четвер, 23 квітня 2015 р.

Дерев'яне лобі

Депутати заборонили експорт деревини, щоб урятувати ліси від масового вирубування, а незалежні експерти певні — ліс чекає нове випробування, яке проштовхнули деревообробники

«Ви не повірите, але в Карпатах, незважаючи чи субота чи неділя, їде в ліс машина, яка повертається звідти вночі. У селах існує негласна думка: ми працюємо на державу шість днів, а сьомий — на себе. Тобто люди намагаються компенсувати собі зароблене. Ці всі компенсування, без державних механізмів перетворилися на нелегальні речі, наслідки яких жахливі», — каже Богдан Проць, представник WWF (Всесвітнього фонду природи) в Україні.


Незаконні рубки та масштабний експорт деревини з України — не нова проблема, яку намагаються вирішити більше ніж десять років. Через відсутність державної лісової політики щодо деревини й виробів з неї економіка лісового сектору перебуває в ситуації, близькій до кризової.
У квітні народні депутати проголосували за законопроект, який накладає мораторій на експорт деревини у непереробленому вигляді на 10 років. «За» проголосували 233 народні депутата.


Ні меблів, ні сировини
Мораторій на експорт — не новий спосіб вилікувати галузь від знищення лісу. Ще до голосування за документ низка дослідників висловила своє обурення таким кроком.

Зокрема Василь Масюк, видавець газети «Деревообробник», розповідає, що бажання у такий спосіб поліпшити справу деревообробників закінчиться провалом, бо причини занепаду галузі криються не тут.
«Це так само, яки ви посадите картоплю, а через рік її не зберете через обмеження в законі, то вона ж просто пропаде. Метою лісового господарства як бізнесу — збір матеріалу в момент досягнення стиглості. Якщо ви його не зберете, то він втратить свою товарну спроможність, і це матиме негативні екологічні наслідки для природи в довготривалому плані. Не стоїть питання в українських виробниках, існує проблема споживачів. Якщо сьогодні українці були готові купувати меблі, для них би їх виготовляли. Якщо українці не мають грошей на дубові двері, а німці мають, то давайте продамо ці двері і вкладемо їх у розвиток нашої економіки», — пояснює Василь Масюк.
Окрім того, зазначає фахівець, український ліс — відновлюваний ресурс, у нас майже нема природних лісів, 96% з них штучного походження.
«Я не бачу позитивних наслідків цього законопроекту. Зараз ми де-факто обмежуємо лісникам можливість продавати круглу деревину. До чого це призведе? Лісівники почнуть інвестувати в переробку. Ставитимуть переробне обладнання і будуть продавати деревину у вигляді пиломатеріалів. Чи добре це стратегічно? У мене є великі сумніви, інвестиційний ресурс буде відволікатися від прямої лісогосподарської діяльності: будівництва лісових доріг, закупки спеціального обладнання для розвитку лісового господарства, покупки посадкового матеріалу… Лісівники почнуть освоювати непрофільну для них діяльність. Коли мені кажуть, що це допоможе деревообробним підприємствам отримати дешевшу сировину і вони конкуруватимуть з багатшими іноземними покупцями, то в мене це викликає сумніви. Деревина має свою собівартість, якщо клієнт не може її купити за реальною собівартістю, то він просто її не заготовлятиме», — радить фахівець.

Ціна впаде, але ненадовго

Юрій Гром’як, заступник начальника львівського управління лісового господарства,  вважає, що цей законопроект націлено на те, щоб понизити ціну на деревину на внутрішньому ринку.
«Але ще ніхто заборонами не домігся бажаного результату. Можливо, треба подумати над іншим: чому за стільки років на Львівщині не побудовано жодного серйозного виробництва меблів. Нині для того, щоб забезпечити деревообробників матеріалом, щоквартально проводять біржові торги. Зараз триває дискусія про те, що українські лісівники не можуть забезпечити деревообробника сировиною. Але якщо брати цифри, то ще не було жодного кварталу, за який продали 100% деревини. Зараз ми вийшли на показник 70%, а було, коли продавали лише 30%. Одне з пояснень: дешевшу сировину знаходять на нелегальному ринку», — роздумує чиновник.

Крім того, пан Гром’як наголошує, що торік експорт деревини з області зріс на 8,7%, що зовсім не означає, що кількість і надалі зростатиме. Ще один аргумент: дуб з області майже не вивозять, бо все зрізане скуповують українські деревообробники.

"Газета" звернулася за коментарем до місцевого деревообробника, який понад 20 років працює у цій галузі. На камеру чоловік відмовився говорити, мотивував свою поведінку тим, що не хоче накликати на себе нові перевірки. Щодо реакції деревообробника на закон, то він впевнений, що на початковому етапі документ може принести користь його роботі, але, ненадовго. А головне, вважає він, що вирішувати проблеми цієї галузі з мортаторію на експорт - не найлогічніший крок...


Аналіз міжнародного досвіду за резюме звіту Михайла Попкова, експерта програми FLEG II (Правозастосування й управління в лісовому секторі), на «круглому столі» з питань ринку деревини в рамках програми FLEG, яка сприяє забезпеченню стійкості у сфері управління, використання та збереження лісів, від заборони експорту в короткостроковій перспективі виграє деревообробна промисловість, насамперед її сегменти, орієнтовані на експорт кінцевої продукції, а програє лісове господарство, транспорт і суспільство в цілому. У довгостроковій перспективі не виграє ніхто.


Деревообробне лобі?
Як розповів «Газеті» Роман Волосянчук, координатор лісових проектів WWF в Україні, про заборону експорту деревини говорять понад 10 років, але постійно результатом виходить не налагодження ринкового механізму, а боротьбою хто — кого. Ще до винесення закону на голосування, активісти WWF звернулися із листом до прем’єр-міністра, аби застерегти від впровадження мораторію.
«Нині торгівля кругляком має в собі корупційні ризики й контролюють ці ризики представники лісової структури, яка й продає сировину. Відповідно, є перекоси для тих деревообробників, які хочуть купувати деревину. Зараз багато разів експерти пропонували, як налагодити нормальні ринкові механізми, але цей законопроект — пряма безглузда заборона, яка створює надлишок продукту на ринку. Той, хто купуватиме деревину, виграє, але на першому етапі. Внаслідок падіння цін відбудеться перегрів ринку, після чого відбудеться стрибок цін, лісівники майже збанкротують», — вважає експерт
А його колега Богдан Проць, представник WWF в Україні, додає, що від  самого початку цей законопроект було представлено в Україні як популістський.
«Відразу поставили запитання: ви за заборону експорту кругляку чи проти? Мені кажемо, що два підходи є хибними. Насамперед нам слід подумати про довгострокову державну політику лісового господарства. Є корупційні схеми, які усіх влаштовували дуже довго, тому зараз їх ламати непросто. Ми мали зустріч із фракцією «Самопомочі», де обговорювали цей законопроект, серед слухачів був і Остап Єднак, який є одним з авторів законопроекту про заборону експорту. Дискутувати в такому разі не є просто, ми бачимо групи людей, які лобіюють свої інтереси. Про яку збалансованість ми можемо говорити, якщо людина має стажу 10-15 років у деревообробній галузі й повинна самоусунутися від процесу? Це — конфлікт інтересів», — пояснює Богдан Проць.


«Газета» звернулася до одного з найактивніших авторів законопроекту — Остапа Єднака, який більше ніж десять років очолював деревообробне підприємство, із запитанням про те, наскільки доречно було ставати автором законопроекту. Остап Єднак переконує, що в такому кроці бачить чимало плюсів.
«Я вважаю, що це — певний позитив. Серед авторів законопроекту і в комітеті промислової політики була людина, яка орієнтується в цій галузі і її проблемах. Цей законопроект не лобіює інтереси однієї фірми чи групи компаній, у цьому середовищі немає концентрації бізнесу. Це є законопроект, який регулює всю галузь, де працюють тисячі малих та великих пилорам. Тому конфліктом інтересів можна також назвати й те, що працівник лісгоспу пише законопроект, який впливає на сфери лісового господарства, або еколог пише екологічні законопроекти. Тому конфлікту інтересів я не бачу. Мене також дивує позиція певних природозахисних організацій, оскільки — це лобіювання великих, крупних імпортерів деревини, зокрема з Європи, які душать і фактично гублять нашу деревообробну галузь», — запевнив «Газету» Остап  Єднак.


Повна версія розмови з Остапом Єднаком, народним депутатом

Серед тих, хто критикував законопроект були аткож представники Всесвітнього фонду природи, які казали, що подібне рішення призведе до того, що процвітатиме корупція та браконьєрство…

Теж важливо, що представники WWF, які писали петицію і збирали підписи, приходили до нас на фракцію «Самопомочі» і ми проводили відкриті дебати.  Я як співавтор законопроекту, маю досвід у цій галузі, наводив аргументи, чим цей документ хороший і для природи і для галузі взагалі. Фракція фактично одноголосно прийняла мою позицію і аргументи. На корсить законопроект висловлювалися також директори природних парків, де зараз йдуть господарські вирубки в даних парках  в регіоні Карпат. Власне, абсолютна більшість із вирубаного відправляється закордон. Зараз це для лісгоспів наркотик, через девальвацію гривні вони рубають по максимуму, вичерпують цьогорічну квоту для санітарної рубки. Зараз через корупцію дуже легко влаштувати санітарну рубку…
Зараз це для лісгоспів наркотик, через девальвацію гривні вони рубають по максимуму, вичерпують цьогорічну квоту для санітарної рубки. Зараз через корупцію дуже легко влаштувати санітарну рубку…

Варто також зазначити, що петиція WWF стосується комплексного  рішення. Вони туди поставили і приватизацію (проти чого наша партія проти). Я вважаю також, що WWF зманіпулювали експертною думкою і суспільною в підписанні даної петиції. Підписанти потім зі мною зв’язувалися, і вони казали, що загалом ініціативу підтримують, просто ідписали петицію з інших питань, які містилися в документі.

Подібний мораторій підписують країни третього світу. Мене цікавить, до прикладу,  досвід Молдови, чи відомо Вам, який відсоток експорту був у них і чи допоміг мораторій врятувати ситуацію?

Безпосередньо ситуацію з Молдовою я не досліджував, є дослідження низки експертів стосовно того, чи був успішний досвід заборони експорту в інших країнах. В африканських країнах були такі заборони, але вони проводилися у час, коли деревообробна галузь була недорозвинена, там домінували крупні переробники деревини, корпорації з Європи, і я підозрюю, що заборона експорту в тих країнах слугувала на інтереси крупних холдерів, які юрали в концесію ліси. В нас, я вважаю, зовсім  інша ситуація, в нас є монополія на розпорядження лісами, останні 10 років цим становищем Держслісагенство відверто зловживало, налагодивши корупційні схеми при експорті деревини, витіснивши легальну деревообробку в тінь, створивши штучний дефіцит деревини. Я вважаю, що саме зараз українська деревообробна промисловість дозріла до того, щоб отримати  таку можливість для розвитку. Останні 5 років ми налагодили інфраструктуру портову через Одесу, співпрацю деревообробних підприємств з усім світом по готовим продукція і напівфабрикату. Але у зв’язку з невизначеністю наявності ресурсу в Україні, жоден інвестор не вкладає в технічне оснащення галузі.

Я б іще додав, що цей законопроект є частиною великої реформи, яку ми зараз здійснюємо у деревообробній галузі, системі управління лісовими ресурсами. Нещодавно групою народних депутатів зареєстровано законопроект, який звільняє на два роки від імпортного мита ввезення нового деревообробного обладнання. Українські переробники, маючи гарантований ресурс, матимуть змогу технічно оснастити свої підприємства і випускати конкурентоздатну продукцію на світових ринках.

В рамках програми ФЛЕГ((Правозастосування й управління в лісовому секторі)яка сприяє забезпеченню стійкості в сфері управління, використання та збереження лісів), у звіті Михайла Попкова, експерта програми FLEG II, зробила висновку, що запровадження мораторія у кінцевому результаті не принесе користі жодній лісовій галузі…

Я був активним учасником цієї програми, зокрема, минулого року був представником від громадськості у даній ініціативі. Я дуже поважаю Михайла, він надзвичайно кваліфікований експерт, явважаю. Це нормально, що він має критику до даної ініціативи, базуючись на досвіді своєму. Справа у тому, що Михайло має комплексний скепсис до останніх ініціатив. Оскільки  ми бачимо наскільки занепадала галузь за часів Януковича, і ми, на жаль, бачили дуже негативні розвитки подій відновлення корупції у минулому році.Тому я ще раз наголошую, якщо цей документ прийняти один, без комплексного реформування системи управління лісовим господарством, то сам один закон, можливо не матиме позитивних наслідків для галузі. Якщо його прийняти у комплексі, то матиме позитивні наслідки.
якщо цей документ прийняти один, без комплексного реформування системи управління лісовим господарством, то сам один закон, можливо не матиме позитивних наслідків для галузі.

Один із ініціаторів законопроекту – Олег Ляшко. Наскільки він компетентний у цій галузі і які пропозиції та зауваження він вніс?

Позицію Олега Ляшка доволі активно відстоював Віктор Галасюк, він теж є членом фракції Радикальної партії. Ми з ним багато спілкувалися і я йому доводи безпосередню вигоду для економіки від цього законопроекту.

Але в списку ініціаторів законопроекту стоїть ім'я Олега Ляшка…

Думки самого Олега Ляшка я не чув, на зустрічах  комітету його не було. Я знаю, що Радикальна партія зареєструвала законопроект, який узагалі забороняє будь–які вирубки та експорт. Мабуть, у нього така ж негативна позиція до вирубки лісів…

 Львівська газета

Немає коментарів:

Дописати коментар