Газовий кут

Після двох років підготовки до видобутку сланцевого газу компанія Chevron може піти з України, що остаточно поховає імідж держави серед інвесторів

theenergycollective.com

 Мар’яна Вербовська

Торік, у лютому, регіональний представник компанії Chevron Пітер Кларк сказав в інтерв’ю Reuters: «Якщо перемовини не матимуть результату через рік чи два, одна або інша сторона втратить терпець і скаже: «Здається, у нас не вийде домовитися, тож не треба витрачати час намарно». 

Тоді Chevron планувала видобуток сланцевого газу на Олеській площі, розташованій на території Львівської та Івано-Франківської областей. Договір про роботу підписували на 50 років і частка держави в прибутковій продукції Олеської площі повинна була становити не менше ніж 15%. Ресурси Олеської площі оцінювали майже у 3 трильйони кубів газу. Проте слова про тривалі перемовини виявилися пророчими.

Chevron — не єдина компанія, яка може залишити енергетичний ринок України

Нещодавно, відразу кілька джерел заявило про те, що компанія може залишити Україну. Таке рішення мотивують тим, що український уряд, а саме Міністерство фінансів, не реалізувало у встановлений термін (до 18 листопада) приведення своїх нормативних актів у відповідність до чинного законодавства, повідомили в Інтерфакс. Однак цей привід називають формальним,  «Газета» з’ясовувала справжні причини виходу Chevron і які наслідки це матиме для України.

Мовчання Chevron

У вівторок ми зв’язалися із Пітером Кларком, генеральним менеджером Chevron в Україні. Незважаючи на те, що чоловік зараз перебуває в Україні, він вибачився і повідомив, що наразі воліє не давати жодних інтерв’ю. «На жаль, поки що я нічого не коментуватиму», — повідомив Пітер Кларк.

Раніше в коментарі Kyivpost Пітер Кларк зізнався, що перемовини з урядом досі тривають, водночас наголосив: «Коли угоду підписували, мали бути зроблені деякі речі, але не всі з них зробили».

Іншим джерелом інформації могла б стати Держслужба геології та надр України, але й тут «Газету» повідомили: наступні кілька днів, структура не зможе давати коментарі, бо звільнили голову держслужби та його заступника. Відповідне розпорядження видав Кабінет Міністрів України 10 грудня. У ньому, зокрема, зазначено, що Дмитро Кащук (екс-голова) залишає посаду «за власним бажанням».

У день здачі газети в друк ми отримали відповідь на запит: «Офіційна інформація щодо відмови компанії Chevron від видобутку газу  на Олеській площі у Державній службі геології та надр відсутня. З приводу її отримання рекомендуємо безпосередньо звернутися у компанію Chevron».  Угоду про розподіл вуглеводнів у межах ділянки Олеська підписали три сторони: держава Україна, компанія Chevron Ukraine B.V. і ТОВ «Надра Олеська». 

Ми відправили інформаційні запити усім, проте ніхто наразі на просте запитання про продовження роботи не відповів. Тож офіційного підтвердження чи спростування майбутньої роботи Chevron нема.

Сигнал інвесторам

Одним із найгірших наслідків виходу Chevron з українського ринку стане сигнал іншим інвесторам про те, що тут поганий інвестиційний клімат. Таку думку має Михайло Гончар, експерт у галузі енергетики.

«Це справді може нашкодити нашому інвестиційному іміджу.

Щодо виходу компанії, то насправді варіантів є кілька. Один із них — згортання роботи Chevron у Європі. Компанія встигла розпочати проекти з видобутку сланцевого газу в Румунії, Литві, Болгарії, Польщі та Україні. І скрізь потерпіла фіаско, крім незначних здобутків у Польщі. Тому головний офіс міг просто дійти висновку, що немає сенсу продовжувати роботу, бо вони отримають лише збитки. До речі, в Польщі кілька років тому потужна компанія ExxonMobil теж згорнула діяльність, навіть не пояснюючи, чому. Нас теж може чекати подібний розвиток подій», — пояснює «Газеті» Михайло Гончар.

Ще одним аргументом «за» покинути Україну, могло бути невдоволення рішенням уряду збільшити податки для нафтогазовидобувних компаній: Кабмін підвищив для них ренту з 30% до 55%. Передбачалося, що це — тимчасовий захід, і з 1 січня 2015 року плату за користування надрами повернуть до попереднього рівня. Але уряд, щоб збільшити бюджетні доходи у складний для країни період, планує залишити цю підвищену ставку, щоб коштом бізнесу збільшити наповнення держскарбниці. 

«У мене таке враження, що в уряді в такий спосіб вирішили зарізати курча, не дочекавшись, коли воно стане куркою», — резюмує Михайло Гончар. 

Важливо, що говорити про втрату енергетичних перспектив експерт не радить, тому що перший видобуток сланцевого газу планували аж на 2020 рік.

Погляньте, хто пішов

Chevron — не єдина компанія, яка може залишити енергетичний ринок України. Компанія, яка мала розробляти Чорноморський шельф, пішла через анексію Криму. Компанія Shell, яка розробляє Юзівське родовище, у зв’язку із ситуацією на Донбасі, оголосила форс-мажор. Як пояснила «Газеті» Анна Думанська, прес-секретар компанії Shell, ситуація із безпекою на Сході України має вплив на Юзівський проект.

«Вона не дозволяє компанії Shell, оператору в рамках Угоди про розподіл продукції (УРП), виконати певні зобов’язання, пов’язані з веденням операційної діяльності на території Донецької та Харківської областей, зокрема й початок буріння першої пошукової свердловини.

Саме тому компанія скористалася договірним правом оголошення про настання форс-мажору щодо деяких конкретних зобов’язань у рамках УРП на Юзівській ліцензійній ділянці, коли неможливість вчасного виконання певних робіт стала очевидною. На адресу інших сторін УРП було надіслано повідомлення про неможливість виконання компанією деяких зобов’язань у межах термінів, узгоджених у рамках УРП, через неконтрольовані нами обставини.

На даному етапі компанія продовжує лише ті роботи, які можна виконувати безпечно: співробітництво з університетами, проекти соціальних інвестицій, окремі роботи зі збору та аналізу геологічних даних», — повідомила Анна Думанська.

Оригінал тут:http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/37896

Полювання на тепло

Найближча зима покаже наскільки українці можуть бути вільними від російського газу і чи готові переходити на альтернативну енергетику

Кілька років тому львів’янка пані Оксана вирішила, що не чекатиме, поки комунальники полагодить покрівлю її будинку. Дах квартири на вул. Саксаганського був дірявим, під час кожного дощу у квартирі доводилося ставити відра. Саме тоді жінка вирішила, що полагодить дах самотужки. Проте на цьому не зупинилася і облаштувала покрівлю із сонячною батареєю, яка забезпечує її енергією та теплом.

„Я ще принципово  відмовилася від газу, аби довести, що ми можемо жити й без нього, - каже Ipress Оксана Денис. – Зазвичай мене розпитують про особливості сонячної батареї, але я відкрию вам таємницю, успіх не стільки у ній, скільки в доброму утепленні квартири. Попри поради майстрів, які пропонували утеплити стіни пінопластом завширшки 15см, я їх утеплила на 30см. Окрім цього, у квартирі спеціально ущільнені вікна. Результат довго не барився, за місяць я плачу орієнтовно 300 гривень за електроенергію, площа квартири 190 кв. метрів”.

Задля цікавості жінка запитала сусідів, які рахунки приносять їм, виявилося, що за тепло енергію подібної квартири сплачують понад 3 тисячі гривень щомісяця.

Іще одна важлива деталь: підігрівати помешкання вона починає наприкінці листопада, до цього часу у цьому просто немає потреби. Ну і головне, Оксана Денис не тримає у таємниці деталей змін своє квартири, а навпаки, розповідає про можливість життя без газу на усіх можливих тренінгах, зборах під’їздів та на прохання охочих.

Ще кілька років тому така історія вражала, натомість за останні місяці українці продемонстрували справжній мозковий штурм у галузі енергетики. У магазинах твердопаливних котлів розповідають, що клієнтів збільшилося у п’ять разів! Основний мотив – не залежати від газу. Україна імпортує 40% енергії, тобто є енергозалежною країною, особливо, коли йде мова про газ.

„Ми імпортуємо 40%, натомість дослідження доводять, що завдяки енергоефективності споживання енергії в Україні можна знизити потреби на 45,8%. Якщо кожен розпочне із себе, то цього вдасться досягнути. До приладу, ощадно використовуйте ресурси, подбайте про утеплення та лічильники, за рік ви зможете зекономити 2- 2,5 тисячі гривень”, - розповідає Поліна Башкіна засновниця ініціативи „Energy Evolution UA”.

На сайті організації волонтери зібрали кілька десятків побутових порад для збереження тепла та грошей: позбудьтеся довгих шторів, пофарбуйте батареї у темний колір, готуйте на слабкому вогні, провітрюйте кімнату. Використовуйте жалюзі або короткі штори, вони допоможуть скоротити втрати тепла на 8-15%, яке виходить через скло. 

Перший пішов

Першими в Україні вирішили відмовитися від газу у Золочеві. Ігор Гриньків, міський голова Золочева відверто зізнається, що забувати газ змусили не стільки патріотичні почуття, скільки рахунки з боргами після кожного опалювального сезону. На дрова місто переходило від 2011 до 2013 року, тоді ще були побоювання щодо доречності такого кроку, менше аніж за рік Золочів став першим успішним енергетично-незалежним містом України.

„Щороку ми отримували борг 3, 5 мільйони гривень після закінчення опалювального сезону. Треба було щось змінювати, тоді й почали вивчати ринок. Зважили усі плюси та мінуси, підрахували, що лісгосп щороку має достатню кількість санітарної рубки для опалення міста. З 3600 абонентів, тільки 300 залишилися грітися газом. Як результат – місто зменшило витрати під час опалювального сезону. Зараз активно працюємо над тим, аби окрім дрів спалювати відходи соняшника, лозу, пелети”, - розповідає міський голова.

 Власне, пелети, стали одним із найпопулярніших слів енергетичної галузі. Це винахід, який заміняє дрова, оскільки горить краще і довше.

„Зараз один із найпопулярніших засобів опалення – це пелети.  Це один з раціональних способів вирішення проблем опалення. Їх роблять зі щільно спресований тирси, - каже Валерій Лавський, співробітник Тухлянського лісопереробного підприємства. - Найсухіші дрова мають 25% вологи, а зазвичай цей показник - 50%. Тому, коли купуєте тонну дрів, то маєте в ній 500 кг води. Як результат, дрова дають менше тепла. Натомість брикет чи пелет майже сухий, вологість у ньому до 8%. Такі брикети настільки пресовані, що у котлі спочатку розгораються, а потім тліють і віддають сталу температуру. Пригадайте як горять дрова, багато вогню, тріску, і менше, аніж за годину, треба підкидати знову”.

Важливо, що українці тільки торік активно почали задумуватися над цим ресурсом. Натомість країни ЄС давно замовляють в Україні цей продукт, що, звісно, парадоксально.

Історія хвороби

Від самого початку здешевлювати газ для українців було хибною тактикою, пояснює Ipress Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України.

„Наш уряд довго пояснював, що населення настільки бідне, що вартість опалення має бути дуже низькою. Саме цим ми вбили  альтернативну енергетику в країні. Коли газ є найдешевшим паливом для населення та житлово-комунального господарства з усіх можливих, то усі „сидітимуть” на ньому. Ми купували російський газ, який обходиться 6 200 гривень за тисячу кубометрів, а продавали його у житлово-комунальний сектор по 1309 гривень. Держава його субсидувала у 5 разів”, - каже голова правління.

 Щороку понад 30 мільярдів гривень з держбюджету, витрачають на здешевлення газу. У результаті з ним ніщо не може конкурувати, нерозумна тарифна політика призвела до того, що газ штучно став найдешевшим паливом. Тільки цього року, люди злякалися, що палива не буде, тому почали активніше встановлювати твердопаливні  котли.

Георгій Гелетуха резюмує, що з усього тепла, яке зараз виробляють в Україні, 6% виробляють із біомаси. Середня європейська цифра 16%, але до 2020 року у ЄС такий показник має досягнути як мінімум 20%. Окремі країни, як Швеція, мають 64% виробленої енергії з біомаси.

„З огляду на останні події в Україні, моя порада – переходити на дрова, особливо тим, хто не ледачий.  Люди з достатком можуть собі дозволити котли на пелетах з великим бункером. Що більший бункер, то довше людина не підкидатиме нічого у котел, можна придбати котли із бункером, де поміщаються запаси на місяць. Наступні 30 днів у хаті буде тепло, а господарі не хвилюватимуть за пальне у котлі. Цей варіант стає усе більш рентабельним з огляду на ріст цін на газ”, - прогнозує Гелетуха.

Роман Співак, голова ГО „Голова всеукраїнської  асоціації з питань енергозбереження” одностайний з колегою, центральні котельні слід якнайшвидше переводити на дрова та вугілля.

„98% котелень в Україні працюють на газі. З року в рік, ми повільно заводили себе у газову пастку. В нас просто заговорювали цю проблему, проводили тижні сталої енергії, розповідали про користь альтернативних джерел, але ця галузь серйозно не розвивалася. Скажу лише для прикладу – 75% вугілля Польщі спалюють у місцевих котельнях. Це називається національний інтерес, який  у нас в країні відсутній, поки що”, - каже Ipress Роман Співак.

Мар’яна Вербовська

оригінал тут: http://ipress.ua/articles/polyuvannya_na_teplo_86657.html