовпі. Курців у країні залишилося 30%, але в перший же рік кількість випадків госпіталізації із серцевими нападами скоротилася на 2,4%.
Однією з останніх у Європі антитютюновий закон ухвалила Греція. Там приблизно 43% громадян є курцями, що на 9% вище від середньоєвропейського рівня. Нині в Греції заборонено рекламувати цигарки й курити в закритих публічних приміщеннях. Туристів це теж стосується. Персональний штраф за порушення — від 50 до 200 євро, а компанії можуть заплатити 10 тисяч євро. Закон викликав величезне невдоволення рестораторів, які змушені стежити за гостями.
Іспанія «зависла» на стадії обговорення антитютюнових заборон. Єдине місто, де за куріння на вулиці доведеться викласти 300 євро, — Жирона в Каталонії. Іспанці вважають, що система заходів повинна торкнутися не дорослого населення, а підлітків. Це велика проблема: діти починають тягати в батьків цигарки вже в 10-11 років.
Один із найжорсткіших антитютюнових законів у Європі ухвалила Франція. Там курити заборонено у всіх громадських приміщеннях, навіть на сходових майданчиках. Вільною зоною є тільки квартири. Драконівські заходи дали відчутні плоди: кількість курців знизилася з 60% до 25%.
У країнах Скандинавії, де цей показник становив 35-40%, а смертність від раку легенів була найвищою в Європі, пішли шляхом підвищення вартості цигарок. А ще, крім заборони на куріння в громадських місцях, у багатьох установах запровадили преміювання за відмову від шкідливої звички. У Швеції число курців знизилося до 18%, а зі 100 фабрик з виробництва тютюну, які працювали на початку XX століття, нині залишилося тільки дві. Там виробляють цигарки й тютюн, який закладають під верхню губу, — слизова оболонка вбирає нікотин.
Фінляндія ухвалила один із найжорсткіших антитютюнових законів у Європі. Вільними від куріння повинні бути школи, дитячі сади, місця скупчення людей та автомобілі, якщо там є діти. Ввезення цигарок у країну — не більш ніж 30 пачок, але дарувати їх заборонено. Результат очевидний: курців стало лише 20%. До 2040 року і Швеція, і Фінляндія планують повністю відмовитися від куріння.
У Норвегії ще 2004 року вартість пачки цигарок, яка й так була недешевою (7 євро), підскочила в півтора разу. Внаслідок цього й інших антитютюнових заходів кількість смоукерів скоротилася до 17%, однак стався рідкісний для Європи перекіс: жінок-курців віком 35-55 років стало більше, ніж чоловіків. Причина незрозуміла.
Ісландія розглядає законопроект, що прирівнює прихильників небезпечної звички до хворих. Спочатку їх зобов’яжуть пройти антинікотинове лікування. Якщо не допоможе — дозволять купувати цигарки в аптеках за рецептами. Вже нині вони коштують вісім доларів за пачку, однак законодавці мають намір підняти ціну до 26 дол. Антинікотинова кампанія в Ісландії дуже ефективна: за 20 років рівень курців знизився вдвічі.
Ірландія встановила найвищий в Європі штраф за куріння в недозволеному місці — 3 тисячі євро. Однак до відчутних результатів це не привело.
У США єдиного закону немає, але більш ніж 2 тис. міст і районів затвердили свої норми і правила. Результати обнадіюють: у Нью-Йорку після заборони курити в барах, ресторанах і службових приміщеннях число смоукерів знизилося за чотири роки на 500 тисяч. У Сан-Франциско рівень захворювань на рак легенів упав на 6%. Керівники організацій, де не можна диміти на робочому місці, кажуть про скорочення числа курців на 3%, а викурених цигарок — на 30%. Однак одним із найефективніших заходів стало подорожчання медичної страховки для курців — утричі-вшестеро.
Канада може похвалитися одним із найнижчих у світі числом курців — 21%. Досягнути цього вдалося не тільки стандартним набором заборон, а й високою вартістю цигарок і зображенням на пачках хворих органів. Влада стверджує, що саме фотографії дають великий ефект, а не штрафи.
На Кубі з 2005 року заборонено смалити в громадських місцях, магазинах й офісах, транспорті та навчальних закладах, театрах і місцях скупчення людей. На кількості курців це не позначилося: таких залишається більш ніж половина населення. Завдяки відмінній системі охорони здоров’я смертність тут тримається на низькому рівні, однак найчастіше помирають від раку легенів.
Приклад країни, де закони не діють узагалі, — Індія. Тут курить 15% населення (112 млн. осіб). Ще 92 млн. жують тютюн. Порушників заборони на куріння в громадських місцях мають штрафувати на 200 рупій (приблизно 4,5 долара), але димлять скрізь. Влада не нервується через це, а самі громадяни, схоже, не знають про заборону. Щороку від куріння помирає близько мільйона людей.
Джерело: http://al391.livejournal.com/5340900.html. Переклад «Газети».

Факти про куріння

На нашій планеті курять приблизно 1,3 мільярда людей.
Щосекунди на Землі викурюють 300 тис. цигарок.
Куріння викликає 6% смертей у всьому світі.
Щорічно від куріння вмирають 3 мільйони людей.
300 мільйонів дітей, які живуть сьогодні, помруть від тютюну в дорослому віці.
Загальна маса недопалків на планеті за рік становить 2520 тис. тонн
Дослідження показало, якщо простежити за однією тисячею людей 20-річного віку, які курять, до 70-ти років, то можемо побачити таку картину:
одного з них уб’ють,
дев’ятеро загине в дорожньо-транспортній пригоді,
двохсот п’ятдесятьох знищить куріння,
ще двісті п’ятдесят людей помруть після 70-ти років від хвороб, пов’язаних саме з курінням.
Кожні десять секунд з’являється нова жертва тютюну. З 1950 року куріння вбило 62 мільйони осіб — це більше, ніж загинуло в Другій світовій війні
«Тютюнова» статистика України
В Україні курить кожен другий чоловік і кожна п’ята жінка.
Всього в країні нараховують близько 9 мільйонів активних курців, що становлять третину всього працездатного населення.
Україна займає 17-те місце в списку країн-лідерів за кількістю курців.
Щорічно до числа курців долучаються не менш ніж 100 тис. українців.
Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу цигарку у віці 10 років.
Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більш ніж 30% юнаків і дівчат.
Наша держава займає друге місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина.
На кожного українця припадає понад 2500 цигарок на рік — майже сім щоденно.
Розрахунки Всесвітнього банку свідчать про те, що економічні збитки України від тютюну становлять близько 2 мільярди доларів щорічно.
За офіційною статистикою, в Україні щороку від хвороб, пов’язаних із курінням, помирають 120 тисяч людей.
Згідно з оцінками експертів ВООЗ, здоров’я більш ніж на 50% залежить від способу життя, а шкідливі звички є одним із найвизначальніших факторів. 
За даними ВООЗ та МОЗ України, Світового банку, «Євробарометра»

Немає коментарів:

Дописати коментар