четвер, 24 травня 2012 р.

Зроблено з любов’ю


В Україні розвивається ринок органічної продукції — усе більше людей хочуть смакувати тільки екочистим



Коли понад три роки тому в сім'ї Вікторії Величко народилася дитина, то жінка серйозно задумалася над тим, де взяти якісні продукти. Навіть екологічно чисте молоко знайти на полицях магазинів було дуже складно. Тоді вона вирішила, що сама  створить інтернет-магазин „Ecoclub.ua, де кожен охочий зможе купити органіку без остраху, що ж він їсть.

— Найпопулярніші продукти, які купують українці, —  хліб, сир, молоко, м’ясо, зелень та овочі. На другому місці — солодощі та соки, — розповідає «Газеті» Вікторія Величко, директор проекту. — В основному ми привозимо продукти з різних куточків України, бо розуміємо, що найкорисніше те, що вирощене на тій землі, де ти живеш. Але також ми дещо завозимо з Італії, Франції, Китаю, Північної Америки.

Попри те, що магазин Вікторії працює для  столичних споживачів, кількість покупців ще довго недоречно буде порівнювати із натовпами у супермаркетах. За тиждень органіку купує понад півсотні киян. З часом кількість охочих ласувати екопродуктами зростає, але постійно споживати таку їжу наразі готові дуже мало людей.

— Мода на біо- або екопродукти панує у Європі вже давно. Навіть «Макдональдс» уже має екоменю, настільки це поширено, — розповідає «Газеті» Наталка Сняданко, яка тривалий час мешкала у Німеччині та Польщі. — У будь-якому супермаркеті Німеччини поряд зі звичайними овочами й фруктами обов’язково є широкий асортимент тих же овочів і фруктів «біо», вони зазвичай суттєво дорожчі, зате виробники гарантують, що не використовували шкідливих для здоров’я хімічних добрив, вирощуючи їх. Те саме стосується м’яса, сирів, інших продуктів. Кілька разів на тиждень або на місяць такі продукти можна придбати на ринках безпосередньо від селян, і це також дорожче, ніж у супермаркеті.

За словами Наталки, у  Польщі ця мода поширена і так само, як у Європі, пов’язана з рухом «fair trade», тобто чесної торгівлі. Йдеться тут не лише про те, щоб харчуватися лише здоровою їжею, а й про те, щоб виробники цієї їжі мали достойну винагороду за свою працю. Тобто, наприклад, не купувати дешевої кави, зібраної на плантаціях Африки чи Латинської Америки з використанням дитячої праці, а купувати каву, виробники якої гарантують своїм працівникам належну оплату праці.

Ціна чистоти
Якщо у столиці попит на екологічну продукцію виник близько п’яти років тому, то у Львові екомагазини почали відчиняти свої двері близько року тому. За словами Володимира Фостяка, директора магазину „Панська комора”, львівські господині з радістю купують моцарелу, козяче молоко та хліб, якщо певні у якості продуктів на полиці.

— Ми маємо низку сертифікатів, які підтверджують якість продукту, — показує сертифікати на стіні у своєму магазині Володимир Фостяк . —  Спочатку ми продавали продукти в «Ашані», пізніше вирішили переїхати у центр міста: через те, що клієнти супермаркетів прийшли купувати повні кошики продуктів, вони рідко звертають увагу на нашу продукцію.

Ще одним пунктом, про який не згадує Володимир Фостяк, але який змушує вагатися покупців, — це ціна. Зазвичай вартість органічної продукції утричі більша, ніж тієї, що на ринку. До прикладу, за кілограм кабачків на базарі доведеться викласти 10 гривень, а в екомагазині — 30, домашня ковбаса тут обійдеться у 163 гривні за кілограм, молода капуста — 15 гривень, кілограм масла — 133 гривні. Тому про масові закупи тут теж говорити зарано. Оскільки купують продукти кілька десятків львів’ян, то за тиждень тут продають близько п’яти кілограмів огірків. Натомість на ринку таку норму огірків (але з нітратами і втричі дешевші) продають за годину. Сам Володимир Фостяк через малий продаж не розпачає  і запевняє: «За органічними продуктами майбутнє!».

Органіка з ризиком
Основні конкуренти екологічних магазинів — селянки зі своєю продукцією на базарі. Тут розкажуть, звідки масло, дадуть його скуштувати й пообіцяють знижку, але від ризику натрапити на зіпсований продукт тут ніхто не застрахований. Пані Марія розповідає, що  продає на Галицькому ринку молочну продукцію кілька місяців, і вважає, що жодні спеціальні магазини не дадуть такої якості, яку дає її корова.

— Везу молоко, масло з екологічно чистого району і кожному можу дати скуштувати. Таке масло не порівняти з будь-яким іншим, є, звісно, ризик, що ви потрапите на розбавлене молоко чи зіпсуту сметану, але тут я раджу  дивитися продавцю в очі, тоді він не зможе збрехати, — вважає пані Марія.

В органі сертифікації продукції структурного підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» радять дивитися не в очі, а  винятково на документ. Людмила Яковенко, начальник відділу технічного регулювання «Живої планети», переконана, що тільки спеціальна сертифікація може вберегти людину від неякісної їжі.

— Згідно з українським законодавством, екологічна сертифікація добровільна, тому робить її тільки той, хто справді хоче підтвердити якість своїх товарів. З кожним роком в Україні таких усе більше, під час кризи стрімкий ріст кількості виданих сертифікатів загальмувався, але за останній рік ми зафіксували ріст охочих отримати документ на  20%, — коментує «Газеті» Людмила Яковенко.

 Кожен продукт фахівці ВГО «Жива планета» оцінюють за низкою додаткових вимог – екологічних критеріїв, які переважно є жорсткішими, ніж обов’язкові державні вимоги. Якщо це вода, то аналізується зона видобутку, наявність синтетичних ароматизаторів, консервантів, екстрактів та есенцій, залишковий вміст важких металів та реагентів тощо. Ціна за сертифікат коливається, усе залежить від складності оцінювання життєвого циклу даної продукції та асортименту.Тому документ на продукцію, вирощену на маленькій території, може обійтися фермеру й у три тисячі гривень.

  Ми працюємо з 2007 року і щороку фіксуємо ріст охочих мати сертифікат. Зараз ми маємо близько ста постійних клієнтів. Крім нас, в Україні функціонує іще 10-13 компаній, які видають сертифікати, але всі вони — іноземні, — розповідає Костянтин Житецький.

 Наразі ж органіка не займає чільного місця у раціоні українців. За інформацією Федерації органічного руху України, частка сертифікованих органічних площ серед загального об’єму сільськогосподарських угідь становить майже 0,7%. Площа сертифікованих сільськогосподарських угідь, задіяних під вирощування різноманітної органічної продукції, є більше чверті мільйона гектарів, а наша держава займає двадцять перше місце світових країн-лідерів органічного руху.

 Мар'яна Вербовська, Львівська газета, 17 травня 2012 року №21(670)







Немає коментарів:

Дописати коментар