середа, 4 березня 2015 р.

«Хочу, аби безпритульні собаки і люди жили разом»

Як зміниться львівська гицлярня
Мар’яна Вербовська

Минулого тижня ЛКП «Лев» офіційно очолив відомий громадський діяч та бізнесмен Олег Мацех. Підприємство «Лев», яке займається відловом, вакцинацією та стерилізацією собак, тривалий час вважали гицлярнею, а у 2013 році акурат біля будівлі знайшли могильник убитих тварин.


Після гучного скандалу тут зупинили примусове вбивство чотирилапих, але проблеми підприємства на цьому не вичерпалися. З року в рік тут нарікають на брак фінансування на ліки, харчування і жалюгідний стан приміщення.

ZAXID.NET розпитав  нового очільника про його плани на «Лев».

Для початку розкажіть, що підштовхнуло вас взятися за цю роботу?

Це було моїм спонтанним рішенням. Дуже давно я допомагаю безпритульним тваринам, ще із тих часів, коли директором тут був Роман Гарматій. Знаю, що були часи, коли на цій території тварин вбивали, працівники ЛКП виконували замовлення на вилов собак у різних містах, збирали їх, а тут влаштовували бійню.

 У перші кілька днів роботи ми вирішили прибрати територію. Поки це робили, то знайшли халати в крові, знаряддя вбивста, труби, ланцюги.  Для мене страшною була навіть енергетика цих предметів. Тому ми усе це викинули і спалили.

Думаю, я мав два поштовхи до приходу на цю роботу. По-перше, радянська  система тут ніяк не могла змінитися, по-друге, тут не могли дочекатися керівника, який би це змінив. Моєю попередницею була Наталія Місьонг, їй вдалося зробити головний крок – зупинити вбивство тварин.

Але для того, щоб організувати тут процес, треба багато зусиль. Силами волонтерів це зробити неможливо.  У «Леві», хоч і відмовились від знищення собак, почали активно їх стерилізувати, але системно вирішити проблем не змогли.

До мене знову почали дзвонити волонтери з різними проханнями – пам’ятаю, що виникли серйозні проблеми у собаки з кличкою «Індія», вона мала пролежні. Собаки страждали у тісних вольєрах, часто просто без потрібних ліків.

Тоді одній із волонтерок я сказав, що втомився дивитися на це. Це був час мого психологічного виснаження після Майдану. Тоді я вирішив зробити щось нове. Ще думаю, для мене було знаком хвороба саме Індії, бо не так давно я півроку прожив у цій країні.

Одним із основних аргументів ваших попередників щодо  поганого стану підприємства було мізерне фінансування. Як ви із цим збираєтеся впоратися?

Треба дивитися глибше. Найперше слід змінити підходи до роботи. За кілька днів тут я можу чітко описати свою стратегію. Львів’яни повинні зрозуміти, що це не притулок для бездомних тварин, де вони житимуть, поки їх хтось не забере. Це ветеринарно-стерилізаційний центр. Тут мають забезпечувати чисельність собак у Львові і безпеку стосунків  мешканців і тварин.

Паралельно ми працюватимемо над популяризацією гуманного ставлення до псів. Я хочу зробити так, аби безпритульні собаки мирно співіснували з людьми у місті.

Які ваші найперші кроки на цій посаді?

Ключова проблема у тому, що ЛКП стало притулком. Насправді, собаки тут повинні перебувати дуже обмежений період часу. Зараз ми інвентаризуємо і фотографуємо кожного пса. Записуємо прикмети кожного з них: характер,  особливості, стерилізований чи ні, вакцинований чи ні. Ця інформація найближчим часом буде в інтернеті і кожен зможе підібрати собі улюбленця череж мережу.

Я хочу налагодити систему – собаку стерилізують, 5 днів післяопераційна перетримка, вакцинація. Якщо собака здорова, неагресивна і це не щеня, її відпускатимуть на місце, де взяли. Якщо собака агресивна, то ми залучатимемо волонтерів. Вони мають досвід прилаштовування собак на бази, де потрібна допомога охоронцям.

Ви сказали, що популяризуватиме гуманне ставлення до тварин, як саме?

Ми повинні пояснити людям, що безпритульні собаки із жовтою биркою на вусі – абсолютно безпечні, вони здорові і не агресивні. Тому люди повинні до них ставитися із повагою.

Знаєте чому вбивство безпритульних собак ніяк не вирішило ситуацію з їх кількістю? Бо ці собаки мали свої функції, вони не пускали на свою територію інших псів. А так до нас приходили нові і нові чотирилапі.

В місті завжди є безпритульні тварини, це нормально.  Якщо ми їх ідентифікуємо, вилікуємо і любитимемо, то будемо жити без конфліктів. Ми ж не винищуємо безпритульних людей,  вони всі мають свої функції. Місто – це простір для усіх.

Як ви плануєте співпрацювати із волонтерами, які вже роками допомагають підприємству?

Як я вже згадав, нам буде потрібна допомога у прилаштуванні собак. Інша потреба – розмова із мешканцями. Часто до нас дзвонять і кричать: «Заберіть собаку, вона ходить у нас у дворі». Ми можемо взяти на стерилізацію і повернути її, але люди часто проти такого повернення. Тоді у справу мають під'єднатися волонтери і пояснити, що собака має право там жити.

Зараз у притулку півсотні собак, волонтери не встигатимуть прилаштовувати всіх, Львову все одно потрібен притулок.

Це має бути паралельний рух. Я хочу шукати людину, яка б профінансувала будівництво притулку.

Очевидно, що міського фінансування не вистачить і на системну стерилізацію…

Частково я виділив свої гроші. До мене дзвонять бізнесмени, які готові підтримати ЛКП. Я хочу створити фонд, куди можна буде пожертвувати кошти на допомогу тваринам. Окрім того, планую зробити тут ветеринарний центр європейського зразка. На базі цього приміщення треба зробити хорошу клініку для тварин.

На вихідних ми влаштували толоку, щоб прибрати тут увесь непотріб, визначити, що тут реально є. Я вже замовив спеціальний операційний стіл. У коридорі ви бачили металеві клітки з собаками, які відпочивають після  операції. Це тимчасове місце, від безвиході ми поклали їх там. Насправді у цьому місці має бути почекальня. Люди зможуть там сидіти і зачекати лікаря, випити каву, отримати хороші послуги.

Скільки собак ви плануєте стерилізувати?

Орієнтовно п’ять на день. Для цього треба буде забезпечити нові умови, бо вони повинні після операції кілька днів відпочивати, ми плануємо підготувати окреме приміщення.

Але у моїх планах стерилізувати усіх псів, які сюди потрапляють.  Я думаю, що коли собака тікає з дому, а саме таких собак відловлюють і звозять сюди – про них погано дбали.

Ви вже встигли взяти когось на роботу чи звільнити?

Так, я взяв на роботу волонтерку, яка багато років допомагала підприємству. Хочу кардинально змінити команду, залишатиму тільки фахівців. Цікаво, що на підприємстві не було завгоспа і прибиральниці. Не знаю, як на такій території без них могли дати раду, але тепер я обов’язково візьму їх у штат.

Мар’яна Вербовська, вперше надруковано на zaxid.net

Немає коментарів:

Дописати коментар