вівторок, 11 березня 2014 р.

Мамонт-суперзірка

До 2023 року природничий музей Львова планує стати найвідвідуванішим науковим  музеєм країни й довести, що наука може бути цікавою навіть дітям


Сьогодні у Державному природознавчому музеї Національної академії наук України покажуть напрацювання стратегії сталого розвитку. Це буде перша така програма наукового музею нашої країни, в якій врахували особливості відвідувачів і спробують змінити уявлення українців про класичні державні установи такого типу.


Майже після 20-ти років замкнених дверей тут не просто відкрили склад законсервованих безцінних експонатів, а й планують довести, що діти із зацікавленням оглядатимуть унікальні рештки тварин і рослин кам’яного віку.
Між минулим і  майбутнім

Ідея написати стратегію з’явилася тоді, коли музей 2012 року виграв грант від Фонду Ріната Ахметова на втілення проекту «Динамічний музей». Тут от-от мали відзначати «двад­цятиріччя під замком», скромно мріяли виставити частину робіт у ретро­стилі  — серед відреставрованих австрійських меблів. Ідея скромна, але мала прихований зміст: меблі у природничому музеї подібні до тих, які стоять у Музеї природознавства Відня (його вважають одним із найкращих у світі). Згодом з’ясували, що граф Дідушицький, засновник львівського закладу, замовляв меблі саме в Австрії.

Натомість тут отримали грант, який дав можливість зробити значно більше, що й стало причиною задуматися: які ж плани на майбутнє?

 «Стратегія не входила у план обов’язкових документів, але ми мали продемонструвати результат своєї роботи. Планування у цьому випадку стало помічною ланкою: воно допомогло розставити пріоритети й не заплутатися в них. Важливо, що ми не розробляли короткотермінову стратегію на три роки (час освоєння гранту), а розпланували роботу на десятиліття», — розповідає «Газеті» Юрій Чернобай,  директор Державного природознавчого музею Національної академії наук України у Львові.

Саме сьогодні, в четвер, відбудеться колоквіум «Стратегія сталого розвитку: чи потрібна вона музеям?». Уперше напрацювання покажуть охочим і окреслять пріоритети на наступні дев’ять років.

Плани на славу

До закриття музей щороку відвідувало понад 100 тисяч осіб: заклад вважали одним із найпопулярніших туристичних об’єктів міста. За словами Юрія Чернобая, він сам не раз бачив, як школярі прогулювали уроки не в парку чи на задньому дворі, а розглядаючи мамонта з експозиції. За двадцять років світ дуже змінився, учні вже не з таким захопленням розглядають гостя з минулого, музей планує осучаснити виставку. За словами працівників, тут установлять інтерактивні пристрої і відкриють електронний каталог фондів. З огляду на те, що колекція настільки велика, що її фізично неможливо виставити у приміщенні, онлайн-підбірка принаймні дозволить формувати уявлення про масштаби зібраного.

«Стратегічні цілі доволі амбітні: до 2023 року заклад хоче стати найвідвідуванішим і найпопулярнішим науковим музеєм країни. Стратегію розробляли тривалий час, бо музей як бюджетна установа не звик до такого типу роботи, коли документи готують знизу, тобто самі працівники вирішують, яким буде майбутній музей. Окрім того, що установа залишається потужним науковим центром, тут хочуть довести: це ще й дуже відомий і сучасний музей. Дослідження аудиторії показало, що треба змінювати сприйняття людини, довести, що музей — це не нудно. І таки можна змінити! Відвідувача залучатимуть до співтворення знань, до  взаємодії з експозицією, а не щоб він проходив повз експонати, читаючи таб­лички», — розповідає Вік­торія Бриндза, керівник аналітики в компанії pro.mova, куратор створення стратегії розвитку природничого музею.

Цього року й частково наступного планують сфокусувати роботу на створенні максимально сучасної експозиції на двох основних поверхах. Працівники музею мандрували закордоном, щоб набратися досвіду, а ми залучили дослідження аудиторії, яке провели тут, щоб напрацювання лягли в основу розробки. Наші  фахівці використали досвід кількох музеїв, зокрема британського. Врахували всі корисні схеми й приклади, але кожен заклад своєрідний, і стратегія використовує ці особливості, інакше її складно було б втілювати.

«Музей 20 років був зачинений для відвіду­вачів, тут працювали лише науковці. Тепер потрібно переорієнтуватися на зовсім інший вид роботи, але разом з тим не полишати науку», — підсумовує Вікторія Бриндза.

Довідка
Державний природознавчий музей НАНУ (музей імені Дідушицьких, палац Дідушицьких, природничий музей) — один із найстаріших і найбагатших за нау­ковими природничими фондами серед музеїв Європи. Його створив граф Володимир Дідушицький, меценат-природознавець.
Фонди: майже 500 тис. одиниць зберігання.
Експозиційні площі: 1,2 тис. кв. м.
Кількість співробітників: 53 особи.
Кількість відвідувачів: 100 тисяч за рік (у 1980-х).
Річний бюджет: 3 млн. грн.
Фото: Львівська газета, Природничий музей, Галінфо

Мар"яна Вербовська, Львівська газета 14 лютого 2014 року

Немає коментарів:

Дописати коментар