четвер, 4 серпня 2011 р.

Повітряна пастка


У Львові планують звести одразу декілька потенційно небезпечних об’єктів, які згубно впливатимуть на міське довкілля

Причиною погіршення екологічного стану, яке фіксують у Львові вже декілька років поспіль, є недосконале планування та розміщення у житловій зоні промислових підприємств, внаслідок чого відбувається забруднення повітря. Звісно, до Пекіна із пасмами смогу, нам ще далеко, але плани зведення нових підприємств, які можуть спричинити викиди небезпечних відходів у повітря, змушують замислитися над схожою перспективою і провокують багато запитань.

Навесні цього року стало відомо, що у місті побудують кілька потенційно екологічно небезпечних об’єктів – два асфальтні заводи, ливарний цех із переплавки міді та завод ремонту холодильного обладнання. На перший погляд, нові підприємства пропонуватимуть робочі місця, проте не слід забувати, що власне під гаслом занятості населення часто маскують шкідливі підприємства.

Асфальтні заводи


Другого березня з молотка продали земельну ділянку на Шевченка, 323-237, що у мікрорайоні «Рясне-2». За ділянку площею 5,2 га міській раді вдалося вторгувати 6 млн 961 тис. 136 грн. А вже за півроку там планують побудувати асфальтний завод.

– Звичайно, при зведенні такого підприємства повинна бути саніторано-захисана зона, з огляду на параметри заводу. Треба характеризувати потужність, викиди та їхній розмір. Без сумніву, що це – шкідливе виробництво, бо виробництво асфальтобетону супроводжується викидом низки небезпечних речовин. Вони вимагають розрахунку та забезпечення санітарно-захисної зони, – розповідає «Пошті» Дмитро Скрильніков, Директор ГО «Бюро екологічних розслідувань. – Під час проведення оцінки впливу на довкілля, розробники мали б провести обговорення громадськості і отримати коментарі та зауваження. Після врахування зауважень, проект подають на державну екологічну експертизу, вона його погоджує або відхиляє. Зробити це за кілька тижнів неможливо, ця процедура займає щонайменше декілька місяців…

Попри громіздку документацію, компанія планує запустити підприємство в експлуатацію вже у червні-липні цього року.

Цікаво, що на цій же вулиці наприкінці минулого року міська рада ухвалою виділила ділянку Львівському комунальному підприємству “Шляхово-ремонтне підприємство Залізничного району“ у постійне користування для перенесення і розміщення асфальтобетонного заводу. Тоді ж надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9000 га на вул. Шевченка (промвузол Рясне). Відтак, на одній вулиці незабаром постане відразу два (!) підприємства.

Красномовним прикладом функціонування асфальтобетонного заводу є підприємство у селі Давидів Пустомитівського району. Місцеві мешканці постійно нарікають на стан довкілля і вважають, що саме завод є причиною недуг…

Ливарний цех


У той же час у промзоні Сигнівка зараз будують завод із переплавки міді. Підприємство розташують на вул. Конюшинна, 20, воно переплавлятиме 34 тонни міді у рік. Цей проект «Реконструкції виробничих приміщень під підприємство з металургійної переробки металобрухту кольорових металів і виробництво провідникової продукції» теж має чимало „підводних каменів”. За словами Дмитра Скрильнікова, підприємству надали дозвіл на викиди в атмосферне повітря, але висновок експертизи наразі в них непогоджений. Львівське управління державного управління охорони природного навколишнього середовища відправили їм вже 13 зауважень, зокрема до заяви про наміри, яка неналежно погоджена. Відсутні матеріали про ставлення до цього проекту громадськості. Найбільша небезпека підприємства у тому, що воно перероблятиме сплави міді, але наразі невідомо, де її братимуть. А сам процес плавлення буде супроводжуватися викидами від палива і шкідливими випарами від переплавки металу. Якщо це будуть відходи міді, то будуть й відповідні кабелі, відходи пластмаси тощо. Розголосу справа набула саме тоді, коли місцеві мешканці, занепокоєні розбудовою ливарного цеху, звернулися у Бюро екологічних розслідувань. У місті вже близько 5 років працює аналогічне підприємство ТзОВ «Левмет», яке переробляє брухт свинцево-кислотних акумуляторів на вул. Пластова, 11-а. За цей час підприємство своєю роботою неодноразово спричиняло численні звернення та протести громадських організацій та мешканців. Людський спротив був викликаний викидами свинцю і його сполук, які впливають на організм. Наразі важко сказати, чи дублюватиме нове підприємство долю попереднього, але ігнорувати кількість шкідливих викидів металопереробних заводів однозначно не варто.

Ремонт холодильників

Найближчим часом у Львові планують збудувати і завод ремонту обладнання холодильників. Нове підприємство має постати на вул. Надійній. Кілька років тому місто продало ділянку під завод, але через кризу справу заморозили. У 2010 будівництво зрушилося з місця і зараз вже підготовлений проект будівництва. На новому заводі планують створити близько ста робочих місць.

Натомість фахівці вже зараз скептично оцінюють майбутнє виробництво, зокрема через те, що до складу старих холодильників входить фреон. Більшість камер, випущених до 1996 року, містять озоноруйнуючі речовини. Переробляти фреон в межах ЄС дорого, тому простіше вивезти їх до України, зафіксувати на митниці, що з території Європейського союзу він вибув. Що буде з холодильниками на території України – поки що невідомо.

-- Фреони – вуглеводні, що містять атоми фтору, хлору і брому, – розповідає «Пошті» Марко Шпікула, президент Комітету екологічного порятунку України. – При нагріванні фреонів до понад 250 градусів утворюються отруйні продукти, наприклад, фосген, який в роки Першої світової війни використовувався як хімічна зброю.

Під сумнівом також контроль влади за таким об’єктом.

– У нас державні органи не готові контролювати складні технології. В усіх заводах оцінюють викиди сірки, окису азоту, сажі та пилу. Участь громадськості у таких обговореннях формальна. Реальні викиди забруднюючих речовин, наприклад, важких металів і токсинів, у нас не здатні оцінити. Тому такі виробництва і є небезпечні, – коментує Дмитро Скрильніков.

Відтак вже зараз можна припустити, що завод стане однією зі схем «зливання» зіпсованих холодильників з території ЄС.

Маємо те, що маємо…


За словами Юрія Криворучка, начальника управління архітектури ЛМР, кількість небезпечних об’єктів на території міста не перевищують норми, але за балансом заводів та їхньої шкоди населенню слід постійно тримати контроль. У радянські часи шкідливі виробництво забороняли будувати у місті, відтак усі фабрики будували акурат за межею Львова. За десять років це призвело до того, що львів’ян затиснули у колі підприємств, а тепер це ускладнює розширення меж міста.

– Через те, що місто опинилося у «лещатах», багато підприємств з-за кордону оминули Львів під час розширення і перенесення своїх підприємств. У цьому плані Львів, звісно, втратив, – розповідає Юрій Криворучко, – Головне навантаження на екологію було саме у радянські часи. Але відтоді вже встигла померти «велика економіка» і заводів-забруднювачів вже нема. Діючим залишився, по-моєму, єдиний завод. В економічному плані це погано, що не працюють великі підприємства, але в екологічному для міста – це великий плюс, оскільки вплив на довкілля був значним. Загалом про це має дбати Міністерство охорони навколишнього природного середовища і стежити, аби дозволи отримували порядні підприємці. Завдання архітекторів міста – знайти доцільне розташування…

Головний архітектор міста переконаний, що не можна однозначно стверджувати нібито всі заводи треба виносити за місто. Це треба робити лише у тих випадках, коли виробництво не відповідає затвердженим законодавством нормам.

Водночас, за даними Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО), рівень забруднення атмосферного повітря Львова є високим. Нині у місті, за даними головного управління статистики у Львівській області, є 20 підприємств, які відповідають 1-3 класу небезпеки (із шести можливих класів).Разом зі Львовом у рейтингу опинилися міста Рубіжне, Сєвєродонецьк, Красноперекопськ, Запоріжжя, Слов’янськ, Херсон, Краматорськ, Ужгород, Ялта, Армянськ, Хмельницький, Луцьк, Кривий Ріг, Черкаси, Миколаїв, Алчевськ. Найбільший рівень забруднення атмосфери, за оцінкою експертів, у таких містах як Донецьк, Дніпpодзержинськ, Макіївка, Маріуполь, Одеса, Дзержинськ, Горлівка, Дніпропетровськ, Лисичанськ, Єнакієве.

Чи не ризикує Львів змінити прописку у цьому переліку, якщо тенденція до будівництва екологічно-шкідливих підприємств у межах міста триватиме?
травень 2010, «Львівська пошта»

Немає коментарів:

Дописати коментар