Найближча зима покаже наскільки українці можуть бути вільними від
російського газу і чи готові переходити на альтернативну енергетику
Кілька років тому львів’янка пані Оксана вирішила, що не чекатиме, поки комунальники
полагодить покрівлю її будинку. Дах квартири на вул. Саксаганського був дірявим,
під час кожного дощу у квартирі доводилося ставити відра. Саме тоді жінка
вирішила, що полагодить дах самотужки. Проте на цьому не зупинилася і
облаштувала покрівлю із сонячною батареєю, яка забезпечує її енергією та
теплом.
„Я ще принципово відмовилася від
газу, аби довести, що ми можемо жити й без нього, - каже Ipress Оксана Денис. –
Зазвичай мене розпитують про особливості сонячної батареї, але я відкрию вам
таємницю, успіх не стільки у ній, скільки в доброму утепленні квартири. Попри
поради майстрів, які пропонували утеплити стіни пінопластом завширшки 15см, я
їх утеплила на 30см. Окрім цього, у квартирі спеціально ущільнені вікна.
Результат довго не барився, за місяць я плачу орієнтовно 300 гривень за
електроенергію, площа квартири 190 кв. метрів”.
Задля цікавості жінка запитала сусідів, які
рахунки приносять їм, виявилося, що за тепло енергію подібної квартири
сплачують понад 3 тисячі гривень щомісяця.
Іще одна важлива деталь: підігрівати помешкання вона починає наприкінці листопада,
до цього часу у цьому просто немає потреби. Ну і головне, Оксана Денис не
тримає у таємниці деталей змін своє квартири, а навпаки, розповідає про
можливість життя без газу на усіх можливих тренінгах, зборах під’їздів та на
прохання охочих.
Ще кілька років тому така історія вражала, натомість за останні місяці
українці продемонстрували справжній мозковий штурм у галузі енергетики. У
магазинах твердопаливних котлів розповідають, що клієнтів збільшилося у п’ять
разів! Основний мотив – не залежати від газу. Україна імпортує 40% енергії,
тобто є енергозалежною країною, особливо, коли йде мова про газ.
„Ми імпортуємо 40%, натомість дослідження доводять, що завдяки
енергоефективності споживання енергії в Україні можна знизити потреби на 45,8%.
Якщо кожен розпочне із себе, то цього вдасться досягнути. До приладу, ощадно
використовуйте ресурси, подбайте про утеплення та лічильники, за рік ви зможете
зекономити 2- 2,5 тисячі гривень”, - розповідає Поліна Башкіна засновниця
ініціативи „Energy Evolution UA”.
На сайті організації волонтери зібрали кілька десятків побутових порад для
збереження тепла та грошей: позбудьтеся довгих шторів, пофарбуйте батареї у
темний колір, готуйте на слабкому вогні, провітрюйте кімнату. Використовуйте
жалюзі або короткі штори, вони допоможуть скоротити втрати тепла на 8-15%, яке
виходить через скло.
Перший пішов
Першими в Україні вирішили відмовитися від газу у Золочеві. Ігор Гриньків,
міський голова Золочева відверто зізнається, що забувати газ змусили не стільки
патріотичні почуття, скільки рахунки з боргами після кожного опалювального
сезону. На дрова місто переходило від 2011 до 2013 року, тоді ще були
побоювання щодо доречності такого кроку, менше аніж за рік Золочів став першим
успішним енергетично-незалежним містом України.
„Щороку ми отримували борг 3, 5 мільйони гривень після закінчення
опалювального сезону. Треба було щось змінювати, тоді й почали вивчати ринок.
Зважили усі плюси та мінуси, підрахували, що лісгосп щороку має достатню
кількість санітарної рубки для опалення міста. З 3600 абонентів, тільки 300
залишилися грітися газом. Як результат – місто зменшило витрати під час
опалювального сезону. Зараз активно працюємо над тим, аби окрім дрів спалювати
відходи соняшника, лозу, пелети”, - розповідає міський голова.
Власне, пелети, стали одним із
найпопулярніших слів енергетичної галузі. Це винахід, який заміняє дрова,
оскільки горить краще і довше.
„Зараз один із найпопулярніших засобів опалення – це пелети. Це один
з раціональних способів вирішення проблем опалення. Їх роблять зі щільно
спресований тирси, - каже Валерій Лавський, співробітник Тухлянського
лісопереробного підприємства. - Найсухіші дрова мають 25% вологи, а зазвичай
цей показник - 50%. Тому, коли купуєте тонну дрів, то маєте в ній 500 кг води.
Як результат, дрова дають менше тепла. Натомість брикет чи пелет майже сухий,
вологість у ньому до 8%. Такі брикети настільки пресовані, що у котлі спочатку
розгораються, а потім тліють і віддають сталу температуру. Пригадайте як горять
дрова, багато вогню, тріску, і менше, аніж за годину, треба підкидати знову”.
Важливо, що українці тільки торік активно почали задумуватися над цим
ресурсом. Натомість країни ЄС давно замовляють в Україні цей продукт, що,
звісно, парадоксально.
Історія хвороби
Від самого початку здешевлювати газ для українців було хибною тактикою,
пояснює Ipress Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації
України.
„Наш уряд довго пояснював, що населення настільки бідне, що вартість опалення
має бути дуже низькою. Саме цим ми вбили
альтернативну енергетику в країні. Коли газ є найдешевшим паливом для
населення та житлово-комунального господарства з усіх можливих, то усі
„сидітимуть” на ньому. Ми купували російський газ, який обходиться 6 200
гривень за тисячу кубометрів, а продавали його у житлово-комунальний сектор по
1309 гривень. Держава його субсидувала у 5 разів”, - каже голова правління.
Щороку понад 30 мільярдів гривень з
держбюджету, витрачають на здешевлення газу. У результаті з ним ніщо не може
конкурувати, нерозумна тарифна політика призвела до того, що газ штучно став
найдешевшим паливом. Тільки цього року, люди злякалися, що палива не буде, тому
почали активніше встановлювати твердопаливні
котли.
Георгій Гелетуха резюмує, що з усього тепла, яке зараз виробляють в
Україні, 6% виробляють із біомаси. Середня європейська цифра 16%, але до 2020
року у ЄС такий показник має досягнути як мінімум 20%. Окремі країни, як
Швеція, мають 64% виробленої енергії з біомаси.
„З огляду на останні події в Україні, моя порада – переходити на дрова,
особливо тим, хто не ледачий. Люди з
достатком можуть собі дозволити котли на пелетах з великим бункером. Що більший
бункер, то довше людина не підкидатиме нічого у котел, можна придбати котли із
бункером, де поміщаються запаси на місяць. Наступні 30 днів у хаті буде тепло,
а господарі не хвилюватимуть за пальне у котлі. Цей варіант стає усе більш
рентабельним з огляду на ріст цін на газ”, - прогнозує Гелетуха.
Роман Співак, голова ГО „Голова всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження” одностайний
з колегою, центральні котельні слід якнайшвидше переводити на дрова та вугілля.
„98% котелень в Україні працюють на газі. З року в рік, ми повільно
заводили себе у газову пастку. В нас просто заговорювали цю проблему, проводили
тижні сталої енергії, розповідали про користь альтернативних джерел, але ця галузь
серйозно не розвивалася. Скажу лише для прикладу – 75% вугілля Польщі спалюють
у місцевих котельнях. Це називається національний інтерес, який у нас в країні відсутній, поки що”, - каже Ipress
Роман Співак.
Мар’яна Вербовська
оригінал тут: http://ipress.ua/articles/polyuvannya_na_teplo_86657.html
Немає коментарів:
Дописати коментар