Тепло, гаряче, спекотно

Україна готується до зміни клімату

Мар’яна Вербовська

З огляду на повені улітку 2008 року та спеку в 2009 – 2010 роках, в Україні почали мізкувати над підготовкою до глобальних змін клімату. Відтак восени Кабмін планує презентувати першу версію Національного плану дій із адаптації до таких змін. Доручили підготовку документа Держагентству екологічних інвестицій при Кабміні, саме тут нині збирають науковців та фахівців, які б допомогли детальніше передбачити, чого слід чекати від стрибків ртутного стовпчика.
– Ми залучаємо до співпраці міністерства, органи місцевої влади, науково-експертні інститути, зокрема галузеві. Перед нами поставлено завдання – скласти «План адаптації». Потім він буде узгоджений з Мінфіном та Мін'юстом. По суті, у ньому буде прописано те, що слід врахувати поточні та прогнозовані зміни клімату, можливі наслідки для всіх економічних секторів. Наприклад, енергетики. Доведеться замислитися над тим, як ефективніше охолоджувати АЕС у спекотні літні місяці. Також треба брати до уваги те, що споживання електроенергії влітку через працюючі кондиціонери практично таке саме, як і взимку, – розповіла «Пошті» Ілона Заєць, головний спеціаліст із питань зв’язків із громадськістю та ЗМІ Держагентства екологічних інвестицій.
За словами Ніколас Денісова, координатора міжнародної ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» у Східній Європі (ЮНЕП, Женева), впродовж кількох десятків наступних років на Україну чекають суттєві зміни клімату.
– Згідно з висновками науковців, у деяких річках слід очікувати підвищення рівня води. Тому українським ГЕС треба бути готовими до того, що рівень води, до якого вони звикли, може суттєво змінитися. Що ж до підвищення температури, то за рахунок цього зросте урожай, але його якість погіршиться. Нині працюємо над тим, аби зібрати всі можливі дані та прогнози щодо зміни клімату в Східній Європі, – розповів «Пошті» Ніколас Денісов.
За словами екологів із Держагентства, найімовірніше, у плані пропишуть і рекомендації для аграріїв – яким сортам овочів і злаків віддавати перевагу, а від яких утриматися. Наприклад, чи є сенс перейти на вирощування більш пізніх сортів пшениці. Що ж стосується овочів, то потрібно серйозно розглядати таку вигоду від потепління клімату, як можливість збору двох урожаїв у році (наприклад, капусти, гороху, моркви тощо). Що ж до практичного застосування «Плану», то у Держагентстві запевняють, що на першому етапі документ матиме рамковий характер та міститиме організаційні заходи, а також ті, що спрямовані на створення передумов для розбудови та подальшої імплементації адаптаційних заходів. Нагадаємо, що це не перша потуга України в боротьбі зі зміною клімату. Кілька років тому держава, згідно з умовами Кіотського протоколу, розпочала торгівлю квотами на викиди вуглекислого газу. Та, незважаючи на умови договору, кошти від продажу так і не вклали в поліпшення стану довкілля, тож досі з’ясовують, на що власне їх витратили…

"Львівська пошта" 28 липня 2011 року