понеділок, 30 січня 2012 р.

Небезпечна енергія з води


Розмова з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства
Останні кілька тижнів стрічки новин майорять інформацією про те, що на Заході України масово зводять міні-гідроелектростанції. Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах дійсно бентежать своїми розмірами. В Закарпатській області на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів планують спорудити 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, — від півсотні до півтори сотні, до двох десятків — у Львівській і Чернівецькій областях. За словами екологів, спорудження такої кількості станцій означатиме фактичну смерть більшості карпатських річок, фінал сплавного туризму та загалом руйнування екологічної та туристичної привабливості Карпат. Про реальні перспективи будівництва міні-ГЕС на Львівщині, кількість потенційних станцій, інвесторів і річки, на яких зводитимуть джерела енергії, «Газета» розмовляла з Андрієм Завербним, начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства.
— Пане Андрію, скільки міні-ГЕС збудують на Львівщині?
— Усе залежатиме від обласної програми малої енергетики. Над нею нині працюють в облдержадміністрації. Пропозиції, як їх краще зробити, ми вже подали. Насамперед слід за кошти обласного бюджету визначати місце розташування міні-гідроелектростанції. Для цього потрібна геодезична, геологічна, гідрологічна розвідка. Опісля ОДА має визначити інвестора, який зводитиме станцію. Нині є 34 місця-створи, де можна споруджувати міні-ГЕС. Їхня потужність — від 50 до 3000 КВ. Держава обмежуватиме вартість 1 КВ орієнтовно до 82 копійок.
— На яких річках можна буде збудувати міні-гідроелектростанції?
— Необхідно брати до уваги гідрологічний режим проходження води. У цьому випадку йдеться про басейн річок Стрий та Опір як суббасейну Дністра. Західний Буг найменш привабливий, тому що в нього незначна швидкість течії, хоча ним теж цікавляться.
— Чому вибрали малі ГЕС як джерело видобутку енергії, і скільки часу такі споруди працюватимуть?
— На це впливає гідрологічний режим. Звісно, гірські річки характерні непостійністю. Тобто в разі паводків турбіни зупинятимуть. Коли рівень води знижуватиметься, то ГЕС теж не працюватимуть. Свого часу на Львівщині планували звести ГЕС. Її мали намір розташувати на річці Стрий поблизу сіл Довге та Рибник. Із 1980 року звідти відселили частину населення та затопили територію водою. Тут мала постати велика пригребельна ГЕС. Однак реалізацію проекту зупинили через відсутність фінансування.
— Нині є інвестори, які хотіли б завершити розпочате?
— Наскільки мені відомо, деякі інвестори були готові там будувати. Питання доцільності цього будівництва нині розглядають у Києві. Хотів би зазначити, що це буде дуже дорого. Бо з тих теренів, які мали затопити, переселили не всіх мешканців. Залишається ще 700-800 хат. За радянських часів із переселенням було простіше. Нині все подорожчало, і навряд громадяни захочуть виїжджати. Планували затопити 1400 га землі. До слова, є сумніви щодо того, чи пройшов цей проект екологічну експертизу. Найімовірніше, тут спорудять дериваційну (прируслову) гідроелектростанцію, а не пригребельну (затоплення території). На мою думку, небезпеки в такого роду ГЕС немає, вона дозволятиме розводити рибу, навіть форель.
— Чи є ймовірність, що на Львівщині зведуть недериваційні міні-ГЕС а пригребельні?
—Так, остаточного рішення немає. Можливості є і в дериваційних, і в пригребельних міні-ГЕС. На мою думку, дериваційні будувати доцільніше, але всі варіанти досі актуальні.
— Хто шукатиме інвесторів для будівництва міні-ГЕС?
— Інвестори вже є. Облдержадміністрація має обрати тих, які підходять найбільше. Деякі хочуть вкласти кошти тільки в початкову документацію, а потім знайти ще одного інвестора, а є такі, які готові фінансувати від початку до кінця. Вважаю, що доцільніше розробити програму з технічним і ціновим обґрунтуванням, аби можна було з ЛОДА визначати інвестора на конкурсній основі.
— Але якщо немає ні проекту, ні технічного обґрунтування та досі не вирішено, які саме мають бути ГЕС — дериваційні чи пригребельні, то звідки інвестор?
— Нині в стихійному порядку інвестор сам визначає, де хоче розташувати міні-ГЕС. З одного боку, це правильно, а з іншого — дуже мало підприємств реально засвідчило будівництво гідроелектростанції. Ніхто навіть не завершив проектно-кошторисну документацію! Серед реальних інвесторів на Львівщині — ТзОВ «Енергоінвест», «Еко-оптима», ФОП «Миронюк», ТзОВ «Західні енергетичні транзити», ТОВ «АКВАНОВА ІНВЕСТСМЕНТ», ТзОВ «Енергоінвест Захід».
— Хто платитиме за зведення ГЕС і зароблятиме на цьому?
— Підприємці вкладатимуть особисті кошти в об’єкти, які будуть їхньою власністю, а гроші отримуватимуть від держави за продану енергію. Відповідно до програми будівництва міні-ГЕС в Україні, влада зобов’язана купити цю електроенергію. Нині не можу сказати, скільки коштуватиме будівництво об’єкта — цифри будуть різними.
Розмовляла Мар’яна Вербовська

Анатолій Павелко, член ГО «Бюро екологічних розслідувань»

Карпати — це унікальний регіон України, де ще залишилася відносно недоторкана природа. Саме завдяки природі Карпати відіграють украй важливу роль щодо екологічної безпеки України та Європи. Охорона довкілля і туризм — пріоритети для Карпат, що визнано в державних і міжнародних документах. Проте безконтрольне будівництво ГЕС, яке схоже на золоту лихоманку на Дикому Заході, може зруйнувати унікальні екосистеми та поставити крапку на розвитку туризму.
Є декілька небезпечних моментів, якими загрожує робота ГЕС. Насамперед це загроза для живих організмів, які населяють річки. На Львівщині в гірських річках живе такий вид червонокнижних риб, як харіус європейський. Зникне і знаменита карпатська форель, дунайський лосось. Також слід очікувати зниження туристичної привабливості регіону. У нас є фото, які яскраво відображають те, що коїться на ділянках, де будують і працюють малі ГЕС. Кожен підприємець, коли щось будує, прагне отримати максимальну віддачу. Максимальної віддачі досягають тоді, коли на турбіну пускають максимум води. Відтак усю воду заганяють у трубу. А сама ділянка перетворюється на пересушене русло з іржавою трубою поряд. У нашій області розвивається сплавний туризм, піший туризм. А тепер замість карпатської річки ви побачите страшну трубу. По-третє, дуже часто під час будівництва електростанцій нехтують такими характеристиками, як геологічна будова. У Карпатах поширені м'які гірські породи, тому якщо на них будувати масштабні об’єкти, існує загроза руйнування гребель і труб. Унаслідок таких геологічних процесів уже почали руйнуватися труби тих електростанцій, які зводили два-три роки тому. Існує також ризик падіння ґрунтових вод у населених пунктах. Уявіть собі, що зараз, за сучасного рівня річки, вода ще тримається. Якщо ж воду забрати, то рівень у криницях теж може впасти. З огляду на те, що не всі села мають централізоване водопостачання, людям доведеться шукати воду деінде.
Часто говорять, що ГЕС використовуватимуть для протиповеневого захисту. Але світовий досвід свідчить, що найкращим протиповеневим заходом є збереження природних річищ і заплав річок. Наприклад, у Німеччині сьогодні витрачають десятки мільйонів євро, щоб відновити природні водотоки. Водночас ГЕС ставлять під загрозу не лише недоторканий стан наших річок, але і людей, які живуть на їх берегах. Як правило, ГЕС здатні стримувати лише невеликі паводки і повені. У разі великої води вона у кращому випадку просто перетікатиме через греблі. У гіршому греблі руйнуватимуться, а вода зі значно більшою силою знищуватиме все, що розташоване нижче за течією.

Немає коментарів:

Дописати коментар