пʼятниця, 14 грудня 2012 р.

Голки у вогні




Незабаром у місті запрацює фірма, яка утилізуватиме медичні відходи

Шприци, голки, рукавички, бахили та старі таблетки — незабаром усе це спалюватимуть просто в місті. Такі плани має новоспечена фірма «Екологічні переробні технології». Працівники підприємства, створеного трохи більше року тому, вирішили очистити Львівщину від відходів медичної галузі.

Спалити все

Щоправда, виявилося, що ТзОВ «Екологічні переробні технології» наразі не має ні досвіду роботи, ні власного сайта, ні контактів в інтернеті. Усе, що тут встигли зробити, це опублікувати в пресі заяву про наміри та  встановити піч для спалювання на вул. Збиральній, 14. До того ж ліцензію на  роботу у сфері поводження з небезпечними відходами від Міністерства екології та природних ресурсів фірма отримала лише два тижні тому — що дуже дивно як на підприємство з прогресивною технікою та амбітними  планами.  В ліцензії написано, що вони мають право на операції з небезпечними відходами, натомість у вже згадуваній заяві йдеться лише про медпрепарати.

Стривожені мешканці території поблизу майбутнього місця утилізації медпрепаратів зателефонували до «Газети», аби з’ясувати, якою буде шкода для довкілля. Натомість керівники фірми категоричні: жодної шкоди не буде, тільки користь.

    Таке устаткування стоїть у центрі одного з французьких міст. Згідно із законом, до найближчого будинку має бути відстань кількасот метрів, а в нас поряд нема жодного будинку. Потужність нашого обладнання 400 тонн на рік. Такого устаткування, як у нас, нема ні в кого. Воно коштує три мільйони гривень, — розповідає «Газеті» Микола Шаповаленко, заступник директора ТзОВ «Екологічні переробні технології». — Щороку у Львівській області назбирується близько 5400 тонн шприців та інших відходів. Нещодавно повідомили, що потрібно утилізувати 1800 кілограмів шприців, якими користувалися хворі на СНІД — це ж небезпечно, їх не можна просто викинути. Все слід утилізувати разом з рукавичками та бахилами, а в нас їх просто вивозять на смітник.

Ще дивніше: наразі немає жодного клієнта, ба  більше — досі не пораховано, яку ж користь матиме місто від такого спалювання (!).  Витративши мільйони на устаткування, керівник фірми по-філософськи стверджує, що основна мета — очищення  смітників від різноманітних інфекцій, які приховано у використаних медпрепаратах.

Ще одним нелогічним кроком є встановлення труби для відведення випарів, бо жодних шкідливих викидів тут не прогнозують, принаймні так задекларовано в документах, на які посилається керівництво фірми. Встановлення труби обійшлося підприємству в 13 тисяч гривень.

    До нас приїжджали фахівці зі санстанції. Побачивши трубу, сказали, що це — добрий крок, оскільки  є одним з доказів безпечної роботи. Ми маємо висновки ДУ Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України, де прописано безпечність нашої роботи. Але ми вирішили перестрахуватися і довести, що працюємо чесно. На підставі санітарно-гігієнічного оцінювання визначено, що золо-шлакова суміш, яка утворюється при утилізації, не є небезпечною. Тобто труби, в принципі, не потрібно, — пояснив Микола Шаповаленко.

Пора слухати громаду

Подібних печей у Львові нема, пояснюють у міській раді. Також наразі тут не видали дозволу на початок робіт .

    Відстань від такої печі до найближчої будівлі має бути більше ста метрів. Погоджено лише їхню заяву про наміри, інших документів фірма наразі не отримувала. Відомо тільки, що тут не заплановано капітального будівництва, — прокоментував ситуацію «Газеті» Микола Галушко, начальник управління екології та благоустрою Львівської міської ради.

Попри жагу до спалювання, на підприємстві встигли знехтувати одним із важливих пунктів: у заяві про наміри написано, що участі громадськості в обговоренні будівництва не передбачено. Натомість, згідно із законодавством, — це один з обов’язкових кроків. Чиновник пояснив, що громадські слухання все-таки треба провести. Про час і місце незабаром буде повідомлено в пресі. Щоправда, чому погодили заяву про наміри, де було прописано, що слухань не проводитимуть, він не зміг пояснити…

Куди викидати медичні відходи?

За різними підрахунками,  в Україні щороку накопичується до 400 тисяч тонн медичних відходів. Відповідно до закону, медичні заклади не мають права викидати використані препарати та шприци будь-де. Нині у лікарнях є підприємці, які утилізують відходи. План вивезення непотребу розробляють ще восени, отож у листопаді вже відомо, куди вивозитимуть сміття наступного року.

    Біологічні відходи спалюємо самі, бо маємо кремаційну піч. Також у ній спалюємо голки, які дезінфікуємо у відділеннях. Системи й шприци теж дезінфікуємо, потім їх утилізують. Для цього укладено угоду з фірмою «Ми разом», яка щокварталу все це забирає. Загалом наша лікарня має до 15 тонн медичних відходів на рік. Щороку виробляємо новий паспорт на вивіз різного сміття: акумуляторів, ламп, гумових відходів, шприців, — розповіла «Газеті» Оксана Воробель, виконувач обов’язків головного лікаря Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Організація, з якою працює лікарня, нині не певна, чи зможе працювати наступного року. Згідно із новими вимогами Міністерства екології до переробки медвідходів допускатимуть низку фірм. Кільком із цих фірм Мінекології торік видало ліцензію, ТзОВ «Екологічні переробні технології» серед них.

— Ми платимо лікарням за медвідходи. На нашій фірмі працюють інваліди, які займаються їх переплавкою: робили бігуді, дюбелі та інші дрібнички. А з наступного року лікарні будуть змушені платити фірмам за утилізацію, а наші працівники залишаться без роботи. На перший погляд видається, що у такий спосіб намагаються навести порядок із відходами, насправді ж ситуація дуже складна, — розповів «Газеті» Олег Коробков, керівник ТЗОВ ДПІ «Ми разом».



Довідка: 
Спалювання відбуватиметься у печі-інсінераторі С.Р.100 ATI INSENERATEURS MULLER (Франція) шляхом високотемпературної деструкції, а саме: біологічні відходи, які утворюються в результаті роботи медичних відходів усіх видів (патолого-анатомічні відходи, кров, перев’язувальні матеріали, упакування, шприци, голки, системи переливання крові, кювети, лікарські препарати і т.п.), промислові відходи, утилізацію яких обумовлено спеціальними вимогами (відходи фармацевтичної промисловості, біоорганічні клеї, смоли, латекси, пластифікатори, відходи шкіряного виробництва і т.п.) відходи, що містять нафтопродукти у рідкому стані та у вигляді промасленого дрантя, абсорбентів, які використано для збору протоків нафтопродуктів, рідкі відходи, шлами, мули, що мають у своєму складі органічні речовини та залишки бактеріальних культур.


Мар’яна Вербовська "Львівська  газета", №50 13 грудня, 2012 

Немає коментарів:

Дописати коментар