Півмільярда гривень, які мали стати порятунком для Калуша, витратили не за призначенням. Водночас екологи стверджують: до вибуху справжньої екологічної бомби залишається усе менше часу
Мар’яна Вербовська
Коли у лютому 2010 року місто Калуш та два прилеглі села, Кропивник і Сівку-Калуську, визнали зоною екологічна лиха, місцеві жителі були переконані, що за рік-два вони позбудуться ключових проблем – Домбровського кар’єру, хвостосховища та полігону гексахлорбензолу.
Якби справу довели до кінця, то найбільшому в Європі полігону токсичних відходів поклали б край, натомість нині калушани далі б’ють рекорди з онкологічних захворювань і гадки не мають про те, куди скерували пів мільярда гривень з резервного фонду держбюджету. Саме ж місто перетворилося на товариство хіміків, їхні буденні розмови схожі на суперечки фахівців, адже люди без проблем оперують термінами гексахлорбензол, шламонакопичувач та розсолопровід…
Початок великої афери
Причиною поганого довкілля стало функціонування ВАТ «Оріана». Розробка єдиних в Україні родовищ калійних солей і виробництво різних калійних добрив понад 30 років була візиткою міста хіміків Калуша, що на Івано-Франківщині. Дочірнє підприємство «Калійний завод», який входить до складу ВАТ «Оріана», припинило роботу ще 1996 року. Тоді ніхто ще не здогадувався, яке насправді шкідливе виробництво і які проблеми воно після себе залишить...
– Мій батько працював на виробництві протягом восьми років. Тоді рік на підприємстві рахували за три через шкідливість роботи. Потім він звільнився, бо заробив собі астму, – розповів «Пошті» пан Юрій, мешканець Калуша.
Нині підприємство нагадує заіржавілі руїни, і журналістів туди не пускають. З кожним роком екологічна ситуація в зоні ДП «Калійний завод ВАТ «Оріана» погіршується. Найнебезпечнішими об’єктами сьогодні вважають відпрацьований Домбровський кар’єр, хвостосховища, полігон токсичних відходів (гексахлорбензолу). Експлуатація кар’єру в майбутньому неможлива, виробництво і видобуток руди припинили у зв’язку з його затопленням. У Домбровському кар’єрі, де вперше у світовій практиці почали видобувати калійні солі відкритим методом, загалом вийняли понад 55 мільйонів кубометрів породи. Від цього утворилася величезна яма, довкола неї – мертва зона. Перша небезпека у тому, що місця, з яких вийняли породу, можуть провалитися, і частина будинків може піти під землю, тому людей треба відселити, а порожнини заповнити. Друга – якщо станеться прорив річки в кар’єр, то соляна вода потече до Дністра. Внаслідок цього люди залишаться без питної води, а частина річкової фауни загине.
– Прорив схожого хвостоховища відбувся у 1983 року в Стебнику. Величезна маса висококонцентрованої ропи та твердих відходів (мулу) ринула в Дністер, а ним – до Чорного моря. Тоді в Одесі люди побачили безліч раків, які виповзли на берег і зрозуміли, що сталося екологічне лихо. Рибалки просто плакали, коли бачили величезну кількість мертвої риби, – розповів «Пошті» Іван Русєв, екологог з Одеси.
Третя небезпека полягає у захороненнях гексахлорбензолу – речовини першого класу небезпеки, яка просочується у ґрунт і навіть може спричинити смерть людини.
Втрачені шанси
Минулого року, після оголошення Калуша та Кропивника і Сівки-Калуської «зоною надзвичайної екологічної ситуації» уряд виділив на ліквідацію екологічної ситуації майже 400 мільйонів гривень. З виділених коштів на консервацію Домбровського кар’єру було передбачено 51 млн грн, на утилізацію відходів гексахлорбензолу – 298 млн, на придбання медобладнання – 49 млн. З них, за словами Ігоря Матвійчука, заступника міського голови Калуша, 45 мільйонів надійшло до міської казни, решта до облдержадміністрації Івано-Франківщини. Але нічого із запланованого так і не довели до кінця. «Це дуже великий об’єм робіт, виділених нам коштів на заплановане замало», – каже Ігор Матвійчук.
Коштів не лише недостатньо, їх ще й витрачають не туди. У червні цього року прокуратура Івано-Франківської області порушила кримінальну справу за фактом привласнення та розтрати бюджетних коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету на програму «Калуш – зона надзвичайної екологічної ситуації» для консервації Домбровського кар’єру. Одне з товариств, яке виконувало роботи, незаконно перерахувало понад 21 млн грн на рахунок іншого підприємства, яке має ознаки фіктивності, за нібито виконання робіт з консервації кар’єру, хоча фактично роботи це підприємство не виконувало.
Зв’язатися з міським головою Калуша Ігорем Насаликом виявилося вкрай важко. Він часто перебуває у відрядженні, а нині за кордоном у відпустці. Відтак отримати вичерпну відповідь на запитання про те, що зробили за виділені кошти, ми так і не змогли. Натомість міські активісти запевняють, що гроші просто… розікрали.
– Досі нічого не зроблено ні з гексахлорбензолом, ні на Домбровському кар’єрі. Найгірше в цій ситуації те, що прилеглі річки впадають у Дністер, а пізніше – в Чорне море. Я бачу, що ані міська, ані обласна, ані центральна влада не бажає, аби закордонні експерти з ООН та ЄС знову приїхали для перевірки, адже вони побачать, що нічого не змінилося, – поскаржився «Пошті» Михайло Довбенчук, голова громадської екологічної організації «Зелений рух «Карпати».
Ризики зростають
За словами Михайла Довбенчука, гексахлорбензол, який був закопаний у бочках, тепер відкритий, і дощі його постійно змивають у ґрунт. Згідно з паспортом, захоронення гексахлорбензолу становило 11,5 тисячі тонн, а вивезли до Великої Британії у 2010 році лише 8,5 тонни. При цьому в документах залишку почала фігурувати цифра 22 тисячі тонн відходів. Чому після вивезення гексахлорбензолу його кількість збільшилася удвічі, ніхто не може пояснити.
Ймовірно, це може бути ще однією схемою для відмивання грошей, адже на вивезення нової партії потрібно ще грошей. Натомість місцеві жителі розповідають, що під час вивезення шкідливої речовини, вони не тільки не зітхнули з полегшенням, а почали жити у ще більшій небезпеці.
– Коли гексахлорбензол почали вивозити, то спочатку не одягали захисних масок та костюмів. Йдеться про те, що за перші дні завантаження речовини, померли люди, які працювали без ізоляції, – коментує калушанин Юрій.
Зауваження щодо ліквідації екологічних проблем висловила й Рахункова палата. «Виконання заходів із ліквідації екологічних проблем міста і району в 2010 році було незадовільним, оскільки не забезпечено на належному рівні захисту життя та здоров’я людей, не досягнуто нормалізації екологічного стану на території Калуша, а кошти резервного фонду державного бюджету на суму 398 млн грн, виділені на вказану мету, використані неефективно та з порушенням чинного законодавства», – йдеться у висновках Рахункової палати за результатами перевірки використання екологічних коштів.
Доки правоохоронці з’ясовуватимуть, хто і куди розтринькав гроші, проблеми Калуша і далі загострюються. Екологи фіксують просочування розсолів крізь товщу дамби і потрапляння їх у потічки, які впадають у річки – притоки Дністра. Якщо дамба хвостосховища не витримає, це може призвести до дійсно екологічної катастрофи – руйнування прилеглих промислових об’єктів, житлових будинків, а також забруднення річки Дністер. Оскільки Дністер – транскордонна річка, то до вирішення проблеми можна залучити ЄС та ООН, але така ініціатива – прерогатива винятково уряду країни. Мешканці Калуша зверталися до представників ООН, але ті нагадали про цю обов’язкову умову. Поки уряд роздумує – часу до вибуху справжньої екологічної бомби залишається усе менше…
"Львівська пошта" 30 липня 2011 року
Немає коментарів:
Дописати коментар