понеділок, 5 березня 2012 р.

Місто без води

Останнє дослідження стану львівських озер, річок і потічків укотре засвідчило жалюгідний стан водойм. У них зафіксували перевищення вмісту аміаку, заліза та фосфатів

Причиною практично всіх недуг води стала байдужість людей, які зливають каналізаційні стоки до річки та не гребують кинути сміття в потічки. Місця, де раніше можна було купатися чи ловити рибу, перетворюються на звалища непотребу та скупчення мікробів.
На межі
Мало хто знає, що Львовом течуть дві річки — Полтва та Зубра. Перша належить до басейну Балтійського моря, а друга — Чорного. Обидві спіткала не найкраща доля: одна злилася з каналізацією, інша ледь животіє через сміття. Зубра — це фактично останній шанс галицької столиці мати повноцінну річку. Щоправда, поки що в місті не користають із нагоди...
— Якщо про Полтву львів’яни говорять, попри те, що її вже неможливо відродити, то про Зубру тепер уже ніхто й не згадує. Туристам намагаюся розповідати про Зубру, її існування практично всіх щиро дивує, — розповідає Іван Радковець, відомий львівський екскурсовод.
Раніше на берегах річки відпочивали городяни, нині водні потоки ледь можна розгледіти. Останні дослідження ЛКП «Адміністративно-технічне управління» не віщують нічого доброго: саме Зубра отримала першість за найгіршими показниками. На межі існування перебуває низка львівських водойм, які через недогляд засмічуються і стають зовсім непривабливою «точкою» на мапі Львова. Попри фатальні стрибки якісних показників, у міськраді не передбачено ні гроша на очищення річок. Така ситуація триває упродовж останніх щонайменше п’ять років...
— Цьогоріч міська рада передбачила 300 тисяч гривень на інвентаризацію місцевих водойм. Окремої графи, де було б вказано суму на їх очищення, немає. Дані про моніторинг, які отримуємо від ЛКП «Адміністративно-технічне управління», скеровуємо до районних адміністрацій та управління охорони навколишнього природного середовища області. Нас цікавить, як вони реагують на звернення, але наразі не можу нічого про це розповісти, — прокоментував «Газеті» Василь Лаврінок, начальник відділу охорони парків, лісопарків і ландшафтів управління екології та благоустрою ЛМР.
За словами В. Лаврінка, кілька звернень вони спрямували до Сихівської райадміністрації, аби порятувати Зубру. Щоправда, конкретних результатів він наразі не бачить. Чиновник також пригадав, що кілька разів мерія спромоглася виділити кошти на точкові чистки озер, розташовані в парках, але такі акції не мали тривалого ефекту. З часом водойми знову забруднювалися.

Тенденція до погіршення
За підсумками щоквартальних обстежень можна говорити, що стан якості води в озерах і річках Львова постійно змінюється. Хімічні аналізи, які провели в останньому кварталі 2011 року, засвідчують значне поліпшення якості води озер на вул. Тернопільській, 2 та на вул. Стрийській — вул. Науковій. Водночас фіксують погіршення якості води в низці інших водойм. Загалом фахівці моніторять 35 водних обʼєктів.
— Зафіксували погіршення в чотирьох водоймах: на вулиці Панаса Сотника, 5, річки Зубра, потоків Водяного та Білогорського. Зубра постійно дуже забруднена. Там найбільше перевищення норм. Визначаємо дані за шістьма показниками, всі з них на цій річці в кілька десятків разів вищі. Уміст аміаку в 31 раз перевищує норму! Причину варто шукати в тому, що багато будинків не має каналізації. Мешканці підключають зливи води до дощової каналізації, звідси — аміак, завислі та поверхнево активні речовини.
«Адміністративно-технічне управління» уклало угоду з управлінням охорони навколишнього природного середовища, в рамках якої передає дані про моніторинг озер після дослідження. Щоправда, в комунальному підприємстві не змогли пригадати конкретні заходи для поліпшення стану водойм.
Водойми можна врятувати
За словами іхтіолога Тарас Микитчака, найпростіший аналіз стану води чітко покаже, звідки тут перевищення низки норм.
— Якщо зафіксовано перевищення вмісту заліза — неподалік підприємства зливають відходи у воду. Забагато фосфатів буває через потрапляння у водойму каналізаційних стоків із мильною водою. Усі засоби для прання, шампуні та мило містять фосфати, які значно погіршують стан води й унеможливлюють ріст риби. Стоки потрібно обов’язково розділити, — коментує Т. Микитчак.
Якщо Зубру вдасться врятувати, то місто вб’є відразу двох зайців: матиме чисті береги для відпочинку й усуне одну з причин поганого запаху у Львові. Голова постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Євген Білінський розповів «Газеті»: поки що ніхто в місті й пальцем не поворухнув, аби очистити воду, але в перспективі річки й озера можуть чудово прикрасити міські краєвиди.
— Добре пам’ятаю, що Зубра була чудовою річкою, натомість тепер на неї страшно глянути. Вона тече за 40-50 метрів від ринку «Шувар». Уся замулена та смердить, — констатує Є. Білінський.
Акурат тиждень тому комісія міської ради, яка дізнавалася причини смороду в місті, зробила доповідь, у якій наголосила на тому, що одна з причин міського «аромату» — забруднення Зубри. Відтак одним із першочергових заходів для усунення запаху має стати очищення річки. Члени комісії навіть крок за кроком вказали, як це слід зробити. Найперше потрібно знайти забруднювачів — підприємців і приватних осіб, опісля оштрафувати порушників, очистити воду та встановити постійний контроль за станом берегів і водойми. Якщо вдасться втілити задумане, звісно, місто стане привабливішим для туристів, Сихів матиме нове місце для дозвілля, а один із найбільших ринків не огортатиме сморід.

Мар’яна Вербовська, "Львівська газета" 1 березня, 2012

Немає коментарів:

Дописати коментар