понеділок, 24 березня 2014 р.

Зелений міністр

Новоспечений очільник вітчизняної екології не вписався у вимоги фахівців і за три тижні на посаді не повідомив, що планує робити

За кілька днів до призначення нового Кабміну, українські екологи вирішили висунути певні вимоги до державця. З огляду на події в Україні, можна було чекати якісних змін у Мінекології, а для того, щоб скласти список вимог, зібралися найповажніші організації: МБО «Екологія — Право — Людина», ВГО «Національний екологічний центр України», Всесвітній фонд природи (WWF). Вимоги були дуже прості й доречні: вища профільна (екологічна) освіта, знання української, російської та однієї із європейських мов, бажано англійської або німецької, тривалий досвід професійної діяльності у сферах довкілля, обізнаність із європейським досвідом розвитку сфери екополітики й екологічної безпеки, а також раціонального використання природних ресурсів, що має бути засвідчено відповідними публікаціями або освітою. Нічого надзвичайного. За кілька днів країна дістала міністра, який, м’яко кажучи, цим пунктам не відповідав.


«Ми здивовані пропозицією. Мінприроди — складне комплексне міністерство. Можна говорити про політичне призначення, але не про профанацію. Які конвенції знає пан Мохник? Закони? Програми в сфері довкілля? Він був у Чорнобилі? Добре, там побувало 800 тисяч людей, і багато хто з членів екоорганізацій. Чи це достатня підстава для міністерської посади? На жаль, жодного концептуального досягнення цієї людини ми, члени природоохоронної організації, не знаємо», — повідомили свою позицію у Національному екологічному центрі України.
Екологи розробили вимоги до кандидата на цю посаду (в двох версіях: загальній і спеціальній), а також завдання для майбутнього міністра. Вони просять держпосадовця ознайомитися з цими документами, зважити свої сили, а потім повернутися до питання про таке відповідальне призначення. І якщо він знайде в собі сили сказати: «Вибачте, дякую, ні», — вони обіцяють оцінити його рішення. Відтак екологічні організації проведуть свої консультації, знайдуть команду, що зможе поліпшити стан справ у руїні за назвою Мінприроди й співпрацюватиме з високопосадовцями у втіленні сучасної державницької екополітики.

Міністр мовчить
Від дня призначення нового міністра кореспондент «Газети» майже щодня телефонувала в міністерство, контактувала з депутатською приймальнею, але там вже відмовляються від співпраці з екс-нардепом. «Газета» написала Андрієві Мохнику повідомлення у Twitter і Facebоok, понад 50 разів дзвонила у приймальну, прес-службу, прес-секретарям. Відіслала запитання для того, щоб пан Мохник зміг підготуватися до розмови. Інтерв’ю кілька разів переносили на наступний день, після чого відзвітували: «Зараз міністр дуже зайнятий, вникає у роботу міністерства, від інтерв’ю поки що утримається».
«Я не бачив жодного документа, який він видав чи підписав, не чув жодної публічної заяви, не чув про прес-конференції. Також мені невідомо, чи він публічно розповів про те, що планує робити на посаді, — прокоментував ситуацію Ярослав Мовчан, голова НЕЦУ. — Чесно кажучи, я його не бачив і на Майдані, коли всі міністри інформували про свою роботу. Регулярно ходжу на нічну варту Майдану, мені було б цікаво, якби Андрій Мохник прийшов і розповів над чим він працює. Наразі це все виглядає загадково. Можливо, міністр зараз занурений у роботу? Мабуть, сидить у бібліотеці, читає, що таке довкілля».
Богдан Проць, представник Всесвітнього фонду природи, розповів «Газеті», що зараз фахівці намагаються знайти шляхи співпраці з міністерством, оскільки тут дуже потрібні фахові знання.

Без екологічної освіти
Цікаво, що ніхто з українських екоміністрів не мав екологічної освіти. Найближче до свого профілю працював Юрій Щербак (червень 1991 — жовтень 1992) — він має медичну освіту.
«На друге місце я поставив би Івана Зайця, він — агроном й економіст, на третьому — Юрій Костенко, який мав чудове системне мислення і працював у Комітеті екологічної політики ВР, саме він вибудував систему екобезпеки», — коментує Ярослав Мовчан.
За словами Ярослава Мовчана, аргументами призначення міністра були: квота партії, близькість пана Мохника до людей, які ухвалюють рішення, робота у ВО «Свобода».
«Скажімо так, я не бачу жодних фахових чи компетентних речей. З одного боку, це було б нічого, бо в міністерстві працює політична фігура, але з іншого — було б добре, щоб ця політична фігура розуміла, чим саме займається міністерство», — каже очільник НЕЦУ.

Сланцеві пристрасті

У перші дні на посаді Андрій Мохник зустрівся із представниками компанії Chevron. На сайті відзвітували: «Під час зустрічі міністр наголосив, що діяльність будь-яких підприємств, зокрема й «Шеврону», має відбуватися за безумовного дотримання екологічних норм. Це принципова позиція, якої він дотримувався як член Всеукраїнського об'єднання «Свобода» і буде надалі відстоювати як міністр екології та природних ресурсів». Наскільки доречно згадувати свою роботу в «Свободі», питання спірне. Куди важливіше, що Андрій Мохник одразу взявся за сланцеві питання.

Міністри екології України:
Щербак Юрій Миколайович, червень 1991 — жовтень 1992
Костенко Юрій Іванович, жовтень 1992 — липень 1995, липень 1995 — 8 травня 1998

Мар"яна Вербовська, "Львывська газета" № 10, 2014 рік

Немає коментарів:

Дописати коментар