середа, 17 лютого 2016 р.

Змінити все

За рік старе підприємство відлову собак перетворилося на сучасну ветклініку
 
 
«Я зараз виведу Барса з клітки на прогулянку і будемо говорити», – каже Олег Мацех, директор ЛКП «Лев», і боком заходить у вольєр до великої вівчарки.
Барса привезли сюди з центру міста, він дуже великий і впевнений у собі. Залежно від погоди і настрою пес заходив у банки та аптеки і лягав, де йому хотілося. Вигнати з приміщення його не могли. Забрати собаку зміг тільки директор ЛКП «Лев». Тепер тільки він може вивести Барса з клітки.
«Тримай його біля себе, якщо буде вириватися не бійся шарпнути», – пояснює Олег волонтерці, яка вигулюватиме собаку, і зав’язує вузол з повідка пса на талії дівчини.

Барс обнюхує волонтерку і йде гуляти. Кличку тут  має кожен собака, як і інформацію про місце і час відлову, хвороби та особливості. Історію про кожного пса записують у єдину базу даних ЛКП. До прикладу, система показує, що Барс тут удруге.
***
Якщо ви не приходили у ЛКП «Лев» понад рік, на вас чекає сюрприз: тут змінилося усе. І, що найдивніше - змінилося на краще.
Ще березні минулого року ЛКП «Лев» виглядало, м’яко кажучи, погано: у старих заіржавілих клітках жило кілька собак, каналізації в них не було, усі відходи стікали у землю. На території стояв  сморід від фекалій і брудних мокрих тварин. У приміщення ЛКП страшно було заходити: умивальники іржаві, стіни обдерті, кахель старий та побитий.


ЛКП «Лев» займається відловом, вакцинацією та стерилізацією собак. Тривалий час місце вважали гицлярнею, а 2013 року акурат біля будівлі знайшли могильник убитих тварин.
Після гучного скандалу тут зупинили примусове вбивство чотирилапих, але проблеми підприємства на цьому не вичерпалися. З року в рік тут нарікають на брак фінансування на ліки, харчування і жалюгідний стан приміщення.
4 березня 2015 року новим директором підприємства став львівський бізнесмен Олег Мацех. Це призначення викликало  багато запитань, насамперед усі дивувалися, навіщо успішному бізнесмену такий приречений проект.
«Просто після Майдану мені хотілося зробити щось продуктивне. Показати, що досвід ефективних менеджерів може змінити цю країну. Я був одним із засновників Реанімаційного пакета реформ, але повернувся у Львів, бо бачив свою місію тут. Мені було цікаво, чи зможу підпорядковуватися і чи зможу змінювати знизу процеси нагорі.  Я працював у підпорядкуванні кілька років на початку своєї кар’єри, після цього відкрив власний стоматологічний кабінет, і почалася моя свобода», – відповідає Олег Мацех, сідаючи у крісло у своєму кабінеті. Кімната дуже скромна: тут світлі нові меблі, кілька стільців, шафа, на стіні висить фото бездомного собаки, який сидить посеред вулиці. Двері у кабінет прозорі, кожен, хто заходить у ЛКП, бачить, що тут відбувається.

Мені було цікаво, чи зможу я підпорядковуватися і чи зможу змінювати знизу процеси нагорі


Олег Мацех має власний бізнес: він займається постачанням в Україну стоматологічного обладнання. Одним із його перших проектів було забезпечення обладнанням Центру дитячої стоматології «Клініка Заблоцького».
Перші тижні роботи новий директор потратив на те, щоб спалити і викинути непотріб. Пояснює: хотів позбутися того негативу, який багато років накопичувався на території. Вогонь розклали просто у дворі, палили закривавлений одяг, знаряддя вбивств тварин, палки для натягування шкірок собак.

Вогонь розклали просто у дворі, палили закривавлений одяг, знаряддя вбивств тварин, палки для натягування шкірок собак.


Щоб згуртувати команду, на такі толоки він привозив піцу й пригощав усіх співробітників після важкого дня. Тоді ж підписав контракт на роботу на один рік і пообіцяв, що незабаром тут усе буде інакше.
Цікаво, що через кілька днів після того, як Олег Мацех очолив підприємство, до нього звернулися з адміністрації президента із запрошенням на роботу над реструктуризацією бізнес-процесів у самій адміністрації. Від пропозиції він відмовився.
Як усе змінилося
Зараз ЛКП «Лев» – це комфортна ветеринарна клініка. Сюди ви можете прийти, якщо шукаєте свого загубленого улюбленця, хочете взяти собі безпритульного собаку або шукаєте хорошу ветклініку.  Біля входу ви можете сісти зачекати на ветеринара, випити води, скористатися WI-FI.

Тут є сучасний рентген- і хірургічний кабінети, лабораторія, кімната для грумінгу, де собак купають та підстригають.
Є кімната, де тварини можуть пожити після операції.

«Гляньте, він уже встає. Дві передні лапи в гіпсі після складної травми, нині уперше піднявся. Покличте сюди ветеринара», – тішиться Мацех і фотографує собаку на телефон у кімнаті стаціонару, де близько десяти тварин відпочивають після процедур. Собака в гіпсі наче спеціально позує: сів і уважно дивиться у камеру.

Кожну кімнату обладнано камерою, відео з якої невдовзі можна буде переглянути на новому сайті підприємства

Кожну кімнату обладнано камерою, відео з якої невдовзі можна буде переглянути на новому сайті підприємства. Поки що картинки з камер виведено на великий екран у кабінеті директора.
Тут є окрема кімната для дезінфекції, прання і сушіння речей. Ветеринар та ловці собак мають свої душові кімнати. Для кормів собак є спеціальна кухня: здорових годують сухим кормом, а тих, хто після операції, - спеціальними кашами та супами. У клініці встановили новий електрокардіограф, рентгенологічний апарат, є ультразвукова діагностика. У жодному кабінеті вас не відлякає поганий запах, навпаки, тут ідеальний порядок та чистота.

Так виглядали клітки для собак
«Тут працюють люди, в яких зарплата 1500 гривень, моя ставка –  2800 гривень. Ми приїжджаємо сюди з самого ранку і сидимо до пізньої ночі. Не мали вихідних та відпусток. І, попри такий графік, люди хочуть тут бути, їм цікаво, вони почуваються затребуваними й реалізованими. Я завжди повторюю, що гроші – це не найважливіше для продуктивної роботи, важливіше – мотивація», –  каже директор підприємства.
Як це вдалося
«Насправді найбільший опір до реформ був від людей, які випускали своїх улюбленців самих на вулицю. Згідно із законодавством, собака без нагляду і повідка вважається безпритульним. Собака не скаже нам, чи він гуляє, чи загублений. Тому сюди приїжджали люди зі скандалами. Я щоразу пояснював: собака – це відповідальність, його не можна просто випускати на вулицю без нагляду», – пригадує Олег Мацех.
Проблеми також були з волонтерами, які раніше приходили в ЛКП і підгодовували тварин. Цього року тут вдалося налагодити харчування чотирилапих, але відвідувачі все одно приходили й приносили їжу, яка була зайвою. Спочатку вони конфліктували з керівництвом і критикували його. Директор пригадує, що багато «доглядальників» псів були залежними від відвідування ЛКП, реформи зробили це просто непотрібним.
«Не всі це змогли зрозуміти, багато людей ображалося. У багатьох була хвороблива залежність від тварини, а не бажання змін. Був момент, коли ми взагалі не мали волонтерів, а собак треба щодня вигулювати. З часом вдалося знайти нових і надійних», – розповідає О. Мацех.
Зараз усіх охочих запрошують приходити в ЛКП, вигулювати й соціалізовувати тварин.
Торік тут завершився проект технічної допомоги Євросоюзу «S.O.S. – безпека співжиття людей та безпритульних тварин на польсько-українському прикордонні: Львів, Люблін, Луцьк та Івано-Франківськ». У межах кампанії вийшов відеоролик «Вони такі ж, як і ми». Відео виготовила студія Young&Hungry. У ньому звучить заклик прихистити собак, які мають так багато спільного з людьми і потребують уваги та дружби. Продовжила кампанію соціальна реклама.

«Зі старого колективу залишилося двоє людей: ловець та водій. Згідно зі штатом, у нас є 18 працівників. Сам людей звільняв, лише коли бачив, що це повна профнепридатність або порушення ключових принципів, наприклад, крадіжка. Переважно люди самі звільнялися, коли бачили, що не виконують нових посадових інструкцій, і їх позбавляли премії, тоді й ішли…» –  пригадує Олег Мацех.
Усі зміни здійснили за гроші благодійників, міського бюджету та грантів. Багато витрат, зокрема на ремонт кліток, фінансував Міжнародний благодійний фонд Руслани Лижичко «Український світанок».
Кормом для собак на благодійних основах повністю забезпечила компанія «Кормотех», а дезінфікувальними засобами – компанія «Лізоформ».
Безкоштовні електронні чипи для собак отримали від програми Animal ID. Чип розміром з рисову зернинку ін’єкцією легко вводять під шкіру тварини, при його скануванні висвічується номер. За допомогою цього унікального номера працівники ЛКП «Лев» завжди знатимуть  дату та місце відлову, дати стерилізації, дегельмінтизації та вакцинації.

Закупівлю медичного обладнання, благоустрій територій, ремонт і облаштування приміщень ветеринарно-стерилізаційного центру провели за кошти Єврокомісії. Львівська міська рада забезпечує щорічне фінансування програми стерилізації відловлених тварин з бюджету міста, зокрема витрат на заробітну платню працівників (ловців, ветеринарів, доглядальників тощо), на комунальні послуги, на бензин та ліки.
Що тут буде?
Цього року запустять сайт ЛКП «Лев», на якому буде електронна база безпритульних собак Львова. На території ЛКП створять Центр адопції собак, а ще відкриють грумінг-салон.
Крім того, на базі ЛКП проходитиме реєстрація та облік домашніх тварин. Триватиме робота з розвитку мережі соціальних опікунів, які у місті піклуються про безпритульних собак та допомагають їх прилаштовувати, а також працюють над освітніми проектами для шкіл міста (спільно з компанією «Кормотех», організацією Nature Watch та Міністерством освітиі науки). Діти приходитимуть сюди в рамках уроків.

Центр адопції
2016 року суттєво зросло фінансування ЛКП «Лев». Уперше за багато років на це комунальне підприємство планують виділити 2 млн грн. Раніше ЛКП «Лев» щорічно отримувало 200-300 тис. грн на рік для відлову безпритульних тварин.
Хто буде новим директором ЛКП «Лев»?
Олег Мацех працюватиме у ЛКП «Лев» до 24 лютого, саме до цього дня чинний його контракт. Про те, що працюватиме тут лише рік, він повідомив, коли погоджувався на посаду. Нового очільника шукатиме міська рада. Чинний директор обіцяє запропонувати когось на посаду, якщо знайде потрібну кандидатуру.
«Після року роботи тут я працюватиму над собою. Поки був у соціумі, то жив за його правилами. Я жив життям тварин, міської ради, ЗМІ. Зараз хочу побути на самоті. До ЛКП «Лев» я міг прокидатися о тій годині, о котрій хотів, міг поїхати на півроку в Індію і ні з ким не спілкуватися. Два місяці їздив мотоциклом Гімалаями. Це той стан, коли себе сприймаєш по-іншому. Мені треба багато над собою працювати. Треба знаходити час не тільки на інших, але й на себе», – ділиться планами Олег Мацех.

Немає коментарів:

Дописати коментар