понеділок, 30 січня 2012 р.

Повітряний зашморг


Через вузькі вулиці, транспорт і дорожні «корки» львівське повітря перетворилося на коктейль із шкідливих речовин


Перехрестя вулиць Костя Левицького, князя Романа та Івана Франка. Автівки стоять одна за одною і разом зі звуками автосигналів випускають чорні пасма вихлопних газів. Ті, хто проходить тут часто, знають: тянучки машин у цьому місці практично ніколи не зникають. Екологи радять оминати це місце «десятою дорогою», особливо в години пік. Адже саме тут львівські науковці зафіксували найвищий показник забрудненості повітря. Городяни, які проходять цим шляхом на роботу, навчання чи прогулянку, не повинні дивуватися, якщо раптом увечері їх болітиме голова чи наплине понурий настрій.

Оминаючи перехрестя
У місті ще приблизно 20 схожих перехресть. Фахівці наполегливо радять оминати місця, де постійно утворюються «корки». Та оскільки мало хто має вдосталь часу, щоби щоразу задкувати чи обходити загазовані місця, то порада видається, м’яко кажучи, ні до чого.
— Для моніторингу забрудненості повітря ми беремо 25 міських перехресть. Чотири рази на рік наша лабораторія проводить заміри і фіксує рівень забруднення повітря. Вимірюємо максимальне разове забруднення території, — розповідає «Газеті» Михайло Павлюк, працівник ЛКП «Адміністративно-технічне управління». — Також фіксуємо ступінь забруднення. Його визначають чотирма показниками, які обраховують за спеціальною формулою. Рекордсмени із забруднення — перехрестя Стрийська — Наукова — Хуторівка, Івана Франка — Князя Романа — Костя Левицького і Стрийська — Сахарова. Ці забруднення є помірно небезпечними. Також ми моніторили місця поблизу заправок, 24 з яких розташовані неподалік житлових будинків, але небезпечного ступеня забруднення повітря не зафіксували.
За словами М. Павлюка, для здоров’я людини краще не гуляти місцями, де зафіксували найвищі показники забруднення. Крім трьох рекордсменів, найнебезпечнішими також виявилися перехрестя просп. Чорновола з вулицями Під Дубом, Хімічною, Городоцькою, вул. Виговського — вул. Кульпарківська, а також вул. Личаківська — вул. Тракт Глинянський. Тим, хто мешкає в центральній частині міста, де часто їздять авто, радять не відчиняти вікна навстіж у години, коли на дорозі тянучка з автівок. За даними Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО), рівень забруднення атмосферного повітря Львова є високим. Нині в місті, за даними Головного управління статистики у Львівській області, є 20 підприємств, які відповідають 1-3 класу небезпеки (з шести можливих). Однак основним джерелом забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт. Фахівці стверджують: 96,3% викидів у львівському повітрі — вина машин.
На відміну від мешканців центру, ті, хто живуть на околиці міста, можуть зітхнути з полегшенням. При виїзді з міста не виявили жодних перевищень концентрації забруднюючих речовин, а саме: з вулиць Замарстинівської та Личаківської, а також на перехресті вул. Личаківська — вул. Бахматюка. Повітря на цих перехрестях є найчистішим у Львові.

Дихайте на природі
Вікторія Оліферчук, доцент кафедри біологічних наук Національного лісотехнічного університету України, одна з небагатьох у місті, хто радіє запровадженню нової транспортної схеми.
— Чимало людей каже, що нова схема погана, я ж бачу в ній низку позитивних моментів. Центральна частина міста тепер «дихає», — розповідає «Газеті» пані Вікторія. — Раніше тут скупчувалися гази, які негативно впливали на дихальну систему людини. Зокрема, свинець, який міститься в бензині, має властивість витісняти кальцій у кістках. Це згубно впливає на дитячий організм. Діти, які мешкають у центральній частині, не мають де погуляти. Найбільше від вихлопів страждають найменші, оскільки мама чи тато вища, то дихає відносно чистішим повітрям, а маля вдихає повітря на рівні вихлопних труб авто. Тому маємо велику кількість дітей, які хворіють на алергічні захворювання і незасвоєння кальцію.
Транспортна схема, звісно, не стала панацеєю в боротьбі з загазованістю Львова, але мінімально густину шкідливих викидів поки що вдалося скоротити. А тим, хто вдень змушений проводити багато часу в центрі міста, еколог радить у вихідні якомога більше гуляти в парках або ж за містом. У години пік фахівець взагалі радить уникати велелюдні місця, інакше від головного болю не врятуватися. Дослідження засвідчили: в дітей, які відвідують школи, розташовані біля автомагістралей, частіше спостерігають порушення дихальних функцій, зниження імунобіологічної реактивності організму, відхилення з боку центральної нервової системи, підвищений уміст у крові арбоксигемоглобіну, зниження фізичного розвитку. Вади розвитку дітей у містах України із забрудненим атмосферним повітрям трапляються у тричі частіше, ніж у відносно чистих.

Нерівний бій

Боротьбу із зіпсованим повітрям задекларували в управлінні екології та природних ресурсів області. Ось уже третій рік тут діє «Програма скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 2009-2017 рр.» Документ передбачає виконання на 12 найбільших підприємствах-забруднювачах Львівської області 85 заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у тому числі проведення модернізації існуючого та встановлення сучасного високотехнологічного обладнання, запровадження нових методів вловлювання викидів. Відповідно до програми, викиди стаціонарними джерелами мають зменшитися на 40731 тис. тонн до 2017 р. А також передбачають виконати низку природоохоронних заходів на таких підприємствах: АТ «Добротвірській ТЕЦ», ДП «Львіввугілля», ГПУ «Львівгазвидобування», філії УМГ «Львівтрансгаз», ВАТ «Миколаївцемент», ВАТ «НПК «Галичина», ВАТ «Львівській вугільній компанії», ВАТ «Жидачівському целюлозно-паперовому комбінаті», МН «Дружба», ТзОВ «Кроно-Україна».
— Ми надіслали інформаційні запити підприємствам, аби ті прозвітували, наскільки зменшили викиди в повітря, чекаємо результатів, — прокоментував «Газеті» роботу управління Ігор Кравець, начальник відділу державної екологічної експертизи, дозволів і лімітів.
Але з огляду на те, що без додаткових аналізів і досліджень продуктивність роботи управління не побачити, то й достеменно сказати не можна, наскільки вдало екологи змогли виконати перші кроки програми.
Фахівці ж сходяться в одному — задля свого ж блага кожен повинен дбати про власне здоров’я сам.
Мар’яна Вербовська, "Львівська газета", 26 січня 2012 року №4(653)

Немає коментарів:

Дописати коментар