середа, 2 січня 2013 р.

Екологічні підсумки 2012

Екологічні підсумки року, що минає
1. Небезпека року: міні-ГЕС у Карпатах
На початку року в Західній Україні закипіла робота над зведенням малих гідроелектростанцій. Загалом хотіли спорудити понад півтисячі об’єктів для отримання енергії з води. Кожна така станція може спричинити біду у довкіллі, наче доміно: зникне риба, обміліє річка, зіпсується якість води, зникне туристична привабливість. Навала охочих працювати з відновлювальною енергетикою розпочалася після того, як 2008-го ухвалили зміни до Закону України «Про електроенергетику» з визначенням «зеленого тарифу». Цей тариф — економічний механізм, спрямований на заохочення до видобування електроенергії з відновлювальних джерел. Згідно із законом, держава зобов’язується купити всю енергію, яку вироблятиме підприємець. Останньому залишається збудувати, працювати та заробляти до 2030 року. Саме доти діятиме тариф. 
Темпи будівництва ГЕС набрали обертів власне тепер тому, що підприємці повинні збудувати станції до 2014 року. Відтак коефіцієнт «зеленого тарифу» знизиться на 10%, відповідно, подешевшає їхній товар. Після 2019-го коефіцієнт зменшиться до 20%, а після 2024 року — на 30%. Що швидше збудують міні-ГЕС — то дорожче вдасться продати енергію. Нині сотні сіл буквально атакують інвестори, ладні пообіцяти будь-що, аби запустити гідроелектростанцію. Отже, економічною спокусою — «зеленим тарифом» — українська влада затягнула зашморг на довкіллі. Після скандалу навколо шкоди ГЕС для річок низка підприємців була змушена відкласти початок  роботи станції, а багато з них узагалі не отримали дозволів на оренду ділянки.
2. Перемога року: тут не курять!
У лютому комітет з питань охорони здоров’я рекомендував парламенту ухвалити за основу законопроект, який захищає громадян від згубного впливу тютюнового диму, зокрема забороняє курити в громадських місцях. За даними дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, за останні п’ять років зав’язати зі згубною звичкою вирішила рекордна за час незалежності кількість наших співвітчизників — 3,9 млн.! Причиною бажання востаннє загасити цигарку стало те, що в країні почали активно боротися з курінням, вважають фахівці. 16 грудня закон про заборону куріння набув чинності. Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, якої завдає здоров’ю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння розмістили графічний знак з текстом такого змісту: «Місце для куріння» та інформацію про шкоду, якої завдає здоров’ю людини тютюнопаління, із текстом такого змісту: «Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».
3. Сварка року: пісок замість води
Хотиславське родовище крейди в Білорусі завдає непоправної екологічної шкоди українським Шацьким озерам і Поліссю загалом: водойми міліють. Попри це, білоруси не припиняють видобувати крейду та пісок. Озеро розташоване за 26 кілометрів від родовища. За принципом сполучених посудин, об’єм води в озерах зменшуватиметься настільки, наскільки білоруси викопають піску. Наталія Хомік, старший науковий співробітник Шацького національного природного парку, розповіла «Газеті», що нині глибина Хотиславського кар’єру сягає восьми метрів. Із нього видобувають пісок, планують ще й крейду. Коли перейдуть до другого етапу, рятувати українські озера буде пізно. Серед варіантів, як вплинути на сусідів, — звернення до Міжнародного суду та застосування економічних санкцій, але поки що справу в руки Феміди не передали. У Шацьку ситуа­цію моніторять постійно, а от знайти такі висновки в білорусів складніше.
4. Сюрприз року: кран з нафтою!
У серпні з кранів жителів Борислава замість води потекла нафта. Причиною біди став прорив свердловини. А з огляду на те, що міська каналізація зовсім дірява, чорна рідина безперешкодно влилася у міську каналізаційну систему. Запобігти трагедії можна було, переконані бориславці. За словами людей, незначні виділення нафти в умивальниках вони бачили за тиждень (!) до прориву свердловини і не раз зверталися у «Бориславводоканал». Однак жодної реакції на звернення не було. Нині ж у водоканалі відмовляються визнати не лише свою провину, але й сам факт надходження скарг. Як пояснюють у «Бориславнафтогазі», це — наслідок безконтрольного буріння на початку ХХ ст., вони хоч і  контролюють рівень нафти на кожній свердловині, але за всім не впильнуєш. Проте витік нафти став найменшим злом серед тих, які загрожують місту. Через розташування свердловин у Бориславі одна з найвищих кількостей онкохворих в області, небезпечний об’єм попутного газу (який не встигають відкачувати) та ціла низка підприємств, які занепали.
5. Амбіція року: ініціатива на смітнику
1 січня 2013 року уявлення українців про сміття має кардинально змінитися. Будь-хто навіть із заплющеними очима повинен сказати, в який бак яке сміття кинути. На початку року нардепи подали відповідний законопроект президентові, а в жовтні Віктор Янукович підписав відповідний документ. Згідно із законопроектом (тепер законом) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму правового регулювання та посилення відповідальності у сфері поводження з відходами», громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов’язані:
а) дотримуватися вимог цього закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;
б) з 1 січня 2013 року укласти договори на вивезення побутових відходів з юридичною особою, яку в установленому порядку визначено виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на території за місцем їхнього проживання;
в) вносити в установленому порядку плату за надані послуги з вивезення побутових відходів, їх перероблення та захоронення;
г) забезпечувати роздільне збирання побутових відходів.
6. Жорстокість року: вбивство тварин до Євро-2012
За рік до футбольного чемпіонату в Україні масово почали вбивати безпритульних тварин. У все­світній мережі з’являлися і зникали сайти неформальних зібрань доґ-гантерів (убивць тварин). В інтернеті люди викладали фото вбитих тварин та пояснення своїх вчинків — буцімто в такий спосіб вони вбережуть країну від зайвих елементів. Водночас, на противагу цьому руху, хвилю протестів влаштували захисники тварин, вимагаючи захистити чотирилапих та знайти винних у смерті низки собак та кішок. Після закінчення Євро-2012 серія убивств та протестів ущухла.
7. Зухвальство року: Снопківський парк
На території Снопківського парку можуть збудувати багатоповерхівки та котеджі. Після одного з рішень виконкому міськ­ради архітектори міркують над тим, як краще розташувати тут різні будівлі. Майже чотири гектари землі виконком ЛМР своїм рішенням №737 від 26.10.2012 року виокремив для детального плану забудови. Цікаво, що документ не підписав ані мер, ані його заступник, натомість підпис поставила керуюча справами виконкому міськради Марта Литвинюк. Згідно з рішенням виконкому, що його надали для розроблення плану забудови, частина землі, яку потенційно віддають під забудову, — дендропарк Львівського еколого-натуралістичного центру. Земля є об’єктом природо-заповідного фонду, нині тут росте 113 видів рослин. Екологи задумалися, що ж буде з ними, якщо поряд зведуть висотки. Після звернення прокуратори, 14 грудня, виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив рішення «Про розгляд протесту заступника прокурора Львівської області від 22.11.2012 № 05/3-636 вих.12». У цьому рішенні департаментові містобудування доручено відкоригувати схему розміщення детального плану території району забудови на вул. Кримській. Як відкоригують забудову парку, побачимо наступного року.
Підготувала Мар’яна Вербовська
http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/7321

Немає коментарів:

Дописати коментар