Сухі озера

Якщо бізнесмен режиму Лукашенки не перестане заробляти на Хотиславському кар’єрі, в нас можуть зникнути Шацькі озера

Хотиславське родовище крейди в Білорусі завдає непоправної екологічної шкоди українським Шацьким озерам і Поліссю загалом: водойми міліють.

Попри це, білоруси не припиняють видобувати крейду та пісок. Серед варіантів, як вплинути на сусідів, — звернення до Міжнародного суду та застосування економічних санкцій, але поки що справу в руки Феміди не передали...

— Варіант звернення до Міжнародного суду став би найдієвішим, але жодної реакції українського уряду на нього поки що немає. І я не розумію, чому. Коли був послом у Білорусі, цю тему вже порушували. Про це говорять так довго, що складається враження, ніби питання є одним із невирішальних, — сказав «Газеті» Роман Безсмертний, який був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Білорусь до червня 2011 року. — Білоруси не реагують на наші потуги. Іще важливо, що роботу в Хотиславському кар’єрі не припиняли від 1986 року. Інша річ, що ніхто не розголошував у Білорусі про цю діяльність, тому наші науковці про неї не знали.

За словами фахівців, іще одна причина зу­хвальства з боку білорусів — сам підприємець, який працює на родовищі. Юрій Чиж, який очолює компанію «Трайпл», — близький товариш Аляксандра Лукашенки, президента країни. Найімовірніше, саме тому він отримав такий ласий шматок Полісся і тепер із нього користає, не зважаючи на українські біди.

Міжнародний суд міг визначити, на чиєму боці правда, але, як пояснюють самі науковці, потрібні результати досліджень обох сторін, а їх немає. У Шацьку ситуацію моніторять постійно, а от знайти такі висновки в білорусів складніше. Озеро розташоване за 

26 кілометрів від родовища. За принципом сполучених посудин, вода в озерах зменшуватиметься настільки, наскільки білоруси викопають піску. Наталія Хомік, старший науковий співробітник Шацького національного природного парку, розповіла «Газеті», що нині глибина Хотиславського кар’єру сягає восьми мет­рів. Із нього видобувають пісок, планують іще й крейду. Коли перейдуть до другого етапу, рятувати українські озера буде запізно.

— Глибина кар’єру орієнтовно така сама, як й озер, тому, коли його почнуть розривати, вода витікатиме на білоруську землю. Ясна річ, ніхто її українцям не повертатиме. Наразі негативних наслідків видобутку немає, але думаю, що незабаром вони змусять про себе говорити. Найдоцільніше в цій ситуації — поговорити обом сторонам про діяльність кар’єру, поки що таку зустріч ігнорують, — зазначила Н. Хомік.

Цікаво, що Хотиславський кар’єр почав роботу 1986 року, незабаром його нібито заморозили. 2008-го з невідомих причин вирішили «відновити», тобто озвучили діяльність. Білоруси розпочали роботу, не повідомивши про це сусідів, хоча між двома сторонами в рамках ООН іще 1991-го підписано «Конвенцію про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті». За останні чотири роки керівництво Шацького національного парку написало сотні листів до десятків установ, але своїми зверненнями нічим не зарадили і зрозуміли, що одним із наймовчазніших до природи залишилося вітчизняне Міністерство екології. 

Міністерство мовчить

У Міністерстві екології відмовляються коментувати ситуацію. Такої позиції дотримуватимуться доти, поки спецкомісія не матиме єдиного рішення щодо цього. На запит «Газети» стосовно ситуації зі станом Шацьких озер і Хотиславського кар’єру надійшла відповідь про те, що наразі в Мінекології цього питання не коментують.

— Поки що в керівників така позиції. Спеціальна комісія працює над вирішення проблеми обміління Шацьких озер, але конкретне рішення оголосять пізніше. Ми розуміємо, що в цих питаннях слід бути дуже делікатними, адже екологічна дискусія може перерости в політичну, — прокоментувала ситуацію «Газеті» Марина Пекарчук, прес-секретар міністра природи Едуарда Ставицького.

Міністерство природних ресурсів та навколишнього середовища Білорусі також вирішило відповісти мовчанкою на запит «Газети». Попри те, що в сусідів діє Закон «Про доступ до публічної інформації», на наше прохання написати, чи варто чекати на відповідь, іноземні чиновники теж промовчали. 

Радянська дипломатія

На переконання Романа Безсмертного, «продовження таких робіт у зоні Полісся загрожує колосальною небезпекою не тільки самому Поліссю», а й території інших країн. Коли глибина кар’єру сягне 35 метрів, на Волині зневодяться озера. Поки вода ще є, усвідомити наслідки катастрофи складно.

— Сподіваюся, дипломати встигнуть знайти спільну мову. До цього ж дипломатичні стосунки Радянського Союзу успішно процвітали і не дозволяли владнати справи. Надіюся, старі звички помруть швидше, ніж глибина кар’єру сягне 35 метрів, — підсумував Р. Безсмертний.

Екс-посол вважає, що цю проблему можна вирішити, налагодивши тристоронній діалог — між Польщею, Україною та Білоруссю. Якщо приєднати «українські та білоруські території цієї зони до гідробіологічного атмосферного заповідника, яким ЮНЕСКО визнало частину Західного Полісся території Польщі», тоді всі роботи на цих теренах буде припинено.

Мар'яна Вербовська, 2012-06-21 "Львівська газета"