четвер, 21 серпня 2014 р.

Запах нечистого

Біля трьох міст на Львівщині незаконно висипали кількасот тонн шкідливих відходів із різким запахом аміаку та сірки. Знайти винних обіцяє «Правий сектор»
Кілька тижнів тому відразу в кількох місцях на Львівщині знайшли насипи невідомої речовини із запахом аміаку. Жертвами забруднення стали мешканці села Рясне-Руська, міст Стрий і Жидачів. У трьох точках об’єми сірих насипів вражали – за попередніми підрахунками, викинули просто неба кілька десятків тонн відходів. Попри сморід і просочування в ґрунт, отруєння людей із навколишніх сіл, суміш відходів не тільки не прибрали, а й не з’ясували їхнього походження. Ну, а головне — ніхто досі точно не знає, що саме висипали неподалік житлових будинків.

Пішли на запах

Напочатку липня дідусь із села Рясне-Руська повертався з городу ввечері, коли побачив, як кілька молодих хлопців приїхали вантажівкою. Коли хлопці почали висипати чорний попіл з їдким запахом, чоловік перепитав, чи вони мають дозвіл.

За попередніми підрахунками, просто неба викинули кілька десятків тонн відходів
«Хлопці сказали, що мають, але ніхто в це не повірив. Поки ми приїхали на місце, тут уже не було нікого, тільки ось це», — розповідає «Газеті» Емілія Смокоровська, голова Рясне-Руської сільської ради, показуючи на тонни невідомої сірої речовини.

Від спеки насипи змінюють місцями колір на яскраво-голубий і час від часу потріскують. Ходити поряд стає дедалі складніше, особливо у спекотні дні, повітря наповнюється різким запахом гнилі, сірки й аміаку.

«Моя донька та її однокласниця вже непритомніли від запаху, — розповідає жителька Рясне-Руського Зоряна Лозинська. — Працювати на городі тепер неможливо, від запаху починає боліти голова й дерти в горлі. Легше стає тільки тоді, коли змінюється вітер і запах відносить у протилежний бік».

Про різке збільшення скарг на головний біль говорять і в сільській лікарні. Богдана Гащук, медсестра лікарні, розповіла «Газеті», що найпоширеніший зараз недуг — це кашель. Із серйозними болями й отруєннями люди не звертаються сюди, а їдуть до Львова.

Усі відтінки сірого

Головне питання, яке слід вирішити якнайшвидше: яку саме речовину висипали невідомі. Що швидше це зроблять, то швидше вдасться розпочати роботу з її утилізації.

Серед варіантів: пестициди, відходи будівельного, автомобільного чи медичного виробництва.

Колись це була земля Міністерства оборони, але тепер приміщення продали різним власникам. Саме в одному з таких приміщень складували ці відходи
«Відходи Рясне-Руського та Стрия об’єднали в одне кримінальне провадження. У Стрию вже вдалося з’ясувати, хто власник приміщень, біля яких знайшли відходи, — розповідає «Газеті» Олексій Титаренко, начальник управління з організаційних питань, планування цивільного захисту та підготовки населення департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА. — За попередніми підрахунками утилізація такої кількості відходів обійшлася б у кілька мільйонів гривень».

Відтак саме вартість процедури утилізації зараз вважають основним мотивом вивезення сірого непотребу на навколожитлові території.

Правий сектор і Держекоінспекція

Поки міліція намагається знайти винних у забрудненні кількох гектарів землі, за незвичне  розслідування взявся «Правий сектор. Стрий». Цікаво, що дізналися ми про це лише тоді, коли не могли з’ясувати, де перебувають аналізи Державної екоінспекції Львівщини, які відправили в Київ.

Ніхто досі точно не знає, що саме висипали неподалік житлових будинків
«Ми не маємо потрібної техніки, щоб провести аналіз на встановлення речовини. Тому відправили їх в Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя. Там речовину пообіцяли невдовзі визна­чити», — розповіли «Га­зеті» в лабораторії Держ­екоінспекції Львівщини.
Лист відправили 8 серпня, але 11-го в самому інс­титуті про нього навіть не чули. Як пояснили в інформаційному запиті для «Газети» в екоінспекції, затримка сталася тому, що до них звернулися з громадської організації «Правий сектор. Захід». Активісти зголосилися особисто передати аналізи з листом держорганізації. Нам вдалося поспілкуватися з одним із активістів стрийчан.

«Оскільки державні органи за стільки часу не з’ясували, що саме за речовина лежить просто неба, ми вирішили взяти справу у свої руки, — розповів Михайло Алексєєв, активіст «Правого сектора» у Стрию. — У понеділок наша людина поїхала до Києва, щоб завезти туди аналізи. Окрім того, ми дійшли висновку, що це наслідки переробки використаних автомобільних каталізаторів. Але я навіть не можу уявити, звідки їх стільки могло взятися. Колись це була земля Міністерства оборони, але тепер приміщення продали різним власникам. Саме в одному з таких приміщень складували ці відходи».

Михайло — заявник у справі щодо забруднення території у Стрию. За його інформацією, власник складу, приватний підприємець із «Львів Мет Союз», уже зізнався, що відходи були в них. Щоправда, офіційно підтверджувати це відмовляються.

Цікаво, що, за інформацією у ДП «Інформаційно-ресурсний центр», підприємство є посередником у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, займається гуртовою торгівлею металами й металевими рудами, відходами та брухтом.

Зв’язатися з керівником підприємства за офіційним номером телефону масштабного підприємства з мільйонним грошовим обігом нам наразі не вдалося — ніхто так і не підняв слухавку.
Мар"яна Вербовська, Львівська газета http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/33661
Львів — Рясне-Руська — Львів
21 серпня 2014 року

четвер, 7 серпня 2014 р.

Місто для заводів

Біля Яворова зведуть індустріальний парк, який вирішить дві проблеми району: наслідки підприємства «Сірка» та відсутність готових приміщень для міжнародних та мультинаціональних компаній
Карина Лазарук, Мар’яна Вербовська

Це —  хороша ідея, за неї треба братися!» — каже «Газеті» Іван Карпа, голова Яворівської райради, індустріального парку на території Яворівщини і розбирає папери на столі, щоб знайти назву проекту, в рамках якого реалізовуватимуть цю ідею. Наразі голова ради не знає деталей проекту, але вірить, що люди знайдуть роботу, тому наголошує: парк слід будувати.

Екзотична ідея — зведення індустріального парку — не нова в Украї­ні, але дуже влучна для цього району. Невдовзі тут планують звести унікальний комплекс, де низка підприємств утворить міні-місто. Промислові підприємства розташують за кілька кілометрів від Яворова, поряд обіцяють звести готель для бізнес-гостей та кілька кафе та їдальню, щоб створити для роботи максимально зручні умови. Сюди зможуть приїжджати підприємці звідусіль, щоб запускати виробництво, а люди, які мешкають навколо, вже мають надію на робочі місця.

Пісок і сірка

Зараз на території майбутнього парку — долина з піску. Де-не-де тут можна знайти закам’янілу сірку жовто-зеленого кольору. Поки що тут нічого не натякає на майбутню конструкцію, але заступник голови райради Володимир Сичак переконаний, що майбутнім підприємцям тут дуже сподобається.

«Парк розташовуватиметься поряд з митним переходом Грушів — Будомєж, що тільки підсилить привабливість для інвесторів. Є прекрасні приклади парків у Польщі. Я там був і переконався, що це — добра ідея», — каже Іван Карпа.

Недалеко від потенційного парку є Яворівський полігон, а дорогою до Польщі — велике озеро, яке утворилося в одному з кар’єрів. Час від часу тут лунають постріли й вибухи з полігону.

«Індустріальний парк — одна з небагатьох позитивних ідей, які ми зараз обговорюємо. Решта тем про те, що відбувається на Сході країни, та про хлопців, які вже виїхали туди з Яворівського полігону», — розповідає «Газеті» Володимир Сичак.

Землю відновлять за кошти Європейського Союзу в рамках програми транскордонного співробітництва Польща — Білорусь —Україна. Місцеві ради повинні дофінансувати лише 10% вартості проекту.

20 років без роботи


Територія, де планують збудувати парк, — залишки колишнього ДГХП «Сірка».

Парк створять на 40 гектарах землі екс-підприємства. Дуже довго цю територію називати мертвою, бо в 60-ті роки минулого століття тут був найбільший у світі сірчаний кар’єр, площею 950 гектарів. За роки експлуатації відкритим і свердловинним способами тут добули понад 20 млн. т сірки, з якої виготовляли мінеральні добрива для сільського господарства колишнього СРСР. На початку 1990-х років виробництво самородної сірки стало нерентабельним, а з 1992 року видобуток руди майже припинили. Тоді кілька сотень людей втратили роботу. А за кілька років люди масово почали виїжджати на заробітки закордон.

Індустріальний парк — це шанс якщо не повернути своїх із-за кордону, то принаймні уникнути наступних хвиль еміграції.

Відновлення та розвиток

«Цей проект реалізовують п’ять партнерів: Любачівська міська рада,  партнери Любачева, Яворівська районна та Новороздільська міські ради й Інститут регіонального розвитку. Кожен з них має свою ділянку роботи. В рамках цього проекту передбачено рекультивацію двох ділянок: у Яворівському районі — 40 га та Новороздільської міськради — 46,4 га, — розповідає «Газеті» Олена Бей, координатор проекту, директор центру підтримки бізнесу NewBiznet. — Зараз відбувається рекультивація землі та технічний нагляд за роботою. Ми розробляємо низку документів, які допоможуть цей проект реалізовувати далі. Ще не закінчено роботи, оскільки ми взяли забруднені землі».

Зараз в ініціаторів ідеї є дві мети:

1. Відновлення екологічної рівноваги на забруднених ділянках.

2. Розвиток підприємництва й поліпшення доступу інвесторів.

Отож у рамках проекту мають створити концепції (проекти вже підготували) майбутніх парків на обох територіях.

В обох районах вже створено інституції місцевого економічного розвитку. В Яворівському районі це — Агенція місцевого економічного розвитку, яка працює вже з червня, у Новому Роздолі — це Центр регіонального розвитку. Їх завдання однакові: сприяння місцевому економічному розвитку на території районів.

«Вимоги до підприємств прості: щоб цей індустріальний парк приніс багато користі місцевій громаді й мешканцям району. Тобто наповнював бюджет на всіх рівнях. Бо якщо підприємство, наприклад, зареєстровано в Києві, а має своє виробництво в Яворівському районі, то, згідно з чинним законодавством, більшість податків йде в центр. Зараз ми вивчаємо закордонний досвід ІП у світі, щось можемо запозичити», — розповідає Олена Бей.

Для запобігання ризикам, які пов’язані з негативним впливом виробництва на довкілля, концепцією передбачено, що пріоритетними напрямами діяльності індустріального парку будуть так звані «сухі» легкі промислові галузі, що не потребують знач­них затрат ресурсів і, відповідно, мають невеликі викиди  забруднювальних речовин у повітря.

Подібні парки в Украї­ні функціонують, зокрема, в Кіровограді та на Закарпатті. Кожний парк має певну особливість, наприклад, Яворівський парк має бути максимально дружнім для довкілля.



P.S. Проект здійснюють у рамках програми «Розвиток підприємництва шляхом поліпшення доступу до інвестиційних ділянок у місті Любачів та ґміні Любачів, а також відновлення деградованих земель Яворівського району та м. Новий Розділ», що реалізують у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща — Білорусь — Україна 2007 — 2013 рр. і фінансує його Європейський Союз у рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства.

Львів — Яворів — Львів
7 серпня 2014 Львівська газета
http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/33131