Уже через рік Євросоюз планує посилити відповідальність за незаконно ввезену деревину. За словами екологів, це може стати панацеєю для українських лісів
Мар’яна Вербовська
Згідно з даними Держкомлісгоспу, загальний обсяг незаконно добутої деревини в Україні два роки тому становив 20 тис. кубічних метрів на рік, в той же час експерти проекту FORZA вважають, що щорічний середній обсяг незаконно добутої деревини становить 1,25 млн кубічних метрів.
Точної цифри незаконної вирубки не може навести ніхто, позаяк в Україні немає(!) єдиної системи збору такої інформації. Якщо Державний комітет лісового господарства України міряє деревину кубічними метрами, то митники рахують її у тоннах. За словами екологів, враховуючи те, що наша країна характеризується відносно невисокою лісистістю (лише 15,7% території України вкрито лісами), яка значно відрізняється у різних регіонах, то за кілька років нас може спіткати дуже сумна картина.
Дірки в законодавстві
На думку фахівців, після такої активної вирубки лісів, як зараз, нас чекає екологічна катастрофа, знищення врожаю та паводки. Аби вберегти легені України від масових рубок, слід передусім залатати дірки у законі. Нині екологи найбільше нарікають на недостатньо чітко визначені юридичний статус і повноваження лісової охорони. Не менше клопоту завдають і неточності у визначенні основних понять.
– У нашому законодавстві немає поняття «незаконна рубка», існує тільки «самовільна», – розповідає Анатолій Павелко, член неурядової організації «Бюро екологічних розслідувань». – В уяві людей самовільні – це коли дідусь чи бабуся ідуть з сокирою до лісу і заготовлюють собі на зиму дрова. Натомість треба розуміти, що інколи ці рубки мають величезні обсяги.
Не приховує, що ця проблема існує на Львівщині, й Анатолій Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Згідно з підрахунками чиновника, минулого року в області незаконно зрубали 8 тисяч кубічних метрів деревини.
– Львівщина – одна з найбільш лісистих областей України. 31% території області – це ліси, при тому, що норма ЄС – це 30 %. Ми не заперечуємо, що багато незаконних рубок – інколи й справа рук людей, які працюють у лісовій галузі. Зараз ми пильнуємо, аби всі ці факти були зафіксовані, для нас це принципово, – коментує Анатолій Дейнека. – Думаю, серед основних причин незаконних рубок – недостатня розвиненість ринку лісоматеріалів, попит на незаконну деревину, те, що працівники лісового господарства неналежно виконують свої обов’язки, та багато інших.
За словами Мирослави Скобало, начальника відділу нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства прокуратури Львівської області, у 2009 році на Львівщині порушили 30 кримінальних справ за самовільні рубки. Загальна сума збитків становить 1 мільйон 100 тисяч гривень, а минулоріч порушили 38 справ на 3 мільйони 42 тисячі гривень. Проте це лише крапля у великому морі незаконних рубок.
Ми не одні
Прикметно, що «незаконні вирубки» турбують не лише Україну, але й країни Східної Європи. Натомість на Заході це словосполучення довго доводиться розтлумачувати.
– Своїм австрійським колегам я довго намагався пояснити, що це означає, аби з’ясувати, як вони з цим борються. Оскільки їм це поняття невідоме, то, вочевидь, вони у лісі мають на одну проблему менше, – коментує Анатолій Дейнека.
Сесіль Клод Моньє, менеджер проектів Регіонального екологічного центру, спеціаліст із вирубки лісів із Будапешту, розповіла «Пошті», що у Албанії, Сербії, Чорногорії та Хорватії теж змушені «битися з вітряками» таємних рубок.
– У Молдові, скажімо, екологи б’ють на сполох через зменшення акації та дуба. Наскільки мені відомо, в Україні скорочується кількість дубів. Найпопулярніше пояснення – люди не мають за що жити, а тому йдуть до лісу, аби заробити гроші. Тому це питання слід вирішувати в комплексі, рахуватися слід і з законодавством, і з матеріальним становищем тих, хто в регіоні проживає, – каже Сесіль Клод Моньє.
Наслідки незаконних рубок можуть бути різноманітними: від втрати середовищ існування та біорізноманіття до ерозії та деградації земель, від опустелювання та зміни клімату до соціальних заворушень і впливу на економіку, а також послаблення системи управління.
ЄС – «за» легальну деревину
Три роки тому в Україні ввели спеціальні сертифікати на деревину, яку вивозять за кордон. Тоді обсяг нелегальних вивезень зменшився на 80%. Натомість зараз, як розповідають екологи, навчилися обходити і це. До прикладу, деревину першого сорту маркують як третьосортну, а тому вивезти її куди простіше. Виправити ситуацію може тільки комплексний підхід до справи. Як це не парадоксально, нині українські екологи сподіваються не на дії нашого уряду, а на контроль країн-сусідів, що є членами ЄС.
Зі середини 2012 року в ЄС набере чинності директива, яка заборонятиме ввезення нелегальної лісопродукції з України до ЄС. Експерти сподіваються, що це сприятиме зменшенню самовільного вирубування лісів в Україні, особливо в Карпатах. Адже нині найбільше української деревини вивозять саме до європейських країн. Попит на українське дерево зростає й через те, що ціна на нього куди нижча, аніж на аналогічну продукцію в Європі…
– Соціологічні дослідження свідчать, що 70% європейців готові платити за деревину більше, якщо знатимуть, що деревина ввезена легально, – розповідає Олег Листопад, консультант екологічної програми «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» (ENPI – FLEG). – Інші соціологічні дані свідчать, що 56% жителів Карпатського регіону вважають, що у їхньому районі можна знайти посередника, який купить у лісників і привезе ліс до будинку.
За словами Олега Листопада, до відповідальності за самовільні рубки найчастіше притягають осіб, які замовляють собі декілька дерев для хатнього користування, натомість налагоджена система незаконної лісозаготівлі продовжує безкарно функціонувати…
До теми:
У 2010 році на Львівщині посадили 100 тисяч гектарів. Офіційно ж кожного року вирубують близько 900 тисяч кубометрів, з них 560 тисяч – під час рубки стиглого лісу. Решту – під час лісогосподарських робіт.
"Львівська пошта" 22 лютого 2011 року
Немає коментарів:
Дописати коментар