вівторок, 14 лютого 2012 р.

Темний український ліс

Караючи тих, хто вирубує одне-два дерева, в державі мовчать про тих, хто рубає тисячі. Ба більше, законодавство не передбачає для них покарання

Турист Тарас часто відвідує село Верховину на Івано-Франківщині. Найбільше в місцевому колориті його смішить те, як тут крадькома вночі вивозять деревину.

«Удень машини, навантажені колодами, можна побачити раз на кілька годин. А от уночі вони починають їздити швидше та частіше. Очевидно, нічна зміна працює продуктивніше», — іронізує Тарас.

Село на Івано-Франківщині — не єдине місце, звідки курсують навантажені деревом вантажівки. Аналогічні історії можна почути і на Львівщині, і на Буковині, і на Закарпатті. Щороку в Україні «у тіні» вирубують значну частку лісових запасів.

Без цифр

Цифри щодо обсягів незаконного вирубування в Україні різняться мало не на порядок. Так, за інформацією Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР), останніми роками обсяги вирубування становлять близько 20 тис. куб. метрів деревини на рік. За словами голови ДАЛР Віктора Сивця, щороку Україна проводить заготівлю 15 млн. кубометрів деревини. Отже, нелегальне вирубування офіційно становить приблизно 0,13% загального обсягу. Експерти радять множити цю цифру подекуди й на 100… На думку лісівника Валерія Головашкіна, обсяги підозрілої деревини досягають 1 млн. куб. метрів щороку! Якщо рахувати, що один метр кубічний — це орієнтовно два великі дерева, то щороку незаконно зрубують стільки дерев, скільки містить 1408 територій, аналогічних до парку ім. Івана Франка у Львові.

— Вражаючу відмінність у цифрах можна пояснити, перш за все, різними методиками розрахунків, різним розумінням поняття «незаконне вирубування». А також, на жаль, корупцією, — розповідає «Газеті» Анатолій Павелко, юрист ГО «Бюро екологічних розслідувань».

Важливо, що підозріла українська деревина стала причиною головного болю не тільки для українців. Доповідь Усесвітнього фонду природи 2009 року засвідчила, що частина деревини в Польщі має підозріле походження, адже її імпортують з України. Відтак 95% поляків уважають, що їм потрібне законодавство, яке регулюватиме правовий обіг деревини у всій Європі!

— Якщо вважати нелегальною всю деревину, яку намагаються вивезти підприємці за підробленими сертифікатами, взяти до уваги кількість підроблених сертифікатів, що їх виявила СБУ (вимірюється тисячами), то ситуація виглядатиме значно гірше. Нелегальна діяльність у лісовому секторі приносить державі багатомільйонні збитки, особливо великі — в західних прикордонних областях, у тому числі й у Львівській, — стверджує Михайло Попков, консультант міжнародної програми ENPI-FLEG. — Непрямі втрати, які проявляються в порушенні принципів здорової конкуренції, формуванні негативного уявлення про сектор, перешкоджанні інвестиціям і які заважають сталому розвитку країни, оцінити складно, однак вони ще суттєвіші.

Без термінології

Занижена офіційна статистика вирубування лісів в Україні — це почасти плутанина понять. Цифра, яку називає Державне агентство, — лише самовільне вирубування. Таким вважають зрубування дерев без дозвільних документів, себто вийшов вуйко в ліс і зрубав дві смереки. Як це не парадоксально, але реального обсягу комерційного вирубування, що, за підрахунками фахівців, становить понад 95% усіх незаконних зрубувань, у нашій країні ніхто не визначає. Ба більше — такого поняття не існує в законодавстві (!), тож фактично і карати за нього не можуть.

У світі однією із загальновизнаних класифікацій нелегальних лісозаготівель є визначення «Грінпісу». Ця міжнародна екоорганізація пропонує виокремлювати три основні типи незаконного зрубування: самовільні побутові (здійснюють громадяни без відповідного дозволу для власних потреб); самовільне комерційне вирубування (крадіжка лісу з метою отримання доходу); недозволене вирубування (проводять на підставі дозвільних документів, але з грубим порушенням задля отримання доходів). Міжнародна практика визнає всі три типи названих порушень закону «незаконним вирубуванням» і передбачає покарання. Натомість українські посадовці воліють говорити лише про незаконну заготівлю для власних потреб.

Микола Чернявський, доцент Національного лісотехнічного університету, пояснює, що говорити про єдиний облік незаконного зрубування в Україні можна тоді, коли буде чітке визначення незаконного вирубування.

— Без комплексного підходу до вирішення цього питання поліпшити ситуацію неможливо, — розповідає «Газеті» Олег Часковський, доцент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування Лісотехнічного університету України. — Унаслідок впливу пожеж, пошкоджень дикими тваринами, шкідниками лісу, фітозахворювань за останні три роки в Україні втрачено 55,9 га лісів. За даними Держкомітету статистики, 2007 року зареєстровано 15,5 тис. порушень лісового законодавства, якими заподіяно шкоди лісу на 14 млн. грн., — знищено або пошкоджено 30,8 тис. куб. м деревини.

До прикладу, в Польщі підрахували, що за 2010 рік незаконно вирубали 20,1 тисячі кубометрів деревини на суму 3,2 мільйона злотих. Але важливо те, що це — реальна (!) цифра з урахуванням усіх можливих типів зрубування у лісах.

Доцент розповідає, що в розвинутих країнах проблеми незаконного вирубування майже не існує, бо в принципі неможливо збути незаконно заготовлену деревину.

Без злочинців

За словами експертів, перевірки лісопідприємств із боку Державної екологічної інспекції й інших контролюючих органів спрямовані лише на виявлення все більшої кількості лісопорушень і стягнення більших сум штрафів, а не на зменшення таких порушень. До цього контролерів змушує чинне законодавство, зокрема бюджетне. Адже штрафи та відшкодування збитків становлять значну частину надходжень до Державного бюджету, влада фактично планує незаконне зрубування під час ухвалення бюджету (!). А якщо є план, його треба виконувати.

— Недолугою є і система покарання. Відповідатиме за всі негаразди — незаконне вирубування, пожежі, засмічення території тощо — лісівник, хоча він просто фізично не може бачити, що відбувається на всій території, — зауважує А. Павелко. — Саме тому він за будь-яку ціну замітатиме сліди злочину, навіть якщо не буде винуватим.

Остап Бойко, директор ДП «Сколівське лісове господарство», уточнює, що один лісівник має контролювати в середньому від 500 до 1000 га лісу.

— Якщо вирубали багато деревини, то лісівник звертається до керівництва лісгоспу, а керівництво лісгоспу — до міліції. Скажу відверто, міліція неохоче береться за такі справи. І дуже рідко їх розкривають. Тому знайти винуватого практично неможливо, — зітхає О. Бойко.

— Додам також, що функції лісової охорони надто обмежені. Охорона може скласти акт про порушення, піймавши злочинця на гарячому. Вилучити зброю охоронець не має права — його не наділено фактично жодними повноваженнями. Натомість у Польщі є лісова міліція, яка займається такими справами, відтак там значно нижчий показник злочинів і вищий відсоток їх розкриття, — каже пан Бойко.

Цікаво, що нині уряд планує зменшити кількість працівників ДАЛР. Експерти побоюються: якщо такі плани стануть реальністю, то почнуть скорочувати саме з «рядових», натомість у тих, хто залишиться, мало не удвічі збільшаться території обходів. У підсумку контролювати таку площу стане нереально.

Без методології

Чіткої методології підрахунку «темних» вирубувань не береться пояснити ніхто. Навіть ті організації, які заявляли про значні обсяги нелегального зрубування, до кінця не розкривають методики підрахунку. Наприклад, за підрахунками експертів проекту FORZA, ці обсяги можуть сягати 1,25 млн. куб. м деревини. Щоправда, як саме експерти рахували, «Газеті» з’ясувати так і не вдалося. Ми зверталися до двох авторів підрахунків, однак вони не змогли розтлумачити своєї методології.

З усього викладеного можна зробити принаймні три висновки. Перший — потрібно змінити законодавство відповідно до міжнародного досвіду. Передусім ідеться про повніше визначення незаконного вирубування у Кримінальному кодексі й інших законодавчих актах.

Другий — створити єдину систему обліку незаконного зрубування для всіх правоохоронних органів і контролюючих організацій, а також єдину базу даних про таке вирубування — наприклад, під егідою МінАПК, яке після адмінреформи відповідає і за порядок у лісовому секторі.

Третій — провести реформування лісової охорони.

Додамо також: проблема незаконного зрубування, як і ситуація в лісовій галузі загалом, не поліпшиться доти, доки цей сектор залишатиметься «закритим», яким є нині. Лісове відомство подає лише чітко дозовану та ретельно фільтровану інформацію, уникаючи відвертої розмови про існуючі проблеми, ігноруючи необхідність їх широкого обговорення. Допоки так буде, із настанням ночі з карпатських лісів виїжджатимуть фури, вщент набиті деревиною.


Мар'яна Вербовська, "Львівська газета", №6(655)9 лютого

Немає коментарів:

Дописати коментар