Через два місяці на Сколівщині розпочнуть будувати сонячні та вітрові електростанції, які мають не тільки забезпечити села енергією, а й стати привабливими для інвесторів
Михайло Костище очолює сільську раду Орова, що на Сколівщині, з 2002 року. За шість років до цього він почав пропагувати ідею альтернативної енергетики, але на те, щоб його плани стали реальністю, знадобилося майже 20 років. Через два місяці в селі Орів будуватимуть вітрові станції, які стануть новим джерелом енергії для села.
— Я завжди думав про те, що в Карпатах вітер мусить стати корисний людям. У телепередачах часто пропагують «зелену» енергетику: використання води, вітру, сонця. Чому в Орові не зробити те саме? – пригадує Михайло Костище в розмові з «Газетою».
Нині Орівська ВЕС має намір збудувати Сколівські вітро- та сонячну електростанції на території Орівської сільської ради на горі Діл. Наразі планують установити 14 вітряків, потужністю від 2,5 до 3 МВт. Поряд з вітряками збудують сонячну станцію. Гроші на проект сподіваються отримати від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
«Ми пояснюємо: це не буде дешевша енергія. Але ми це робимо для того, щоб розвивати нашу територію. У гірському селі немає підприємств, де б могли працювати мешканці. Основна наша проблема — дороги. Коли кажу, що ці станції зроблять Орів привабливим для інвесторів, то багато хто крутить пальцем біля скроні, але насправді я в це вірю. Порахуйте: тільки за оренду ділянки, де побудують станції, ми отримуватимемо 45-50 тисяч гривень щороку», — розповідає Михайло Костище.Найбільшим споживачем енергоресурсів у гірських районах є населення, а основним видом палива — природний газ. Зменшення споживання природного газу для опалення — одне з найскладніших завдань. У селі вже затвердили проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ «Орівська ВЕС» для будівництва Сколівських вітро- та сонячної електростанції. Загальна площа — 22 га, з них: у довгострокову оренду терміном на 49 років — 13,9 га. Раніше тут випасали корів. Після закінчення робіт на земельній ділянці рекультивуватимуть землю.
Україна пасе задніх
Щороку частка альтернативної енергетики у світі зростає. Серед планів українського уряду — збільшити частку альтернативної енергетики за 8 років до 11%. Частка альтернативної енергії в Україні нині досягає 1,2%, а Європейський Союз поставив умову для країн унії, щоб їхній відсоток альтернативної енергії сягав не менш, як 20% до 2020 року.
Поки що виробництво електроенергії і тепла в Україні традиційно базується на вугіллі, газу та атомній енергетиці. Це дуже шкідливо, оскільки спалювання продукує багато вуглекислого газу.
— В Україні цей шлях тільки розвивається. У Старому Самборі я розробляв проект будівництва сонячної електростанції вартістю 20 мільйонів євро. В Орові проект утричі масштабніший, відповідно, коштуватиме 60 мільйонів євро, — розповідає Ярослав Шпак, президент асоціації «Паливно-енергетичний комплекс Львівщини». — В Україні вже є подібні станції у Криму, Одесі, Запоріжжі та на Донеччині. Такі проекти суттєво знижують багато ризиків, зберігають довкілля.
Нетрадиційні ризики
Попри захоплення нетрадиційними джерелами енергії, фахівці радять бути врівноваженими у впроваджуванні сонячних та вітрових станцій.
— Сонце світить не завжди настільки, наскільки вимагають сонячні станції. З цим нічого не вдієш, тому слід страхуватися іншими джерелами. Власне в цьому, на мою думку, приховано ризики нетрадиційних джерел енергії, — пояснив свою позицію у розмові з «Газетою» Володимир Фаворський, викладач інституту відновлювальної енергетики КПІ. — Досвід вдалого поєднання енергій можна знайти у багатьох європейських країнах. Зокрема, в Німеччині, Голландії та Данії частка нетрадиційних джерел енергії досягла 20%, при цьому вони й надалі вдосконалюють систему енергопостачання.
Крім того, німецький досвід свідчить, що сектор використання відновлювальних джерел енергії тримається на приватних компаніях, насамперед на середніх підприємствах.
Немає коментарів:
Дописати коментар