пʼятниця, 16 березня 2012 р.

Сміття з… кишень


В Україні хочуть штрафувати тих, хто неправильно сортує сміття. Але як карати там, де немає ні сміттєперобного заводу, ні системи збору сміття, ні баків для сортування?

Мирослава Іваник, Мар’яна Вербовська
1 січня 2013 року уявлення українців про сміття має кардинально змінитися. Будь-хто навіть із заплющеними очима повинен сказати, в який бак яке сміття кинути. Інакше — штраф. Таке майбутнє пророкують троє депутатів, які зареєстрували законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поводження з відходами» (Юлія Льовочкіна, Юрій Мірошниченко, Владислав Каськів). Мовляв, на законодавчому рівні слід зобов'язати населення здійснювати роздільний збір побутових відходів та укласти договори на вивезення сміття з юридичними особами. Тоді країна забуде про переповнені смітники, як страшний сон. Якщо законопроект затвердять, на тих, хто викидатиме непотріб не туди, чекатиме штраф у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а це 85-170 грн.), а на посадових осіб — від 50 до 100 (850-1700 грн). У разі повторного порушення протягом року сума штрафів збільшується: для населення — у десять разів, посадових осіб — від 1700 до 5100 грн.
Без стратегії
Фахівці, які займаються питанням довкілля України, сміються і плачуть, коли чують про революційний намір депутатів змінити ставлення українців до сміття за рік. Нині в нас немає жодного (!) міста, яке похизувалося б вдалою системою збору сортування та переробки сміття. Ба більше, відсутня культура сортування сміття, і ніхто не планує вчити українців розділяти пластик, папір і скло.
— Я вперше чую про таку ідею. Розумію, коли встановлюють штрафи за те, що уникають підписання договорів на вивезення сміття. А в пропонованому варіанті не втямлю, яким має бути механізм реалізації цих штрафів. Хто і кого має ловити за руку? Однак санкції ніколи не сприяли вирішенню проблеми. Треба вдаватися до інших методів: має бути агітаційна та показова робота, щоб люди бачили, що відібране сміття справді потрапляє на переробку, — каже «Газеті» Олег Гайовишин, керівник «AVE Львів», компанії, що збирає сміття в кількох районах Львова.
Досвід європейських країн, зокрема Німеччини, довів дієвість чотирьох контейнерів для різних видів сміття ще у 70-ті роки минулого століття, а за десять років німці навчилися заробляти на цьому гроші. За словами експертів, в Україні культура збору сміття робить перші кроки, які постійно гальмує відсутність стратегії та фінансування. Відповідно до директив ЄС, із 2014 року буде заборонено вивозити відходи. Себто за два роки країни Євросоюзу не матимуть величезних сміттярок. Водночас наша держава виглядатиме чудовим прикладом того, як категорично не слід поводитися з відходами.
— Наразі в Україні немає місця, де можна було б бачити приклад поводження зі сміттям! Є дуже слабка і недолуга спроба влади щось зробити, — розповідає «Газеті» Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги. — Але тут дуже незрозуміла мотивація, чи то до виборів, чи то для того, аби знайти для себе вигоду. Влада не усвідомлює глобальності проблеми. У світі є багато позитивних прикладів, де система діє, хоч і недосконало. Ніде ви не побачите таких куп сміття, як у нас. Система може погано працювати, я не ідеалізую, але влада в нашій країні навіть не робить спроби запровадити реальну процедуру. Крім балаканини, нічого не відбувається.

Досвід Львова

Роздільно збирати сміття у Львові почали 2009 року. Місто стало одним із перших в Україні на цьому шляху. Тоді на вулицях з’явилися перші баки для ПЕТ-пляшок. Новинка спершу викликала зацікавлення і лише згодом спеціалізовані контейнери почали наповнювати. Приблизно через рік на майданчиках для збору сміття доставили також контейнери для паперу та скла. Загалом сьогодні контейнери для роздільного сміття становлять трохи більше третини від загальної кількості баків у місті — 1816 із 4967 одиниць. Щоправда, як стверджують фахівці, навіть попри наявність спеціалізованих контейнерів, відповідне сміття не завжди до них потрапляє.
— Маючи 30% ринку Львова, в зимові місяці накопичуємо 14-15 тонн ПЕТ-пляшок. Улітку ці цифри сягатимуть, сподіваюся, 20-25 тонн на місяць. Це вже доволі великі об’єми, який цікавий для бізнесу. Але, звісно, ПЕТ-пляшки ще трапляються в загальному смітті. На сьогодні відбір становить лише 30-40% від усіх використаних, решта потрапляє в загальні баки, — розповів у коментарі «Газеті» О. Гайовишин.
За словами Володимира Чишинського, головного спеціаліста управління екології Львівської міськради, нині роздільний збір сміття — це добра воля і свідомість львів'ян. «У Німеччині ті, хто не хоче сортувати непотріб, платять за його вивіз, наприклад, 10 євро на місяць, а ті, хто сортує, — п’ять євро. Тобто ти оплачуєш усе зі своєї кишені, це суттєвий стимул».
Як стверджують експерти, нині в місті найкраще напрацьована схема збору саме ПЕТ-пляшок. Однак і з цим є проблеми. Адже часто в такі контейнери кидають звичайні пластикові пляшки з-під шампунів чи йогуртів, які в Україні не переробляють. Трапляються випадки, коли у відведені баки викидають... навіть клавіатуру (такий випадок журналістам «Газети» вдалося зафіксувати на фото).
Значно складніша ситуація зі збором паперу та скла, адже велику кількість сировини витягають ті, хто збирає макулатуру та пляшки. Тому об’єми їх збору наразі недостатні, аби стати основою для успішного бізнесу.
— Звісно, прогрес за кілька років відчувається. Система збору роздільного сміття виправдовує себе. Але з населенням ще треба працювати. Люди повинні знати, що вони можуть довіряти фірмам, які вивозять сміття і бути задоволені їхніми послугами. У нас недостатньо освітніх кампаній. Дуже багато треба працювати зі школярами та молоддю. А починати треба з садочка, як це роблять у світі, — переконаний пан Гайовишин.
Наразі лекції в школах і толоки зі збору сміття організовують здебільшого компанії, які займаються вивозом непотребу з міста. Жодних спеціалізованих курсів чи уроків навчальні плани не передбачають. Якщо про навчання дітей ще є кому подбати, освітою дорослих ніхто не займається. Як правильно сортувати — дорослим дізнатися немає звідки.

Сортуєш сміття? П’ятірка!

Єдине місце у Львові, де дітей змалку привчають до роздільного сортування – школа «Надія», що на вулиці Науковій. У кожному класі розміщено декілька смітників: для паперу, пластику й іншого сміття. Для тутешніх школярів це стало нормою, ніхто контейнерів не плутає, бо усвідомлює, як довго розкладатиметься непотріб, і якої шкоди він завдає землі.
— Наш навчальний заклад має еколого-правовий профіль. Ми єдині не тільки у Львівській області, а й в Україні, — розповідає «Газеті» Олена Павлишин, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель біології та хімії. — Наші учні вивчають екологію та правознавство з п’ятого класу. Заснували такий навчальний заклад із метою привчити дітей почуватися не хазяїном природи, а її другом, я сказала б навіть партнером. Для того, аби школярі максимально зрозуміли інформацію, співпрацюємо з Львівським технологічним коледжем і Національним лісотехнічним університетом. Учні можуть відвідувати лабораторії, проводити досліди та наукові дослідження. Ми також маємо міжнародних партнерів, беремо участь в українсько-голландському проекті «Перші проліски» й українсько-американському проекті з теплозбереження.
Школа існує вісім років, нині тут навчається 240 учнів.Учителі розуміють, що люди, які правильно поводитимуться зі сміттям, відтак захочуть поділитися досвідом, тож зверталися до міських чиновників, аби подібні уроки з’явилися й у інших навчальних закладах.


«Єдиний реальний спосіб вирішити проблему — перетворити це на приватний бізнес»
Розмова з Владиславом Каськівим, народним депутатом, співавтором законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поводження з відходами»
Аби докладніше дізнатися про механізм законопроекту «Газета» звернулася до одного з авторів тексту — Владислава Каськіва. Попри свою зайнятість, депутат погодився відповісти на низку запитань, щоправда, не всі відповіді можна назвати вичерпними. Текст діалогу подаємо повністю.


–– Пане Владиславе, законопроект, співавтором якого ви є, передбачає, що людей, які неправильно сортуватимуть сміття штрафуватимуть. Чому ви вирішили йти шляхом грошових стягнень?
–– Це частина комплексного законодавства, яке дозволяє регулювати цілу систему взаємовідносин у сфері сміття, за суттю це — законодавча інфраструктура, яка забезпечує існування національного проекту «Чисте місто». Кажучи просто, без цього документа неможливо буде взагалі вирішити проблему сміття в Україні. А нині це вже проблема, яка загрожує нашому життю. Більш ніж 4% території країни вкрито сміттям. Це провокує витік токсичних речовин тощо. Сподіваюся, що законопроект дасть змогу створити ринок переробки сміття і вирішити цю проблему не за рахунок державних коштів. Це мають бути додаткові кошти, завядки яким створюватимуть нові робочі місця.
–– Досвід яких країн брали до уваги, коли писали законопроект?
–– Цей закон ґрунтується на повній відповідності до законодавства та практики країн Центрально-Східної Європи. Йдеться про Польщу та Чехію. Стандарти поводження зі сміттям у Європі уніфіковано, є свої нюанси, але механізми подібні.
– А ви могли б пояснити, як має відбуватися контроль за тим, чи правильно люди сортують непотріб? Невже сміттєві пакети розв’язуватимуть?
–– Єдиний реальний спосіб вирішити проблему — перетворити це на приватний бізнес. Увесь ланцюжок сортування, збору та переробки сміття від початку й до кінця повинна контролювати єдина фірма. Законодавство має стимулювати людей сортувати сміття...
–– В який спосіб?
– Відповідними нормами закону.
– І останнє запитання. Скажіть, будь ласка, чи ви самі сортуєте сміття?
–– У нас це в принципі неможливо, оскільки немає роздільної системи збору. Тобто, якщо навіть посортувати сміття у квартирі, то його все одно доведеться викинути в один бак. Є декілька місць, де стоять спеціальні баки. Але вони не мають масового поширення. Біля мого будинку, на жаль, немає спеціальних контейнерів, тому доводиться викидати весь непотріб в один.
"Львівська газета", 16 березня 2012 року №11(660)

1 коментар:

  1. Гарна стаття, а от ініціатива Каськіва та проект "Чисте місто", який передбачає будівництво 10 сміттєспалювальних заводів в містах України є досить сумнівною...Серед пропозицій змін законодавтсва передбачається спростити дозволи на будівництво таких заводів та усунути перешкоди для будівництва їх беспосередньо в містах.(хочуть наблизити їх до людей :)) Дмитро Скрильніков

    ВідповістиВидалити