У Ботанічному саду ЛНУ імені Івана Франка
настає друга хвиля цвітіння рододендронів. За словами наукових співробітників саду – це
унікальний момент, коли чагарники одного виду Рододендронів починають в’янути,
наповнюючи повітря тонким приємним ароматом, а інші силкуються вибухнути зі
своїх тісних бутонів назовні.
Така мить розтягується на декілька діб, опісля
квітнути на галявині залишаються тільки травневі квіти, а ті, що цвіли раніше знову чекатимуть
квітня…
Нагода потрапити в Ботанічний сад
університету трапляється тільки сім
разів на рік, усі вони приурочені до ексклюзивного цвітіння котрогось з
тамтешніх рослин. Квітування рододендронів настільки захоплююче, що, аби їх
показати, день відкритих дверей влаштовують двічі. Перший візит відбувся 26
квітня, наступних гостей чекають 17 травня. Увесь цей час на території парку
почергово вибухають червоні, пурпурові, ніжно-рожеві, яскраво-оранжеві,
тілесно-жовті, бузкові та насичено-фіолетові чагарники Рододендронів. Кожен
континент земної кулі адаптував рослину до свого клімату і спромігся виплекати в себе інший вид Рододендрона. Щоправда,
у саду континенти припиняють свої геостратегічні суперечки, абстрагуються і
дарують позитив у плетиві різнобарвних
пелюсток. Усі 120 видів чагарників походять з різних куточків світу, але вони прекрасно вживаються одне з одним,
тільки тут кущ з Китаю кидає живильну тінь для низькоросле суцвіття з Кавказу,
а покручі рослини з Великої Британії не
чваняться перед аналогами з Польщі…
«Рододендрони - отримали свою назву від грецьких слів, що
означують «Трояндове
дерево», вочевидь, за свою красу. Це рослини,
яких не можна обдурити, бувало, що деякі види відмирали, оскільки за ними вели
неправильний догляд , - Галина Тимчишин, куратор колекції рододендронів,
старший науковий співробітник Ботанічного саду, кандидат біологічних наук,
працює в ботанічному саду 41 рік, усю увагу зосереджувала саме на Рододендронах.
- Вони вимагають кислого середовища і
хвойної шпильки, яку спеціально збирають в лісі, вимішують з перегноєм, і
тільки в такому грунті висаджують квіти. Весь час піддобрюємося добривами. Ми
штучно створюємо всі потрібні для них умови, навіть регулюємо водне середовище.
Пишаємося ще й тим, що маємо ексклюзивну добірку квітів, бо в приватних
колекція часто мають рододендрони, але в такій кількості – ніхто. Ми другі в
Україні, за ліком видів цих рослин, перше займає Ботанічний сад імені Фоміна
від Київського національного університету імені Траса Шевченка.»
Жінка простягає руку до одного з кущів і зауважує,
що це один з її улюблених, позаяк окрім краси містить й особливу історію:
колишній директор привіз його зовсім маленьким саджанцем із Польщі, жінка його
довго доглядала і нині пишається цілою родиною, яка розрослася навколо. Цікаво,
що родом він із Японії, але у Львові йому ведеться дуже добре. Загалом, їхнє
походження різноманітне починаючи від Північної
Америки, через Європу , Кавказ, Північно-Східно Азія (Тибет, Китай, Східна
Росія). Як розповіла пані Галина, їй трохи сумно, що таку красу можуть побачити
не всі, адже на екскурсію приходить лише частка міщан, тому закордоном, зокрема
у Великій Британії, рододендрони висаджують прямісінько у центральних клумбах,
у нас, на жаль, до цього не доходять руки…
Як
розповів «Пошті» Андрій Прокопів, директор Ботанічного саду ЛНУ імені І.
Франка, два тижні тому сад відвідало 7 тисяч людей, що є дуже знаково для
Львова, оскільки це не була атракція, а досить статичне споглядання дива
природи.
«До
оглядин люди ставляться з великою пошанівкою, це дуже добре, - коментує пан
Прокопів . – Погляньте, ми не маємо на території парку лавок і смітників, бо не
має стільки грошей на прибирання, але опиняючись тут люди залишають свої погані
звички за брамою. Тут зникає бажання засмічувати територію, це можна забагнути,
щойно сюди потрапиш Звісно, у нас, поки що, не привита культурна практика, коли молода людина у
Кракові не викидає торбинок у парку і не висмикує квітів з клумб, але, вважаю,
що все велике починається з малого…».
Аби розпочати свою велику справу співробітники
саду запрошують на оглядини рододендронів 17 травня о полудні.
Мар”яна Вербовська,
8 травня 2009 року газета „Львівська пошта”
Фото: Ботанічний сад ЛНУ ім. Івана Франка
Немає коментарів:
Дописати коментар