Показ дописів із міткою Сланцевий газ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Сланцевий газ. Показати всі дописи

понеділок, 29 грудня 2014 р.

Газовий кут


Після двох років підготовки до видобутку сланцевого газу компанія Chevron може піти з України, що остаточно поховає імідж держави серед інвесторів
theenergycollective.com
 Мар’яна Вербовська

Торік, у лютому, регіональний представник компанії Chevron Пітер Кларк сказав в інтерв’ю Reuters: «Якщо перемовини не матимуть результату через рік чи два, одна або інша сторона втратить терпець і скаже: «Здається, у нас не вийде домовитися, тож не треба витрачати час намарно». 
Тоді Chevron планувала видобуток сланцевого газу на Олеській площі, розташованій на території Львівської та Івано-Франківської областей. Договір про роботу підписували на 50 років і частка держави в прибутковій продукції Олеської площі повинна була становити не менше ніж 15%. Ресурси Олеської площі оцінювали майже у 3 трильйони кубів газу. Проте слова про тривалі перемовини виявилися пророчими.

Chevron — не єдина компанія, яка може залишити енергетичний ринок України
Нещодавно, відразу кілька джерел заявило про те, що компанія може залишити Україну. Таке рішення мотивують тим, що український уряд, а саме Міністерство фінансів, не реалізувало у встановлений термін (до 18 листопада) приведення своїх нормативних актів у відповідність до чинного законодавства, повідомили в Інтерфакс. Однак цей привід називають формальним,  «Газета» з’ясовувала справжні причини виходу Chevron і які наслідки це матиме для України.

Мовчання Chevron

У вівторок ми зв’язалися із Пітером Кларком, генеральним менеджером Chevron в Україні. Незважаючи на те, що чоловік зараз перебуває в Україні, він вибачився і повідомив, що наразі воліє не давати жодних інтерв’ю. «На жаль, поки що я нічого не коментуватиму», — повідомив Пітер Кларк.

Раніше в коментарі Kyivpost Пітер Кларк зізнався, що перемовини з урядом досі тривають, водночас наголосив: «Коли угоду підписували, мали бути зроблені деякі речі, але не всі з них зробили».

Іншим джерелом інформації могла б стати Держслужба геології та надр України, але й тут «Газету» повідомили: наступні кілька днів, структура не зможе давати коментарі, бо звільнили голову держслужби та його заступника. Відповідне розпорядження видав Кабінет Міністрів України 10 грудня. У ньому, зокрема, зазначено, що Дмитро Кащук (екс-голова) залишає посаду «за власним бажанням».

У день здачі газети в друк ми отримали відповідь на запит: «Офіційна інформація щодо відмови компанії Chevron від видобутку газу  на Олеській площі у Державній службі геології та надр відсутня. З приводу її отримання рекомендуємо безпосередньо звернутися у компанію Chevron».  Угоду про розподіл вуглеводнів у межах ділянки Олеська підписали три сторони: держава Україна, компанія Chevron Ukraine B.V. і ТОВ «Надра Олеська». 

Ми відправили інформаційні запити усім, проте ніхто наразі на просте запитання про продовження роботи не відповів. Тож офіційного підтвердження чи спростування майбутньої роботи Chevron нема.

Сигнал інвесторам

Одним із найгірших наслідків виходу Chevron з українського ринку стане сигнал іншим інвесторам про те, що тут поганий інвестиційний клімат. Таку думку має Михайло Гончар, експерт у галузі енергетики.

«Це справді може нашкодити нашому інвестиційному іміджу.

Щодо виходу компанії, то насправді варіантів є кілька. Один із них — згортання роботи Chevron у Європі. Компанія встигла розпочати проекти з видобутку сланцевого газу в Румунії, Литві, Болгарії, Польщі та Україні. І скрізь потерпіла фіаско, крім незначних здобутків у Польщі. Тому головний офіс міг просто дійти висновку, що немає сенсу продовжувати роботу, бо вони отримають лише збитки. До речі, в Польщі кілька років тому потужна компанія ExxonMobil теж згорнула діяльність, навіть не пояснюючи, чому. Нас теж може чекати подібний розвиток подій», — пояснює «Газеті» Михайло Гончар.

Ще одним аргументом «за» покинути Україну, могло бути невдоволення рішенням уряду збільшити податки для нафтогазовидобувних компаній: Кабмін підвищив для них ренту з 30% до 55%. Передбачалося, що це — тимчасовий захід, і з 1 січня 2015 року плату за користування надрами повернуть до попереднього рівня. Але уряд, щоб збільшити бюджетні доходи у складний для країни період, планує залишити цю підвищену ставку, щоб коштом бізнесу збільшити наповнення держскарбниці. 

«У мене таке враження, що в уряді в такий спосіб вирішили зарізати курча, не дочекавшись, коли воно стане куркою», — резюмує Михайло Гончар. 

Важливо, що говорити про втрату енергетичних перспектив експерт не радить, тому що перший видобуток сланцевого газу планували аж на 2020 рік.

Погляньте, хто пішов

Chevron — не єдина компанія, яка може залишити енергетичний ринок України. Компанія, яка мала розробляти Чорноморський шельф, пішла через анексію Криму. Компанія Shell, яка розробляє Юзівське родовище, у зв’язку із ситуацією на Донбасі, оголосила форс-мажор. Як пояснила «Газеті» Анна Думанська, прес-секретар компанії Shell, ситуація із безпекою на Сході України має вплив на Юзівський проект.

«Вона не дозволяє компанії Shell, оператору в рамках Угоди про розподіл продукції (УРП), виконати певні зобов’язання, пов’язані з веденням операційної діяльності на території Донецької та Харківської областей, зокрема й початок буріння першої пошукової свердловини.

Саме тому компанія скористалася договірним правом оголошення про настання форс-мажору щодо деяких конкретних зобов’язань у рамках УРП на Юзівській ліцензійній ділянці, коли неможливість вчасного виконання певних робіт стала очевидною. На адресу інших сторін УРП було надіслано повідомлення про неможливість виконання компанією деяких зобов’язань у межах термінів, узгоджених у рамках УРП, через неконтрольовані нами обставини.

На даному етапі компанія продовжує лише ті роботи, які можна виконувати безпечно: співробітництво з університетами, проекти соціальних інвестицій, окремі роботи зі збору та аналізу геологічних даних», — повідомила Анна Думанська.
Оригінал тут:http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/37896

вівторок, 24 грудня 2013 р.

Натхненні газом


За кілька років Західна Україна несподівано для всіх стала землею газових перспектив. Під шум довкола Chevron тут запрацювала ще низка компаній



Щоб добувати газ, слід дотримувати найкращих українських традицій ведення бізнесу: якомога тихіше, швидше й зухваліше. Поки вся країна обсмоктує справу Chevron, інші компанії вже встигли розібрати бурове устаткування, яким шукали запаси.
Нині на Львівщині шукають корисні копалини Chevron, Eni S.p.A, «Юсенко», Cadogan Ukrainian Holding Ltd. «Газета» спробувала з’ясувати, як компанії отримали дозвіл та чи знайшли у нас омріяний газ.

Газ без села
«Ніхто нам не сказав, знайшли його чи ні. Шукати почали ще 2008 року, а потім роботу заморозили. Цього літа бригада робітників повернулася і знову запрацювала», — розповідає «Газеті» Орест Яцколяк, селишний голова Борині Турківського району.
Усі розмови про газ зводяться до слова «во­ни», але хто вони, сам голова так і не зміг сформулювати.

Три тижні тому біля села розібрали вежу для буріння. На місці  розвідки —  високі паркани й випалена трава. Чотири місяці поспіль тут активно шукали поклади газу.
«Були й англійці, й українці, а люди мені казали, що й італійці. Угоду укладали з компанією «Юсенко», але хто тут зараз, чесно скажу: не знаю», —  розповідає Орест Яцколяк, проходячи повз ворота, де починається ділянка, під якою є потенційне родовище газу.
На території стоять десятки машин, яскраві сині бочки, червоні дерев’яні коробки з піском, мішки з хлористим кальцієм. У листопаді на цій ділянці залишилися тільки три охоронці.
Щоб не було сумно, вони взяли собі трьох кошенят. Ділянка хоч і недалеко від Борині, але розташована на пагорбі. Люди сюди не приходять, бо, по-перше, сюди нікого не впускають, по-друге, на пагорбі, особливо восени, часто дмуть холодні вітри. Охоронці так ховаються від вітру, що достукатися до них у будку нам вдалося з десятої спроби: вони спали.
Охорона, як і голова, зрештою, як і всі у селі, не знає назви компанії, що шукає газ. Не відають навіть, буде це газ природний чи сланцевий. Для роботи з буровою сюди запросили понад тридцять фахівців, лише один був місцевий — прибиральниця. Реш­та людей приїжджала на два тижні з-за кордону, Івано-Франківська й Києва.

«Нам було байдуже, аж поки вони почали бурувати. Від звуків з гори діти не могли заснути. Бурували й удень, і вночі. Припинили тільки в жовтні. Ми писали на ім’я селищного голови скарги, але це нічого не змінило», — розповідає мешканка Борині.
Бориня — це лише приклад того, як надалі розвиватимуться події у десятках сіл Львівщини. Тут теж обіцяли взяти місцевих людей на роботу і в шаленому темпі розвивати інфраструктуру. Однак люди в селі навіть не здогадуються, хто тут працює, а щороку рада отримує кошти для розвитку інфраструктури — 4 тисячі гривень за оренду землі. 
Слідкуйте за руками

Поки Західна Україна із роззявленим ротом спостерігала за перебігом підписання «угоди століття» із Chevron, тут вже давно шукали газ, але інші. Створюється враження, що Chevron став червоною ганчіркою, яка відволікла від реальних історій з пошуком газу.
Зокрема від компанії Eni S.p.A з Італії. В Україні вона працює з 2011 року. 
«Eni S.p.A подавала заявку на участь у конкурсі разом з  компанією Chevron (США) на розробку Олеської газової площі (Львівська область), але переможцем не стала. Тому компанія пішла іншим шляхом: 14 червня 2012 року придбала 50,01% ТОВ «Західгазінвест» у співзасновників підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» та Cadogan Ukrainian Holding Ltd», — пишуть «Наші гроші. Львів».
Сьогодні ТОВ «Західгазінвест» володіє ліцензіями на розробку дев’яти родовищ сланцевого газу у Львівській області загальною площею близько 3,8 тис. кв. км.
«Ми не уповноважені вам розповідати про роботу. Звертайтеся до нашого офісу в Італії», — сказала «Газеті» Тетяна Пелипенко, предс­тавник «Західгазінвест» після того, як ми надіслали їй письмовий запит та зробили більше ніж 20 дзвінків з метою дізнатися бодай щось про роботу компанії. Страх і примітивні відповіді «Західгазінвесту» стали коментарем «замість тисячі слів». Припускаємо, що компанії з прозорими планами уникали б відповіді не так панічно.
9 жовтня ми подали запит і в центральний офіс Eni S.p.A в Італію. На початку листопада нам відповіли, що невдов­зі підготують детальну інформацію про свою роботу, але ми її  й досі чекаємо.
Іще одна цікава деталь: 30 жовтня на офіційному сайті Eni S.p.A з’явилася інформація про те, що генеральний директор зустрічався у Києві з президентом України. Натомість на сайті президента нічого подібного нам не вдалося знайти. Чому немає ні слова про зустріч з інвестором, який хоче вкласти 95 мільйонів доларів, — збагнути складно.
Історія з багатьма невідомими

Попри голод газових інвесторів, у Державній службі геології та надр переконані: в Україні на сьогодні немає родовищ сланцевого газу. До того ж у межах Львівської області є площі, перспективні на газ сланцевих товщ, які потребують геологічного вивчення. Саме Державна служба геології пролила трохи світла на ситуацію із «Західгазінвестом».
«Західгазінвест» надано три спеціальні дозволи на геологічне вив­чення надр, зокрема дослідно-промислове розроблення родовищ із подальшим видобуванням (природний газ та газ сланцевих товщ): площі Курінна,  Сандугеївська та Яковлівська; два спеціальні дозволи на геологічне вивчення надр: площі Жужелянська та Реклинецька. Прогнозованих ресурсів та запасів на зазначених площах немає, їх визначатимуть у результаті геологорозвідувальних робіт», — відповіли у держслужбі «Газеті» на запит. 
Але тут виникає нове «але». Акурат на ці площі (Курінна, Сандугеївська та Яковлівська) Львівська облрада видала спеціальний дозвіл на користування надрами «Західукргеології» 20 квітня 2012 року, документи висять на сайті облради. Це інша дочірня компанія «Надр України». У держслужбі геології були не менш здивовані, коли дізналися, що ділянки віддали раніше «Західукргеології», натомість ними користується «Західгаз­інвест». Як таке могло статися, наразі ніхто не може пояснити.  У «Західукргеології» «Газету» запевнили, що не спів­працюють із «Західгазінвестом».
За законодавством, отримання спеціальних дозволів на розроблення родовищ копалин можливе лише за погодженням з облрадами за місцем розташування таких родовищ. Львівська облрада погоджувала спецдозволи «Західукргеології», але ніколи не ухвалювала рішень для «Західгазінвест». Ми надіслали інформаційний запит, щоб урешті збагнути, коли «Західгазінвест» отримав дозволи на користування і в який спосіб.
Зв’язані однією ниткою
Ділянка хоч і недалеко від Борині, але розташована на пагорбі. Люди сюди не приходять, бо, по-перше, сюди нікого не впускають, по-друге, на пагорбі, особливо восени, часто дмуть холодні вітри. 
Поки намагалися скласти усі пазли газових історій на Львівщині, то несподівано зрозуміли: всі компанії між собою мають хоча б мінімальні зв’язки. Компанія «Юсенко» має левову частку капіталу Cadogan Ukrainian Holding Ltd. 
«Наразі ми не маємо спільних справ з Eni S.p.A, але знаю, що Cadogan співпрацює із цією компанією  у «Західгазінвесті». Eni S.p.A дуже велика компанія, вона фокусує роботу на сланцевому газі, ми  — на природному», — розповів нам Андрій Левицький, генеральний директор «Юсенко». 
А ще пан Левицький сказав, що наразі італійська компанія не розпочала розвідку пошуків газу. Щоправда, пізніше уточнив, що немає інших джерел про італійські плани, крім інформації в газетах. Але які газети він читає, вирішив не казати.
І, як свідчить досвід, тактика  «не скажу» чудово сприяє розвитку справи в Україні. Але можемо припустити, як швидко заговорять інвестори, коли з’ясують, що в українських компаній бракує документів, або коли вони не знайдуть того, чого шукали. 
Львів — Бориня — Львів

"Львівська газета"  21 листопада 2013 року
Текст і фото Мар"яна Вербовська